5. Тваринний світ.

В гірських лісах, в основному в заповідниках, живуть копитні – благородні олені, сирени, гірські барани, гірські козли. З пташок – глухарі, куріпки. На рівнинах, де вже майже всі землі оброблені, великих звірів вже давно нема. Але поки що тут ще зустрічаються лисиці, зайці, гризуни.

Ознайомлення з історико-культурними ресурсами та об’єктами Всесвітнього надбання ЮНЕСКО країни світу.

Історико-культурні ресурси. Природним ландшафтам Австрії не поступається розкіш культурного надбання. Повсюди можна зустріти свідчення епохи могутніх Габсбургів, коли упродовж 7 століть Австрія домінувала в Європі.

Культура сучасної Австрії, країни з багатою історією та давніми традиціями, починається в епоху Священної Римської Імперії, саме з моменту утворення самостійного австрійського герцогства. Значною мірою на культуру Австрії вплинули її сусіди: Італія, Німеччина, Угорщина, Богемія.

Одне із найвизначніших місць країни – археологічний парк Карнунтум (колишня столиця римської провінції Верхня Паннонія), розташований на березі Дунаю між Віднем і Братиславою. На березі Дунаю, в 70 км на захід від Відня, лежать руїни фортеці Дюрнштейн (XII ст.), в’язнем якої був легендарний англійський король Ричард Левове Серце. В Туллні, у замку Атценбург, цілий рік проходять концерти, присвячені Шуберту. Неподалік знаходяться руїни фортеці Арабург – останнього оплоту протестантів в Австрії.

Австрія пишається своєю архітектурою – замками, палацами, цвинтарями. Більшість замків було побудовано в період панування Габсбургів. Австрійці дбайливо доглядають за цвинтарями та прикрашають їх (наприклад, у Відні 50 кладовищ, найвідоміше з них – Централь Фрідхоф, де в імперському склепі поховані члени найяснішого роду). Австрійські церкви побудовані переважно в готичному або у стилі бароко. Найстаріший собор Австрії – готична Міноритська церква (1224 р.). У Відні знаходиться одна із найвищих церков у світі – собор Святого Стефана (136 м). У країні – численні пам’ятки архітектури – собори, палаци, замки, монастирі. Головні художні скарби зібрані в музеях Відня: Шенбрунні – резиденції австрійських імператорів, Галереї Альбертина та Музеї історії мистецтв.

Романський стиль в Австрії зберегли тільки храми (наприклад, церква Рупрехтскірхе у Відні), серед шедеврів готики – собор святого Стефана у Відні. Ренесанс пов’язаний із діяльністю імператора Максиміліана I, покровителя художників, серед яких Альбрехт Дюрер, який створив ескізи бронзових фігур біля гробниці Максиміліана в Інсбруці. Світські будівлі епохи Відродження – будинки у Клагенфурті, фортеця Хохостервиць у Каринтії. У стилі класичного бароко побудовані багато палаців і храмів у Відні, Зальцбурзі, Граці. Найвідоміші представники бароко – монастирська церква в Дюрнштайні, монастир у Мельке, Національна бібліотека у Відні, замки Мірабель у Зальцбурзі та Бельведер у Відні.

Беззаперечну привабливість Австрії створюють її культурні цінності. У всіх великих містах країни є свої театри, а Віденська опера – найвідоміша у світі. Упродовж року у різних містах Австрії (в першу чергу у Відні та Зальцбурзі) проходять музичні фестивалі. Столиця Австрії була та залишається найбільшим музичним центром Європи, скарбницею світової архітектури і живопису.

