7. Панування золотої орди для розвитку русі

Золота́ Орда́— держава кочівницького типу, що існувала між  1240–1502 роками у степах Східної Європи, Центральної Азії та  Західного Сибіру. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-хроків. Золоту Орду досить добре можна характеризувати як імперію, в первісному значенні цього слова — військова влада. Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненн стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній.Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах).  Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини,  якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на  українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед.

8. Склад урк земель литовське княз та реч посполита

В 1340 р. угорсько-польські війська під керівництвом польського короля Казимира ІІІ (1333-1370) вторглись в Галичину і оволоділи Львовом. Так почалася боротьба за галицько-волинські землі між Литвою та Польщею. У 1350-1352 рр. між Литовським князівством і Польщею йшла війна за Галицько-Волинську землю. За результатами перемир’я 1352 р. Галицько-Волинської землі: до Польського королівства відійшла Галичина і частина Поділля; до Великого князівства Литовського – Волинь і Берестейська земля. У 1370-1386 рр. Галичиною оволоділа Угорщина.

У 1387 р. при королі Ягайло Галичина остаточно приєднується до Польщі. Її відвоювало в Угорщини литовське-руське військо. У 1393 р. Польща захоплює Поділля. Зусиллями литовського князя Вітовта (1392-1430) до Литви були приєднані південноукраїнські степи аж до Чорного моря. Це відбулося у 1397-1398 рр. внаслідок розгрому дрібних татарських ханів. У 1385 р. було укладено Кревську унію. Її суттю було включення Литви до складу Польської дер­жави. За умовами унії литовський князь Ягайло, одружуючись з польською королевою Ядвігою, отриму­вав титул короля Польщі. Він зобов'язувався окатоличити литовців та назавжди приєднати всі землі Литви до Польщі, включаючи українські і білоруські.

9. Становище укр земель 15-16 ст

У кінці XV - на початку XVI ст. завершилося загарбання українських земель сусідніми державами. Західна Волинь і Галичина перейшли королівствуПольському. Волинь, Поділля, Київщина і Лівобережжя - Великому князівствуЛитовському. Чернігово-Сіверщину захопила Московська держава, Буковину і Покуття - Молдавське князівство, Закарпаття - Угорщина, а в Північному Причорномор'ї, Приазов'ї та Кримупанували кримські хани Гіреї та їхні господарі - турки-османи.

10. Причини виникниня козацтва

По-перше – це природне прагнення людей до особистої, господарської, духовної і політичної свободи, яку вони у Польсько-Литовській державіпоступово втрачали. Щоб отримати цю свободу, найсміливіші, найпідприємливіші селяни і міщани Поділля,Волині, Київщини, а також Західного Поділля і Галичини втікали з давно обжитих земель спочатку у степи Південної Брацлавщини та Київщини, а згодом у безкраї простори Дикого Поля та за Дніпровські пороги.

По-друге – на цих необжитих землях втікачі знаходили особисту волю, але разом з тим життя тут проходило на межі смертельного ризику, під постійною загрозою ворожого татаро-турецького нападу і знищення, тому вони постійно мали бути готовими до відсічі і боротьби з ворогом.До появи українського козацтва вели і такі глибинні причини, як інстинкт самозбереження народу, небажання частини еліти націївтратити велич княжої доби, незалежності, яка, хоча мінімально, але ще втримувалась до др. пол. ХУ ст.