10. Початок дсв окупація України.

Почалася 1 вересня 1939 і тривала до 2 вересня 1945. Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн. Роз'єднаність українських земель були не лише трагедією української нації, а одним із складових чинників напруженості в Європі. А. Гітлер не збирався вирішувати українське питання, на що сподівалися члени ОУН. Він розглядав Україну як плацдарм для завоювання СРСР, а потім і всього Сходу. Увечері 21 червня 1941 р. німецько-фашистські війська, які розташовувались уздовж кордонів СРСР, одержали умовний пароль із Берліна – «Дортмунд». Це був сигнал до початку здійснення плану «Барбаросса» – плану нападу на Радянський Союз. Нацистська верхівка планувала захопити українські території, перетворити їх на свою колонію, використовуючи сировину та землі в інтересах третього рейху. Гітлер не раз зазначав, що для німців українські землі – як Індія для англійців. Там можнакерувати за допомогою жменьки людей. З початком нападу на Радянський Союз він заявив: «Ми з труднощами вириваємо у моря кілька метрів землі, ми мучимося, освоюючи болота, тоді як в Україні безмежно родюча земля... І ця земля чекає на нас».

10. Партизаньский рух на Україні

Радя́нський партиза́нський рух на території України — Рух Опору громадян Української РСР проти німецькихокупантів та їх союзників на території України у 1941–1944 роках, організований радянськими та партійними органами,в тому числі — НКВС. Партизани ховалися по лісам. Великою проблемою серед партизанів було пияцтво. Вони часто напивалися і чинили насильство, як правило, над цивільним населенням, а німців не чіпали, часто потерпілими виявлялися їхні ж товариші по зброї. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло, потрапило в табори смерті або змушено було зректися боротьби. На території Західної України, де закріпилася ОУН, дії радянських партизан не мали належної народної підтримки, хоча в радянських партизанських загонах, що діяли на цій території, звичайно були й місцеві жителі. 10 000 німців, їхніх союзників і колабораціоністів убили радянські

партизани в Українській РСР упродовж 1941–1944 років.

10. Визволення укр від окупантів.

У кінці грудня 1942 р. почалося вигнання німець­ко-фашистських окупантів з території України. Проте тільки після 50-денної Курської битви влітку 1943 р. почалося безповоротне вигнання фашистів з території України. Вже наприкінці вересня цього року Червона Армія контролювала 700 км лівого берега Дніпра. По­чалося форсування Дніпра радянськими військами. Увесь жовтень командування Червоної Армії підтягу­вало резерви і накопичувало війська на правому березі Дніпра, щоб взяти штурмом побудований німцями «Східний вал». 944 р. став роком визволення

українських земель від німецько-фашистських окупантів. 8 жовтня 1944 р. від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах — село Лавочне Дрого­бицької області. Офіційним днем визволення Украї­ни вважалось 14 жовтня 1944 p., коли відбулося уро­чисте засідання в Києві. А Закарпатську Україну радянські війська очистили від ворога силами 4-го Ук­раїнського фронту 28 жовтня 1944 р.