- •ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Поширення основних видів польових сільськогосподарських культур
- •1.2. Коротка історія розвитку рослинництва як галузі і науки
- •1.3. Світові ресурси рослинництва
- •1.4. Класифікація польових культур
- •1.5. Стан і перспективи розвитку рослинництва в Україні
- •1.6. Дослідна справа
- •2. Еколого-біологічні основи рослинництва
- •2.1. Екологічні основи рослинництва
- •2.2. Біологічні основи рослинництва
- •3. Агротехнічні основи рослинництва
- •3.2. Бур’яни та боротьба з ними
- •3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва
- •3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту
- •3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин
- •3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток
- •3.7. Збиральні роботи
- •3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур
- •4. Агрохімічні основи рослинництва
- •4.1. Загальні питання удобрення польових культур
- •4.2. Вапнування і гіпсування ґрунтів
- •4.3. Баланс поживних речовин у ґрунті
- •4.4. Удобрення і економія енергії
- •5.1. Організаційно-господарські основи рослинництва
- •5.2. Біоенергетичні основи рослинництва
- •5.3. Економічні основи рослинництва
- •6. Основи програмування врожайності польових культур
- •6.1. Значення та етапи процесу програмування
- •7. Основи насіннєзнавства
- •7.1. Основні показники якості насінного матеріалу
- •БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР
- •1. Зернові культури
- •1.1. Загальна характеристика зернових культур
- •1.2. Озимі хліба
- •1.4. Кукурудза, сорго і круп’яні культури
- •1.5. Зернові бобові культури
- •2. Технічні культури
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Цукрові буряки
- •2.3. Олійні культури
- •2.4. Ефіроолійні культури
- •2.5. Прядивні культури
- •2.6. Наркотичні рослини
- •3. Кормові культури
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Багаторічні бобові трави
- •3.3. Багаторічні злакові трави
- •3.5. Однорічні бобові трави
- •3.6. Однорічні злакові трави
- •3.7. Капустяні (хрестоцвіті) кормові культури
- •3.8. Кормові коренеплоди
- •4. Бульбоплоди та баштанні культури
- •4.1. Бульбоплоди
- •4.2. Баштанні культури
- •5. Лікарські рослини
- •5.1. Значення та морфобіологічні особливості
- •5.2. Технологія вирощування
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури
Україна ще значною мірою поступається розвиненим країнам за продуктивністю праці, раціональним використанням земельного фонду. Тому реформи в галузі рослинництва лише тоді матимуть позитивні наслідки, коли буде задіяно весь науковий і економічний потенціал країни для підвищення ефективності аграрного сектора як основи подальшого зростання матеріального виробництва. Для цього необхідно забезпечити рослинництво сучасною технікою, удо- сконалювати технології вирощування польових культур, і не обо- в’язково за рахунок збільшення хімізації сільськогосподарського виробництва. Є достатньо прикладів ефективного використання альтернативних — агротехнічних і біологічних — прийомів виро- щування зернових, кормових і технічних культур. Велике значення має оптимізація структури посівних площ, широке використання бобових культур, органічних джерел живлення рослин, біологічних і агротехнічних методів їх захисту, виведення сортів, що не уражу- ються шкідниками та хворобами, сортів, стійких проти бур’янів. Ще значними є втрати врожаю під час збирання. Причини цього різні: недосконалість збиральної техніки і технології збирання, низька технологічність сортів і гібридів, вилягання хлібів тощо. Багато по- трібно зробити і стосовно меліорації земель, зокрема зменшити по- верхневий стік. Завдяки лісонасадженням на полях в цьому напря- мі вже багато зроблено. Однак великої шкоди завдає вітрова та вод- на ерозія земель. Тому необхідно запроваджувати також контурну й контурно-меліоративну системи землекористування, використавши напрацьований науковий потенціал, що є в Україні, республіках СНД, за кордоном. Великої уваги щодо цього заслуговують розробки Інституту землеробства УААН (В. Ф. Сайко, О. Г. Тараріко).
Крім виведення високопродуктивних і високотехнологічних сор- тів та гібридів, велике значення має вдосконалення системи насін- ництва. Треба в більших масштабах використовувати методи біотех- нології, зокрема міроклонування, яке дає змогу в стислі строки отримувати високоякісний насінний матеріал.
1.6. ДОСЛІДНА СПРАВА
У рослинництві використовують різні методи досліджень: польо- вий, лабораторний, лабораторно-польовий, вегетаційний. Головне значення має польовий метод, вивчення та інтродукція нових пер- спективних культур. Цим методом досліджують і вирішують біль- шість теоретичних і практичних питань біології, екології і техноло- гії вирощування польових культур.
Різновидами польового досліду є масові та географічні досліди за єдиними схемами, які дають змогу узагальнити одержаний мате- ріал на великих територіях. За цим принципом працює мережа
27
державних сортовипробувальних дільниць і станцій, які розміщені безпосередньо в господарствах, проводять географічні досліди з ви- вчення різних культур, сортів, інтродукції нових видів польових культур, ефективності добрив тощо.
Велике значення мають так звані рекогносцирувальні дослі- дження, які проводять на невеликих ділянках, практично в одній повторності, частіше в колекційно-демонстраційних розсадниках.
Польовий метод, який застосовують у польових дослідах, поєдну- ється з іншими, що дає змогу краще дослідити взаємозв’язок різних факторів впливу на рослину. Найчастіше польовий і лабораторно- польовий досліди поєднують з вегетаційним. Останній проводять у спеціальних приміщеннях — вегетаційних будиночках, на невели- ких площах, нерідко з насипного ґрунту, у вегетаційних посудинах, наповнених ґрунтом, піском або розчином солей (водні культури). Цей метод дає поглиблені дані стосовно реакції рослин на різні фак- тори вегетації, а також при їх взаємодії. Разом з тим, як зазначав Д. М. Прянишников, вегетаційний дослід більш точний, але менш вірогідний, а польовий — менш точний, проте більш вірогідний.
Для поглибленого вивчення дії біотичних і абіотичних факто- рів — світла, тепла вологи живлення, біохімічних та фізіологічних процесів у селекції, а останнім часом і для біотехнологічних дослі- джень використовують камери штучного клімату, а також спеціаль- ні споруди — фітотрони. В них можна моделювати різні режими вегетації (світловий, тепловий, водний, поживний), отримувати кіль- ка врожаїв за рік, що важливо для прискорення селекційного про- цесу. Все це доповнюється різними методами лабораторних дослі- джень, під час яких визначають у разі потреби вміст у рослинах азоту, фосфору, калію, кальцію та інших макро- і мікроелементів, білка, клітковини, жиру, безазотистих екстрактивних речовин. При вирощуванні рослин за екологічно чистими технологіями важливо контролювати також вміст у них радіонуклідів, важких металів, ді- гоксину і фурану та інших шкідливих речовин.
Великого значення у вивченні живлення рослин набувають до- слідження із міченими атомами. Цей метод дає змогу вивчати пе- реміщення елементів живлення та інших речовин у рослині.
Дедалі ширше в дослідженнях застосовують електронно-обчис- лювальну техніку, яка різко скорочує процес узагальнення експе- риментального матеріалу, дає змогу створювати моделі продукцій- ного процесу, оперативно обробляти інформацію.
Завершальним етапом у процесі досліджень є виробничий до- слід, під час якого апробують в умовах виробництва одержані ре- зультати, дають їм всебічну практичну оцінку. Виробничі досліди проводять на площах 1 – 2,2 га і більше в 1 – 2-разовій повторності.
28