Опорний конспект-правознавство

з моменту отримання адресатами (якщо не підлягає опублікуванню)

з дати, зазначеної в самому акті;

після спливу певного строку, зазначеного в нормативноправовому акті;

після спливу певного строку з моменту опублікування;

з моменту реєстрації або після спливу певного строку з моменту реєстрації

у зв’язку з виникненням певних обставин (настанням відкладальної умови); поетапно

Офіційні джерела опублікування

нормативно-правових актів України

Газета «Урядовий			Офіційний вісник				Газета «Голос
	кур’єр»		Президента України				України»
	Журнал «Відомості				Журнал «Офіційний
	Верховної Ради України»				вісник України»

Порядок зупинення дії нормативно-правовимих актів чи їхніх

окремих частин

у разі незаконності нормативно-правового акта – до вирішення питання органами цивільного чи господарського правосуддя про їх зміну чи припинення чинності;

наявність виняткових обставин (запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану);

з мотивів неконституційності – до вирішення питання органом конституційного правосуддя; якщо застосовуються додаткові заходи щодо вдосконалення регулювання суспільних відносин

Порядок припинення дії нормативно-правовимих актів чи

їхніх окремих частин

прийняття нового нормативно-правового акта з того самого питання;

зміна обставин, з приводу яких приймався нормативноправовий акт;

закінчення строку, на який приймався нормативно-правовий акт;

припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахований нормативно-правовий акт;

скасування акта, органом, який його прийняв, чи органом вищого рівня;

скасування акта в судовому порядку (визнання його неконституційним або незаконним); настання (виникнення) певних юридичних фактів

41

Напрям дії нормативно -правових актів

пряма дія

зворотна дія

переживаюча дія

акт діє на правовідносини, що

виникли після набрання чинності цим законом;

акт діє на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати після набрання ним чинності

нормативно-правові акти зворотної

дії не мають – винятки:

правовий акт, що скасовує або пом’якшує відповідальність;

в правовому акті міститься вказівка на можливість застосування зворотної сили, але при цьому правове становище суб’єктів правовідносин погіршуватися не може

дія нового правового акта на

правовідносини, що виникли після набрання ним чинності;

дія «старого» акта на правовідносини, що виникли до набрання чинності новим актом та продовжують існувати

Зворотна дія – це дія нормативно-правового акта на

правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих відносин

Дія нормативно-правових актів у просторі

обмежується територією держави та державним суверенітетом

Загальне правило

нормативно-правовий акт діє на території, на яку поширює свої повноваження правотворчий орган, який цей акт прийняв

Виняток з загального правила

нормативно-правовий акт однієї держави може діяти на території іншої держави, якщо міжнародний договір між цими державами дозволяє таку дію, а законодавство держави не заперечує такої дії

Принцип екстериторіальності – визначає порядок, згідно з

яким нормативно-правовий акт не поширює свою дію на той чи інший простір

Не поширює дію		Не поширює дію		Не поширює дію
на іноземні		на військові		на космічні та
держави,		підрозділи,		інші об’єкти
дипломатичні		літаки, кораблі		іноземних
представництва		іноземних		держав
іноземних держав		держав

42

Дія нормативно-правових актів щодо певного кола суб’єктів

діє щодо осіб, які перебувають на території його дії та є суб’єктами відносин, на які поширюється його дія:

територія держави

правовий статус особи

	Щодо фізичних осіб:		Щодо юридичних осіб:
-	громадян;		- держави;
-	осіб з подвійним		- органів держави;
	громадянством;		- іноземної держави;
-	іноземців;		- міжнародних організацій;
-	осіб без		- спільних підприємств;
	громадянства		- юридичних осіб приватного права;
			- іноземних юридичних осіб
			публічного права

Принцип екстериторіальності – визначає порядок, згідно з

яким нормативно-правові акти не поширюють дію на певне коло суб’єктів

Особи, які наділені		Особи, які наділені імунітетом
дипломатичним імунітетом		у межах виконання службових
(повним, обмеженим)		повноважень

6. Систематизація законодавства: поняття, форми та значення

Законодавство складається з великої кількості нормативних актів, прийнятих державними органами в різні історичні періоди, у зв’язку з чим виникають неузгодженості між новим і старим законодавством. Тому час від часу виникає необхідність приведення його в чітку систему.

