3. Природні ресурси.
Гірську частину країни відрізняє велика кількість чистої прісної води. Вона накопичується у вигляді снігів і льодовиків на протязі більшої частини року, щоб літом поповнити води Дунаю, а також поповнити озера, які лежать на шляху до Дунаю. Альпійські річки визначають режим Дунаю: особливо повноводним він буває як раз літом, коли рівнинні річки зазвичай мілішають. Притоки Дунаю – Інн, Зальцах, Єнс, Драва – містять в собі великі запаси енергії, але всі вони не судоходні і тільки частково використовуються для лісосплаву. В країні багато озер, особливо в північних передгір‘ях Альп і на півдні, в Клагенфуртській впадині. Вони льодовикового походження, їх котловани розорані древніми льодовиками; як правило, озера глибокі, з холодною, прозорою водою. Такого типу є Боденське озеро, яке належить Австрії тільки частково.
Рослинні зони на території Австрії змінюють одна одну в наступному порядку: широколистні (з дуба, бука, ясена) ліси в долині Дунаю змінються змішаним лісом передгір‘я. Вище 2000-2200м. Їх витісняють хвойні (переважно ялиново-піхтові, частково соснові) ліси.
Гірські ліси – одне з національних багатств Австрії. На карті рослинності Середньої Європи австрійські Східні Альпи виглядають немов єдиний крупний зелений острів. Серед малих західноєвропейських держав тільки Фінляндія і Швеція мають більшу площу лісів ніж Австрія. Особливо багато придатних для промислової експлуатації лісів в Верхній (гірській) Штирії, за що її і називають „зеленим серцем Австрії”. Напевно, не випадково колір прапора землі Штирії, її народних костюмів – зелений. В період німецької окупації Другої Світової війни австрійським лісам було нанесено великої шкоди. Над лісами і розрідженими карликовими чагарниками – субальпійські (матти) і альпійські (альми) луги.
В жаркі літні місяці починається бурне танення снігу в горах, що приводить до великих паводків, в тому числі і на Дунаї, рівень якого підіймається інколи на 8-9м.
Все ж Альпи, як „конденсатор вологи”, мають неоціненне значення для Австрії: стікаючі з них повноводні ріки, особливо Інн, Енс, Зальцах, Драва слугують джерелами невичерпної водної енергії. Крім того, Австрія має великі запаси прісної води, зосередженої крім льодовиків і річок в багаточисельних альпійських озерах (найбільше озер знаходиться в місцевості Зальцкаммергут). Крім того Австрії належить південно-східна частина Боденського озера на західній окраїні країни і майже цілком мілководне озеро Нейзідлер-Зее на її східній окраїні.
4.Корисні копалини.
В Австрії досить багато видів корисних копалин, але серед них дуже мало таких, які б ішли на експорт. Винятком є магнезит, який іде для виробництва вогнетривів і частково для отримання з нього металевого магнію. Залягає магнезит в штирійських, каринтійських і тірольських Альпах.
Енерг етичних корисних копалин дуже мало. Це досить скромні родовища нафти (23 млн.т.) і природного газу (20 млрд.куб.м.) в Нижній і частково Верхній Австрії. Навіть при австрійських масштабах добування ці запаси, по даним прогнозам, будуть вичерпані на протязі двох тисячоліть. Трохи більші запаси бурого вугілля (в Штирії, Верхній Австрії і Бургенланді), але він низької якості. Порівняно якісні залізні руди, з високим вмістом металу є в Штирії (Ерцберг) і в Каринтії (Хюттенберг). У невеликій кількості трапляються руди кольорових металів – свинцево-цинкова в Каринтії (Блейберг) і мідна в Тіролі (Міттерберг). З хімічної сировини практичне значення кам‘яна сіль (в Зальцкамергуті), а з інших корисних копалин – графіт і польовий шпат.