1.Рельєф.
Головний фактор. Який встановлює природні особливості на території Австрії це Альпи. Їх білоголові вершини видні в країні з будь-якої точки. Майже ¾ країни займають Східні Альпи, які є нижчими і ширшими в порівнянні з Західними. Кордон між ними співпадає з західним кордоном Австрії і проходить по долині верхнього Рейну. У Східних Альпах менше льодовиків, але більше лісів і лугів, ніж у Західних. Найвища точка Австрії – гора Грослокнер у Високих Таурене – не досягає 4 тис. м. (3797 м.) З найвищих вершин стікає самий великий льодовик Східних Альп – Пасьерце – довжиною більш ніж 10 км. Також покриті снігом і льодом вершини гребеневої гранітно-гнейсової зони гір – Ецтальських, Штубайських, Циллертальських Альп. В цій кристалічній зоні найбільш ярко виражені так звані альпійські форми рельєфу — гострі гребні, виорані льодовиками круто-стінні долини. На північ і на південь від гребеневої зони розташована відома льодяна – Айсрізенвельт (світ льодових велетнів) в горах Тенненгебірі, на південь від Зальцбурга. Про негостинність, дикості тутешніх місць говорять самі назви гірських масивів: Тотес-Гебірге (метрові гори), Хеллен-Гебіре (пекельні гори) і т.д. Вапнякові Альпи на північ переходять в Передальпи, які сходинками спускаються до Дунаю. Це невисокі гори, оброслі лісом, місцями їх схили розорані, А широкі сонячні долини досить густо заселені.Якщо геологічно молоді Альпи доцільно порівнювати з Кавказом, то гори, які лежать по другу, ліву сторону Дунаю, нагадують Урал. Це частина давнього богемського масиву, яка була майже повністю зруйнована часом. Висота цієї прикордонної височини – лиш 500 метрів і тільки в декількох місцях вона досягає 1000 метрів.
Місцевості зі спокійним рельєфом, рівнинні або горбисті низовини займають лиш 1/5 площі всієї країни. Це, перед усім придунайська частина Австрії і прилегла до неї західна окраїна Середньо дунайської рівнини. Тут проживає переважна більшість населення і знаходиться „центр тяжіння” всієї країни.
2. Клімат.
Великі контрасти рельєфу – від низовин до сніжних гір обумовлюють вертикальну зональність клімату, ґрунтів, рослинності.
В Австрії велика площа родючих земель, теплий і достатньо вологий (700-900мм. опадів в рік) „виноградний” клімат. В цьому слові все: досить тепле, довге літо зі середньою температурою липня +20 градусів і тепла сонячна осінь. На рівнинах і передгір‘ях порівняно м‘яка зима з середньою температурою січня –1 –5 градусів. Однак велика альпійська частина „не наділена” теплом. З підняттям на кожні 100 метрів температура падає на 0,5-0,6 градусів. Снігова лінія знаходиться на висоті 2500-2800 метрів. Літо в високих горах холодне, сире, вітряне, нерідко випадає мокрий сніг. Зимою опадів тут ще більше: На схилах гір збираються велетенські товщі снігу, які частенько без очевидних причин обвалюються зносячи все на своєму шляху. Рідко зима обходиться без жертв; руйнуються будівлі, дороги, лінії електропередач . А інколи в середині зими сніг раптово зникає. Так було, наприклад, під час „білої” олімпіади на початку 1976р. На околицях Інсбурга. Звичайно сніги „зганяються” теплими південними вітрами – фенами.