lis_test_2012
.pdf55. Деревні рослини відрізняють від травянистих тим, що вони:
мають більшу висоту; довше живуть;
мають більше лігніну у клітинах; мають справжню квітку.
56.Відрізняються дерева від кущів:
розмірами; тривалістю життя;
наявністю вираженого стовбура; кроною спільною для багатьох стовбурів.
57.Відрізняються кущі від кущиків:
екологічною амплітудою; розмірами; місцем зростання; довговічністю.
58.Поява стелюхів і подушкоподібної життєвої форми обумовлена:
розмірами рослин; екологічними умовами;
екологічною амплітудою рослин; фенотипом рослин.
59.Домінують у лісах України деревні рослини:
дерева третьої величини; дерева другої величини; дерева першої величини; високі кущі; середні кущі; низькі кущі.
60.Відрізняється будова генеративних органів голонасінних від покритонасінних:
відсутністю зав’язі; наявністю тичинок; утворенням плодів; наявністю пелюсток у квітці.
61.Деревні види, які мають розлогу форму крони:
Tilia cordata Mill;
Fraxinus excelsior L;
Quercus robur L;
Thuja occidentalis L;
Carpinus betulus L.
10
62.Форма стовбура наближена до циліндра у видів:
Picea abies (L.) Karst; Abies alba Mill; Betula pendula Roth; Salix alba L;
Populus nigra L.
63.Листки складні парно перисті у видів:
Fraxinus excelsior L;
Robinia pseudoacacia L;
Caragana arborescens Lam;
Sorbus aucuparia L;
Sambucus nigra L.
64. Мають глибоку кореневу систему види:
Thuja occidentalis L; Aesculus hippocastanum L; Carpinus betulus L; Quercus robur L;
Picea abies (L.) Karst; Corylus avellana L.
65. Гілкування моноподіальне у видів:
Quercus rubra L; Corylus colurna L; Abies holophylla Maxim; Pinus strobus L; Juniperus communis L.
66.Край листків двоякозубчатий у:
Tilia platyphyllos Scop; Ulmus laevis Pall; Betula pendula Roth; Morus alba L;
Salix fragilis L.
67.Листки пальчасті у:
Juglans regia L;
Alnus gutinosa (L.) Gaertn;
Acer platanoides L;
Garagana frutex (L.) Koch;
Phelodendron amurense Rupr.
11
68.Ріст рослин – це:
сокорух; фотосинтез;
збільшення розмірів пагонів; поява квіток; потовщення стовбурів.
69.Розвиток рослин – це:
утворення хлоропластів; збільшення розміру клітин; достигання насіння; збільшення розмірів плодів.
70.Ритмічність ростових процесів обумовлена:
термоперіодами середовища; фотоперіодами середовища; генотипом рослин; фенотипом рослин.
71.Етапи розвитку рослин обумовлені:
періодизмом клімату; едафічними факторами; спадковими властивостями; фенотиповими ознаками.
72.Етапи розвитку деревних рослин, які наступають після проростання насіння і закінчуються початком насіннєношення називають:
ембріонального розвитку; вергінільний; зрілості; ювенільний;
старості і відмирання.
73.Лісівники враховують етапи онтогенезу рослин під час:
заготівлі насіння; садіння лісових культур;
догляду за насадженнями; доглядових рубок за лісом; вивезення деревини.
12
74.Систематичними одиницями деревних рослин не є:
вид; порода; сорт; клас; дерево.
75.Найсучасніша система класифікації рослин:
утилітарна; синтетична; морфологічна; філогенетична.
76.Побудована філогенетична система класифікації рослин на основі положень:
будови квіток, плодів; подібності морфологічних ознак; господарської цінності видів;
історії виникнення і розвитку видів; родинного зв'язку видів.
77.Основним у класифікації рослин є:
відділ; клас; порядок; родина; рід; вид.
78.Найпоширеніші на Землі представники класу рослин:
гінкгові; саговникові; хвойні; таксодієві; кипарисові.
79.Покритонасінні деревні рослини мають насіння з:
одною сім’ядолею; двома; трьома; більше трьох.
13
80.Ширша екологічна амплітуда у рослин класу:
шишконосні; ефедрові; однодольні; кипарисові; дводольні.
81.Кількість видів, які налічує природна дендрофлора України:
161;
205;
210;
244;
275;
500.
82.Кількість видів дерев першої величини у складі природної дендрофлори України:
34;
42;
150;
41.
83.Кількість видів у складі природної дендрофлори України видів, які мають життєву форму дерево:
120;
157;
41;
177;
6.
84.Кількість ендемів, які налічують у природній дендрофлорі України:
105;
120;
186;
204.
85.Природна дендрофлора України має найбільше спільних видів з регіоном:
Далекий Схід; Сибір; Середня Азія; Кавказ.
14
86.Відрізняють поняття дендрофлора від флори:
кількістю видів; територією, на якій ростуть види; складом видів;
тим, що об’єднує тільки деревні види; тим, що об’єднує тільки трависті рослини.
