10. Розвток укр культ. 19 ст

Наука Царський уряд, кріпосники-дворяни Росії негативно ставилися до розвитку наукової думки, особливо природничих наук, боячись поширення матеріалістичних поглядів і підриву панівної самодержавно-релігійної ідеології. Для поширення науки, освіти і культури у західноукраїнських землях мала велике значення діяльність науково-дослідного інституту «Оссолінеум» — інституту Оссолінських, заснованого у Львові в 1817 р. Ю. Оссолінським — польським просвітителем, літературознавцем та істориком. В інституті були бібліотека і музей, в яких уже на кінець 30-х років було зібрано близько 500 тис. книг із філософії, літератури, географії, права, багатющі колекції зброї, рідкісних монет, картин, гравюр та ін. пам'яток старовини й мистецтва.

Театр

Першими українськими постановками були «Наталка Полтавка» в 1819 році і пізніше «Москаль-чарівник» у Полтавському любительському театрі. Вони стали можливими завдяки щасливому збігу обставин: підтримка генерал-губернатора Малоросії М. Репніна, керівництво групою Іваном Котляревським, гра геніального актора Михайла Щепкіна, тоді ще кріпака. Театр діяв у Полтаві у 1818–1821 роках. Професійна ж українська трупа була створена тільки на початку 80-х років. Організаційними питаннями в ній займався Михайло Старицький, режисурою — Марко Кропивницький.Творцем української соціальної драми став Іван Карпенко-Карий (Тобілевич).У основі його п'єс (драми «Бурлака», «Безталанна», комедії «Сто тисяч», «Хазяїн») лежать глибокі психологічні конфлікти, гострі соціальні протиріччя.

Мовознавство. У першій чверті 19 століття розвинулося особливо порівняльно-історичне мовознавство. Головно завдячуючи елементам зіставлення мовних фактів та історизму попередніх століть, які мали місце в описових граматиках, окремих дослідженнях і лексикографічних працях філологів як стародавнього світу, так і пізніших часів аж до початку XIX століття.

Музика. Українська музика XIX ст. теж прямувала шляхом розвитку професіонального мистецтва. Як і у світовій музиці, розвивалися оперні, симфонічні, інструментальні жанри. Найбільш яскраві постаті української музики - М. Лисенко і С. Гулак-Артемовський. Виникає також школа західноукраїнських композиторів, серед яких вирізнялися О. Нижанківський, М. Вербицький. Міцно спираючись на народні джерела, українська музика виходила в європейський простір як самобутня національна культура.Укр літ. Українська література другої половини XIX ст. розвивалася на традиціях попереднього періоду. Упродовж багатьох десятиліть домінуючим тут лишався стиль бароко.Чільне місце в ній посідають щоденники М. Ханенка (1691–1760 рр.) і Я. Марковича (1696–1770 рр.). Обидва автори належали до козацької старшини й обіймали високі посади в Гетьманщині. У своїх щоденниках вони зображували події тогочасного державного, політичного й економічного життя, детально змальовували побут української шляхти. Шевченко вніс в українську літературу новий зміст: рішучий протест проти кріпацтва, захист свободи і гідності особистості, захоплення народними і національно-визвольними рухами, заклик до суспільної справедливості. Особистість і творчість Шевченка — символ всієї української культури.

10. Столипінська реформа і наслідки

Причини здійснення

1)Необхідність вирішення аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне 2Послаблення конфронтації в суспільстві, відвернення загрози нового революційного вибуху

Мета

1Підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва 2. Збільшити товарність селянського господарства

3. Зміцнити соціальну опору самодержавства на селі 4.Вирішити проблему аграрного перенаселення

Складові реформи

1. Руйнування селянської «общини» та закріплення за кожним господарем у приватну власність земель, якими він користувався 2Надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк

Результати реформи в Україні

§ Упродовж 1907-1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі – 48% селян, на Півдні – 42 %, на Лівобережжі – 16,5 % § Селянський земельний банк протягом 1906-1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької § На нові землі протягом 1906-1912 рр. виїхало з Наддніпрянщини близько 1 млн. осіб; щоправда, майже чверть повернулися дод

10. Україна У Роки Першої Світової Війни

Перша світова війна не була випадковою історичною подією, а стала результатом політичного, економічного й суспільного розвитку великих європейських держав, США та Японії кінця XIX - початку XX ст. Воєнні дії на території України розпочались у серпні 1914 p. по всій лінії австро-російського кордону, на якій відразу ж був створений Пів-денно-Західний фронт 3, 4, 5 та 8 російських армій. З боку Австрії ця фронтова лінія називалася Східним фронтом.

