1. Трихінелоскопія

Існує дві різновидності трихінелоскопії:

а) без обробки м’язових зрізів – при дослідженні парного, охолонувшого та охолодженого м'яса;

б) з обробкою м’язових зрізів – солоного, копченого, мороженого м'яса, шпига, а також для диференціації вапняного переродження трихінел від конкрементів нетрихінельозного характеру.

Із кожної проби м'язів роблять по 24 зрізи розміром з вівсяне зерно (всього 48 зрізів). Зрізи розкладають у вічка нижніх пластин двох компресоріїв і роздавлюють між пластинками так, щоб через них можна було читати газетний текст. Від туш коней, а також від туш інших тварин у неблагополучних пунктах роблять 120 зрізів, які досліджують у п’яти компресоріях.

Зрізи досліджують під малим збільшенням (8 х 10) з допомогою відповідних приладів для трихінелоскопії.

Інкапсульовані личинки трихінел мають лимоноподібну або овальну форму. Довжина капсули – 0,5-0,7 мм, ширина – 0,2-0,3 мм. У середині капсули міститься одна , рідше 2-3 скручені спіраллю личинки.

При трихінелоскопії солоної, копченої, мороженої свинини зрізи роблять в 2 рази тонше, розміщують їх на нижньому склі компресоріума, злегка роздавлюють.

На зрізи наносять каплю одного з розчинів на 1хв.:

• гліцерин, розведений на половину із водою;

• 5% розчин молочної кислоти;

• 0,1% розчин метиленової синьки.

При вапняному перероджені капсули личинки бачити неможливо. У такому разі зрізи виймають із компресоріума, кладуть у 5-10% розчин соляної кислоти на 1-2 години, або чашки зі зрізами ставлять у термостат при температурі 3 ± 1ºС на 20-30 хв. Потім додають краплинами гліцерин або молочну кислоту. Оболонка капсули просвітлюється і в ній видно личинки трихінел.

Диференціація трихінел

Личинки трихінел слід відрізняти від саркоцист (мішерових мішечків), молодих цистицерків (фін). Саркоцисти на відміну від личинок трихінел не мають сполучнотканинної капсули, а покриті тонкою, прозорою оболонкою, яка проростає всередині мішечка і тому ділить його на вічка. Мішечки бувають різної форми: серпоподібні, круглі, веретеноподібні. Молоді цистицерки на відміну від личинок трихінел розміщені не всередині м'язів , а між ними. Крім того, цистицерків найчастіше виявляють у м'язах серця. Трихінел в серці не паразитують.

Необхідно відрізняти личинки трихінел від пухирців повітря, які мають круглу або овальну форму з чіткою чорною каймою навколо. При роздавленні між склом компресоріума вони розпливаються чи зникають.

Також слід відрізняти личинки трихінел від конкрементів. Конкрементів – це утворення з відкладанням солей Са різної величини. Іноді навколо них утворюються сполучнотканинні оболонки.

Іі. Метод перетравлення м’язової тканини у штучному шлунковому соку

Виділення трихінел методом перетравлення м’язової тканини у штучному шлунковому соку – найбільш точний метод діагностики трихінельозу. Він може застосовуватися при дослідженні напівфабрикатів із свинини, а також ковбас, котлет, шинки, солонини, копчення та іншої продукції. При цьому методі дослідження немає необхідності в диференціації личинок трихінел від подібних утворень (саркоцист, цистицерків).