Тема 2. Образи, художні особливості дитячих творів м.Коцюбинського

Мета вивчення: Акцентувати увагу на деяких фактах у біографії М.Коцюбинського, сформулювати основні типологічні риси імпресіонізму як одного з модерністських напрямків, виявити ознаки імпресіоністичної проблематики та поетики в оповіданнях письменника.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Обладнання: Михайло Коцюбинський. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах. – К.: Радянська школа, 1970. – 320 с., видання творів письменника.

Основні питання (до контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, його обговорення, самостійного вивчення та осмислення):

1. Реалізм як основний художній напрям в українській літературі другої половини ХІХ ст.

2. Модернізм як філософсько-естетичний феномен.

Література:

1. Агєєва В. Український імпресіонізм: М.Коцюбинський, Г.Косинка, А.Головко. – К., 1994.

2. Калениченко Н.А. Михайло Коцюбинський: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1984. – 189 с.

3. Кодлюк Я.П., Одинцова Г.С. Розповіді про письменників: Посібник для вчителя почат. класів. – 2-ге вид. – Тернопіль, 1998.

4. Костенко М. Художня майстерність Михайла Коцюбинського. – К.: Радянська школа, 1969. – 272 с.

5. Кузнєцов Ю.Б. М.Коцюбинський - імпресіоніст. – К., 1997.

6. Майоров В. Твори Михайла Коцюбинського для дітей і про дітей // Література. Діти. Час. – К.: Веселка, 1979. – С. 101-112.

7. Мельник В. Модернізм української прози: генеза, розвиток, історичне значення // Стильові тенденції української літератури. – К., 2004. – С. 5 – 12.

Методичні поради з викладання теми:

Виклад першого питання ведеться з опертям на фотоальбом „Михайло Коцюбинський. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах”. До розгляду пропонуються такі матеріали (документи, фотографії) з відповідним коментуванням:

с. 32 („… Батько мій був сангвінік…”): Які якості вдачі перейняв Михайло від матері? Як це позначилася на його естетичних поглядах?

с. 61: В якому дитячому журналі друкував свої перші твори М.Коцюбинський? Хто з українських письменників там також друкувався?

с. 76, 125, 136: З ким з українських письменників М.Коцюбинський перебував у дружніх стосунках? Як це позначалося на його творчості?

с. 146, 147, 248, 263 – 265: Що вам відомо про родину М.Коцюбинського, долю його дітей? Чому В.Винниченко у відкритому листі до Юрія Коцюбинського (після захоплення його військами Києва) зазначав, що батько не схвалив би його участі у громадянській війні на боці червоних?

с. 216: Чому в радянські часи було розповсюджено міф про зустрічі та розмови М.Коцюбинського з В.Леніним? Як таке перекручування історичних фактів могло позначатися на сприйнятті творчості письменника?

При розглядів другого питання студенти повинні засвоїти основні типологічні риси імпресіонізму як одного із модерністських напрямків в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя.

Розгляд літератури кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя неодмінно має починатися з модернізму, визначення часу і причин його появи в українській літературі, тих стильових напрямків, що згодом утвердилися в ньому.

Перш за все слід розглянути екстра- та інтровертні умови зародження модернізму в українській літературі. Якщо перші відбивали загальні об’єктивні умови розвитку цивілізації, зокрема європейської (поява принципово нових засобів комунікації (пароплав, паровоз, автомобіль, радіо, телеграф, телефон) і, як наслідок, - значне прискорення ритму життя, але і породження відчуття „стиснутості” планети, простору, часу; перші успіхи фізиків-ядерників відносно наближення до практичного розщеплення атомного ядра – усвідомлення того, що сутність явищ, речей прихована від звичних людських органів чуття, можливість кардинальних змін природи будь-якого явища лише за допомогою одного атома; активізація діяльності з боку вчених, лікарів стосовно проникнення у таємниці психіки людини), а тому в більш-менш однаковій мірі обумовлювали змістовно-художні новації у царині художньої літератури, то другі мали виразно національні особливості.

Річ у тім, що в українській літературі у 80-ті роки ХІХ століття усе більш відчутними негативними наслідками проявляються, так звані, „псевдошевченківські тенденції”, „народницько-моралізаторське писання”. Відчуття необхідності подолання цього тягаря означає не лише бажання письменників влити свіжу кров у вітчизняну літературу, а й усе зростаючий процес національної самоідентифікації, намагання позбутися ганебного тавра малоросійщини, прагнення посісти гідне місце в колі найкращих європейських літератур.

Подібна переорієнтованість у світовідчутті українських митців відбулася не одномоментно, однак на межі століть в українській літературі, на думку дослідника М.Тарнавського, вже очевидно простежується „переважання естетичної функції над соціальною (1), зосередженість на міському, а не сільському суб’єктові (2), увага до індивідуальності як унікальної сутності (3), осмислення кризи людського існування, розрив із минулим (4)”.

