1891 Року харківськими студентами на могилі Кобзаря, де вони присяглися

всіма засобами поширювати серед українців його безсмертні ідеї. Тарасівці

провадили свою діяльність серед студентства, шкільної молоді, селянства і

робітництва. Спершу їхнім центром був Харків. У 1892 запрацювала філія в

Києві1893 року невдовзі після публікації «Profession de foi…» та стороннього

доносу — жандармерія ліквідувала харківське ядро Братства. Опинився за

ґратами й один із його фундаторів Іван Липа, засуджений за статтею «відторгнення

Малоросії від Великої Росії», звідки вийшов через 13 місяців під постійний

нагляд поліції.

Народо́вці — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнськоїінтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 1860-х у Галичині, на Буковині та Закарпатті. Народовці, виходячи з того, що українці — це окрема нація, яка проживала на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. На початку своєї діяльності народовці проводили значну культурницьку роботу ліберального напряму. Організаційними центрами народовського руху стали редакції журналів: «Вечерниці» (1862–1863), «Мета» (1863–1864), «Нива» (1865), «Русалка» (1866). Поштовхом до початку активної політичної діяльності народовців стали вибори 1879 року до Галицького сейму, на яких русини, очолювані москвофільською Руською Радою, змогли послати тільки трьох своїх представників. 1885 — народовці створили нову політичну організацію — Народну Раду.

Хлопомáнство — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 50-ті—60-ті роки 19 століття, яка прагнула зближення з народом. Хлопоманство виникає серед університетської молоді Києва яке, окрім нечисельної групи росіян, а також поляків, що прибували з Царства Польського, складалося, в основному, із київсько-подільсько-волинської шляхетської молоді, вихованої в традиціях польської культури.

10. Виникнення політ партій зах укр надніпрянщина

Перші українські політичні партії з'явилися у Галичині. У жовтні 1890р. у Львові було створено Русько-українську радикальну партію (РУРП). Ініціаторами створення цієї партії стали І. Франко і М. Павлик. За порадами Драгоманов

а вони стали на позиції "наукового соціалізму".У 1899р. з'являється Українська соціал-демократична партія (УСДП), яку заснували Микола Ганкевич, Семен Вітик, Юліан Бачинський. Вона була створена з метою відстоювання інтересів українського робітництва. У 1899р. утворилась Українська національно-демократична партія (УНДП), яка стала наймасовішою і найвпливовішою партією. Засновниками цієї партії були оновлені народовці і частина радикалів. Найвизначнішими діячами партії стали Є. Левицький, В. Охримович, М. Грушевський і І. Франко.1890 р. — створення Русько-української радикальної партії 1899 р. - створення УСДП та УНДП.

Надніпрянщина… Революційна українська партія (РУП). У Наддніпрянщині першою українською політичною партією була Революційна українська партія, створена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Серед її керівників

були Дмитро Антонович, М. Русов, Б. Камінський, Л. Мацієвич.Українська демократична партія (УДП). Українська демократична партія – українська партія ліберально-народницького спрямування, створена у 1904 р. у Києві з членів

ліберально-народницького напряму. Створена восени 1904 р. групою членів, що вийшли з Української демократичної партії. Лідерами партії стали Б. Грінченко, С. Єфремов,- М. Левицький, Ф. Матушевський, Л. Юркевич та ін.. Українська соціал-демократична, робітнича партія (УСДРП). Українська соціал-демократична робітнича партія

(популярна назва - есдеки) - політична партія, що утворилася у грудні 1905 р. з Революційної української партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася зінтелігенції, частково з робітників і селян.