- •В.С.Штифурак, г.В.Коліжук, і.М.Мельник
- •Профорієнтаційна діяльність:
- •Теорія та практика
- •Вінниця – 2013
- •1. Передумови становлення профорієнтації як науки
- •Зарубіжний досвід організації профорієнтаційної роботи
- •1.2. Етапи профорієнтаційної роботи в Україні
- •1.3. Професіологія як складова профорієнтаційної діяльності
- •П – м – д з – ц – д у – с – о
- •1.1. Типи
- •1.2. Класи
- •1.3. Відділи
- •1.4. Групи
- •Психологічна класифікація професій
- •Класифікація професій відповідно предметів і цілей діяльності (за є.Клімовим)
- •1. Соціально-економічний розділ
- •2. Виробничо-технічний розділ
- •3. Санітарно-гігієнічний розділ
- •4. Психофізіологічний розділ
- •5. Де можна отримати професію
- •2. Тенденції розвитку профорієнтаційної роботи в україні на сучасному етапі
- •2.1. Методологічні засади профорієнтаційної роботи
- •2.2. Організаційна структура системи профорієнтаційної діяльності в Україні
- •Основи вибору професії
- •2. 3. Особливості професійного самовизначення в сучасних умовах
- •3. Особистість у професійній діяльності
- •3.1. Динаміка професійного розвитку особистості у процесі життя
- •3.2. Психологічне забезпечення професійної діяльності
- •3.3. Розвиток особистості як суб’єкта праці
- •Особливості профорієнтаційної роботи з різними освітньо-віковими групами
- •3.4. Прогноз і планування кар'єри як завдання профорієнтаційної роботи
- •4. Основні форми профорієнтаційної роботи
- •4.1. Професійна інформація
- •4.2. Професійна консультація
- •Концептуальна схема організації взаємодії профконсультанта з клієнтом
- •4.3. Професійний добір
- •4.4. Професійний відбір
- •4.5. Професійна адаптація
- •Рис 5. Організація психічної адаптації та характеристика методів дослідження (комплексний підхід)
- •Критерії класифікації періодів соціально-психологічної адаптації
- •5. Основні аспекти профорієнтаційної діяльності
- •5.1. Принципи організації профорієнтаційної допомоги
- •Основні організаційні принципи профорієнтаційної роботи
- •5.2. Особливості становлення та розвитку психолога-профконсультанта
- •Основні концептуальні установки профконсультанта
- •5.3. Типові помилки при виборі професії
- •6. Робота державних центрів зайнятості у професійному самовизначенні і працевлаштуванні населення
- •6.1. Організація роботи функціонально просторових секторів центрів зайнятості
- •6.2. Профконсультаційні послуги центрів зайнятості
- •7.Здібності як передумова успішної професійної діяльності
- •7.1. Природа та структура здібностей
- •Будова деяких здібностей (за даними різних авторів)
- •Процентний розподіл дітей з різними інтелектуальними показниками
- •7.2. Види здібностей та їх зв'язок з професійно важливими якостями
- •Погляди дослідників на структуру здібностей особистості
- •7.3. Особливості роботи з дітьми різної категорії здібностей
- •Література
- •Додатки
- •Аналіз причин виникнення проблеми
- •Організаційна структура державної системи професійної орієнтації населення
- •Форми взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства
- •Очікувані результати реалізації Концепції
- •Фінансові, матеріально-технічні та трудові ресурси, необхідні для реалізації Концепції
- •Десять правил психолога-профконсультанта
- •Психодіагностичні методики та вимірювані ними параметри
- •IV. Здібності
- •V. Особисті якості
- •VI. Готовність до вибору професійного шляху
- •Зміст роботи класного керівника, учителя-предметника, соціального педагога, медичного працівника згідно концепції профорієнтації
- •Карта світу професій
- •Поради батькам
- •Майбутня професія моєї дитини
- •Діагностичні методики, що використовуються з метою профорієнтації
- •Спрямованість особистості й вибір професії
- •Методика на виявлення схильності до лідерства
- •Методика на виявлення схильності до керівництва
- •Вправи на виявлення соціально-психологічннх ефектів, що виникають під впливом групи
- •Досвід роботи Миколаївського обласного центру зайнятості
- •Розподіл місць професійного навчання безробітних
- •Зразок Супровідний лист студента (молодий фахівець)
- •Зразок резюме
- •Словник основних понять
- •В.С.Штифурак, г.В.Коліжук, і.М.Мельник Профорієнтаційна діяльність: теорія та практика
6.2. Профконсультаційні послуги центрів зайнятості
За таким видом послуг в Обласний центр зайнятості звертаються особи самого різного віку й соціального стану. Так, статистика останніх років свідчить, що порядку 90 % тих, хто звертається за профконсультацією становлять особи, що тимчасово залишилися без роботи. З них більше 47 % – особи, що мають робочі професії, близько 30 % – фахівці з вищою освітою, і 23 % – громадяни, які не мають професії або спеціальності. Слід зазначити, що переважно (57 %) профконсультаційними послугами користуються жінки; майже кожен другий (49 %), що звертається за профінформаційним обслуговуванням це особи у віці до 35 років.
У число профконсультаційних послуг, що надаються психологами Обласного центру, входить і проведення професійного відбору громадян, що вирішили освоювати професії, по яких передбачена обов'язкова перевірка на ступінь психофізіологічної відповідності. До таких професій належать такі, які пов'язані з підвищеною небезпекою. Приміром, професії електрогазозварник, оператор котельних установок, збирач металевих корпусів кораблів, водії транспортних засобів, машиністи котельних установок, трактористи і ін.
