Тема 1. Екологічна наснаженість творів м.Пришвіна

Мета вивчення: Осмислення творів про природу, різноманітних пейзажних описів як шляхів і способів людинознавства, можливостей занурення у внутрішній світ героя, усвідомлення його настроїв, емоцій, переживань, врешті-решт особистісних якостей. Акцентувати увагу на принциповій відмінності природоохоронної роботи та необхідності формування сучасної екологічної свідомості.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Обладнання: портрет М.Пришвіна, видання творів письменника.

Основні питання (до контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, його обговорення, самостійного вивчення та осмислення):

1. Особливості змалювання природи в художній літературі.

2. Екологічна свідомість як новий рівень мислення індивіда та суспільства.

Література:

1. Бегак Б. Исток человечности: Люди и звери. – М.: Детская литература, 1986.

2. Зотов И.А. Человек и природа в творчестве М.Пришвина. – М.: Просвещение, 1982.

3. Ивич А. Природа. Дети: Пришвин, Паустовский, Дубов, Панова. 2-е изд. – М.: Детская литература, 1980.

4. Короленко В. Джерело життя й краси: Проблема природи, людини, моральності в сучасній радянській прозі. – К.: Дніпро, 1983.

5. Курбашов В. Михаил Пришвин: Очерк творчества. – М.: Советский писатель, 1986.

6. Пахомов В. М.М.Пришвин. – Л.: Просвещение, 1970.

7. Сиротенко В.П. Екологічна проблематика у творчості М.Пришвіна й О.Копиленка // Екологія і освіта: Проблеми теорії і практики. Тези доповідей і повідомлень на міжнародній науково-практичній конференції 20 – 21 квітня 1994 року. – Т. ІІ. – Умань, 1994. – С. 188 – 190.

Методичні поради з викладання теми:

На сьогодні розхожим слововжитковим штампом є фраза „людина і природа”. Подумайте: чи відбиває вона сутність сучасних екологічних проблем, у чому небезпека заклику І.Мічуріна, щоб людина не чекала подаянь від природи, а взяла їх сама?

Тематика практичного заняття потребує осмислення і таких питань:

1. У чому полягає принципова різниця між змістом природоохоронної роботи та формуванням екологічної свідомості?

2. Чи виділяла себе антична людина з тріади „Flora – Fauna - Homo”? Як це світовідчуття відбито у міфології?

3. Який крок повинна зробити людина у напрямку до уникнення екологічної катастрофи?

Щоб у повній мірі розкрити екологічну проблематику, обрані для практичного заняття оповідання розглядатимуться в певній послідовності і за такими питаннями.

Поверхи лісу

1. Чому, говорячи про тваринно-рослинний світ, М.Пришвін характеризує його поняттям „поверхи”? Наскільки це відповідає екологічному світорозумінню?

2. З огляду на природоохоронні заклики, чи можна факт зламаної мисливцями засохлої берези розцінити як негативний вчинок?

3. Чому факт зламаної засохлої берези в екологічному аспекті повинен розцінюватися як трагедія?

Золотий луг

1. Від чийого імені ведеться повіствування у творі? Чим обумовлена така форма повіствування?

2. Як хлопчик (як і всі інші) характеризує луг, порослий кульбабками? Що одержує людина від спілкування з рослинним світом? Яке значення вкладає письменник у поняття „золото”, „золотий”?

3. Над чим задумався герой, побачивши зміни в кольорі лугу? Чи можна фразою „нежива природа” охарактеризувати зміни, що відбуваються з лугом?

4. Сформулюйте ідейне спрямування оповідання.

Ярик

1. Від чийого імені ведеться повіствування у творі? Що можна сказати про рід занять оповідача?

2. Якою мовою спілкується Ярик з мисливцем? Як собака може повідомити людині одержану нею інформацію? Що дає людині знання мови тварин?

3. Чи може мисливець спілкуватися мовою тварин? Що це йому дає? Прокоментуйте почування героя, висловлені ним у фразі: „... А мы из куста с Яриком смотрим вслед улетающим и смеемся:

- Вот как мы вас одурачили, граждане!”

4. Якою мовою мисливець переповідає читачам всю історію, яка трапилася з ним та з Яриком на полюванні?

5. Прокоментуйте ідейну наснаженість існуючих між дійовими особами твору зв’язків:

людство ← (перекладач) мисливець ↔ тваринний світ (Ярик, тетереви).

Як дані зв’язки відбивають екологічну проблематику авторської позиції? Чи можна, з позицій М.Пришвіна, назвати людину „царем природи”?

Лугівка

1. Чим образ селянина-орача схожий з образом мисливця з попереднього твору? У чому ще простежується подібність між оповіданнями?

