Розділ 7 сірійський дятел

Загальна характеристика. Цілком можливо, що сірійський дятел, швидко поширившись як по правобережжю Дністра з його численними фруктовими садами і виноградниками Молдови, пересік недавно Дністер і з’явився в Тернопільській і Хмельницькій, а в найближчий час буде знайдений також в Одеській і Вінницькій областях України [3].

Маса тіла: близько 80 г, довжина тіла: 22-23 см, розмах крил: 34-38 см. У дорослого самця тім’я, смуги ззаду і по боках шиї, спина, покривні пера верху крил, поперек і надхвістя чорні; лоб, горло, покривні пера вух, шия з боків і спереду, плечові пера білі; на потилиці червона пляма; білий колір покривних пер вух з’єднаний із білими боками шиї; низ білий, із бурим відтінком; на боках тулуба дрібні темні риски; підхвістя рожеве; махові пера чорні, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги.

Розмноження. Пари утворюються на початку березня, іноді восени. Сама рання барабанна дріб відзначалась 5.03.1962 р. Період гніздобудування розтягнутий: перші спостереження припадають на початок квітня, останні на травень і навіть на червень. Це пов'язано з сильною житловою конкуренцією з шпаками, які часто виселяють дятлів і змушують їх будувати дупла два, а то й три рази за сезон. Відкладання яєць у зв'язку із затримкою гніздо будування починається в кінці травня. У кладці 5-6, в середньому 5,16±0,37 яєць. Іноді кладки складаються з 3 яєць, останні, мабуть, є повторними після будування гнізд шпаками. Розміри яєць n = 29 : 18,5-20, 3х 23,8-27,0, в середньому 24,6 ± 0,9 х 19,5 ± 0,6мм [12,13].

Живлення. Живиться дятел сірійський (Рис 7.6) жорсткокрилими, мурашками, хрущами, насінням винограду, мигдалю. У шлунку сірійського дятла, здобутого на Поділлі (околиці м. Заліщики), виявлено п’ять личинок дротяників, личинки вусача, три личинки короїда, дев’ять гусениць яблуневої плодожерки, личинки і хітинові залишки невизначених комах. У шлунку другого птаха, здобутого там же, були личинки короїда, гусениці листовертки і залишки гусениць.[16, 19]

Рис 7.6 Дятел сірійський

Живлення дорослих птахів одноманітне в межах усього ареалу. Характерною є висока фітотрофність виду: він регулярно споживає жолудь, волоський горіх, ядра кісточок абрикосів, слива домашня, терену, ліщина звичайна, насіння шовковиці. Вживає також тварині корми: жуки, короїди, гусінь, мурашки тощо. Пташенят дятли вигодовують як тваринними, так і рослинними кормами. Пташенятам приносять їжу понад 100 разів на день. Цікаво, що самець більше приділяє уваги вигодовуванню пташенят, ніж самка [13].

Відмінності від схожих видів. Від звичайного дятла відрізняється тим, що білі покривні пера вух не відокремлені чорною смугою від білих боків шиї, а також майже цілком чорними стерновими перами, juv сірійського від juv звичайного дятла - також рожевою поперечною смугою на волі; від білоспинного дятла - повністю чорними спиною та попереком; від середнього дятла - присутністю червоного кольору лише на потилиці ( ad) або повною відсутністю червоних пер на голові ( ad), рожевою поперечною смугою на волі (juv) [18].