- •1.Поняття світогляду,його сутність та структура. Історичні типи світогляду.
- •2.Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання. Предмет,структура,основні функції філософії.
- •3.Основне питання філософії,його дві сторони та їх рішення.
- •4.Міфоепічні засади та релігійні основи філософії.
- •5.Давньоіндійська філософія:джайнізм,буддизм;філософські системи індуїзму.
- •6. Філософія стародавнього Китаю. Даосизм. Конфуціанство. Легізм
- •7. Філософія Античності. Мілетська школа, натурфілософія Геракліта. Атомістичний матеріалізм Демокрита
- •8. Філософія Античності. Суб’єктивна діалектика Сократа; онтологічні і гносеологічні проблеми філософії Платона; філософська система Арістотеля
- •9. Антична філософія Риму (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм); Тит Лукрецій Кар, Сенека
- •10. Особливості формування Середньовічної філософської думки. Схоластика як особливий тип культури. Полеміка номіналізму та реалізму. Філософія т. Аквінського (томізм).
- •11. Філософія епохи Відродження. Антропоцентризм, гуманізм та геліоцентризм(Дж. Бруно, г.Галілей, м.Копернік, Леонарло да Вінчі).
- •12. Філософія Нового часу. Матеріалістичний емпіризм ф.Бекона. Матеріалізм, метафізика та механіцизм т.Гоббса.
- •13. Раціоналізм, дуалізм, вчення про метод р.Декарта.
- •14. Раціоналізм і пантеїзм б.Спінози (його вчення про субстанцію).
- •15.Сенсуалізм,емпіризм Дж.Локка,його вчення про первині і вторинні якості.
- •16. Суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі і д. Юм.
- •17. Раціоналізм та монадологія: г.В. Лейбніца.
- •18.Епоха просвітництва: соціальні і духовні основи.
- •19.Проблема людини та процесу людського розуму у філософії французьких,німецьких та англійських просвітників.
- •20. Німецька класична філософія. І. Кант: метафізика, апріоризм, агностицизм, категоричний імператив; космологічна гіпотеза і. Канта.
- •21. Філософія абсолютної ідеї г.В.Ф. Гегеля; суперечність його методу та системи
- •22. Філософія л.Фейєрбаха: антропологізм, сенсуалізм і атеїзм
- •24. Раціоналізм та ірраціоналізм як дві тенденції сучасної посткласичної філософії
- •25. «Філософія життя» як антитеза раціоналістичної традиції (волюнтаризм Шопенгауера, Проблема «надлюдини» у філософії Ніцше, психоаналіз з.Фрейда)
- •36. Поняття руху й розвитку матерії. Об’єктивність, абсолютність та відносність руху. Основні форми матерії, їх взаємозв’язок.
- •37. Поняття простору і часу. Основні концепції простору і часу у філософії та науці. Особливості суспільного часу та простору.
- •38. Поняття філософської антропології. Людина як предмет філософії. Біологічне, психічне і соціальне в людині.Трудова концепція антропосоціогенезу ф. Енгельса
- •Тема3:2. Поняття «індивід», «індивідуальність», «особистість». Особистість як продукт і творець соціального середовища. Типи особистості. Свобода та відповідальність особистості.
- •40.Поняття свідомості її сутність та структура
- •46. Поняття наукового методу. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання, їх основні методи
- •47. Форми знання : науковий факт, проблема, гіпотеза, ідея, теорія. Сутність та структура наукової теорії.
- •48. Поняття науки як соціальний інститут. Місце науки в системі соціальних цінностей. Етика науки та соціальна відповідальність вченого.
- •49.Поняття розвитку. Метафізична і діалектична концепція розвитку. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.
- •50.Поняття діалектики. Основні принципи, закони і категорії діалектики. Історико-філософські форми діалектики
1.Поняття світогляду,його сутність та структура. Історичні типи світогляду.
Світогляд - сукупність поглядів,оцінок і принципів,які визначають найбільш загальне бачення і розуміння світу ,місце в ньому людини і разом з тим життєві позиції,програми поведінки і дії людини. Це система принципів,поглядів,цінностей,ідеалів і переконань,які визначають спрямованість діяльності і відношення до дійсності окремої людини ,соц. групи,класу або сус-ва в цілому.