Система законодавства – це усі упорядковані нормативно-

правові акти держави; це сукупність законів і підзаконних нормативно-правових актів, які виражають зміст правових норм, принципів, декларацій і спрямовані на регулювання суспільних відносин

Систематизація законодавства – це цілеспрямована

державотворча діяльність із впорядкування, вдосконалення і зведення нормативно-правових актів у певний внутрішній узгоджений комплекс, систему, шляхом створення єдиних нормативно-правових актів чи їх збірок

Систематизація нормативно-правових актів:

усуває недоліки у системі джерел права (подолання розбіжностей в актах, усунення їх множинності, дублювання);

43

узгоджує нормативно-правові приписи з метою утворення єдиної системи джерел права;

спрощує користування нормативно-правовими актами;

забезпечує зручність їхнього застосування у провадженні конкретних юридичних справ;

сприяє науковому аналізу та вивченню законодавства у державі;

допомагає ліквідувати дублювання юридичних норм, усунути наявні суперечності між ними;

підвищує ефективність правозастосування, реалізації прав;

робить чинне законодавство держави доступним для всіх;

дає змогу виявити і усунути прогалини в праві; дає змогу подолати відставання нової системи джерел права від динамічного розвитку суспільних відносин

Основні способи систематизації
нормативно правових приписів
							Облік нормативно-
інкорпорація		кодифікація		консолідація
							правових актів

Види обліку нормативно правових актів

журнальний картковий реєстровий автоматизований

Інкорпорація – це спосіб систематизації законодавства, який

полягає в об’єднанні за певним критерієм групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику (хронологією, алфавітом, предметом тощо), не вносячи ніяких змін у зміст норм права цих актів

Ознаки інкорпорації

може бути як офіційно, так і не офіційною;

суб’єктами можуть бути як органи держави, так і суспільні організації, приватні особи;

не торкається нормативного змісту актів;

нормативні акти можна піддавати зовнішній обробці; зовнішня обробка передбачає можливість видалення окремих статей, пунктів, абзаців, які втратили чинність, і включення всі наступні (з моменту видання) зміни і доповнення

			Види
бюлетень						звід
		інкорпоративних
			актів
відомості						вісник
			збірник

44

Кодифікація – це спосіб систематизації законодавства, що

регулює певну галузь суспільних відносин і полягає в змістовній переробці й узгодженості групи юридичних норм та об’єднанні їх у єдиному нормативно-правовому акті

Ознаки кодифікації

найскладніша та найдосконаліша форма систематизації;

по суті, є видом правотворчості, оскільки об’єктом кодифікації є безпосередньо норми права;

завжди здійснюється тільки компетентними державними органами, на основі законних повноважень;

має постійний характер, проводиться періодично і її результати розраховані на тривалий час;

завжди вносить елемент новизни в правове регулювання і часто пов’язана великими соціальними перетвореннями; результатом є кодифікований акт, який відрізняється юридичною і логічною цілісністю, звідним характером, значним обсягом і складною будовою, широким охопленням соціальної сфери й чільним місцем серед інших галузевих актів

Кодекс – єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано

викладені норми права, що належать до певної галузі права

Консолідація – це створення, на основі кількох нормативно-

правових актів, нового об’єднаного акта, в якому нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки, але без зміни змісту

Ознаки консолідації

проводять лише правотворчі органи, і лише щодо актів, які вони прийняли;

об’єднані акти втрачають силу, а замість них діє новостворений нормативно-правовий акт, який має власні офіційні реквізити;

