Розділ 6 дятел звичайний

Загальна характеристика. Птахи середнього розміру, маса до 100 г. Дорослі зверху чорні, з білими плямами на крилах. На потилиці червона «шапочка». Від кутів рота, вниз тягнуться чорні «вуса». Лоб і голова з боків рудувато-білі. Воло, груди, черево бруднуваті або рудувато-білі. Підхвістя червоне. Самка схожа на самця, тільки на потилиці в неї немає червоної «шапочки». Молоді птахи забарвлені не так яскраво, як старі. Чорне оперення без блиску, з буруватим відтінком. Низ тіла жовтуватий, з темними плямками. Червона «шапочка» покриває не тільки потилицю, а і усю верхню частину голови [7].

Птахи осілі, кочові. На Україні поширені по всій території, де є деревна рослинність. У степовій зоні зустрічаються в гніздовий період по заплавних і байрачних лісах, подекуди і по лісо - полосах. Під час кочувань бувають скрізь, де є дерева [18].

У природі дуже помітні і мають деякі специфічні ознаки: строкате чорно-біле забарвлення тіла, червона «шапочка» на потилиці або голова чорна (у самок) відрізняють їх від інших дятлів. За розмірами і забарвленням вони схожі на білоспинного й сірійського дятлів і здалеку їх навіть можна переплутати. Голос — коротке «кік-кік» або довге «кі-кі-кі-кі», коли птахи б'ються або чимось налякані. В шлюбний період, часто і голосно «деренчать» розколотою гілкою.

Розмноження. Шлюбний період, коли в лісі бринять барабанні «трелі» дятлів, починається в березні і навіть раніше. Гнізда, які дятли видовбують в трухлявих осиках, тополях, березах і інших деревах. Повна кладка з 5 — 6 білих яєць, у кінці квітня — першій половині травня. Насиджує переважно самка, 14—15 днів [11].

Дятел звичайний (Рис 6.5) утворює моногамні пари. Подружжя проводять зиму нарізно, але весною зустрічаються для виведення пташенят. У січні-лютому партнери починають ганятися один за одним по деревах, наповнюючи ліс різкими криками. Трохи згодом агресивний запал птахів слабшає, і вони розпочинають церемоніальні токові польоти, заманюючи один одного до гнізда. Пара може видовбати нове дупло або оселитися в торішньому.

Рис 6.5 Дятел звичайний

Вирішивши будувати нове житло, самець стає до роботи відразу на декількох деревах, і тільки після спаровування подружжя робить остаточний вибір. Житло будують разом, але більших зусиль докладає самець. Видовбавши вхідний отвір (льоток) на висоті 3 м над землею, дятли розпочинають розширенню гніздової камери.

В залежності від твердості деревини на споруду дупла йде 14-25 днів, хоча деколи робота триває більше місяця. Готова до спарювання самка виконує на сухій гілці три барабани трелі, красується перед самцем в токовому польоті або низько присідає на гілці. Акт спаровування швидкоплинний, але птахи повторюють його до шести разів на день. Після любовних утіх партнери всідаються поряд, опустивши крила, і в екстазі задирають дзьоби. З початку квітня до кінця червня самка відкладає 4-7 яєць з інтервалом в день, а потім протягом 10-13 днів кладку насиджує в основному самець.

Голі й сліпі пташенята вилуплюються одночасно, і для батьків настає гаряча пора пошуків корму для своїх нащадків і регулярного видалення відходів. На щастя, пташенята видають крапельки посліду в м'яких капсулах, які дбайливі батьки, підхопивши дзьобом, одразу ж викидають з гнізда. Тільки но у пташенят відростає пір'я на хвості, вони починають дертися по стінках дупла до льотка, щоб отримати свою порцію їжі. У 20-24 дня від часу появи на світ пташенята стають на крило, але ще 10 днів перебувають під батьківською опікою і сплять в гнізді. Пізніше дорослі птахи виганяють їх зі своєї території [10].

Живлення. У живленні чітко виявлені сезонні аспекти. У зимовий період поїдає насіння сосен, смерек, дуба, ягоди горобини, плоди шипшини. Разом з тим знищує різних комах. Навесні «кільцюють» берези і п’ють деревний сік. Зрідка на Поділлі трапляються «окільцьовані» дятлом смереки. Восени поїдає мурашок, ягоди малини, ожини, живиться різними жуками: (довгоносик, короїд, хрущ, вусач), їх личинками, яйцями. Іноді витягують з гнізд пташенят і яйця дрібних горобиних птахів.

Якщо ж ліс сильно заражений короїдами, заболонниками та іншими шкідниками, дятли живляться виключно цими комахами і приносять лісу велику користь. Із сказаного можна зробити висновок, що сезонність в їжі дятла звичайного виражена дуже чітко і проявляється в відношеннях до всіх видів їжі. Восени поїдає мурашок, ягоди малини, ожини, живиться різними жуками, їх личинками, яйцями [14].

Відмінності від схожих видів. Від середнього і сірійського дятлів відрізняється тим, що білі покривні пера вух повністю відокремлені чорними смугами від білих боків шиї, а також тим, що задня частина черева і підхвістя червоні, а не рожеві; крім того, від сірійського дятла - білими з чорними смугами крайніми стерновими перами; від білоспинного дятла - повністю чорною спиною та попереком [18].