6. Фізіотерапевтичне лікування.

- У гострому періоді пневмонії-електричнеполеУВЧ;мікрохвильоватерапія- надвисокочастотні впливи (НВЧ). У дітей молодшого віку-індуктотермія(з використанням апарату УВЧ малої потужності).

- Після закінчення курсу УВЧ і НВЧ – ампліпульсофорез з нікотиновою кислотою, хлоридом кальцію чи сульфатом міді, магнієм та еуфіліном.

- При перевазі виражених фіброзних змін у легенях показане застосування індуктотермії, діатермії, ампліпульсофорезу з 3 % розчином йодиду калію, лідазою.

7. Лікувальна фізкультура починається відразу ж після нормалізації температури чи зниження її до субфебрільної, виходу дитини зі стану токсикозу і включає в себе призначення дихальної гімнастики і спеціального масажу грудної клітки (вібромасаж, баночний масаж).

8. Тепло-вологі інгаляції,  інгаляцій з муколітиками, відвару трав, фізіологічного розчину або інгаляцій ефірних олій.

9. Загальнозміцнююча терапія-по закінченні гострого періоду повинен бути призначений  курс адаптогенів в комплексі з полівітамінами.

10. Полівітамінотерапія - вітаміни С, А, Є, групи В перорально.

11. Після закінчення курсу антибіотиків призначаютьпробіотики у разі виникнення розладу шлунково-кишкового тракту та наявності дисбіозу.

12. Імунотерапія, серцево-судинні препарати, гепатопротектори, інфузійна терапія, діуретики призначаються за клінічними показаннями.

2.2. Алергічні захворювання у дітей

2.2.1. Бронхіальна астма у дітей - хронічне запальне обструктивне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується обратимими нападами задухи та кашлю, переважно у нічній та вранішній час

Шифр МКХ-10 -

 J.45. Астма бронхiальна

J.45.0 Бронхiальна астма з переважанням алергiчного компоненту

J.45.1 Неалергiчна астма

J.45.8 Змiшана астма

J.45.9 Астма, неуточнена

 J.46. Астматичний статус (Status asthmaticus)

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

• Типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та вранішній| час, які| проявляються| утрудненим| видихом| і сухими свистячими| хрипами|хрипіннями| над усією| поверхнею| грудної| клітки|, частіше| дистанційними||;

• клінічні| еквіваленти| типового нападу|приступу| ядухи| - епізоди| утрудненого| на видиху| свистячого| дихання| |і напади спазматичного| сухого кашлю, які| супроводжуються| гострим| здуттям| легенів| і утрудненням| видиху| (експіраторна| задишка)|,

• у|біля| дітей| раннього| віку| - змішана| задишка з переважанням| експіраторного| компоненту, симетричне| здуття| грудної| клітки|, особливо у|біля| верхніх| відділах|, втяжіння| міжреберних| проміжків|, у|біля| тяжких випадках| – трахеостернальна| рефракція|, коробковий| відтінок|, або| коробковий| тон перкуторного| тону, дифузні| сухі| свистячі| хрипи на фоні| жорсткого| або| послабленого| дихання|,

• висока| ефективність | проти|астматичної протизапальної| терапії|;

• періодичність виникнення характерних астматичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми,

• розвиток проявів у нічний і вранішній час, почуття стиснення у грудній клітці,

• зв'язок появи вище зазначених ознак з перебуванням в атмосфері аероалергенів, полютантів, на тлі респіраторних інфекційних захворювань, після фізичного або психоемоційного навантаження, а також після дії інших чинників, зникнення симптомів астми після припинення контакту з причинно-значущим алергеном,

• ознаки супутніх атопічних захворювань у дитини, особливо алергічного ринокон'юктивіта або алергічної риносинусопатії, атопічного дерматиту, дерматореспіраторного синдрому, медикаментозної і /або харчової алергії, прояви яких передують задовго до маніфестації астматичних симптомів,

• обтяжений по алергічній патології сімейний анамнез.