становить своєрідний правотворчий прийом; усуває дублювання, суперечності в нормативно-правових приписах, замінює застарілу термінологію

Проблеми становлення системи

нормативно правових актів України

збільшення кількості нормативно правових актів;

виникнення значної кількості суперечливих нормативноправових приписів, прогалин в законодавстві; зростання частки дублювань нормативно-правових приписів, їх розбіжностей;

45

за централізованість системи нормативно-правових актів;

наявність численних змін і доповнень до чинних нормативноправових актів, що знижує ефективність правового регулювання, авторитетність нормативно-правових актів;

невідповідність усього нормативно-правового масиву Конституції України;

невідповідність значної частини нормативно-правових актів України міжнародним стандартам; відсутність ефективного механізму реалізації нормативно-

правових актів та належного контролю за їх виконанням

Питання для самоконтролю

1.Як Ви розумієте поняття «джерело права»?

2.Що виступає джерелами права?

3.Охарактеризуйте систему нормативно-правових актів за основними ознаками.

4.Дайте загальнотеоретичну характеристику системі законодавства.

5.Як співвідносяться поняття «система джерел права» та «система законодавства»?

6.Охарактеризуйте підзаконні нормативно-правові акти за їх основними ознаками та видами.

7.Визначте ієрархію підзаконних актів та їх співвідношення із законами у системі нормативноправових актів України.

8.Чи завжди юридична сила нормативно-правових актів дозволяє забезпечити їх ієрархію?

9.Розкрийте поняття «чинність нормативно-правових актів» та визначте межі (параметри їх дії).

10.Що таке систематизація законодавства?

11.Які форми систематизації законодавства Ви знаєте?

12.Охарактеризуйте основні способи систематизації нормативно-правових актів.

13.Чи можливе застосування такого способу систематизації як консолідація в Україні? В яких державах цей спосіб систематизації є найбільш поширеним?

14.Який спосіб систематизації нормативно-правових приписів в Україні є найбільш витребуваним і чому?

15.Визначте основні проблеми становлення системи нормативно-правових актів в Україні та її співвідношення із системою джерел права України.



46

Тема 5. СИСТЕМА ПРАВА

План

1.Поняття, ознаки, структура системи права.

2.Предмет та метод правового регулювання як підстави систематизації правових норм.

3.Загальна характеристика основних галузей права України.

4.Правотворення як процес самоорганізації права.

Рекомендована література

Основна: 26, 28, 39, 44, 46, 50-51, 61, 63, 67 Додаткова: 3, 22, 34, 36, 53, 64, 75, 80, 82, 85

Міні-лексикон:

Система права, галузь права, інститут права, публічне право, приватне право, предмет правового регулювання, метод правового регулювання, правотворчість, законодавчий процес

1. Поняття, ознаки, структура системи права

Під системою розуміється складно організоване ціле, яке містить окремі елементи, об’єднані різноманітними зв’язками і взаємовідносинами. Будь яка система передбачає два основних компоненти:

структуру – обумовленість і «набір» відносно самостійних елементів у рамках єдиного процесу, явища;

взаємодію елементів структури, завдяки якій кожен елемент набуває своєрідних властивостей, притаманних системі в цілому.

Система права – це історично створена, об’єктивно зумовлена

внутрішня організація (структура) права певного суспільства, яка полягає в єдності і узгодженості усіх юридичних норм та диференціації їх за галузями, підгалузями та інститутами

Характерні риси системи права:

зумовлена суспільними відносинами, що реально існують; має об’єктивний характер (утворюється відповідно до потреб суспільства); первинним елементом є норми права;

норми права взаємоузгоджуються та не діють ізольовано одна від одної; норми права групуються в певні системні утворення –

інститути та галузі права; має галузеву структуру;

характеризується цілісністю та стабільністю; може змінювати внутрішню організацію, реагуючи на потреби суспільства

