6.1. Організація роботи функціонально просторових секторів центрів зайнятості
Враховуючи те, що центри зайнятості України розташовані в різних за площею, плануванням та іншими умовами приміщеннях, неможливо передбачити їх уніфіковане просторове розміщення. Однак незалежно від цього в кожному центрі зайнятості створюється вісім функціональних секторів. До складу будь-якого сектора можуть входити окремі кімнати, декілька кімнат, частина кімнати, холи, вестибюлі, коридори. В одному випадку до функціонального сектора ввійдуть, наприклад, велика зала, в другому – одна кімната та коридор, у третьому – частина кімнати. Просторове розміщення секторів здійснюється відповідно до технологічного ланцюжка – послідовності роботи з клієнтом, а саме (Рис.6):
довідково-консультаційний;
самостійного пошуку вакансій;
профінформаційний;
реєстраційно-приймальний;
активної підтримки безробітних;
взаємодії з роботодавцями;
навчання та психологічного розвантаження персоналу;
адміністративно-господарський.
Рис. 6. Схема розміщення функціонально просторових секторів
Відразу після входу до центру зайнятості розташовується довідково-консультаційний сектор, який, як правило , знаходиться біля вхідних дверей в приміщені ЦЗ. Посадова особа ,яка виконує диспетчерсько-консультаційні функції, має першою зустрічати клієнта. Наступними мають бути сектори самостійного пошуку вакансій та профінформаційний, потім реєстраційно-приймальний та сектор активної підтримки безробітних. Сектори взаємодії з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу можуть знаходитись навіть в іншій частині приміщення ЦЗ, мати свій окремий вхід, оскільки вони усно не пов’язані з обслуговуванням населення.
У разі можливості бажано виділити в приміщенні центру зайнятості велику залу для розташування секторів довідково-консультаційного, самостійного пошуку роботи, профінформаційного та реєстраційно-приймального. Такий підхід обумовлений тим, що:
час очікування співбесіди у відповідного спеціаліста може використовуватися клієнтом для: самостійного пошуку вакансій на спеціальних інформаційних стендах, отримання необхідної профінформації;
значна кількість відвідувачів розосереджується у такому приміщенні по всій площі зали, не утворюється великого скупчення людей;
це сприяє психологічній адаптації клієнтів та готовності до участі в співбесіді;
забезпечується додаткова безпека співробітників служби зайнятості, оскільки є можливість здійснювати огляд всього приміщення та контроль поведінки всіх відвідувачів, що важливим фактором стримування потенційних порушників порядку.
Довідково-консультаційний сектор включає стенди, планшети, плакати з інформацією про права та обов’язки безробітних, а також зразки оформлення безробітними різних документів, для великих міст – карту району, який обслуговує даний центр зайнятості з зазначенням транспортних маршрутів. У цьому секторі розташоване робоче місце спеціаліста, який виконує диспетчерсько-консультаційні функції. Тут можуть бути розміщені персональний комп’ютер, стенд з написами, що вказують клієнтам напрямок їхнього руху залежно від послуг, які вони потребують, а також місце розташування приміщень, де ці послуги надаються.
Всі інформаційні стенди мають виготовлятись та встановлюватись з урахуванням ергономічних вимог: освітлення – не менш ніж 300-500 лк; розміщення та розмір написів залежать від дистанції зчитування інформації і розраховуються за формулою h=2Stg5˚ (де h- розмір букв або цифр по вертикалі, 8- дистанція зчитування); контрастність написів повинна бути в межах 0,6-0,9.
Загально визначений колір стендів – насичений синій. Колір літер – білий. На полях стенда в лівому верхньому кутку розташовано позначку – буква «і» синього кольору у жовтому колі.
Метою наступного сектора – сектора самостійного пошуку роботи є надання клієнту можливості самостійно користуватись інформацією про вільні робочі місця і знаходити для себе найкращі варіанти працевлаштування.
Принциповим є те, що самостійний пошук роботи на стендах вакансіях є обов’язковою процедурою під час кожного відвідування клієнтом центру зайнятості, а також передує будь-яким і наступним технологічним операціям. Саме тому в цьому секторі розташовуються стенди з картами, на яких міститься інформація про вільні робочі місця, систематизована за ознаками груп професій та територій. В цьому секторі доцільно також на аналогічних стендах розмістити інформацію з пропозиціями громадських, сезонних і інших тимчасових робіт, а також інформацію для осіб, які можуть започаткувати свою власну справу. А саме: про об’єкти, що підлягають приватизації або надаються в оренду , в тому числі земельні ділянки; про малі підприємства , що продаються та інші.
На картах, розташованих на стендах вакансій в цьому секторі ,в лаконічному та уніфікованому вигляді міститься інформація про назву і характер вільних робочих місць, розмір заробітної плати, характер роботи , режими праці та відпочинку, професійні та додаткові вимоги до кандидатів. Такі відомості про підприємство, як назва, адреса та номер телефону, як правило, не вказуються на картці, а шифруються. Це робиться з метою запобігання зверненню до роботодавця тих клієнтів, професійні якості яких не відповідають вимогам даного вільного робочого місця. Саме цим пояснюється необхідність співбесіди спеціаліста , який здійснює функції працевлаштування з клієнтом ,якщо він підібрав собі вакансію в секторі самостійного пошуку вакансій. Зваживши всі обставини, фахівець визначає доцільність направлення клієнта на підприємство для співбесіди з представником роботодавця. У разі, коли роботодавець бажає зустрітися з якомога більшою кількістю претендентів, пропонується інформація про вільне робоче місце за його згодою не шифрувати. Тобто , роботодавець сам визначає, якою повинна бути інформація про вільне робоче місце: зашифрованою або відкритою.
