95

1.Поняття світогляду,його сутність та структура. Історичні типи світогляду.

Світогляд - сукупність поглядів,оцінок і принципів,які визначають найбільш загальне бачення і розуміння світу ,місце в ньому людини і разом з тим життєві позиції,програми поведінки і дії людини. Це система принципів,поглядів,цінностей,ідеалів і переконань,які визначають спрямованість діяльності і відношення до дійсності окремої людини ,соц. групи,класу або сус-ва в цілому.

Центральна проблема світогляду — відношення людини до світу.

Стр-ра світогляду:1)Знання 2)почуття та емоції 3)віра 4)переконання

5)ідеали 6)цінності 7)воля 8)сумнів

Знання́ —це продукт суспільної матеріальної і духовної діяльності людей.Це ідеальне вираження у знаковій формі об’єктивних властивостей і зв’язків як природного,так і людського світу.

Розрізняють такі знання: 1)донаукові(життєві);

2)наукові:емпіричні(здобуті під час практичної діяльності за допомогою органів чуття) та теоретичні.

Почуття-це форма суб’єктивного ,безпосереднього переживання людиною взаємовідношень з позитивними чи негативними для неї явищами суспільної дійсності і природи.

Емоції- це психічне відображення об’єктивної дійсності у формі безпосереднього пристрасного переживання відношення предметів,явищ і ситуацій до потреб і прагнень суб’єкта.

Віра-це стан суб’єкта,тісно пов’язаний з духовним світом особистості ,який виникає на основі певної інформації про об’єкт,що виражена в ідеях чи образах і супроводжується емоцією впевненості та рядом інших почуттів і який служить мотивом ,стимулом ,настановою та орієнтиром людської діяльності.

Переконання- це інтелектуально-емоційне відображення суб’єкта до будь-якого знання як до істинного так і до неістинного через єдність доведення і віри.

Ідеал-це уявлення про найвищу досконалість ,котра як взірець,норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини або соц.. класу.

Цінність-це соціально-філософська категорія,що позначає позитивне чи негативне значення явищ природи,продуктів суспільного виробництва,форм сусп.. організації,історичних подій,моральних вчинків,духовних витворів для людства,окремого сус-ва,народу,класу,соц.групи або особи на конкретному етапі історичного розвитку.

Воля-здатність людини мобілізувати і цілеспрямовуватти свої психічні та фізичні сили на розв»язання завдань,що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод.

Сумнів – це момент негативності в інтелектуальноемоційному відношенні суб’єкта до будь-якого знання.

Крім вищеназваних елементів до стр-ри світогляду входять також його сторони та рівні.

Сторони світогляду.Це світовідчуття і світорозуміння.

Світовідчуття-це емоційно-психологічна сторона світогляду.

Світорозуміння- це інтелектуально-пізнавальна сторона світогляду.

Рівні світогляду:1)Буденний рівень включає суперечливі знання про дійсність.Він ніби лине по поверхності явищ,не проникаючи в їх сутність,не заглиблюється до установлення причинно-наслідкових зв’язків та відносин.Цей рівень включає в себе,як елементи наукових матеріалістичних знань,так і релігійні уявлення марновірства,забобони.

2)Теоретичний рівень.Основну частину теорет.рівня світогляду складає наукове знання .Саме на цьому рівні відбувається установлення сутності явищ ,законів їх руху та розвитку ,їх причинно-наслідкових зв’язків і відносин.

Історичні типи світогляду.Міфологія- цілісне світорозуміння,в якому різні уявлення пов’язані в єдину образну картину світу,яка поєднує в собі реальність і фантазію,природне і надприродне,знання і віру,думку та емоцію.

Релігія- це специфічний світогляд і світовідчуття,а також відповідні їм поведінка і дії ,тобто культ,які ґрунтуються на вірі в існування

одного або декількох богів,тобто такого дух. начала ,яке знаходиться за межею природного і недоступне розумінню людини.

Наука-це форма людських знань ,складова частина духовного культурного сус-ва,це система понять про явища та закони дійсності. Це особлива сфера цілеспрямованої людської діяльності,яка має на меті дослідження об’єктивних законів руху і розвитку природи,сус-ва і мислення для передбачення і перетворення дійсності в інтересах сус-ва і людини.

Філософія-система найзагальніших теоретичних поглядів на світ,на місце в ньому людини ,а також з’ясування різних форм відношення людини до світу ,яке виявляється у категоріальній і понятійній формі,спирається на досягнення наук про природу і сус-во та володіє певною мірою логічного доказу.