трав, кг/га

	Залишається з корінням і стернею					Надходить у ґрунт азоту
	сухої ре-				з опа-	у результаті діяльності
		N	P	K		вільноживучих азотфік-	всього
	човини				дами
						суючих бактерій
	76	182	52	173	32	54	268
	52	164	43	164	32	48	244
	76	184	57	176	32	56	272

Н — потужність шару ґрунту, що підлягає меліорації, см; d — щіль- ність складення цього шару ґрунту, г/см3; 0,1 — допустима частка увібраного натрію від загальної ємності вбирання (для степових со- лонців хлоридно-сульфатного типу засолення допускається вміст 5 % загальної ємності, тому замість числа 0,1 ставлять у формулі

0,05).

4.3. БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ

В інтенсивному рослинництві потрібно забезпечувати бездефіци- тний баланс органічної речовини у ґрунті, що є передумовою збере- ження і підвищення його природної родючості. Щоб цього досягти, необхідно використовувати усі можливі джерела надходження ор- ганічної речовини в ґрунт — гній, сечовину, сидерати, різні компос- ти, пташиний послід, солому, кореневі та стерньові рештки, ставко- вий мул, озерний сапропель тощо. Звичайно, основним джерелом повернення органічних речовин у ґрунт є гній та поживні і кореневі рештки культур. У середньому 1 т підстилкового гною дає близько 30 кг гумусу.

Внесення органічних і мінеральних добрив підвищує якість гу- мусу, яка визначається співвідношенням гумінових і фульвокислот (табл. 10). Якщо це співвідношення більше за одиницю, гумус якіс- ний, а тип гумусових речовин гуматно-фульватний, якщо більше двох — гуматний.

Гумусові речовини мають бути клейкими і містити кальцій. Сві- жі гумусові речовини, насамперед гумати кальцію, забезпечують водостійкість ґрунтової структури.

Максимальні врожаї сільськогосподарських культур одержують, як правило, при внесенні органічних і мінеральних добрив, оскіль- ки це сприяє більш ефективному використанню поживних речовин добрив і ґрунту. Звичайно, можуть бути і винятки. Наприклад, по- треби у поживних речовинах висіяної після буркуну білого пшениці повністю задовольняються в цьому випадку і практично можна обі- йтись без внесення мінеральних добрив.

Внесення повного мінерального, органічних і органо-мінераль- них добрив забезпечує приріст урожаю практично всіх культур. Водночас немає єдиної думки щодо доцільності внесення підвище-

133

них і навіть звичайних норм мінеральних азотних добрив під бобо- ві, зокрема, під люцерну, еспарцет, конюшину, горох, вику яру, бур-

кун та ін. Вважається, що навіть невеликі дози азоту (N40–60) при- гнічують діяльність бульбочкових бактерій. Зрозуміло й те, що ви-

соких врожаїв лише за рахунок азотфіксації неможливо досягти. Так, у дослідженнях М. Ю. Хомчака, О. І Зінченка, М. Т. Дзюгана в Уманській державній аграрній академії, В. П. Малого в умовах за- хідного Лісостепу урожайність люцерни при внесенні лише фосфор- но-калійних добрив була на 27 – 36 % нижчою порівняно з її уро- жайністю у варіантах, де вносили повне мінеральне добриво, в яко- му азоту було до 120 кг/га.

У Лісостепу при внесенні фосфорно-калійних добрив (іноді і без них) врожаї люцерни становили 300 – 320 ц/га, азотного — 420 – 480 ц/га, на зрошуваних землях — відповідно 460 – 480 і 650 – 800 ц/га. По 750 – 800 ц/га зеленої маси люцерни збирали на зрошуваних площах у господарствах Шполянського району Черкаської області при внесенні високих норм азоту (250 – 300 кг/га діючої речовини), вносячи його під кожний укіс у вигляді аміачної води. В дослі- дженнях О. І. Зінченка, М. Ю. Хомчака в держгоспі «Бабанський» Уманського району при внесенні навесні по 150 – 160 кг/га азоту врожайність люцерни досягала 440 ц/га лише за перший укіс.

