10. Козацькі повстання 16-17 ст

Основними причинами повстань були - посилення кріпосницького та національного енергійна експансія шляхти на відносно вільні українські землі,

колонізовані «уходниками» та запорожцями зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль Козацтво. Козацтво прагнуло поширити свій вплив на якомога більші території. Козаки захопили Трипілля, Переяслав. Повстання охопило Київщину, Волинь, Брацлавщину, Черкащину та багато інших територій. Та гостра потреба у козацтві як військовій силі змусила уряд частково задовольнити його вимоги щодо повернення втрачених привілеїв (1601).

10. Освіта література книгодрукування 16-17 ст

Шкільна освіта в Україні на межі XVI-XVII ст. перебувала на дуже високому рівні. Навчали в цих школах історії, математики, української та церковнослов'янської мов. Учні вивчали також польську, грецьку, латинську мови, поезію, риторику, філософію, діалектику, поетику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, а в деяких ще й теологію. Найкращими в Україні вважалися Львівська, Київська та Луцька братські школи. Поряд з братською шкільною освітою в Україні з'являлися єзуїтські колегії, які мали високий рівень змісту освіти та Петро Могила (1596-1647) Визначний український культурний і церковний діяч. Нащадок молдавського господаря Симеона. Освіту здобув у Львівській братській школі, вивчав теологію в Паризькому університеті. Згодом служив у польському королівському війську.викладання.

Література Боротьба за національне й соціальне визволення, розвиток української мови та початок книгодрукування — усе це сприяло швидкому розвиткові української літератури. Літопис — давній історичний твір, у якому опис подій провадився за роками. Ці твори є цінними джерелами для вивчення історії та мають важливе літературно-художнє значення.

Найвидатніші діячі доби

Валентин Ногалевський, Петро Скарга, Герасим Смотрицький, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Андрій Римша, Памво Беринда, Лазар Баранович.

Початок книгодрукування

Велике значення для культурного життя України мав винахід друкарського верстата. Попередником книгодрукування в Європі був однобічний друк з дощок, на яких вирізали окремі сторінки

тексту й зображення. Велику роль у розвитку друкарської справи в Україні відігравали

братства. Майже всі братські школи відкрили при собі друкарні. Спочатку з'явилися друковані священні книги, латинські й польські видання, перекладені українською мовою, абетки для українських школярів. Книгодрукування в Україні сприяло розвитку освіти й наукових знань.На думку відомого українського історика Миколи Аркаса, українці в XVI-XVII ст. були освіченіші й значно культурніші від своїх сусідів: росіян, татар і волохів.

10. Причини війни 1648-1657

1. Релігійний гніт (наступ католицизму уніацтва на права та Свободи укр. Православної церкви конфіскація церковного. Майна та земель.2) Національний гніт (обмеження українців у правах при занняті

Урядових посад та органах самоврядування міста) 3) Соціальне гноблення (зростання понщини натуральної грошової

Ріст податків та відробітків селян на користь держави, посилення Процесу особистої залежності селянина від польскої шляхти та Магнатів) Основна рушійна сила була Запорозьке козацтво.

10. Принцип робудови держави Б.Хмельницький Вперше принципи розбудови незалежної держави Б.Хмельницький сформулював у лютому 1649 р. під час переговорів із королівськими послами в Переяславі. В умовах розбудови держави особливо важливе значення для зміцнення її централізації, запобігання сепаратизму, приборкання анархічної стихії охлократії й отаманства олігархії мав політичний курс Богдана на зміцнення прерогатив гетьманської влади, який В. Липинський справедливо назвав проявом “самодержавних, монархічних устремлінь”. Хмельницький спочатку добився фіксації в договорі з Росією пункту про довічність гетьманської влади,

останній рік життя реалізував ідею її спадковості, що відкрило шлях до утвердження володарювання династії Хмельницьких.

10. Білоцерковська угода умови підписання

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 – мирна угода між гетьман. урядом Б.Хмельницького і представниками польс. короля Яна II Казимира Ваза, укладена 28(18) верес. в м. Біла Церква, після Берестецької битви 1651 та осінньої

кампанії 1651. Підписанню угоди передували гострі дебати сторін, у ході яких поляки наполягали на зменшенні козац. реєстру до 12 тис., звільненні шляхетських маєтностей

від перебування в них козаків, розірвання союзницьких стосунків Війська Запорозького з Кримським ханством. Укр. сторона вимагала підтвердження умов Зборівської угоди 1649. Виписані з реєстру козаки були зобов’язані повернутися до попереднього соціального стану. Козац. тер. визнавалися тільки землі Київського воєводства, де козаки мали право жити лише в королівщинах. . На відміну від Зборівської угоди, у Б.д. не було пункту про лінію розмежування козац. земель з тер. Речі Посполитої, що означало зниження статусу політ. автономії Війська Запороз. до рівня станового імунітету козацтва.