Дослідники виділяють у модернізмові символізм, імпресіонізм, неоромантизм, футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, кубізм, імажинізм, поетизм конструктивізм тощо.

Власне імпресіонізм (від фр. impression - враження) передбачає сюжетну динамічність як відтворення миттєвості психічного стану людини. Цьому підпорядкована акцентація на змалюванні зорових, звукових та інших вражень, подробиць, які викликають певні почуття, емоції у суб’єкта, розпад цілісної картини на окремі враження і почуття.

Тож подальший аналіз творів М.Коцюбинського буде здійснюватися з урахуванням їхньої імпресіоністичної наснаженості.

Усі три оповідання М.Коцюбинського („Харитя”, „Ялинка”, „Маленький грішник”) близькі не стільки за обраним життєвим матеріалом (життя дітей бідноти), скільки зосередженням на психологічній умотивованості вчинків персонажів. Водночас у кожному простежується самостійний мотив, який і вимагає окремого аналізу кожного з творів. Так, в оповіданні „Харитя” – це прагнення дитини виглядати дорослою, щоб заспокоїти недужу матір, в „Ялинці” – протистояння життя і смерті як уособлення злидарського життя персонажів, у „Маленькому грішнику” – боротьба в душі Дмитрика між обов’язком перед хворою матір’ю та дитячими розвагами. Виявленню цих мотивів, розкриттю їхньої ідейно-художньої вартості і підпорядковуються запропоновані далі завдання.

Оповідання „Харитя”

1. Що турбує Харитю у зв’язку з хворобою матері? 2. Що заважає дівчинці прийняти остаточне рішення? 3. У чому героїня прагне переконати матір і себе? Як до цього ставиться автор? Глибина відповіді на ці питання у значній мірі залежить від того, що необхідно встановити функцію деяких портретних характеристик героїні, поданих письменником:

• на початку оповідання;

• у момент готуванні дівчинкою обіду;

• при погляданні Харитею власних рук.

Останнє завдання саме і підкреслює виражальні особливості власне імпресіоністичного твору, оскільки постійно змінюється ракурс бачення рук персонажа (Харитя - автор), що врешті-решт сприяє найповнішому розкриттю авторського задуму. Показовим у цьому відношенні є епізод, який починається словами „Ще торік ходила вона з мамою на ниву <…> Адже сими рученятами вона принесла з річки піввідра води…”. Перед його аналізом доречно пригадати відомості про невласне пряму мову: „… вплетення мови персонажа або персонажів (прямої мови) в авторську мову. При цьому граматичні й стильові особливості прямої мови зберігаються, але вона подається немовби від автора, спеціально розділовими знаками не виділена. Невласне пряма мова – допоміжний засіб характеристик персонажів, передачі їх думок, почуттів, вияву ставлення автора до них”. Одержані студентами знання закріплюються шляхом роботи над даним уривком за таким планом:

1. Чому кілька разів у різних варіантах повторюються слова руки – рученята?

2. Кому (авторові чи героїні) належать висловлені думки і прагнення?

3. Чому автор вдається до прийому невласне прямої мови? Які особливості імпресіоністичного письма при цьому виявляються?

В оповіданні також часто зустрічаються пейзажні описи, що також властиве імпресіоністичним творам. Роль цього важливого зображувально-виражального компоненту розкривається за такими завданнями:

1. Знайдіть описи літньої ночі, околиці села і поля. Чому ці пейзажні описи подані через їхнє сприйняття дівчинкою?

2. Який внутрішній стан героїні передано через дані пейзажі? Якими художніми засобами досягається таке зображення?

3. Зіставте портретно-пейзажний опис Хариті в момент її безпосередньої роботи на полі? Чому його настроєвий малюнок відрізняється від попередніх портретних та пейзажних характеристик?

Підсумовуючи спостереження над твором, слід задуматися над, чи влаштовують автора Харитині аргументи на користь своєї дорослості, як позначаються авторські судження на ідейному спрямуванні оповідання.

Оповідання „Ялинка”

Читаючи оповідання, варто звернути увагу на те, що основним зображувально-виражальним засобом у всіх ключових епізодах виступає контраст, що надає творові напруженості, пробуджує певні емоції й думки щодо долі головного героя. Відповідне естетичне переживання і є запорукою того, що пригода Василька, про яку розповів М.Коцюбинський понад сто років тому, подовжує турбувати і хвилювати сучасного читача.

