23. Дострокове припинення повноважень презедента

1. Тимчасове виконання повноважень президента віце-президентом (США, Бразилія, Індія та ін.). 2. Виконання цих повноважень головою парламенту або однієї з його палат (Німеччина, Франція, Грузія, Білорусія, Монголія, Пакистан). 3. Здійснення повноважень президента прем'єр-міністром (Австрія, Росія, Фінляндія, Туніс). В Україні в разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України.

При цьому він у період виконання ним обов'язків Президента не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10—12, 14—16, 22, 25 та 27 ст. 106 Конституції України. З достроковим припиненням повноважень Президента, а також з його заміщенням на посту глави держави пов'язане питання про його відповідальність. У монархічних державах глава держави звичайно не може бути відповідальним за свої дії, оскільки його особа визнається конституціями недоторканною. Так, згідно з п. З -375- ст. 56 Конституції Іспанії "особа короля є недоторканною, і він не підлягає відповідальності". Крім того, в парламентарних монархіях діє презумпція невинності глави держави, згідно з якою монарх не може помилятися, оскільки діє на підставі поради своїх міністрів. Конституції країн з республіканською формою правління також закріплюють загальний принцип політичної невідповь дальності президента, проте не виключається можливість юридичної (судової) відповідальності за певні тяжкі правопорушення. Наприклад, згідно з Конституцією Італії, президент несе відповідальність за державну зраду або посягання на Конституцію (ст. 90), у США — за зраду, хабарництво або інші тяжкі злочини і проступки (розділ 4 ст. 2 Конституції США), у ФРН — за навмисне порушення основного закону або іншого федерального закону (п. 1 ст. 61 Конституції ФРН), Мексиці — за зраду вітчизни та тяжкі кримінальні злочини (ст. 108 Конституції Мексики). За вчинення злочинів у конституційному праві передбачається спеціальна процедура звинувачення президента, яка визначається терміном "імпічмент" — спеціальні правила, процедура щодо притягнення до відповідальності глави держави, а також винних службових осіб (міністрів) у разі порушення ними законів даної країни або вчинення злочинів. Як правило, у європейських країнах континентального права і в ряді країн Африки справа, як правило, порушуєте ся парламентом, а по суті питання вирішується відповідною судовою інституцією, зокрема, Конституційним судом (ФРН, Італія, Болгарія) або Верховним судом (Португалія, Фінляндія, Румунія). Відповідно до конституцій Австрії (п. 6 ст. 6) та Ісландії (еТі 11) главу держави може бути достроково усунуто з поста з ініціативи парламенту на підставі референдуму. При цьому, якщо референдум не підтримує рішення парламенту, тим самим висловлюється недовіра парламенту з боку виборців, що тягне за собою його розпуск.

У США, країнах Латинської Америки парламент, як правило, одноособове вирішує питання як про притягнення президента до відповідальності, так і про його вину. Якщо його буде визнано винним, президент усувається з посади, після чого він може бути переданий до суду загальної юрисдикції. -376- В Україні згідно з п. З ст. 108 і п. 1 ст. 111 Конституції України визначаються умови і стадії процедури усунення Президента з поста в порядку імпічменту. Виходячи зі статусу Президента України як всенародне обраного глави держави, процедура імпічменту не може бути спрощеною. Тому Конституція України встановила досить складний порядок його проведення. Умовою усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є вчинення ним державної зради або іншого злочину. Єдиним органом, який може ініціювати питання про усунення Президента України з поста глави держави є Верховна Рада України. Першою стадією процедури імпічменту є ініціювання питання про усунення з поста Президента України більшістю депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Друга стадія. Для проведення розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Третя стадія полягає у розгляді на засіданні Верховної Ради України висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії; Четверта стадія. За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України. П'ята стадія полягає у перевірці справи Конституційним Судом України і отриманні його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент. Отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, становлять зміст шостої стадії процедури. Заключна, сьома стадія процедури імпічменту — прийняття рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Верховною Радою України за умови, що це рішення буде підтримано не менш як трьома четвертими від конституційного складу парламенту, тобто 364 депутатами.