lis_test_2012
.pdf189.Стійка система автотрофних і гетеротрофних організмів:
зооценоз; мікробоценоз; біоценоз; фітоценоз.
190.Характеризують фітоценоз ознаками:
видовим складом; продуктивністю; кліматичними умовами; ґрунтовими умовами.
191.Найменша систематична одиниця рослинності в лісовій геоботаніці:
формація; тип рослинності;
клас формацій; асоціація.
192.Найбільша класифікаційна одиниця рослинності в лісовій геоботаніці:
тип рослинності; клас формацій; група асоціацій; формації.
193.Лісові формації, які створюються на достатньо багатих і зволожених ґрунтах:
ялинові; ясеневі; соснові; березові.
194.Групи темнохвойних формацій створюються родами:
ялина; ялиця; тис; модрина.
195. Асоціації, які ростуть на більш родючих ґрунтах:
сосново-злакові; сосново-березові; сосново-ліщинові; сосново-різнотравні.
30
196.Лісові формації, які створюються на достатньо перезволожених грунтах:
грабові; березові; дубові; вільхові.
197.Життєва форма – ліана характерна для родів:
дуб, таволга, вільха; вістерія, капсіс, ломиніс;
криптомерія, секвойя, псевдотсуга; всі відповіді правильні.
198.Найбагатший видовий склад деревних рослин на території України:
Українське Полісся; Лісостепова зона; Крим; Українські Карпати.
199.Переважають у складі насаджень північної експозиції Українських Карпат у разі висоти над рівнем моря більше 800 м. деревні види:
ялина звичайна; ялиця біла; сосна звичайна; граб звичайний.
200.Найсучасніша система класифікації рослин:
утилітарна; синтетична; морфологічна; філогенетична.
201.Основним у класифікації рослин є поняття:
клас; родина; рід; вид.
202.В міксбордері на передньому плані висаджують:
Тую західну ф. Смарагд; Тую західну “Globosa”; Ялівець горизонтальний.
31
203.Система класифікації рослин, яка була самою першою:
синтетична; морфологічна; утилітарна; філогенетична.
204.Непридатні для використання в альпінаріях наступні види:
Ялівець козацький “Variegata”; Горобинник горобинолистий “Plena”; Ялина канадська “Conica”;
Ялина звичайна “Nidiformis”.
205.Бінарну систему запропонував:
А. Гроссгейм; К. Лінней; К. Раункієр; Дж. Рей.
206.Найпоширеніша та має величезний ареал на всіх континентах родина:
Taxaceae Lindl; Taxodiaceae F. Neger; Cupressaceae F. Neger; Pinaceae Lindl
207.Рід, мають «червону» деревину:
Larix Mill;
Abies Mill;
Pinus L;
Taxus L.
208.Життєва форма кущ характерна для Роду:
Taxus L; Picea A.Dietr; Juniperus L;
Pseudotsuga Carr.
209.Для целюлозно-паперової промисловості найбільше використовують деревину:
ялини; тису; модрини; ялиці.
210.Відсутні в природному ареалі України представники Родини:
Соснові; Тисові; Таксодієві; Кипарисові.
32
211.Мають їстівні плоди представники Родини:
Betulaceae A. Agardh; Salicaceae Lindl; Rosaceae Juss; Juglandaceae Lindl.
212.Дерева першої величини:
Abies alba Mill;
Populus nigra L;
Juniperus virginiana L;
Taxus cuspidata Sieb. tt Zucc.
213.Відрізняються кущики від кущів:
місцем зростання; довговічністю; розмірами; відношенням до світла.
214.Деревні види, які мають колоноподібну форму крони:
Thuja occidentalis L; Populus pyramidalis L; Tilia cordata Mill; Quercus robur L.
215.Край листка зубчатий:
Tilia cordata L;
Populus nigra L;
Alnus glutinosa L;
Acer negundo L.
216.Край листка опушений:
Fagus silvatica L; Syringa vulgaris L; Acer platanoides L; Malus sylvestris Mill.
217.Глибоку кореневу систему мають:
дуб звичайний; бузина чорна; ліщина звичайна; граб звичайний.
218.Розлогу форму крони мають:
Abies alba Mill; Quercus robur L; Fraxinus excelsior L; Pinus strobus L.
33
219.Наука про сезонні явища природи, строки їх настання та причини, що визначають ці строки:
цитологія; фенологія; біологія; дендрологія.
220.Початок весняного сокоруху, найхарактерніше явище для:
берези; клена; дуба; горіха.
221.Фітофенологічні фази у лісовому господарстві, які більш важливі:
початок достигання насіння; початок опадання плодів і насіння; початок листопаду; кінець листопаду.
222.Квітування горобини звичайної є індикатором початку льоту пилку:
сосни звичайної; сосни сибірської;
сосни гірської; сосни Веймутової.
223.Квітування черемхи звичайної у поясі ялинових лісів Карпат є індикатором початку льоту пилку:
Picea orientalis L.; Picea abies L.; Picea omorica Purk.;
Picea pungens Engelm.
