Тема 3. Проблематика, художні особливості творів а.Чехова

Мета вивчення: Розкрити взаємозв’язок між суспільно-історичними обставинами та ідейно-естетичними уподобаннями А.Чехова, виявити жанрово-стильові особливості його творів.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Обладнання: Портрет А.Чехова, видання творів письменника різних років.

Основні питання (до контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, його обговорення, самостійного вивчення та осмислення):

1. Духовне рабство як морально-етична категорія.

2. Соціальна атмосфера в російському суспільстві останньої чверті ХІХ ст.

Література:

1. Линков В.Я. Художественный мир прозы А.Чехова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 128 с.

2. Храпченко М.В. Художественное творчество, действительность, человек. – М.: Советский писатель, 1976. – С. 145-159.

3. Чудаков А. Антон Павлович Чехов: Книга для учащихся. – М.: Просвещение, 1967. - 176 с.

4. Эльсберг Я.Е. Стили реализма и русская литература второй половины ХІХ века // Типология литературных стилей: Типология стилевого развития ХІХ века. – М.: Наука, 1977. – С. 38-45.

Методичні поради з викладання теми:

80-ті роки ХІХ ст. були доволі складним періодом для громадської думки в Росії. Народницький та революційно-демократичний рух у силу об’єктивних причин не міг розв’язати болючі проблеми тогочасного суспільства, що часто призводило до трагічних висновків, невиправданих терористичних актів. Це ще більше посилювало протидію реакційних сил, провокувало гоніння на будь-яке вільнолюбиве, опозиційне слово. Не могли покращити громадську атмосферу і марксистські гуртки, які почали з’являтися на той час у Росії, оскільки ні їхня чисельність, ні, головне, їхня ідеологічна спрямованість (що на сьогодні підтвердив сам історичний розвиток суспільства) також не гарантували можливості побудови нового справедливого суспільства на істинно гуманістичних основах. Ця духовна криза не могла не позначатися на станові тогочасної літератури. Література критичного реалізму, часто просякнута власне народницькими ідеалами, потребувала якісного оновлення, вироблення нових оціночних критеріїв, що неодмінно позначалося і на пошуках відповідних формальних зображувальних засобах. До певної міри це стало одним із визначальних чинників, який обумовив зародження і формування в російській літературі кінця 80-х - початку 90-х років модерністського мистецтва з його численними стильовими напрямками (Про загальні тенденції розвитку модерністської літератури та змістовно-естетичні ознаки імпресіоністичного напрямку, прихильником якого був А.Чехов, див. методичні рекомендації до практичного заняття по творчості М.Коцюбинського). А власне своєрідність новелістики А.Чехова доволі точно охарактеризував Я.Ельсберг: вона по „ своїй формі виражає історичний період, коли висування загальних, широких, а головне „закінчених” концепцій російського життя і російської людини втратило в літературі першочергове значення”. Письменник намагається осягнути психологію пересічного росіянина, часто розчавленого, задавленого щоденними складними турботами. У силу цього персонажам власне не вистачає морально-психологічних сил, здатностей, бажань спів ставити факти, за їхньою щоденною буденністю і плинністю відчути певну історико-суспільну закономірність, що надає їхньому існуванню ще більшого трагізму. Сам же автор, розуміючи істинний стан речей, не поспішає про це прямо і безпосередньо говорити своєму читачеві, примушуючи і героїв, і реципієнтів художнього твору поміркувати над тим, що відбувається, спробувати знайти не ілюзорний, а дійсно правильний вихід із тупикової ситуації. Подібна ж зовнішня „нейтральність” автора, його намагання за побутовим нібито випадковим фактом побачити логіку особистісного і суспільного буття і становить одну з найприкметніших стильових ознак прози А.Чехова.

Оповідання „Ванька”, „Спать хочется”, „Беглец” складають своєрідний цикл, об’єднаний як спільною тематикою і пафосною наснаженістю – тяжка доля дитини, безвихідь і трагізм становища, так і прийомами художнього зображення. У першому творі слід звернути увагу на такі моменти:

1. Чому основною формою повіствування обрано лист?

2. Який характер носять безпосередні авторські коментарі? Коли до них вдається письменник? (Тут варто пам’ятати, що маємо справу не лише з певною формою повіствування, а і композиційними особливостями, що також увиразнює авторське ставлення до зображуваних подій).

3. Проаналізувати характер окремих реплік Ваньки: „А вчерась мне была выволочка ˂…˃ а она взяла селедку и ейной мордой начала меня в харю тыкать”. Уся глибина чеховського співпереживання, пристрасного гуманізму виражається через досконало побудовану фразу, неможливість зміни чи пропуску жодного слова без ідейно-естетичної втрати для твору в цілому.

4. Чого просить, на що сподівається хлопчик? (При цьому прагнення героя варто зіставити з бажаннями персонажів у Д.Маміна-Сибяріка „Кормилец”, О.Серафимовича „Маленький шахтер”, „Воробьиная ночь”, що допоможе встановити типологічні риси оповідань при оцінці письменниками становища дитини).

Оповідання „Спать хочется” вражає перш за все майстерністю в розкритті вкрай виснаженої психіки Варьки, що і призводить до трагедії – вбивства ні в чому невинного немовляти. А.Чехов постійно зображує дівчинку на межі реальності і сну, напівзабуття. Таким є неодноразово повторювані видіння. Визначте, кого бачить Варя, яке ідейно-смислове навантаження містять у собі картини природи, дороги.