47

Система права

Галузь права

Галузь права

Галузь права

інститутправа

інститутправа

інститутправа

інститутправа

інститутправа

інститутправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

нормаправа

Галузь права - сукупність норм права, що становлять частину

системи права та регулюють відносно самостійні суспільні відносини певного виду специфічним методом

Ознаки галузі права:

є складовою частиною системи права;

утворюється з інститутів права;

нормативна впорядкованість;

критеріями групування інститутів у галузі права є предмет і метод правового регулювання;

кожна галузь має власний предмет регулювання; є відносно самостійною в межах системи права

Класифікація галузей права:

профілюючі (традиційні, матеріальні) – утворюють основну, обов’язкову частину системи права (конституційне, цивільне , кримінальне тощо);

процесальні – утворюють порядок застосування

матеріального права (цивільний, кримінальний, господарський та інші процеси);

 спеціальні – на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для того чи іншого виду суспільних відносин (земельне, сімейне фінансове тощо);

за місцем, яке галузі права займають у системі права:

основні – цивільне, трудове, адміністративне тощо;

комплексні – екологічне, господарське тощо;

48

залежно від предмету (сукупність суспільних відносин, які регульовані правом) і методу правового регулювання

(способи і засоби владного впливу держави на суспільні відносини):

 конституційне;		 цивільно-процесуальне;
 цивільне;		 виправно-трудове
 адміністративне;		(виконавче);
 трудове;		 кримінально-процесуальне;
 кримінальне;		 господарське;
 земельне;		 житлове;
 сімейне;		 міжнародне;
 фінансове;		 господарсько-процесуальне;
 аграрне;		 космічне;
 екологічне;		 соціального забезпечення;

Публічне право - це система норм, що регулюють відносини

між державними органами та між державою і особою (суспільством)

Ознаки публічного права:

задоволення загального (публічного) інтересу;

одноособове волевиявлення суб’єктів;

відносини між юридично підпорядкованими суб’єктами;

імперативний метод регулювання (субординаційні способи впливу); немайнові відносини

Галузі публічного права

		фінансове				кримінальне
	конституційне					адміністративне
цивільно-процесуальне						кримінально-процесуальне

Приватне право - це система норм, що регулюють відносини

між приватними фізичними і юридичними особами

Ознаки приватного права:

задоволення особистого (приватного інтересу);

волевиявлення декількох суб’єктів;

відносини рівносторонні, їхні суб’єкти – юридично рівні;

диспозитивний метод (координаційні способи впливу);

майновий характер відносин між суб’єктами; використання договірних форм

49

Галузі приватного права

цивільне сімейне

комерційне аграрне

господарське корпоративне

Інститут права - це частина галузі права, яка складається із

сукупності правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини

Ознаки інституту права:

є складовою частиною галузі права;

однорідність змісту (суспільних відносин);

утворюється з норм права, що об’єднані спільним предметом регулювання;

нормативна впорядкованість;

відносна самостійність в межах галузі; юридична єдність норм права (заснована як на змісті, так і на юридичній формі вираження)

Класифікація інститутів права:

за предметом правового регулювання:

галузеві – утворюються нормами однієї галузі прва;

міжгалузеві – об’єднують норми, що належать до різних галузей права;

за характером регулювання суспільних відносин (за змістом):

матеріальні;

процесіальні;

за функціями у правовому регулюванні:

регулятивні;

охоронні;

за галузями права – кримінальні, цивільні, сімейні тощо;

залежно від ролі, яку вони виконують:

предметні;

функціональні;

2. Предмет та метод регулювання як підстави систематизації правових норм

Основою побудови системи права прийнято вважати два критерії, які використовують у їх єдності і взаємодії, та які виступають як системоутворюючий фактор: предмет і метод правового регулювання.

Предмет правового регулювання – сукупність соціальних

відносин певного виду, що підлягають правовому регулюванню

50