5 серпня 8 армія генерала О. Брусилова і 3 армія гєнерала М. Рузьського, прорвавши лінію оборони австро-угорського війська на р. Золота Липа, розпочали навальний наступ у Галичині. За ними перейшли у наступ на Буковину інші російські армії. За 33 дні боїв вони окупували всю Східну Галичину і Північну Буковину, загарбали Львів, Чернівці, Станіслав, Перемишль і на вимогу головнокомандування Антанти стабілізували фронт по Карпатському хребту. 1916 р. тут відбувся «Брусилівський прорив». Війська російського Південно-Західного фронту під командуванням талановитого генерала Брусилова прорвали австро-угорську оборону на широкому відрізку в чотирьох місцях.Через кілька днів було взято Луцьк, у липні — серпні російська армія знову увійшла в Галичину і зайняла Буковину. Переоцінивши слабкість Центрального блоку, у війну на боці Антанти вступила Румунія, але була швидко окупована німецькими військами.

10. Прояв революції 1905-1907р. на Укр

В Україні у жовтні — грудні 1905 р. відбулося понад 1800 селянських виступів у 64 повітах (з 94). Всього за 1905 р. в Україні відбулося близь­ко 4 тис. селянських виступів, якими було охоплено 6884 села з населенням понад 5 млн. чол. Виступи відбувалися в основному на Лівобережжі і на Півдні України. На Чорному морі повстала команда броненосця «Потьомкін». Захопивши корабель і обравши своє керівництво на чолі з матросами-українцями Матюшенко Панасом Матюшенком та Григорієм Вакуленчуком, команда, яка теж складалася переважно з українців, підійняла червоний прапор і спрямувала корабель до Одеси. He бажаючи здаватися царським властям», екіпаж «Потьомкіна» відплив до Констанци, де попросив політичного притулку в уряду Румунії.У листопаді 1905 p. y Києві повстав батальйон саперів, керований Борисом Жаданівським. Зрештою, восени 1905 р. урядом було ліквідовано заборону української мови. I хоча ввозити українські книги з-за кордону і далі не дозволялося, у підросійській Україні розгорнувся широкий видавничий рух, число видавництв сягнуло 17. Серед них найактивнішими стали «Вік», «Час», «Криниця», «Ранок» та ін.Протягом 1905-1907 pp. на Наддніпрянщині виходила 21 українська газета і ще 4 по російських губерніях. Три етапи революції:I етап (Кривава неділя — жовтень 1905)Страйки;селянські виступи;повстання на броненосці «Потьомкін». II етап (Маніфест Миколи II від 17 жовтня 1905 року — 10 грудня)Робітничі страйки та мітинги;утворення Рад робітничих та селянських депутатів; виступи на флоті, повстання крейсера «Очаків» під проводом лейтенанта Шмідта; повстання саперів (Б. Жаданівський).

III етап (січень 1906 — 3 червня 1907)

Спад та знищення здобутків революції.

10. Лютнева революція 1917.

Причини

1. Погіршується матеріальне становище народу. 2. Зростає невдоволення в армії: це викликано бездарністю висшеговоенного керівництва і поразкою на фронтах, вимушеним переходом до пози-ційної війні, яка вимагає хорошого забезпечення армії зброєю і продовольства, що було неможливим через загальну дезорганізації тилу.

3. Відбувається швидка революціонізування армії: загибель кадровихофіцеров і поповнення офіцерського складу армії інтелігенцією, крітіческіотносівшейся до уряду.

Основними передумовами Української національно-демократичної революції 1917-1920 pp. були:- Перша світова війна, яка порушила стабільність Російської та Австро-Угорської імперій, загострила їхні внутрішні проблеми, призвела до злиднів, численних жертв серед

українців, політичної та економічної криз; - піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення. Зазначені прорахунки національних демократів, а також допомога російських більшовиків більшовикам України вирішальною мірою полегшили прихід до влади у північно-східній частині України в грудні 1917р. більшовицького уряду і в підсумку — утворення УСРР та

встановлення радянської влади на більшій частині України.