87.Кількість видів у природній дендрофлорі Лісостепу:
257;
244;
151;
211;
205.
88.Зона, регіон України, де природно росте найбільше деревних видів:
Полісся; Лісостеп; Степ; Крим; Карпати.
89.Кількість деревних видів природно росте в Поліссі:
275;
244;
211;
205;
161.
90.В Україні росте найбільше напівкущиків:
на Поліссі; у Лісостепу; у Степу; у Криму;
на Карпатах і Закарпатті.
91.Видовий склад сучасної природної дендрофлори у різних районах України обумовлений причинами:
геологічними; історичними; економічними; природно-кліматичними; географічними.
15
92.Інтродукція рослин – це:
перенесення рослин у нові регіони; пристосування рослин до нових умов; пристосування рослин до кліматичних умов;
входження нових видів до складу природної дендрофлори.
93.Кількість деревних таксонів, які інтродуковані в Україну:
500;
1500;
2000;
2445.
94.“Адаптація рослин” – це:
пристосування рослин до клімату; пристосування рослин до дії сукупності екологічних факторів; пристосування рослин до едафічних факторів;
пристосування рослин до умов нового місцезростання.
95.Поняття, яке відображає вищу ступінь пристосування інтродукованих рослин до нових умов зростання:
інтродукція; акліматизація; адаптація; натуралізація.
96.Найчастіше використовують під час добору інтродуцентів для нових регіонів методи:
кліматичних аналогів; агрокліматичних аналогів; родових комплексів; едифікаторів, флорогенетичний метод.
97.Кількість інтродуцентів-фанерофітів, які ростуть на сьогодні у лісах України:
40;
150;
60;
70;
2500.
98.Перспективність інтродуцентів для лісових насаджень визначають за:
місцем походження інтродуцентів; належністю до певних видів;
господарсько-цінними перевагами перед місцевими видами; здатністю рости в нових умовах.
16
99.Перспективність інтродуцентів для лісомеліоративних насаджень визначають за:
здатністю інтродуцентів виживати у специфічних умовах; високою продуктивністю; місцем походження;
здатністю виконувати лісомеліоративні функції в культурі.
100.Найбільш перспективні для лісових насаджень інтродуценти:
Pseudotsuga mensiesii (Mirb.) Franko; Juniperus virginiana L;
Juglans nigra L;
Sequoia sempervirens Endl; Gleditshia triacanthos L.
101. Найперспективніші для лісомеліоративних насаджень інтродуценти:
Fraxinus pensilvanica Marsh; Elaeagnus angustifolia L; Ribes rubrum L;
Fagus orientalis Lipsky; Populus canadensis Moench.
102.Інтродуцентами в Україні є:
Taxus boccata L; Pinus cembra L; Juglans regia L;
Sorbus torminalis (L.) Grantz; Syringa vulgaris L.
103.Відносять до кліматичних екологічні фактори:
світло; кислотність ґрунту; вологість; експозиція схилу;
висота над рівнем моря.
104.Екологічні фактори, які відносяться до едафічних:
тепло; повітря;
валовий вміст хімічних елементів у ґрунті; гумус; крутизна схилів.
17
105. Завжди діють на рослини опосередковано фактори:
кліматичні; едафічні; орфографічні; біотичні; антропогенні.
106.Світловий режим середовища впливає на:
інтенсивність фотосинтезу; ріст рослин; водний режим рослин;
розповсюдження рослин.
107.Рослини не використовують світло:
пряме; розсіяне; інфрачервоне;
ультрафіолетове.
108.Рослини природної дендрофлори України:
довгоденні; короткоденні; нейтральні.
109.Найпродуктивніший фотосинтез у світлолюбних рослин у разі частки від повної яскравості денного світла:
0,1-0,2;
0,25-0,33;
0,25-0,5;
більше 0,5.
110.Відносять до тіневитривалих:
Abies alba Mill;
Larix decidua Mill;
Fraxinus excelsior L;
Corylus avellana L;
Betula pendula Roth.
111. Враховують під час проведення рубок догляду за лісом кліматичні фактори:
повітря; тепло; світло; вологу.
18
112.Розповсюджені відносно холодостійкі рослини у тепловій зоні:
тропічній; субтропічній; помірно теплій; помірно холодній; полярній.
113.Холодостійкими видами є:
Quercus robur L;
Populus tremula L;
Tilia cordata Mill;
Fraxinus excelsior L;
Quercus petraea (Matt.) Liebl.
114.Доступна рослинам вода ґрунту:
плівчаста; колоїдна; гравітаційна; гігроскопічна; капілярна.
115.Відносять більшість деревних видів лісів України до групи:
гідрофіти; гігрофіти; мезофіти; ксерофіти.
116.Рослини, які ростуть за умов високогір’я називають:
психрофіти; кріофіти; склерофіти; сукуленти.
117.Відносять види Abies до групи:
газостійкі; відносно газостійкі; не газостійкі.
118. Відносять Tilia platyphyllos Scop до групи:
вітроламких рослин; не вітроламких; вітровальних; не вітровальних.
19