- •Методичні рекомендації
- •Структурований план проходження виробничої лікарської практики студентами медичних факультетів
- •Структура залікового кредиту
- •Перелік вмінь та практичних навичок для підсумкового модульного контролю
- •Перелік практичних навичок та професійних вмінь для підсумкового модульного контролю
- •Глава 1
- •Принципи організації надання медичної допомоги
- •Дітям в Україні, основи законодавства України
- •З охорони здоров’я дітей
- •Глава 2
- •2.1.2. Гострі бронхіти у дітей
- •Шифр мкх – 10:
- •Шифр мкх – 10:
- •Шифр мкх – 10:
- •2.1.2.4. Рецидивуючий бронхіт
- •2.1.3. Пневмонії у дітей
- •6. Фізіотерапевтичне лікування.
- •2.2. Алергічні захворювання у дітей
- •Розраховані еквіпотентні дози інгаляційних глюкокортикостероїдів для дітей (на основі показників ефективності)
- •Оцінка контролю над перебігом астми.
- •Рівні і критерії контроля над астмою: gina 2010
- •2.3. Кардіоревматологія дитячого віку
- •2.4. Гастроентерологія дитячого віку
- •2.4.1. Функціональні та органічні захворювання страховоду та шлунку у дітей
- •Мкб-х к25, к26 Виразкова хвороба (вх)
- •2.4.2. Функціональні та органічні захворювання біліарної системи у дітей
- •2.4.3. Захворювання підшлункової залози у дітей
- •2.5. Захворювання сечової системи у дітей
- •5.6. Посиндромна терапія
- •Клінічний аналіз крові: збільшення шзе, лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво;
- •Біохімічний аналіз крові: диспротеїнемія, гіперкоагуляція, азотемія;
- •Аналіз сечі - зміна питомої ваги сечі (гіперстенурія при значній протеїнурії, гіпостенурія при порушенні функції нирок)
- •- Дослідження транспорту солей
- •- Копрограма
- •9. Сечогінні препарати
- •Глава 3 Надання невідкладної медичної допомоги при ургентних станах у дітей
- •3.1. Набряк гортані
- •3.3.2. Шлуночкова тахікардія
- •3.3.4. Фiбриляцiя шлуночків
- •3.5.1.Гостра лівошлуночкова недостатність у дітей
- •3.5.2. Гостра правошлуночкова недостатність у дітей.
- •3.8.1. Анафілактичний шок
- •3.8.2. Судомний синдром у педіатрії
- •Глава 4.
- •Перелік навчально-методичної літератури
- •Абаев ю.К. Биоэтика и деонтология в педиатрии //Медицинские новости. – 2006. – №2. – с. 66-73.
- •Лембрик і.С., Синоверська о.Б. Специфіка застосування етичних принципів у роботі педіатра // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2. — с.
- •Щоденник вп з педіатрії (зразок)
- •Зведений цифровий звіт про проходження виробничої практики з педіатрії (поточний контроль)
Шифр мкх – 10:
J21 Гострий бронхіоліт
J21.0 Гострий бронхіоліт, спричинений респіраторно-сентиціальним вірусом
J21.8 Гострий бронхіоліт, спричинений іншими уточненими агентами
J21.9 Гострий бронхіоліт, неуточнений
КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
При спостереженні значне порушення загального стану, наявні симптоми риніту, назофарингіту, катаральні симптоми.
Виражена дихальна недостатність: задишка експіраторного характеру, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздування крил носа, втяжіння межреберних проміжків, ціаноз носогубного трикутника.
Гіпертертермічний синдром - температура тіла відсубфебрильної дофебрильної, може бутинормальна.
Ознаки порушення бронхіальної прохідності (розширений передньо-задній розмір грудної клітки, горизонтальне розташування ребер, опущення діафрагми).
При перкусії відмічається коробковий перкуторний звук.
При аускультації вислуховується жорстке дихання, видох подовжений, вологі малозвучні дрібнопупухірцеві хрипи, на видосі сухі, свистячі хрипи.
Відмічається виражена тахікардія, тони серця послаблені.
Лабораторно - інструментальна діагностика:
На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення судинного малюнку, підвищення прозорості легень за рахунок обтураційної емфіземи, посилення малюнка бронхів.
тактика лікування
1. Госпіталізація
2. Дієта - дієта №5.
3. Санація верхніх дихальних шляхів
- електровідсмоктувач
- дренажі: постуральний, вібраційний
4. Оксигенотерапія зволоженим киснем (40%), кожні 2 години, або 2-3 рази на добу, залежно від стану дитини.
5. Муколітичні та відхаркувальні препарати синтетичного та рослинного походження: ентерально (проспан, бромгексін, лазолван, натрія, калія йодид, гербіон та ін) або інгаляційно (натрія бікарбонат, ацетилцистеїн, евкабал, алтей).
6. Введення рідини з метою нормалізації кислотно-лужного стану крові, боротьба з інтоксикацією, шляхом застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів.
7. Антибактеріальні препарати:
- цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон)
- напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін, аугментин, амоксиклав тощо)
8. Противірусні препарати на початку захворювання (арбідол, інтерферони, рибавирін).
9. Кардіотонічні препаратипри наявності вираженої тахікардії (строфантин, корглікон).
10. Глюкокортикоїди при вираженій дихальній недостатності (преднізалон, гідрокортизон).
11. Вібраційний масаж. Масаж грудної клітки.
12. Фізіотерапевтичні процедури: мікрохвильова терапія, різноманітні варіанти електрофорезу, УВЧ- терапія.
2.1.2.4. Рецидивуючий бронхіт
Діагностичні критерії рецидивуючого бронхіта складаються із симптомів гострого (простого) бронхіта, які повторюються 3 і більше разів на рік.
КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Тривалий перебіг загострення (3- 4 тижні та довше).
Помірне підвищення температури тіла, але частіше протягом 2-4 днів. Може бути тривалий субфебрилитет.
Тривалий (3-4 тижні) кашель, який домінує в клінічній картині і має самий різноманітний характер (сухий, частіше вологий) грубий. Харкотиння має слизистий або слизисто- гнійний характер.
В періоді рецидиву загальний стан дитини порушений мало. Немає ознак дихальної недостатності.
Перкуторний тон над легенями не змінений.
Аускультативно вислуховується жорстке дихання. Відмічаються сухі або вологі малозвучні середньо - та великопухирчасті хрипи. Хрипи розсіяні, міняються за характером і локалізацією, меньш тривалі ніж кашель.
Лабораторно - інструментальна діагностика:
На рентгннограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, розширення коренів легень, яке зберігається навіть в період ремісії.
тактика лікування на стаціонарному етапі в період загострення призначають :
Муколітичні та відхаркувальні препарати (лазолван, бромгексін, ацетитицистеїн, проспан, гербіон, корінь алтею, солодки та ін).
Антиокасиданти (вітаміни групи В, С, Е, А, унітіол).
Імунокоректори (імунал, гропринозін, рібомуніл, бронхомунал, ІRS-19, пробіотики).
При необхідності бронходилятатори (атровент, сальбутамол).
Респіраторна фізіотерапія: інгаляції з додаванням лікарських препаратів, вібраційний масаж та постуральний дренаж, лікувальна бронхоскопія).
Детоксикаційна терапія (ентеросорбенти, вітаміни, пектини).
Спелеотерапія в шахтах штучного мікроклімата з сухими хлорідно- натрієвими сумішами.
Застосування лазерної акупунктури на біологічно активні точки, які пов`язані із системою дихання та імунітету, а також гідролазерний душ.