У профінформаційному секторі розміщуються профінформаційні матеріали: інформаційна література з описами професій (спеціальностей); довідкові матеріали про навчальні заклади, що здійснюють професійне навчання; перелік професій, за якими організовує навчання центр зайнятості, відеоматеріали про зміст окремих професій, а також паспорти організацій з матеріалами, які висвітлюють історію підприємства, його виробничу діяльність, соціально-побутову сферу та іншу інформацію, що може зацікавити відвідувача центру зайнятості. Проте, по змозі, ці та інші засоби профінформації доцільно розташовувати окремому, приміщенні залі професійної інформації. Цей сектор обладнується спеціалізованими місцями для перегляду відеоматеріалів. В інформаційному секторі розташоване робоче місце спеціаліста, який здійснює функції з профінформації.
У реєстраційно-приймальному секторі проводяться співбесіди під час реєстрації клієнтів, а також під час їхнього повторного відвідування центру зайнятості. Технологією передбачено, що співбесіда, а не відмітка в персональній картці, є найважливішою процедурою в роботі центру зайнятості щодо сприяння працевлаштуванню клієнтів у найкоротший термін. Співбесіда має бути спрямована на виявлення потреб, намірів, побажань, всіх обставин клієнта які можуть прискорити пошук роботи.
Співбесіди під час реєстрації клієнта та при його подальших відвідуваннях проводяться тільки самим спеціалістом (без розподілу спеціалістів на тих, що здійснюється, так звані, «первинний» та «вторинний» прийоми). Такий підхід дає змогу будувати співробітництво з клієнтом з урахуванням взаємної відповідальності за майбутні результати працевлаштування в цей період. Однак спеціально призначена директором ЦЗ комісія (наприклад, у складі директора, заступника директора, начальника відділу, державного інспектора праці) через деякий термін (наприклад, після 3-6 місяців співпраці спеціаліста з клієнтом) на підставі аналізу проведеної роботи з даним клієнтом , вивчення причин відсутності результатів щодо працевлаштування може прийняти рішення про зміну спеціаліста з метою підвищення ефективності процесу пошуку роботи.
Для досягнення психологічного контакту та порозуміння між спеціалістом ЦЗ і клієнтом не рекомендується створювати між ними штучне відокремлювання, наприклад, бар’єри, перегородки тощо. Необхідно враховувати, що психологічно комфортна відстань між спеціалістом і клієнтом має бути близько 1,2 м. Якщо стіл, за яким ведеться співбесіда, є вузьким, співрозмовникам краще розміститися по діагоналі стола.
Робочі місця спеціалістів бажано відокремити одне від одного звукопоглинаючими перегородками висотою не менш ніж 1,5 м, котрі забезпечують зниження шумового забруднення і певну конфіденційність, яка є важливою умовою роботи з клієнтами служби зайнятості.
Робочі місця спеціалістів з працевлаштування обладнуються номерною ознакою,помітною для клієнтів. У секторі самостійного пошуку вакансій та профінформаційному розташовуються спеціальні табло. Вони використовуються для того, щоб, не створюючи надмірного шумового навантаження, запрошувати чергового відвідувача на співбесіду до спеціаліста.
Принциповою є вимога про пріоритетність дій спеціаліста з працевлаштування щодо пошуку і підбору роботи клієнту перед іншими діями. Мається на увазі орієнтація клієнта спочатку на самостійний пошук інформації на стендах вакансій в центрі зайнятості, а вже потім при необхідності інформацію про вільні робочі місця підбирає спеціаліст, який здійснює функції працевлаштування.
Пошук інформації про вакансії здійснюється не тільки під час співбесіди з клієнтом, але й у період між відвідуваннями безробітним центру зайнятості. Маючи в банку даних інформацію про конкретного клієнта та вимоги роботодавця до кандидатів на заміщення вільних робочих місць, необхідно на основі зіставлення цієї інформації підібрати громадянинові роботу, якщо вакансія з’явилася в проміжок часу між відвідуваннями клієнтом центру зайнятості.
Важливим елементом технології є активізація зусиль клієнтів у пошуку роботи. На це спрямований план самостійного пошуку роботи, в якому вказуються спільні дії громадянина та спеціаліста центру зайнятості в цьому напрямку. Такі плани допомагають клієнтам більш систематизовано та наполегливо шукати роботу, а спеціалістам, які здійснюють функції працевлаштування – цілеспрямовано сприяти громадянинові.
Плани доцільно розробляти перш за все тим клієнтам, які мешкають у великих містах, містах і селищах, де інформація про значну кількість вільних робочих місць не надходить до центру зайнятості , а також у разі коли клієнт має професію (спеціальність), яка потенційно може користуватися попитом на ринку праці.