2. Що зробив для лугівки головний герой? Які перспективи відкриваються перед птахами завдяки увазі з боку людини?

3. У чому полягає екологічний конфлікт при машинному обробіткові землі?

4. Яке ідейне спрямування оповідання?

Повість „Сховище сонця” доволі складна у своєму змістово-художньому вираженні, а тому потребує розгляду за кількома аспектами.

1. Жанрова своєрпідн6ість твору.

Сам М.Пришвін визначив жанр повісті як казка-бувальщина. По суті це антижанрове утворення, оскільки казка завжди передбачає вихід у щось позареальне, неправдоподібне, вигадано-химерне, а бувальщина навпаки налаштовує на спілкування з подіями, які обов’язково відбувалися, мали місце, є свідки цих подій, документальні підтвердження тощо.

Для виявлення казкових ознак варто зупинитися на таких моментах:

• загальна манера розповіді: „Да, очень, очень трудно было всем вол время Отечественной войны, так трудно, что, наверное, и на всем свете так никогда не бывало”;

• клички тварин, які живуть у дітей;

• образ ворона: „Ах, ворон, ворон, вещая птица! Живешь ты, может быть, сам триста лет, и кто породил тебя, тот в яичке своем пересказал все, что он тоже узнал за свои триста лет жизни. И так от ворона к ворону переходила память обо всем, что было в этом болоте за тысячу лет”. Символом чого виступає ворон? Чому так важливо зберігати нерозривність поколінь?

• опис старих ялинок: „Очень волновались старушки-ёлки, пропуская между собой мальчика с длинным ружьем, в картузе с двумя козырьками. Бывает, одна вдруг поднимется, как будто хочет смельчака палкой ударить по голове, и закроет собой впереди всех других старушек. А потом опустится, и другая тянет к тропе костлявую руку”. Чим опис поведінки ялинок відрізняється від опису поведінки тварин у попередніх оповіданнях? Який художній прийом лежить в основі опису дерев? Яка його роль?

Щоб виокремити ознаки бувальщини необхідно з’ясувати:

• від чийого імені ведеться повіствування у повісті;

• де відбуваються події, описані в повісті;

• в який час відбуваються події.

Однак важливо не просто виявити ознаки двох різко протилежних жанрових утворень, а зрозуміти причину такого поєднання, як завдяки такому симбіозу увиразнюється загальна проблематика твору, розкриваються домінантні риси в характері персонажів.

У системі образів повісті необхідно виокремити такі групи: сестра з братом Настя і Мітраша – собака Травка – Антипич – оповідач-геолог. Для усвідомлення проблематики твору треба з’ясувати як ставлення автора до представників кожної з груп, так і характер взаємозв’язку між ними.

Настя і Мітраша

1. Порівняйте дві портретні характеристики Насті:

• „Настя была, как золотая курочка на высоких ногах. Волосы у нее, ни темные, ни светлые, отливали золотом, веснушки по всему лицу были крупные, как золотые монетки, и частые, и тесно им было, и лезли они во все стороны. Только носик один был чистенький и глядел вверх попугайчиком”;

• „Откуда же у человека при его могуществе берется жадность даже к кислой ягоде клюкве? Лось, собирая осинку, с высоты своей спокойно глядит на ползающую девочку, как на всякую ползающую тварь.

Ничего не видя, кроме своей клюквы, ползет она и ползет к большому черному пню. Еле передвигает за собой большую корзину, вся мокрая и грязная – прежняя Золотая Курочка на высоких ногах”.

Як автор ставиться до героїні в обох випадках? Якими виражальними засобами це передано? Чим викликані авторські зміни стосовно одного і того ж персонажа? В образі Насті засуджуються особистісні недоліки дівчинки чи моральні якості людства?

2. Портретна характеристика Мітраши: „Оделся же Митраша в отцовскую старую куртку, вернее же в воротник, соединяющий полосы когда-то хорошей домотканой материи. На животике своем мальчик связал эти полосы кушаком, и отцовская куртка села на нем, как пальто, до самой земли. Еще сын охотника заткнул за пояс топор, сумку с компасом повесил на правое плечо, двуствольную „тулку” на левое – и так сделался ужасно страшным для всех птиц и зверей”.

На яких якостях характеру, почуваннях хлопчика наголошує автор через певні портретні деталі? З яким „казковим” образом у повісті простежується суттєва подібність образу Мітраши? Як образ хлопчика вписується в характерний для творчості М.Пришвіна образ мисливця?

3. Чи мав право Мітраша іти навпростець через Блудове болото?

