Розділ 8 дятел середній

Загальна характеристика. Маса тіла: 54-85 г, довжина тіла: 18-21 см, розмах крил: 32-34 см. У дорослого птаха смуги по боках шиї, спина, покривні пера верху крил, поперек і надхвістя чорні; плечові пера білі; на голові червона «шапочка», лоб білуватий; горло, щоки, шия і воло білі; боки тулуба білі, з жовтим відтінком і чорними рисками; груди і черево білі, з рожевим відтінком; підхвістя рожеве; махові пера чорні, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги; хвіст чорний, цупкий, загострений, крайні стернові пера білі, з чорними смугами; дзьоб і ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока коричнева. У молодого дятла середнього (Рис 8.7) лоб і низ бруднувато-білі; червона «шапочка» менш яскрава [3].

Рис 8.7. Дятел середній

Розмноження. Дятел середній видовбує свої дупла в гнилих деревах, деревину яких легше обробляти. Він видовбує коридор знизу навскоси до горизонтальних сучків. Зазвичай дупло розташовується на висоті приблизно 3,5 м від землі. Отвір має ширину рівно 40 мм. Починає виводити потомство в кінці травня, час насиджування яєць 12 днів, пташенята залишаються в гнізді 20 днів, так що більшість пташенят вилітають з гнізд в липні. Після цього сім'я ще рівно один тиждень живе разом.В кінці квітня в дуплі відкладає 5-6 білих блискучих яєць, насиджує в основному самець, протягом 11-13 днів. Пташенята покидають гніздо через 21-23 дні після вилуплення. У рік одна кладка. На відміну від зеленого дятла рідко спускається на землю, вважаючи за краще триматися на гілках в кроні дерева, подібно малому строкатого дятла. Політ типовий хвилеподібний. «Дріб» видає не часто. Пісня ─ серія повторюваних дзвінких носових звуків [17,19].

Живлення. Дятел середній ─ птах неспокійний. Він довбає нечасто, але часто занурює свій дзьоб в стовбур і шукає язиком їжу. Він навіть робить акробатичні номери в гілках, як синиці, збираючи там гусениць. Може висувати свій язик на відстань, що перевищує довжину дзьоба в чотири рази. Так він вивуджує личинок комах з їхніх лабіринтів. Не цурається погано пахучими і що виділяють неприємні-секрети гусеницями і навіть вербовим точильником. Вважається, що середній дятел не покидає своєї території, але взимку він іноді з'являється там, де ніколи не гніздиться [6].

Відмінності від схожих видів. Менше великого строкатого дятла, відрізняється від останнього повністю червоним верхом голови і темними плямами на боках Хвіст жорсткий. Лапа типова для дятлів, зигодактильна (два пальці спрямовані вперед, а два назад). Самці і самки без явних відмінностей [18].

Розділ 9 дятел білоспинний

Поширення та загальна характеристика. В Україні дятел білоспинний (Рис 9.8) поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на Розточчі, у Східних Карпатах, на Західному та Житомирському Поліссі та на північному сході України. Чисельність оцінено в межах 570 – 930 пар [9].

Рис 9.8. Дятел білоспинний

Маса тіла:близько 100 г, довжина тіла: 24-26 см, розмах крил: 38-40 см. У дорослого самця смуги на шиї, плечі, верх спини, верхні покривні пера крил і надхвістя чорні; лоб білуватий; на голові червона «шапочка»; горло, щоки покривні пера вух, шия, низ спини і поперек білі; воло, груди і черево спереду білуваті, з чорними рисками; черево ззаду і підхвістя червонувато-рожеві: махові пера чорні, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги; хвіст чорний, цупкий, загострений, крайні стернові пера білі, з чорними смугами; дзьоб і ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока коричнева. У дорослої самки, що схожа на самця, голова зверху цілком чорна. Молодий птах подібний до самця, але червона «шапочка» поцяткована чорним [15,19].

Розмноження. Дупла білоспинних дятлів знаходили на висоті від одного до п’яти метрів. Глибина дупла – приблизно 30 см, а діаметр льотка 4-5 см. Осілий вид, типовий моногам. У Карпатах та на Розточчі оселяється у пролісах або старих букових лісах, обов’язково з високим відсотком (не менше 5-7 %) старих трухлявих дерев.

На Поліссі найчастіше займає вологі ліси або ж лісові заплави рік та біля берегів озер. Гніздиться у дуплах м’яких порід дерев. Гніздування у березні-червні. Кладка складає 3-5 яєць. Насиджування здійснюють обидва птахи. Тривалість інкубації 11-12 днів, виліт молодих через 24-28 днів після вилуплення. Успішність гніздування в Україні скорочується через порушення лісового законодавства та зростання чисельності хижаків (зокрема куничих). Успіх розмноження не перевищує 2,1 – 2,4 молодих на пару [9].

Живлення. У живленні переважають ксилофаги, личинки комах, лялечки мурашок різних видів. Навесні під час інтенсивного сокоруху у дерев білоспинний дятли часто п’ють березовий сік, роблячи дірки в корі верхньої частини стовбурів. Дірки розташовуються поруч один з одним навколо стовбура, тому в народі кажуть, що дятли «кільцюють» дерева [10].

Відмінності від схожих видів. Від звичайного, середнього і сірійського дятлів відрізняється білим низом спини і попереком, а також чорними плечима [18].