- •Методичні рекомендації
- •Структурований план проходження виробничої лікарської практики студентами медичних факультетів
- •Структура залікового кредиту
- •Перелік вмінь та практичних навичок для підсумкового модульного контролю
- •Перелік практичних навичок та професійних вмінь для підсумкового модульного контролю
- •Глава 1
- •Принципи організації надання медичної допомоги
- •Дітям в Україні, основи законодавства України
- •З охорони здоров’я дітей
- •Глава 2
- •2.1.2. Гострі бронхіти у дітей
- •Шифр мкх – 10:
- •Шифр мкх – 10:
- •Шифр мкх – 10:
- •2.1.2.4. Рецидивуючий бронхіт
- •2.1.3. Пневмонії у дітей
- •6. Фізіотерапевтичне лікування.
- •2.2. Алергічні захворювання у дітей
- •Розраховані еквіпотентні дози інгаляційних глюкокортикостероїдів для дітей (на основі показників ефективності)
- •Оцінка контролю над перебігом астми.
- •Рівні і критерії контроля над астмою: gina 2010
- •2.3. Кардіоревматологія дитячого віку
- •2.4. Гастроентерологія дитячого віку
- •2.4.1. Функціональні та органічні захворювання страховоду та шлунку у дітей
- •Мкб-х к25, к26 Виразкова хвороба (вх)
- •2.4.2. Функціональні та органічні захворювання біліарної системи у дітей
- •2.4.3. Захворювання підшлункової залози у дітей
- •2.5. Захворювання сечової системи у дітей
- •5.6. Посиндромна терапія
- •Клінічний аналіз крові: збільшення шзе, лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво;
- •Біохімічний аналіз крові: диспротеїнемія, гіперкоагуляція, азотемія;
- •Аналіз сечі - зміна питомої ваги сечі (гіперстенурія при значній протеїнурії, гіпостенурія при порушенні функції нирок)
- •- Дослідження транспорту солей
- •- Копрограма
- •9. Сечогінні препарати
- •Глава 3 Надання невідкладної медичної допомоги при ургентних станах у дітей
- •3.1. Набряк гортані
- •3.3.2. Шлуночкова тахікардія
- •3.3.4. Фiбриляцiя шлуночків
- •3.5.1.Гостра лівошлуночкова недостатність у дітей
- •3.5.2. Гостра правошлуночкова недостатність у дітей.
- •3.8.1. Анафілактичний шок
- •3.8.2. Судомний синдром у педіатрії
- •Глава 4.
- •Перелік навчально-методичної літератури
- •Абаев ю.К. Биоэтика и деонтология в педиатрии //Медицинские новости. – 2006. – №2. – с. 66-73.
- •Лембрик і.С., Синоверська о.Б. Специфіка застосування етичних принципів у роботі педіатра // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2. — с.
- •Щоденник вп з педіатрії (зразок)
- •Зведений цифровий звіт про проходження виробничої практики з педіатрії (поточний контроль)
9. Сечогінні препарати
10. Відновлення функції нирок - при порушенні азотовидільної функції нирок проводиться інфузійна терапія сольовими розчинами з форсуванням діурезу, ентеросорбція (ентеросгель, інші), призначаються препарати, що знижують вміст азотистих речовин в крові (кетостерил, леспенефрил, тощо). При неспроможності консервативної терапії, наростанні азотемії - екстракорпоральні методи детоксикації.
11. Глюкокортикоїди, цитостатики та альтернативні препарати. Глюкокортикоїди (ГК) - призначаються тривало в максимальній дозі, потім переходять на підтримуючу терапію. У окремих хворих застосовується "пульс"- терапія преднізолоном чи метілпреднізолоном, після завершення якої проводиться стандартне лікування ГК за зазначеним вище протоколом. Проведення "пульс"-терапії ГК рекомендується при підозрі на швидкопрогресуючий ГН, системному захворюванні, гормонозалежності (часторецидивуючому НС) чи гормонорезистентності у окремих хворих.
12. Цитостатичні препарати застосовуються в разі установленої гормонорезистентності (повної чи часткової) в послідовному режимі (одночасно з початком зниження максимальної дози преднізолону після 6 тижнів лікування). Найчастіше використовуються алкілуючі агенти (хлорбутін, циклофосфан). При повторному лікуванні, при значному набряковому синдромі та у підлітків перевага надається парентеральним формам препаратів.
13. 4-оксихінолінові препарати. Делагіл (плаквеніл) застосовується як м`яка антисклеротична, стабілізуюча терапія у разі першого епізоду гормоночутливого НС (після максимальних доз ГК), при вичерпаних можливостях інших режимів лікування при прогресуючому перебігу
14. Інгібітори АПФ. Мають антипротеїнуричну та антисклеротину дію при збільшенні дози вдвічі та вище і тривалому (>6 місяців) застосуванні під контролем вмісту калію та креатиніну крові. Призначаються при артеріальної гіпертензії, сечовому синдромі з переважанням протеїнурії в разі відсутності активності ГН за біохімічними показниками, порушенні функції нирок.
Антагоністи кальція (блокатори кальцієвих каналів). Найбільший нефропротекторний ефект, поряд з гіпотензивним, при тривалому застосуванні (>3-6 місяців) має ділтиазем.
Дезагреганти та ангіопротектори. Для покращення ниркового кровотоку і попередження тромбоутворення використовуються діпірідамол (курантіл), пентоксифіллін, тиклопедін, клопідогрель протягом 1-6 місяців.
Антикоагулянти. Застосовуються препарати прямої дії, що впливають на фактори згортання безпосередньо в крові (гепарін, тіклопідін (тіклід), гепаріни з низькою молекулярною вагою), непрямої дії, що пригнічують синтез факторів згортання.
Гіполіпідемічна терапія. Поряд з гіпохолестериновою дієтою, збагаченою поліненасиченими жирними кислотами класу омега-3 (морська риба) і омега-6 (олія), при НС використовують фібрати, статіни (флювастатін, ловастатін), іонообмінні смоли, пробукол, нікотінову кислоту, що призначаються тривало (6 і більше місяців).
Мембраностабілізатори. Застосовуються як підтримуюча терапія після завершення програмного лікування чи в періоді розгорнутих клінічних проявів ГН при приєднанні порушення цитомембран в інших органах (токсичний гепатит, вторинна кардіопатія, тощо). Найчастіше використовуються вітаміни А і Е, дімефосфон, рібоксін, фосфаден, есенціале, ліпостабіл строками по 2 тижні –2 місяці за загальноприйнятими схемами.
Плазмаферез.