Україна ще значною мірою поступається розвиненим країнам за продуктивністю праці, раціональним використанням земельного фонду. Тому реформи в галузі рослинництва лише тоді матимуть позитивні наслідки, коли буде задіяно весь науковий і економічний потенціал країни для підвищення ефективності аграрного сектора як основи подальшого зростання матеріального виробництва. Для цього необхідно забезпечити рослинництво сучасною технікою, удо- сконалювати технології вирощування польових культур, і не обо- в’язково за рахунок збільшення хімізації сільськогосподарського виробництва. Є достатньо прикладів ефективного використання альтернативних — агротехнічних і біологічних — прийомів виро- щування зернових, кормових і технічних культур. Велике значення має оптимізація структури посівних площ, широке використання бобових культур, органічних джерел живлення рослин, біологічних і агротехнічних методів їх захисту, виведення сортів, що не уражу- ються шкідниками та хворобами, сортів, стійких проти бур’янів. Ще значними є втрати врожаю під час збирання. Причини цього різні: недосконалість збиральної техніки і технології збирання, низька технологічність сортів і гібридів, вилягання хлібів тощо. Багато по- трібно зробити і стосовно меліорації земель, зокрема зменшити по- верхневий стік. Завдяки лісонасадженням на полях в цьому напря- мі вже багато зроблено. Однак великої шкоди завдає вітрова та вод- на ерозія земель. Тому необхідно запроваджувати також контурну й контурно-меліоративну системи землекористування, використавши напрацьований науковий потенціал, що є в Україні, республіках СНД, за кордоном. Великої уваги щодо цього заслуговують розробки Інституту землеробства УААН (В. Ф. Сайко, О. Г. Тараріко).

Крім виведення високопродуктивних і високотехнологічних сор- тів та гібридів, велике значення має вдосконалення системи насін- ництва. Треба в більших масштабах використовувати методи біотех- нології, зокрема міроклонування, яке дає змогу в стислі строки отримувати високоякісний насінний матеріал.

1.6. ДОСЛІДНА СПРАВА

У рослинництві використовують різні методи досліджень: польо- вий, лабораторний, лабораторно-польовий, вегетаційний. Головне значення має польовий метод, вивчення та інтродукція нових пер- спективних культур. Цим методом досліджують і вирішують біль- шість теоретичних і практичних питань біології, екології і техноло- гії вирощування польових культур.

Різновидами польового досліду є масові та географічні досліди за єдиними схемами, які дають змогу узагальнити одержаний мате- ріал на великих територіях. За цим принципом працює мережа

27

державних сортовипробувальних дільниць і станцій, які розміщені безпосередньо в господарствах, проводять географічні досліди з ви- вчення різних культур, сортів, інтродукції нових видів польових культур, ефективності добрив тощо.

Велике значення мають так звані рекогносцирувальні дослі- дження, які проводять на невеликих ділянках, практично в одній повторності, частіше в колекційно-демонстраційних розсадниках.

Польовий метод, який застосовують у польових дослідах, поєдну- ється з іншими, що дає змогу краще дослідити взаємозв’язок різних факторів впливу на рослину. Найчастіше польовий і лабораторно- польовий досліди поєднують з вегетаційним. Останній проводять у спеціальних приміщеннях — вегетаційних будиночках, на невели- ких площах, нерідко з насипного ґрунту, у вегетаційних посудинах, наповнених ґрунтом, піском або розчином солей (водні культури). Цей метод дає поглиблені дані стосовно реакції рослин на різні фак- тори вегетації, а також при їх взаємодії. Разом з тим, як зазначав Д. М. Прянишников, вегетаційний дослід більш точний, але менш вірогідний, а польовий — менш точний, проте більш вірогідний.

Для поглибленого вивчення дії біотичних і абіотичних факто- рів — світла, тепла вологи живлення, біохімічних та фізіологічних процесів у селекції, а останнім часом і для біотехнологічних дослі- джень використовують камери штучного клімату, а також спеціаль- ні споруди — фітотрони. В них можна моделювати різні режими вегетації (світловий, тепловий, водний, поживний), отримувати кіль- ка врожаїв за рік, що важливо для прискорення селекційного про- цесу. Все це доповнюється різними методами лабораторних дослі- джень, під час яких визначають у разі потреби вміст у рослинах азоту, фосфору, калію, кальцію та інших макро- і мікроелементів, білка, клітковини, жиру, безазотистих екстрактивних речовин. При вирощуванні рослин за екологічно чистими технологіями важливо контролювати також вміст у них радіонуклідів, важких металів, ді- гоксину і фурану та інших шкідливих речовин.

Великого значення у вивченні живлення рослин набувають до- слідження із міченими атомами. Цей метод дає змогу вивчати пе- реміщення елементів живлення та інших речовин у рослині.

Дедалі ширше в дослідженнях застосовують електронно-обчис- лювальну техніку, яка різко скорочує процес узагальнення експе- риментального матеріалу, дає змогу створювати моделі продукцій- ного процесу, оперативно обробляти інформацію.

Завершальним етапом у процесі досліджень є виробничий до- слід, під час якого апробують в умовах виробництва одержані ре- зультати, дають їм всебічну практичну оцінку. Виробничі досліди проводять на площах 1 – 2,2 га і більше в 1 – 2-разовій повторності.

28