Професійний відбір по цих професіях передбачений в обов'язковому порядку і його проходять всі особи, які направляються центром зайнятості для подальшого професійного навчання. Тільки У 2005 році фахівцями Обласного центру було надано 837 послуг, пов'язаних із проведенням профвідбору.
Головна особливість профконсультацій і профвідбору, здійснюваних фахівцями центрів зайнятості в порівнянні з аналогічною роботою, проведеною в школах й в інших організаціях, що здійснюють профорієнтаційні заходи, полягає в їхній чіткій конкретизації. У центрах зайнятості ця робота орієнтована на конкретні професії, по яких є заявки від роботодавців. Тому в психологічному плані вона більше спрямована не на професійне самовизначення особистості, а на її працевлаштування з урахуванням досягнення найбільшої відповідності між психофізіологічними особливостями індивіда й вимогами тих професій, які необхідні роботодавцям тепер.
В умовах ринкової економіки важливу соціально-психологічну проблематику становить правильне й оперативне рішення питань професійного самовизначення й працевлаштування таких соціально слабо захищених верств населення як інваліди, молодь, жінки й ін. Ось чому саме цим напрямкам роботи в діяльності обласних центрів зайнятості приділяється особлива увага. Розглянемо докладніше їхній характер і зміст:
1. Для реалізації права слабко захищених категорій громадян у працевлаштуванні відповідно до діючого законодавства України розпорядженнями голів райдержадміністрацій і міськвиконкомів на підприємствах, в організаціях й установах бронюються цільові робочі місця. Так, наприклад, в 2005 році в Миколаївській області було заброньовано 1678 таких робочих місць, утому числі для жінок, які мають дітей у віці до 6 років і самотніх матерів 490; для випускників загальноосвітніх шкіл і ПТУ – 414; для особливих категорій молоді – 448; для осіб передпенсійного віку – 440; осіб, звільнених після відбуття покарання – 45. Рівень використання заброньованих робочих місць по районах області різний і коливається в межах від 100, приміром, у Баштанському, Новоодеському районах і до 11,8 % – Вознесенському.
2. Особлива увага в роботі центрів зайнятості приділяється працевлаштуванню молоді. Так, службою зайнятості Миколаївської області розроблений і реалізується комплекс цільових заходів, спрямованих на забезпечення виконання Національної програми «Діти України». Особливо ефективно протікає працевлаштування молоді на додаткові робочі місця, які створюються за рахунок державних дотацій роботодавцям. Тільки в 2005 році чисельність додаткових робочих місць, створених на цій основі, зросла на 13,5% у порівнянні з попереднім роком. Як правило, від 50 до 60% таких робочих місць призначається для випускників шкіл і ПТНЗ.
Важливу роль у професійному самовизначенні молоді грають проведені центром зайнятості цільові заходи профорієнтаційного характеру, що сприяють підвищенню конкурентоздатності молоді на ринку праці. Так, особливою популярністю в молоді користуються курси по вивченню «Основ організації підприємницької діяльності», «Основи комп'ютерної грамотності», «Організація малого бізнесу» й ін.
3. Важливим соціально-психологічним завданням, виконуваним службою зайнятості, є професійне самовизначення й працевлаштування інвалідів. Чисельність цієї категорії населення, на жаль, в Україні зростає з року в рік. Так, наприклад, тільки в 2005 році число таких громадян, що звернулися до послуг у Миколаївський центр зайнятості, зросло в 1,5 рази в порівнянні з попереднім роком. Відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» й «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на обласні служби зайнятості покладені обов'язки по сприянню трудовій реабілітації й працевлаштуванню осіб з обмеженими фізичними можливостями на вільні й новостворювані або пристосовані для інвалідів робочі місця.
Разом з місцевими органами праці й соціального захисту населення фахівці служби зайнятості вирішують питання по працевлаштуванню інвалідів на спеціалізовані робочі місця після навчання у Всеукраїнському центрі професійної реабілітації інвалідів. Так, наприклад, в 2005 році цільове навчання в цьому центрі пройшли 7 інвалідів – жителів Миколаївської області, з них п'ятеро були працевлаштовані відразу ж після завершення навчання(Додаток З).
Психологами центру зайнятості практикується проведення цільового тестування інвалідів для визначення оптимальних напрямків їхнього професійного самовизначення й працевлаштування. У результаті такого тестування визначаються можливі види їхнього професійного навчання. Наприклад, в 2005 році 14 інвалідів за направленням Обласного центру зайнятості здобули професії оператора комп'ютерного набору, оператора котельної установки, фахівця WЕВ-дизайну й ін.
Завдяки профорієнтаційній роботі, проведеній фахівцями центру разом з педагогами й психологами загальноосвітніх шкіл, профконсультаційні послуги були надані 128 дітям-інвалідам.
У практику роботи центру ввійшло систематичне проведення ярмарків вакансій робочих місць, що бронюються для інвалідів, які організуються у всіх районах області.
Важливою юридичною підтримкою для активізації робіт у цьому напрямку стало видання Закону України «Про внесення змін у деякі Закони України, які реалізують інвалідам право на трудову зайнятість» від 23 лютого 2006 року за № 3483-ІУ. Відповідно до цього документа безробітними визнаються також інваліди, які не досягай пенсійного віку, не працюють і не зареєстровані як ті, хто шукає роботу. Дане положення створює необхідні організаційні й соціально-психологічні умови для подальшої активізації робіт державних центрів зайнятості в цьому напрямку.