Лабораторно – інструментальні критерії:

• рентгенологічні критерії: під час приступу-ознаки гострої емфіземи: підвищена прозорість обох легенів, фіксація грудної клітки в інспіраторній позиції, горизонтальне розташування ребер, розширення міжреберних проміжків, низьке стояння, сплощення і мала рухомість діафрагми, в період ремісії - ознаки хронічного бронхіта: дифузне посилення легеневого малюнка, збільшення, посилення і не структурність коренів легенів; при прогресуванні процесу зростають прояви хронічної емфіземи: грудна клітина набуває бочкоподібної форми, серцева тінь зменшується;

• функціональні критерії : обструктивний тип вентиляційних порушень за даними показників функції зовнішнього дихання (спірометрії) - ФЖОЛ, ОФВ1, ПШВ ІТ, Мош25, Мош50, Мош75, зворотність порушень бронхіальної прохідності (ОФВ1), яка становить не менше ніж 15 % спонтанно через 5,15 і 30 хвилин після однієї інгаляції β2- агонистів ₍сальбутамола чи фенотерола), обструктивний тип вентиляційних порушень за даними пікфлоуметрії, якові використовують як для діагностики бронхіальної астми, так і для контролю за наступним її лікуванням. Індивідуальні портативні пікфлоуметри можна застосовувати як у клінічних, так і у амбулаторних умовах для регулярного домашнього моніторингу ПШВ, оскільки вони допомагають пацієнтам визначити ранні ознаки погіршення перебігу хвороби, порівнюючи наступні показники з попередніми;

• лабораторні критерії: підвищений рівень еозинофілії крові;

• алергологічні критерії: підвищений рівень еозинофілів у харкотинні і носовому слизу, підвищений рівень загального імуноглобуліну Е (ІgЕ) у сироватці крові, позитивні результати шкірних проб (прік-тестів) у дітей віком старше 3 років, позитивний підвищений рівень алерген специфічних імуноглобулінів Е (ІgЕ) у сироватці крові (проводитися у дітей будь-якого віку, навіть у новонароджених, за інформативністю не перевищують шкірні тесті).

Критерії важкості перебігу БА у дітей представлені в табл.1.

Таблиця 1.

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

Критерій	Інтерміттуюча бронхіальна астма (I ступінь)	Персистуюча
		Помірна персистуюча (ІІ ступінь)	Середня персистуюча (ІІІ ступінь)	Важка персистуюча (ІV ступінь)
Частота загострень	Декілька разів на рік, але не більше 1 разу на місяць	3-4 рази на місяць (більше 1 разу на тиждень, але менше 1 разу на добу)	Більше ніж 3-4 рази на місяць	Щоденно
Клінічна характеристика нападів астми	Періодично, швидко минають, легкого ступіню	Періодично, швидко минають, легкого ступіню	Напади середнього ступіню тяжкості з визначеними порушеннями функції зовнішнього дихання	Щоденні симптоми, напади важкого ступіню, астматичні статуси.
Нічні загострення, порушення сну	Відсутні	Відсутні або рідкі, епізодичні пробудження	2-3 рази на тиждень, ди-тина проки-дається	Майже щоночі, дитина майже не спить
Толерантність до фізичного навантеження	Не змінена	Не змінена	Зниження толерантності до фізичного навантаження та активності	Значне зниження толерантності до фізичного навантаження
Тривалість фази ремісії (контролю)	Короткотермінові загострення (від декількох годин до декількох днів)	3 та більше місяців	Менше 3 місяців	1-2 місяці
Фізичний розвиток дитини	Нормальний	Нормальний	Нормальний	Можлива затримка та дисгармонійність
Лабораторно - інструментальна діагностика:
Критерій	Інтерміттуюча бронхіальна астма (I ступінь)	Персистуюча
		Помірна персистуюча (ІІ ступінь)	Середня персистуюча (ІІІ ступінь)	Важка персистуюча (ІV ступінь)
Показники ОФВ1 та ПШВ у фазі загострення (поза контролем)	Не менше 80 % від норми	Не менше 80 % від норми	60-80 % від норми	Менше 60% від норми
Добові коливання ОФВ1 та т ПШВ	Не менше 20%	Не менше 20%	20-30 %	Більше 30%
Характеристика фази ремісії (контролю)	Нормальні показники функції зовнішнього дихання	Нормальні показники функції зовнішнього дихання	Неповна клінічна ремісія	Неповна клінічна ремісія (дихальна недостатність різного ступіню)

тактика лікування

Фармакологічні препарати для контролю над БА у дітей включають:

• інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС);

• блокатории Н₁-гістамінових рецепторів (лоратадин, терфенадин, цетиризин; дезлоратадин, фексофенадин, левоцетиризин);

• модифікатори лейкотрієнових рецепторів (монтелукаст натрія, зафірлукаст);

• β₂-агоністи короткої (сальбутамол, тербуталін, фенотерол) та тривалої (сальметерол) дії,

• теофіліни (еуфілін, теофілін),

• Холінолітики в комбінації з β-2-агоністами: іпратропіума бромід, іпратропіума бромід+сальбутамол, іпратропіума бромід + фенотерол

• кромони.

ІГКС є найбільш ефективними засобами контролю та препаратми першого ряду при лікуванні бронхіальної астми у дітей всіх вікових груп (табл. 2).

Таблиця 2.