де Д — кількість насіння з урахуванням зрідження при механічно- му догляді, млн шт. на 1 га; М — маса 1000 насінин, г; К — посівна придатність насіння, %; Р — польова схожість, %.
Глибина загортання насіння. У районах достатнього зволоження глибина загортання насіння може бути на 1 – 2 см меншою за гли- бину передпосівної культивації (у південних районах ця різниця має бути мінімальною). Крім того, на більшості площ потрібно про- водити післяпосівне коткування, а для дрібнонасінних культур час- то ще й допосівне (багаторічні трави, кормові й цукрові буряки). Ко- ткування треба робити і при надранній сівбі кукурудзи інкрустова- ним насінням на глибину 2,5 – 3,5 см. Передпосівне коткування за- безпечує неглибоке загортання насіння.
Середня глибина загортання насіння ячменю, пшениці, кукуру- дзи, соняшнику, гороху, чини, сої та інших культур при висіванні в оптимальні строки в достатньо вологий ґрунт становить 5 – 7 см. Насіння трав, а також льону загортають на 1,5 – 2 см, цукрових бу- ряків — на 3 – 4 см. За умов достатнього зволоження все насіння слід загортати якомога мілкіше. Це забезпечує ранні сходи і міцні- шу первинну кореневу систему, що посилює початковий ріст рослин.
3.6. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ В СИСТЕМІ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ. РЕАКЦІЯ РОСЛИН НА ОБРОБІТОК
Догляд за посівами включає комплекс агротехнічних, біологіч- них, екологічних, агрофізіологічних та інших заходів, спрямованих на оптимізацію водного і поживного режимів ґрунту, фотосинтезу, зведення до мінімуму забур’яненості посіву та пошкодження рослин хворобами і шкідниками.
Найдоступнішими, найменш енергоємними та екологічно безпеч- ними є агротехнічні (механічні) заходи догляду. Це насамперед су- цільні досходові шарування, до- і післясходові боронування, міжрядні обробітки широкорядних посівів, підкошування травостоїв багато- і однорічних трав. Підкошування іноді застосовують і на посівах ко- ренеплодів (у липні–серпні). Для цього спеціальними пристроями скошують на високому зрізі бур’яни (лободу, щирицю, мишій). Не- значне пошкодження листя коренеплодів не має істотного значен- ня, оскільки воно добре відростає за рахунок формування чергової пари листків.
До- і післясходове боронування застосовують у багатьох госпо-
дарствах Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Чер- каської, Полтавської, Запорізької, Одеської областей, а за останніми даними — і в західному Лісостепу для знищення бур’янів на посі- вах кукурудзи, соняшнику, гороху, сої, буряків, картоплі. Своєчас- ний і якісний обробіток в один–два проходи в момент появи пророс- тків бур’янів у фазі «білої ниточки» дуже ефективний. Боронування
114
після появи сходів бур’янів вже не дає бажаних результатів, бо знищується частина зміцнілих сходів, разом з тим створюються кращі умови для росту бур’янів, що залишилися. Своєчасним боро- нуванням знищуються насамперед сходи двосім’ядольних — щири- ці, лободи, гірчиці польової, а також односім’ядольних — плоскухи (курячого проса), мишію сизого, зеленого та ін.
Види й конструкції борін під час досходового обробітку залежать від глибини загортання насіння. Чим вона менша, тим легшою має боти борінка і мінімальною глибина розпушування. У виробництві широко застосовують середні борони (БЗС) і легкі посівні борінки, так звані райборінки (ЗОР-0,7), а також легкі сітчасті борони та бо- рони типу гвоздівок. Останні дуже ефективні для до- і післясходово- го боронування на посівах кукурудзи, соняшнику, сої, гороху. Нині розроблено конструкції борін з регульованою глибиною обробітку, якими іноді можна проводити навіть передпосівну культивацію, зокрема, при сівбі ранніх ярих і цукрових буряків.
Для суцільного перед- і післяпосівного обробітку застосовують також зубо-дискову борону, розроблену молдавськими вченими. У такій бороні на притуплені зуби прикріплюють невеличкі диски діаметром 10 – 12 см.
Боронування частіше проводять по діагоналі або впоперек на- прямку сівби. Важливо додержувати інтервалів між боронування- ми, які визначаються сходами бур’янів у фазі «білої ниточки» і мо- жуть становити 3 – 4, 4 – 5, 5 – 6 днів. Чим вологіша земля і вища температура, тим швидше з’являються сходи бур’янів і інтервали між обробітками скорочуються.
Іноді потрібно боронувати у два сліди, але доцільніше неодночас- но. Другий обробіток краще провести через 4 – 6 год або наступного дня. Тоді можна чіткіше визначити якість боронування і необхід- ність у повторному обробітку.
Тривалі спостереження у дослідах і на виробництві свідчать, що до- і післясходові боронування — ефективний захід боротьби з бур’янами і посилення росту рослин (табл. 7).
На посівах просапних і гороху та інших культур боронування не тільки знищує сходи бур’янів, а й запобігає випаровуванню вологи. Велике значення має воно на посівах багаторічних трав, зокрема люцерни й еспарцету. Посіви люцерни боронують важкими борона- ми (БЗТ), еспарцету — середніми. Іноді боронують і посіви конюши- ни. Боронування посівів люцерни починають з першого року їх ви- користання, застосовуючи також голчасті борони (БИГ-3).
Не завжди боронування зубовими боронами є доцільним на зріджених посівах озимих культур.