Образ Травки відіграє надзвичайно важливу роль для донесення загальної проблематики повісті. Щоб збагнути це, пропонується проаналізувати даний уривок: „Да и какое же может быть сравнение: трудиться, надрываться, гоняя для себя зайца ,чтобы разорвать его и сожрать самому, или же получить кусок хлеба и ласку от руки человека и, может быть, даже найти в нем Антипыча…”

Чим мотивується вибір Травки, коли вона вловлює два різних запахи? За допомогою якої лексики автор передає різні почування персонажа? Що в Травчиному розумінні означають поняття „людина” й „Антипич”? Що образом Травки утверджує письменник?

Образ Антипича, на перший погляд, відіграє епізодичну роль у творі. Однак про нього постійно згадує Травка, про нього говорить оповідач-геолог: „Не пора ли сказать теперь уже, как мы сами думаем о загадочных словах нашего старого лесника Антипыча, когда он обещал нам перешепнуть свою правду собаке, если мы сами его не застанем живым? Мы думаем, Антипыч не совсем в шутку об этом сказал. Очень может быть, тот Антипыч, как Травка его понимает, или, по-нашему, весь человек в древнем прошлом его, перешепнул своему другу собаке какую-то свою большую человеческую правду, и мы думаем, эта правда есть правда вековечной суровой борьбы людей за любовь”.

До чого була готова Травка, розшукуючи Антипича? Яку таємницю про древні стосунки тварини і людини знав Антипич? У розумінні автора, до чого повинна прагнути сучасна людина? Наскільки це прагнення відповідає проблематиці повісті?

Для усвідомлення ролі і місця образу оповідача-геолога варто виокремити його запевнення: „И мы дознались, что торфа в этом болоте хватит для работы большой фабрики лет на сто. Вот какие богатства скрыты в наших болотах, а многие до сих пор только и знают об этих великих кладовых солнца, что в них будто бы черти живут. Все это вздор, и никаких нет в болоте чертей”.

Чого не вистачає людині при спілкуванні з навколишнім середовищем? Чим повинна оволодіти людина для налагодження контакту з навколишнім середовищем? Яке екологічне світорозуміння намагається сформувати оповідач у читача?

План проведення практичного заняття №1 ( 2 год.):

1. Утвердження гармонійного злиття життя людини і природи в оповіданнях М.Пришвіна („Поверхи лісу”, „Золотий луг”, „Ярик”, „Лугівка”).

2. Роль образу мисливця у творах.

3. Проблематика, образи, жанрова своєрідність казки-бувальщини „Сховище сонця”.

Методичні вказівки (рекомендації) для виконання практичних, семінарських занять містять:

• план занять, де зазначено тему, обсяг аудиторних годин за кожною темою та перелік питань, які підлягають розгляду;

• методичні поради з викладання кожної теми (короткий теоретичний коментар), що допомагає студентові ознайомитися із сутністю питань, обговорюваних/досліджуваних на семінарському/практичному занятті, з посиланнями на додаткові НММ, які дозволяють вивчити їх глибше;

• питання, що виносяться на обговорення та список літератури із зазначенням конкретних сторінок, необхідної для цілеспрямованої роботи студента при підготовці до семінарських/практичних занять (список літератури оформлений відповідно до правил бібліографічного опису);

• тексти ситуацій для аналізу, умови завдань тощо, які розглядаються на семінарських/практичних заняттях;

• список рекомендованої літератури.

Методичні вказівки (рекомендації) щодо виконання лабораторних робіт включають:

• план виконання лабораторних робіт із зазначенням тем, обсягу аудиторних годин за кожною темою;

• короткий теоретичний коментар за кожною темою, що дозволяє студентові зрозуміти суть явищ, які досліджуються на лабораторному занятті;

• перелік питань вхідного контролю;

• посилання на додаткові навчально-методичні матеріали (НММ), що допомагають студентам ґрунтовно підготуватися до лабораторної роботи;

• мета та завдання кожної лабораторної роботи, методика її виконання;

• шкала оцінювання;

• порядок захисту.

1 Перед читанням даного фрагменту викладачеві слід зробити зауваження, що висловлені в ній позиції письменниці варто сприймати з позицій суспільно-духовних цінностей, властивих радянському суспільствові, і не давати їм сучасних оціночних інтерпретацій.

2 Іраклій Луасарбович Андроников (1908 - 1990) – літературознавець, один з найавторитетніших дослідників творчості російського поета ХІХ ст. Михайла Юрійовича Лермонтова.

3Даний фрагмент безпосередньо не стосується проблеми комічного в дитячій літературі, а пропонується для того, щоб ще раз наголосити на тому, що природа комічного – в контрастному мисленні, зображенні тощо.