11.Баланс органічної речовини в польовій сівозміні господарства «Маяк» Таль- нівського району Черкаської області, ц/га сухої речовини

	поля	Культура
	Номер
		сівозміни

1Конюшина, еспар- цет, буркун

2Озима пшениця

3Цукрові буряки

4Горох

5Озима пшениця

6Цукрові буряки, кукурудза на зерно

7Кукурудза на си- лос

8Пшениця

9Соняшник, гречка

та інші культури

10Ячмінь з підсівом конюшини, еспар- цету, буркуну Всього

У середньому з 10 полів

Використано		Надійшло в ґрунт
урожаєм
		з рослинними		заорано	Баланс,
(основна і
	з гноєм	рештками		соломи,	±
побічна		(стерня, ко-
продукція)		ріння)*		стебел
64	—	72		—	+ 8
86	—	43		6	– 37
134	180	23		—	+ 69
68	—	43		3	– 22
83	—	46		6	– 31
116	180	38		8	+ 110
104	—	62		—	– 42
96	—	44		6	– 46
52	—	54		32	+ 34
68	—	42		—	– 26
871	360	467		61	+ 17
87,1	36	46,7		6,1	+ 1,7

* Вміст кореневих решток визначали в шарі ґрунту 0 – 60 см.

134

Отже, азотні добрива повинні бути невід’ємною складовою техно- логій вирощування також зернобобових і бобових кормових трав, за винятком полів, де перед сівбою (наприклад, люцерни) під зяблеву оранку або під попередник вносили достатню кількість органічних добрив.

При концентрації худоби в господарстві понад 100 умовних голів і утилізації минулорічної соломи виробництво гною може бути дове- дено до 14 – 16 т/га. Разом з іншими джерелами органічних речовин це забезпечить підвищення врожайності і без- або низькодефіцит- ний баланс поживних речовин у ґрунті. За цих умов внесення міне- ральних добрив під усі культури сівозміни матиме допоміжне зна- чення. Приклад практично бездефіцитного балансу органічної ре- човини в сівозміні наведено в табл. 11.

4.4. УДОБРЕННЯ І ЕКОНОМІЯ ЕНЕРГІЇ

Виготовлення органічних добрив, їх транспортування і внесення пов’язані з великими матеріальними затратами. На мінеральні до- брива припадає до 35 – 40 % загальних затрат сукупної енергії при вирощуванні культури. Щоб знизити енергозатрати і забезпечити високу урожайність посіву, слід вибирати оптимальний варіант удо- брення.

Одним із варіантів є внесення оптимальних доз добрив, чого до- сягають, враховуючи наявність і динаміку рухомих сполук азоту, фосфору і калію в ґрунті. За даними Російського науково-дослідного інституту кормів (О. С. Образцов), норми внесення добрив можна знизити на 25 і навіть 35 – 40 %, і це істотно не знизить врожайності культури.

Велике значення має локальне внесення добрив у рядки під час сівби і підживлення. При цьому добрива краще засвоюються росли- нами.

Культури треба висівати після кращих попередників, що сприя- ють відтворенню родючості ґрунту та економії добрив. Наприклад, для злакових і хрестоцвітих культур кращими попередниками є зе- рнобобові, багаторічні трави та добре удобрені культури (цукрові буряки, картопля, кукурудза). Добрим попередником озимої пше- ниці є буркун білий. Після нього практично не потрібні добрива, щоб отримати 60 – 80 ц/га зерна.

Значну економію сукупної енергії забезпечують післяжнивні си- дерати, інокуляція насіння відповідними штамами бульбочкових бактерій (на посівах зернобобових культу), до- і післясходове боро- нування, а на широкорядних посівах — і міжрядні обробітки.

Корисні періодичні глибокі (50 – 70 см) розпушування ґрунту, які поліпшують біологічну активність його нижніх шарів. Цей захід по-

135

єднують із заорюванням подрібнених стебел і соломи, зеленої маси сидеральних культур, що окупається економією мінеральних добрив.