Злакові багаторічні трави та їх суміші з люцерною, еспарцетом обробляють голчастими боронами.
115
Дискування нещільнокущових злакових трав може призвести до знищення вузлів кущення. Дисковими боронами можна обробляти посіви люцерни на корм і насіння 2 – 3 років використання. Його не слід застосовувати на посівах еспарцету, конюшини, лядвенцю ро- гатого. Дискування проводять упоперек або по діагоналі до напрям- ку рядків. Проте цей обробіток значно травмує кореневі шийки і може затримати відростання рослин. Ефективним може бути повер- хневий фрезерний обробіток на глибину до 1 см легкими фрезерни- ми барабанами. Видаляючи верхні бруньки «коронки» — верхньої частини кореневої шийки, цей обробіток сприяє відростанню на ній сплячих бруньок.
Отже, при обробітку посівів різними типами борін слід правиль- но підбирати типи знарядь, визначати строки і глибину обробітку.
Агроекологічне значення міжрядних розпушувань. Основне за- вдання міжрядних розпушувань — боротьба з бур’янами, підрізан- ня у міжряддях, присипання та підгортання їх у захисних смугах. Міжрядні розпушування поліпшують умови вегетації рослин, тем- пературний, повітряний, водний, поживний та мікробіологічний режими ґрунту. В Лісостепу і Степу розпушування запобігає утво- ренню глибоких тріщин, втраті вологи, зменшує перегрівання ґрун- ту. Посилення газообміну в ґрунті поліпшує діяльність вільноживу- чих азотфіксуючих бактерій, корисних мікроорганізмів, процеси ні- трифікації та ін. Міжрядні обробітки (розпушування) особливо ефек-
7.Вплив до- і післясходових боронувань посівів кукурудзи і гороху на забур’яненість полів (за даними О. І. Зінченка, Г. О. Коваленка)
Кількість обробітків |
|
|
Кількість |
|
Маса |
|
Висота рослин |
|
|
бур’янів, |
|
бур’янів, |
|
висіяної куль- |
|
|
|
|
шт./м2 |
|
г/м2 |
|
тури, см |
|
Кукурудза (фаза 8 – 9 листків) |
|
|
||||
Внесення гербіцидів |
|
|
4 |
|
7,6 |
|
88,3 |
|
|
|
|||||
Досдоходе (1), |
|
|
43 |
|
67 |
|
64,8 |
післясходове (1) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Досходове (2), |
|
|
12 |
|
32,4 |
|
86,3 |
післясходове (2) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Досходове (1), |
|
|
9 |
|
14,3 |
|
92,4 |
в період появи сходів (1), |
|
|
|
|
|||
післясходове (1) |
Горох |
|
|
|
|
|
|
|
|
(фаза 3 – 4 листків) |
|
|
|
||
Без обробітку |
|
|
43 |
|
126 |
|
17,2 |
|
|
|
|||||
Досходове (1), |
|
|
26 |
|
37,6 |
|
22,5 |
післясходове (1) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Досходове (1), |
|
|
12 |
|
26,8 |
|
26,4 |
післясходове (2) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Досдохове (2), |
|
|
8 |
|
12,4 |
|
28,6 |
післясходове (2) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
116
Рис. 20. Схема технологічного процесу присипання бур’янів у зоні рядка:
1 — переміщений ґрунт під час першого присипання; 2 — під час другого
тивні в Степу та Лісостепу. У районах достатнього зволоження на легкосуглинкових і супіщаних ґрунтах головне завдання міжрядних обробітків полягає у боротьбі з бур’янами.
Міжрядний обробіток можна проводити і до появи сходів — по рядках маячних культур (вони сходять раніше за основну культу- ру), а також застосовувати спеціальні орієнтатори агрегату, які пус- кають по щілинах, нарізаних під час сівби.
Після появи сходів міжрядні обробітки поєднують з присипанням ґрунтом захисних смуг і підгортанням (рис. 20, 21). Слід зазначити, що підгортання рослин є радикальним засобом боротьби навіть із зміцнілими сходами бур’янів у захисних смугах. Цей при- йом застосовують на посівах кукурудзи, соняшнику, цук- рових буряків, картоплі, сої, гречки та ін. (рис. 22, 23).
Звичайно, площі, на яких вносили гербіциди, будуть краще очищені від бур’янів, але в другій половині веге- тації значна забур’яненість спостерігається на обох фо- нах. Цьому сприяють дощі, які знижують концентрацію
гербіцидів у ґрунтовому роз- 1 — ліва лапа; 2 — права лапа
117
Рис. 22. Схема розміщення робочих органів в агрегаті для післясходо- вого обробітку у міжряддях і захис- них смугах на посівах кукурудзи, соняшнику:
1 — стрілчаста лапа; 2 — дисковий загортач-підгортач; 3 — полільна борінка
чині. Крім того, гербіциди до цього часто розкладають- ся в ґрунті. Можливе і деяке послаблення росту рослин під впливом цих препара- тів. Рослини кукурудзи, го- роху дещо відстають у рості, у них світлішає забарвлен- ня листкових пластинок.
Поєднання міжрядного обробітку з післясходовими боронуваннями дає змогу не тільки добре очистити посів від бур’янів, а й зме- ншити затрати сукупної енергії на догляд за посі- вом (табл. 8).
Рис. 23. Схематичне зображення робочих органів швидкісного підгортача:
а — лапа; б — секція; в — загальна схема
118