Висновок

У світі 1211видів птахів, з них в орнітофауні України нараховує 424 (425) види птахів. Серед них 267–270 гніздові, з яких 132–138 зимуючі; 17 з'являються лише на зимівлі, 129 спостерігаються лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних. Птахи, що зустрічаються в Україні, належать до 21 систематичного ряду.

Серед різних видів дятлоподібних їх у світі налічується близько 500. На території України 10 видів дятлоподібних, найбільш поширеними є дятел звичайний, дятел сірійський, середній, малий, жовна сива, жовна чорна та крутиголовка. Рідкісними є жовна зелена, білоспинний та дятел трипалий.

Розмноження. Більшість птахів відкладають яйця в гніздо, яке частіше будує самка, іноді самець, а нерідко вони працюють разом: самець підносить матеріал, а самка його укладає і скріплює. Насиджуванням бувають, зайняті часто обидва батьки, які змінюють одне одного на гнізді; в куриних і качкових насиджує одна самка. У дрібних птахів насиджування триває близько 14 діб, у великих птахів більше. Так, курка насиджує 21 добу, а лебеді і великі хижі птахи - близько 1,5 місяців. Зазвичай насиджує птиці час від часу перевертають яйця в гнізді. Цим досягається їх більш рівномірний прогрівання, що сприяє швидкому розвитку зародка.

Живлення – так як і інші птахи живляться рослиною та тваринною продукцією. У загальній схемі кругообігу речовин і енергії в  біогеоценозахптахи посідають місце первинних, вторинних або навіть третинних консументів. Це означає, що вони споживають або первинну продукцію біогеоценозу у вигляді рослин, або живляться тваринами (рослиною  чи твариною їжею).

Екологічні особливості і зміни чисельності, зменшення ареалу. вирубування заплавних лісів, використання пестицидів та, можливо, конкуренція за місця гніздування, зростання хижаків особливо куничих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Брем А. Дятли і кукушки // Извечения из «Жизни животних».

2. Величко М.А. Новоє огнездения вертишейки Природа, 1954, №6 .

3. Волчанецький И.Б. дятли рода Picidae , их распостранения –Харьков, 1940 Т. - 8.

4. . Гаврись Г. Г. Жовна зелена // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг. — 2009. — С. 472.

5. Горбань І. М, та інші. Дятел білоспинний // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 473.

6. Дементьев Г. П., Гладков Н.А. Птицы Советского Союза. — Советская наука, 1951. — Т. 1. — С. 599—602.

7. Иноземцев А. А. 1961. Большой пестрый дятел — разоритель гнезд. Природа, - № 6.

8. Кирилова А.Ф. Черний дятел жолна. Природа, 1979 // Зоол. Журнал - №7.

9. Лобков Е.Г о комчастом белоспинном дятле 1907 // Зоол. Журнал. 1987 – т.66- Вип.4.

10. Митяй І. С. Дятлоподібні Придніпровської лісостепи – Автореферат дис. – кандидат біологічних наук .: К., - 1985 р – 26с.

11.Марисова И. В. 1953. Лесохозяйственное значение большого пестрого дятла (Dryobates major). Научн. зап. Киевск. гос. ун-та, т. 12, вып. 3.

12. Марисова И.В, Бутенко А.Г. Материали и распостранения сірійського дятла(D. siriacus) на Укр.—Весн. Зоол.,1976 №2.

13. Марисова І. В., Тараников К. А., 1961 // Деякі спостереження над фауною хребетних Поділля, т. VI: 35—44.

14. Прокофева И.В О кормовом режиме большого пестрого дятла – Научный доклад высш. щколы, сер. биол.науки, 1971 №1.

15. Пернаті друзі http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=413 – дятел малий.

16.Страутман Ф.І, Рудишин М.П. До поширення сірійського дятла в південо-західних обл. України 1954, т. ІІІ.

17. Страутман Ф. И., 1951. О расселении некоторых видов птиц в Закарпатской н западных областях Украины, Природа, № Г.—1959.

18. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К.: 2002. — 416 с.

19. Царик Й., Горбань І., Сребродольська Є. та ін. Сучасний стан зооценозів Західного Полісся // Вісн. львів. Ун-ту. Сер. біол.- 2001.- Вип. 27.- с. 139.

асркккввсапсрп3у3у3