Умови якісного внесення добрив. Рівномірність внесення запла- нованої кількості органічних і мінеральних добрив на площі зале- жить від якості їх підготовки, рельєфу поля, використовуваних ма- шин, правильно визначеної відстані між проходами агрегату, пого- дних умов. Так, при внесенні сухих мінеральних добрив, які розсі- юються на поверхні, при русі агрегату перпендикулярно до напрям- ку вітру і при швидкості його понад 3 – 4 м/с встановлюють вітроза- хисні пристрої. По можливості слід уникати внесення добрив з літа- ків, особливо на невеликих площах. Для встановлення відстаней між проходами агрегату треба зважувати порції добрив на різній відстані від центральної осі проходу агрегату. Для різних марок машин є орієнтовні дані внесення різних добрив, які коригують за- значеним вище способом. Дані про суміжні проходи машин при вне- сенні добрив наведено в табл. 12.

Внесені добрива треба негайно заробляти в ґрунт, особливо селі- тру й аміакати.

Якість внесення добрив оцінюють за шестибальною шкалою. Ро- бота бракується, якщо один з показників (відхилення від норми внесення, нерівномірність внесення, обробка повторних смуг, наяв- ність смуг розсипаних добрив тощо) оцінена в 0 балів. Для внесення добрив використовують тукорозкидачі РУМ-10, РУМ-14 із штанго- вими робочими органами, порошкоподібних хімічних матеріалів — РУМ-8-01 і РУМ-5-03; гранульованих — ПЖУ-Д-2,5, ПЖУ-5, ПЖУ-9; поверхневого і стрічкового внесення рідких мінеральних добрив, мінеральних добрив і хімічних матеріалів — МХА-7, самохідні ма- шини для внесення добрив з набором змінних агрегатів на основі потужних тракторів, наприклад, Т-150К, потужні причіпні агрега- ти — розкидачі органічних добрив з одночасним їх подрібненням. Нині в господарствах застосовують також досконалі тукорозкидачі американського, німецького і французького виробництва.

Для оперативного і масштабного внесення органічних добрив за- стосовують високопродуктивні навантажувачі безперервної дії ПНД-250 Уманського заводу сільськогосподарських машин.

12. Відстань між суміжними проходами машин при					внесенні	добрив, м
(за М. С. Хоменком, Ю. Г. Вожиком, В. Г. Герасимчуком)
Добрива	КСА-3	1РМГ-4	РУМ-8		МХА-7	РУМ-5
Суперфосфат подвійний,	8 – 9	10 – 11	13 – 14		14 – 15	12 – 13
нітрофоска
Суперфосфат гранульова-	7 – 8	9 – 11	12 – 13		13 – 14	11 – 12
ний, нітрофоска
Сечовина, аміачна селітра	6 – 7	8 – 9	11 – 12		12 – 13	9 – 10
Хлорид калію, калійна	4 – 5	5 – 5,5	5,5 – 6		6 – 6,5	5,5 – 6
сіль, сульфат амонію

136

Добрива треба вносити своєчасно, особливо при підживленнях, коли відхилення від строку внесення по фазах не повинно переви- щувати один, максимум два дні. Не бажано вносити фосфорні і ка- лійні добрива «про запас». Внаслідок цього радіоактивний фон може зрости в десятки разів.

Для якісного внесення розрахованих норм добрив велике зна- чення має регулювання агрегату на фактичний вміст діючої речо- вини. Неприпустиме відхилення від зазначеної в сертифікаті кон- центрації діючої речовини в твердих або рідких добривах, особливо при застосуванні аміачної води.

В системі екологічно чистих технологій вирощування польових культур доцільно використовувати рідкі комплексні добрива (РКД) разом з органічними. Слід уникати внесення безводного аміаку без- посередньо в ґрунт у великих дозах. Краще розчинити його в 3 – 4 об’ємах води. Такий розчин майже не шкідливий для ґрунтової мік- рофлори.

Дуже важливо додержувати норми внесення невеликих доз доб- рив (15 – 20 кг/га діючої речовини) при внесенні в рядки під час сів- би. Для цього слід старанно регулювати висівні апарати комбінова- них зернотукових сівалок.

Рідкі і леткі мінеральні добрива заробляють у ґрунт. Сухі міне- ральні добрива повинні бути без грудок, сипкими і відповідати дер- жавному стандарту за всіма показниками.