Центральна проблема світогляду — відношення людини до світу.
Стр-ра світогляду:1)Знання 2)почуття та емоції 3)віра 4)переконання
5)ідеали 6)цінності 7)воля 8)сумнів
Знання́ —це продукт суспільної матеріальної і духовної діяльності людей.Це ідеальне вираження у знаковій формі об’єктивних властивостей і зв’язків як природного,так і людського світу.
Розрізняють такі знання: 1)донаукові(життєві);
2)наукові:емпіричні(здобуті під час практичної діяльності за допомогою органів чуття) та теоретичні.
Почуття-це форма суб’єктивного ,безпосереднього переживання людиною взаємовідношень з позитивними чи негативними для неї явищами суспільної дійсності і природи.
Емоції- це психічне відображення об’єктивної дійсності у формі безпосереднього пристрасного переживання відношення предметів,явищ і ситуацій до потреб і прагнень суб’єкта.
Віра-це стан суб’єкта,тісно пов’язаний з духовним світом особистості ,який виникає на основі певної інформації про об’єкт,що виражена в ідеях чи образах і супроводжується емоцією впевненості та рядом інших почуттів і який служить мотивом ,стимулом ,настановою та орієнтиром людської діяльності.
Переконання- це інтелектуально-емоційне відображення суб’єкта до будь-якого знання як до істинного так і до неістинного через єдність доведення і віри.
Ідеал-це уявлення про найвищу досконалість ,котра як взірець,норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини або соц.. класу.
Цінність-це соціально-філософська категорія,що позначає позитивне чи негативне значення явищ природи,продуктів суспільного виробництва,форм сусп.. організації,історичних подій,моральних вчинків,духовних витворів для людства,окремого сус-ва,народу,класу,соц.групи або особи на конкретному етапі історичного розвитку.
Воля-здатність людини мобілізувати і цілеспрямовуватти свої психічні та фізичні сили на розв»язання завдань,що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод.
Сумнів – це момент негативності в інтелектуальноемоційному відношенні суб’єкта до будь-якого знання.
Крім вищеназваних елементів до стр-ри світогляду входять також його сторони та рівні.
Сторони світогляду.Це світовідчуття і світорозуміння.
Світовідчуття-це емоційно-психологічна сторона світогляду.
Світорозуміння- це інтелектуально-пізнавальна сторона світогляду.
Рівні світогляду:1)Буденний рівень включає суперечливі знання про дійсність.Він ніби лине по поверхності явищ,не проникаючи в їх сутність,не заглиблюється до установлення причинно-наслідкових зв’язків та відносин.Цей рівень включає в себе,як елементи наукових матеріалістичних знань,так і релігійні уявлення марновірства,забобони.
2)Теоретичний рівень.Основну частину теорет.рівня світогляду складає наукове знання .Саме на цьому рівні відбувається установлення сутності явищ ,законів їх руху та розвитку ,їх причинно-наслідкових зв’язків і відносин.
Історичні типи світогляду.Міфологія- цілісне світорозуміння,в якому різні уявлення пов’язані в єдину образну картину світу,яка поєднує в собі реальність і фантазію,природне і надприродне,знання і віру,думку та емоцію.
Релігія- це специфічний світогляд і світовідчуття,а також відповідні їм поведінка і дії ,тобто культ,які ґрунтуються на вірі в існування
одного або декількох богів,тобто такого дух. начала ,яке знаходиться за межею природного і недоступне розумінню людини.
Наука-це форма людських знань ,складова частина духовного культурного сус-ва,це система понять про явища та закони дійсності. Це особлива сфера цілеспрямованої людської діяльності,яка має на меті дослідження об’єктивних законів руху і розвитку природи,сус-ва і мислення для передбачення і перетворення дійсності в інтересах сус-ва і людини.
Філософія-система найзагальніших теоретичних поглядів на світ,на місце в ньому людини ,а також з’ясування різних форм відношення людини до світу ,яке виявляється у категоріальній і понятійній формі,спирається на досягнення наук про природу і сус-во та володіє певною мірою логічного доказу.