224.Рідкісні і зникаючі види, занесені в “Чернову книгу України“:
тис ягідний; сосна кедрова європейська;
рододендрон жовтий; сосна кримська.
225.Перехресне запилення здійснюється за допомогою комах:
орнітофілія; ентомофілія; анемофілія; гідрофілія.
34
226.У життєвих форм частково відмирають взимку пагони:
дерево; кущ; ліана; стелюх.
227.До родини жимолостивих належать роди:
Viburnum;
Lonicera;
Carpinus;
Phyladelphus.
228.Поняття, які не є таксономічною одиницею деревних рослин:
вид; порода; сорт; клас.
229.Поняття, яке є основним у класифікації рослин:
відділ; клас; порядок; родина; рід; вид.
230.Сосна звичайна належить до родини:
тисові; кипарисові; соснові; таксодієві.
231.До родини Букові належать роди:
дуб; гіркокаштан; граб; каштан.
232.Рід Обліпиха входить у родину:
маслинові; гортензієві; розові; маслинкові.
35
233.Шипшина собача належить до підродини:
таволгові; розові; сливові; яблуневі.
234.Будова генеративних органів голонасінних відрізняється від покритонасінних:
відсутністю зав’язі; наявністю тичинок; утворенням плодів; наявністю пелюсток у квітці.
235.Види, які мають глибоку кореневу систему:
Thuja occidentalis L;
Aesculus hippocastanum L;
Carpinus betulus L;
Quercus robur L;
Picea abies (L.) Karst;
Corylus avellana L.
236.Пірамідальна крона у:
ялівця козацького; дуба скельного; ялини звичайної; клена білого.
237.Дерева, які мають висоту 22 м належать до групи:
Д1; Д2; Д3; Д4.
238.Кущі висотою 0,7 м належать до групи:
Кв; Кс; Кн; кущик.
239. У гледичії триколючкової плід:
коробочка; біб; ягода; горіх.
36
240.Органи рослин, які належать до вегетативних:
листок, плід; плід, шишка; шишка, пагін; пагін, листок.
241.Характерні особливості Голонасінних:
деревні і трав’янисті рослини; одно- і дводомні дерева і кущі; листя голкоподібне або лускате;
багатодомні деревні і трав’янисті рослини.
242.До вічнозелених рослин відносяться:
чубушник вінцевий; гінкго дволопатевий; каштан їстівний; магонія падуболиста.
243.Листова пластинка сріблястого кольору у:
липи дрібнолистої; маслинки вузьколистої; липи повстистої; ліщини різнолистої.
244.Хвоя редукована у луски в:
сосни банкса; ялівця козацького; ялиці білої; біоти східної.
245.Після дозрівання насіння шишка розпадається в:
сосни звичайної; ялиці білої; модрини даурської; тиса ягідного.
246.Життєва форма ліана характерна для:
горобини лікарської; актинідії коломикти;
партеноцисуса п`ятилисточкового; спіреї верболистої.
247. Отруйними є види:
сосна гірська; кипарис вічнозелений; тис ягідний; ялівець віргінський.
37
248.Деревина тоне у воді:
дуб звичайний; сосна звичайна; модрина сибірська; тис ягідний.
249.Їстівні плоди має:
барбарис звичайний; гіркокаштан звичайний; сосна кедрова європейська; ясен звичайний.
250.Хвоя зібрана в пучки по 5 штук:
сосна румелійська; модрина європейська; псевдотсуга Мензіса; сосна Банкса.
251.Складний листок має:
клен гостролистий; клен татарський; клен польовий; клен ясенелистий.
252 Вугільно-чорні бруньки має:
ясен манний; ясен звичайний;
ясен пенсільванський; ясен зелений.
253. Так звані "котики" – це суцвіття:
верби білої; верби пурпурової; верби козячої;
верби тритичинкової.
254. Наука про сезонні явища природи, строки їх настання та причини, що визначають ці строки:
цитологія; фенологія; біологія; дендрологія.
38
255. Види дубів, які інтродуковані в Україну:
дуб скельний; дуб пухнастий; дуб черешчатий; дуб червоний.
256.Види, які є аборигенами:
робінія псевдоакація; липа дрібнолиста; скумпія шкіряста; бархат амурський.
257.Екологічні фактори, які відносять до едафічних:
тепло; повітря;
валовий вміст хімічних елементів у ґрунті; гумус; крутизна схилів.
258.Світловий режим середовища впливає на:
інтенсивність фотосинтезу;
ріст рослин; водний режим рослин;
розповсюдження рослин.
259.Рослини природної дендрофлори України:
довгоденні; короткоденні; нейтральні.
260.Розповсюдженні відносно холодостійкі рослини у типовій зоні:
тропічній; субтропічній; помірно теплій; помірно холодній; полярній.
261.Вода ґрунту, яка доступна рослинам:
плівчаста; колоїдна; гравітаційна; гігроскопічна; капілярна.
39