Екологічні наслідки застосування високих норм мінеральних і органічних добрив. Як уже зазначалося, внесення добрив може бути негативним екологічним фактором, який погіршує санітарний стан, агрофізичні, біологічні і агрохімічні властивості ґрунту, забруднює поверхневі і ґрунтові води, атмосферу, материнську породу ґрунту. Велика кількість добрив, які вносять на полях, порушує природний цикл кругообігу поживних природних речовин не лише на полі, а й у біосфері. Особливо негативним є внесення високих доз мінераль- них добрив «про запас». Так, внесення великої кількості суперфосфа- ту призводить до накопичення в ґрунті баластних речовин, шкідли- вих для рослин і ґрунту (важких металів, радіоактивних елементів, фтору, хлору та ін.). При внесенні лише мінеральних добрив значно підкислюються на тільки малородючі, а й високобуферні чорноземні ґрунти. У сівозмінах, в яких вирощують багаторічні трави, бобові, післяжнивні і сидеральні культури, вносять достатню кількість ор- ганічних добрив, не спостерігається руйнівна дія мінеральних доб- рив на мікробний ценоз, прискорюються процеси мінералізації ор- ганічної речовини, підвищується кислотність ґрунту.

Велике значення для зменшення негативної дії мінеральних доб- рив має застосування низькобаластних мінеральних добрив з під- вищеним вмістом діючої речовини, наприклад знефторених фосфа-

137

тів, які не створюють загрози накопичення в ґрунті токсичних речо- вин і не підвищують концентрації солей в ґрунтовому розчині.

Дуже важливим є постійний мікробіологічний і агрохімічний ко- нтроль за санітарним станом ґрунту, вмістом різних токсикантів, залишків пестицидів і ретардантів у ґрунті і в рослинній продукції

(табл. 13).

13.Препарати, які мають фітотоксичну дію і післядію на сільськогосподарські культури (за М. М. Луцевим, Л. Г. Кретовою)

	Препарат	Т 0,95	Стійкі культури	Культури, які пошкоджуються
				гербіцидом
	Атразин	18 – 24	Кукурудза, плодові,	Ячмінь, пшениця, гречка, гірчи-
			виноград	ця, люцерна, цукрові і кормові
	Симазин	24 – 36	Кукурудза, сорго	буряки, конюшина, тютюн, рис
				Пшениця, ячмінь, овес, кормові і
				цукрові буряки, горох, люцерна,
				ріпак, кавуни, тютюн, коноплі,
	Прометрин	6 – 18	Морква, горох, соя,	соняшник
				Пшениця, квасоля, цукрові бу-
	Ленацил	3 – 12	соняшник, картопля	ряки
			Буряки, суниці	Капуста, пшениця
	(вензар)	5 – 12	Буряки, капуста,	Пшениця, ячмінь
	ТХА
	Трефлан	6 – 12	льон, горох, вика	Пшениця, ячмінь
			Бавовник, соя, со-
	(натрін)		няшник, тютюн,
	Тордон	8 – 12	рицина	Горох, буряки, соняшник, пше-
			Кукурудза, рис
	Гіпофосфат	До 8	(менш чутливі)	ниця
			Соя, рис, бавовник	Горох, буряки, соняшник, пше-
	2,4-Д; 2М-4Х;	До 6	Пшениця, рис, овес	ниця
				Буряки, картопля, горох, куку-
	2,4-ХП			рудза, виноград
	та ін.

Оптимальні норми органічних добрив (12 – 14 т/га) в сівозміні забезпечують рівномірне живлення рослин, поліпшують його струк- туру та біологічну активність, збільшують вміст у ньому гумусу. Од- нак надмірна кількість органічних добрив (понад 20 т/га ріллі) мо- же і зашкодити, особливо, якщо гній не знезаражений. Це несприя- тливо вплине на санітарний стан ґрунту, якість продукції. Гній мо- же містити важкі метали, радіонукліди (особливо в місцях частково- го ураження території після аварії на Чорнобильській АЕС). Тому треба здійснювати суворий агрохімічний і радіологічний контроль перед внесенням гною. Не слід вносити свіжий гній, бо в ньому ба- гато насіння бур’янів (бурти гною в полі треба вкривати не землею, а солом’яною січкою).

138