Проза А.Чехова надзвичайно містка, кожен образ, навіть слово не просто фіксують реалії навколишньої дійсності, а проймаються естетичною потенцією, увиразнюють задум письменника. Це потребує особливої пильності при аналізі, уваги до художньої деталі, бо „повіствувальна подробиця у творах Чехова вбирає в себе багато дещо, веде – і, до речі, не завжди у прямій формі – до цілеспрямованого розкриття психології людини, життєвих процесів”. Такою деталлю оповіданні є кілька разів згадана зелена пляма. Слід визначити, в які моменти розвитку подій вона з’являється, який стан Варьки виражається через неї. Подібна робота дасть уявлення не лише про художні особливості даного твору, а і розкриє внесок письменника у розвиток жанру психологічного імпресіоністичного оповідання в цілому, збагачення його зображувально-виражальних можливостей.

Своєрідністю оповідання „Беглец” є те, що письменник формально веде повіствування від третьої особи, а фактично передає слово самому персонажеві. Зміщення точки зору на події, обставини, людей дозволяє А.Чехову при максимальній об’єктивності повіствування ніби з середини показати нужду і забитість російського селянина. Весь ідейно-художні ефект базується на неспівпадіння оцінок одного і того ж явища героєм і самим автором. Від цього твір пронизується іронічними інтонаціями, сутність зображуваного проявляється в підтексті. Це особливо помітно при аналізі таких епізодів:

1. Які відкриття для себе зробив Пашка, потрапивши на прийом до лікаря?

2. Яким було враження хлопчика від лікарні? Якої думки щодо цього дотримується сам автор?

3. Якої виражальної функції набуває зазначення кольору предметів, одягу?

Отже, при тематичній близькості оповідання відзначаються різноманітністю художнього рішення і водночас певними жанрово-стильовими закономірностями: увага до побутових обставин життя персонажів, розкриття на цій основі соціальних протиріч, осмислення їх через відтворення психології героїв.

Зазначені риси властиві й оповіданню „Детвора”, однак у ньому письменник порушує інші проблеми: дитячий світ і середовище, пороки суспільства і пошуки способів протистояти їм. Це обумовлює композицію твору, в якій чітко простежується два моменти: поведінка дітей і процесу гри і по її завершенні.

Усі учасники гри – діти різного віку, на чому особливо наголошує письменник, і відповідно до цього кожен з них переслідує особистісні цілі. Проаналізувати їх, а відповідно і психологічні особливості поведінки персонажів, варто за такими питаннями:

1. У чому кожен з героїв бачить смисл гри? Як у залежності від віку змінюються їхні бажання?

2. Який спосіб діти досягають поставленої перед собою мети?

3. Що являє собою дитячий колектив у процесі гри?

У даному разі виділяються не просто індивідуальні риси персонажів, а розкривається процес взаємодії людини і суспільства, детермінованості поведінки героїв, їхньої психології середовищем, в якому вони знаходяться. По суті А.Чехов дає модель існуючого ладу і його основоположного принципу – особиста вигода за будь-яку ціну.

Приватновласницька філософія капіталістичного суспільства завжди викликала різкий осуд письменника, він прагнув звільнити людину від мерзенностей світу. В оповіданні це бажання реалізується через протиставлення понять гра – завершення гри у фінальному епізоді.

1. Чому гроші втратили свою силу?

2. Який шлях боротьби з соціальними пороками пропонує автор? Чи можна погодитися з цим?

На останньому питані слід наголосити особливо. Ідеться про світогляд письменника і його прояв через художню тканину твору. Так, А.Чехов у розумінні суспільних явищ, зокрема товарно-грошових відносин, історичних закономірностей їх появи і розвитку, дотримується ідеалістичних поглядів, тож і запропонований ним спосіб усунення соціальної несправедливості носить утопічний характер. Подібні світоглядні позиції були властиві багатьом сучасникам А.Чехова (згадаймо, чому герой Марка Твена Том Сойєр серед хлопчаків вважався „багатою” людиною, хоча в його кишенях, на думку дорослих, був тільки мотлох).

Аналізуючи твір „Каштанка”, зупинимося лише на одному аспекті – гуманістичний характер оповідання, оскільки саме це питання, на наш погляд, недостатньо висвітлене у вузівських підручниках з дитячої літератури. Зокрема, все зводять до розкриття взаємовідносин між Каштанкою та її господарями. Такі спостереження мають рацію, однак ними не можна обмежитися, бо вони не дають відповіді на головне: у чому письменник бачив сенс людського життя. А.Чехова завжди хвилював розвиток особистості, свобода її духу, звільненість від байдужості, сердечних сліпоти і глухоти. Суспільство повинне цікавитися своїми членами, їхніми турботами і болями, стимулювати у стосунках між ними співчуття і стурбованість. Для підтвердження цієї думки проаналізуємо два розділи.

Беспокойная ночь

1. Яку роль у поясненні стану Каштанки відіграє її сон? Яку функцію виконує деталь - куряча лапка, прихована Каштанкою?

2. Як у ніч смерті гуся змінилася поведінка кота Федора Тимофійовича? Чим це було викликано?

3. Як господар пояснив причину нічного хвилювання усіх звірів?

Неудачный дебют

1. Що собою становить процес переодягання артиста? Як на це реагує Каштанка?

2. Діалектику яких почуттів виражає портрет клоуна під час виступу на арені цирку?

3. Що викликає ненависть до навколишнього світу в кота Федора Тимофійовича?

Проведена в такий спосіб робота по визначенню ідейно-художніх особливостей творів А.Чехова дозволяє сформувати уявлення про модерністський характер доробку письменника, його творчу індивідуальність та самобутність.

План проведення практичного заняття №3 ( 2 год.):

1. Вираження трагічного стану дитини в оповіданнях „Ванька”, „Беглец”, „Спать хочется”.

2. Образи дітей, засоби вираження їхньої психології в оповіданні „Детвора”.

3. Гуманістичний характер оповідання „Каштанка”.