Даний твір побудовано як постійне протиставлення життя і смерті, що допомагає виразити важкі соціальні умови, в яких знаходяться селяни, підкреслити трагізм їхнього становища. Саме бідність є причиною продажу (читай смерті) Васильковим батьком ялинки, колись подарованої синові на щастя, небезпечної подорожі хлопчика, яка мало не скінчилася його загибеллю. Перебування героя на межі життя і смерті М.Коцюбинський передає перш за все через пейзажні малюнки та своєрідну композиційну побудову твору. В зв’язку з останнім слід подумати на скільки змістовно-суттєвих частин можна поділити оповідання. При цьому слід пам’ятати, що кожна з частин має змістовно-повторювані образи, кольори, ситуації. Тож для осмислення пропонуються такі питання:

1. Яке враження на читача справляє вигляд дерев та ялинки, коли батько з Васильком прийшли до зимового саду?

2. Чому при змалюванні ялинки в зимовому садові автор вдається до прийому персоніфікації?

3. Які асоціації викликає сцена нагортання Васильком снігу на пень, що залишився від зрубаної ялинки?

4. Про що свідчить кольорова символіка (чорне вороння на фоні білого снігу), коли Василько везе зрубану ялинку?

5. Який вигляд мають дерева у зимовому лісі? Чи існує настроєва подібність між зображенням саду і ялинки та лісу і Василька?

6. Що могли подумати батьки Василька, побачивши засипані снігом сани, чи схожі їхні переживання на те почуття, коли Василько загортав пеньок від зрубаної ялинки?

Оповідання „Маленький грішник”

Основна робота над твором полягає розкритті психологічних мотивувань поведінки Дмитрика. Цей дещо „нетрадиційний” для дитячої літератури персонаж сполучає в собі судження і вчинки, які часто є взаємозаперечними. Щоб правильно зрозуміти суперечливу поведінку хлопчика, зупинимося на таких моментах:

1. Яку зображувально-виражальну функцію відіграють описи портрета Дмитрика і хати, в якій він мешкає?

2. Як природа впливає на поведінку дитини? На основі якого художнього прийому передано мови життя персонажа стану природи?

3. Яким є ставлення Дмитрика до матері, чим воно обумовлене?

4. Яку роль у житті Дмитрика відіграє Гаврилко? Чому характеристика цього персонажа подана через невласне пряму мову?

Отже, різноманітними імпресіоністичними виражальними засобами М.Коцюбинський змальовує картингу життя дітей міської бідноти, розкриває об’єктивні й суб’єктивні причини гріхопадіння героя, при цьому не стільки звинувачуючи Дмитрика, скільки співчуваючи йому.

Окремого аналізу потребують розв’язки у всіх трьох оповіданнях. На перший погляд, вони можуть характеризуватися як пресловутий „хепі енд”. Адже читач неодмінно спостерігає щасливе завершення подій (пригадайте, чим закінчується кожне з оповідань). Однак подібну розв’язку по-різному оцінюють критики: сентиментальність, дидактизм, вплив жанру „різдвяного оповідання”, оптимізм як вияв письменницького кредо (Див. 7, с. 27; 9, с. 104, 107). Отже, кожна думка має право на існування, тому важливо знайти переконливі аргументи на право її існування. Ми ж з приводу деяких епізодів висловимо власні судження.

Так, розглянемо епізод, коли Харитя (оповідання „Харитя”) молиться Богу. Як нам видається, не лише героїня щиро переконана у заступництві Всевишнього, а й сам автор схиляється до цього. Такі висновки підтверджуються портретними характеристика дівчинки, особливостями її мовлення, авторськими зауваженнями. Тож логічним наслідком цього епізоду виглядає готовність селян зжати ниву, яку не змогла самостійно обробити малолітня Харитя. Однак дещо по-іншому сприймається порятунок Василька (згадаймо, чим закінчився подібний похід до зимового лісу Пилипка з оповідання Панаса Мирного „Морозенко”). Тому залишаємо право за студентом відносно формування суджень стосовно етичних та релігійних поглядів М.Коцюбинського.

Логічним продовженням порушеної проблеми стане робота над казками М.Коцюбинського („Про двох цапків”, „Дві кізочки”, „Десять робітників”, „Івасик та Тарасик”, „Чого ж вони зраділи”). Ці твори за життя письменника не друкувалися, бо він не надавав їм серйозного значення, а склав для власних дітей. Видані вони були у 1919 році разом з віршем „Наша хатка”. Отже, не маючи значної художньої досконалості, казочки цінні виявом педагогічних поглядів М.Коцюбинського, що й обумовлює напрямок роботи над текстами: 1. З якими дидактичними настановами звертається автор до дітей? 2. Чия мораль відбилася у цих повчаннях?

Отже, оповідання М.Коцюбинського для дітей є органічною частиною його творчості, і їхнє вивчення допомагає формуванню цілісного сприймання всієї спадщини письменника.

План проведення практичного заняття №2 ( 2 год.):

1. Біографічні відомості про Михайла Коцюбинського.

2. Імпресіонізм як один із модерністських напрямків в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя.

3. Образи, художні особливості оповідань М.Коцюбинського про дітей.

4. Проблематика, типологічні ознаки, образи казок М.Коцюбинського.