У столиці – собор св. Стефана (1137–1454 pp.), готична церква Санкт-Марія-ам-Ґештаде (1330–1414 pp.), церква св. Карла Борромея (1716–1739 pp.), церква Рупрехта, усипальниця імператорів, палаци: Старий Гофбурґ (1552 p.), Новий Гофбурґ (1881–1913 pp.), Євґенія Савойського (1695–1698 pp.), Даун-Кінскі (1713–1716 pp.), Нижній Бельведер (1714–1716 pp.), Верхній Бельведер (1721–1722 pp.), Шварценберґ (1697–1704 pp.), Шенбрунн (1695–1700 pp.), Ферстель, Шенборн, Ауершперґ, Ліхтенштейн; музеї: Художньо-історичний, Альбертина, Скарбниця Габсбургів, Природничої історії, Релігійного мистецтва, Австрійського бароко, Старовинних музичних інструментів, Історичний м. Відня, Етнографічний, Військово-історичний, Єврейський, Тютюну, Театральний, Краєзнавчий, Годинників, Есперанто, З.Фрейда, історії медицини Йозефінум, Карного розшуку, Поховальних обрядів, Коней ліпіцанської породи, дитячий «Zoom», Прикладного мистецтва, Історичних карет, Техніки, XX століття, розкопок із Ефеса; Австрійська галерея, Зібрання Академії образотворчих мистецтв, Кунстгаус, Кунстфорум, будинок Гундертвассер; будинки-музеї: Л.Бетховена, Й.Гайдна, В.Моцарта, Ф.Шуберта; Пальмова оранжерея з будинком тропічних метеликів, зоопарк Шенбрунн (один із найперших у світі, 1752 p.).

Найвизначнішими місцями країни є об’єкти Всесвітнього спадщини ЮНЕСКО: історичний центр м. Зальцбург (1996); палац і парки Шенбрунн (Відень) (1996); культурний ландшафт Хальштатт-Дахштайн, район Зальцкаммергут (1997); Земмеринг – залізниця (1998); історичний центр м. Грац (1999); культурний ландшафт Вахау (2000); культурний ландшафт озера Фертьо – Нейзідлер-Зее (спільно з Угорщиною) (2001); історичний центр Відня (2001).

Австрія дала світовій літературі ряд знаменитих імен: Стефан Цвейг, Артур Шніцлер, Томас Бернхард, Райнер Марія Рільке. Відень XVIII–XIX ст. вважався столицею музики. Габсбурги опікувалися композиторами та музикантами. В австрійській столиці жили та творили композитори Моцарт, Бетховен, Штраус, Гайдн, Шуберт, художники Клімт і Шиле, поети Рільке та Шніцлер, психологи Фрейд і Ранк, філософи Гуссерль і Вітгенштейн.

Пишаючись своїм минулим, країна не забуває і про майбутнє. Сучасна Австрія захоплює новою архітектурою, вкладає кошти в наукові розробки та відкриття, лідирує в галузі ефективності соціальної структури, підтримує репутацію першої у розвитку музики, літератури та мистецтва. У 2004 р. Ельфред Єлинек отримав Нобелевську премію з літератури.

Особливості розвитку туризму в країні світу.

Види туризму, їх класифікація. Основні туристичні центри та їх характеристика.

 Місце на туристському ринку, загальні тенденції розвитку туризму, позиціонування на певних ринках

Завдяки літнім екскурсіям і зимовим видам спорту Австрія сприймається як цікава країна у будь-яку пору року. У той же час Австрія – країна традиційного зимового туризму. Разом із Швейцарією ця країна є «гірськолижною Меккою» для європейців. Туризм для Австрії є основним джерелом прибутку, що покриває традиційно від’ємне торговельне сальдо.

У країні сформована та налагоджена ефективна система обслуговування туристів. Багато містечок і сіл (Кітцбюель, Санкт-Антон, Майрхофен та ін.) перетворились у великі європейські курорти, а колишні сільські мешканці зайняті у готельному бізнесі.

Країна має розвинену туристську інфраструктуру. На території Австрії діють такі відомі готельні ланцюги, як Редіссон, Хілтон, Холідей Інн, Савой, Марріот. Такі готелі розташовані переважно у великих містах Австрії.

Влітку гірськолижні курорти переорієнтовуються на організацію різноманітних видів рекреації у горах та природному середовищі в цілому (походи пішки та верхи, сходження, скелелазіння, водні види спорту, парапланеризм, гольф, великий теніс та ін.). Для підйому туристів у гори використовуються гірськолижні ліфти, проводяться різноманітні свята та фестивалі.

Переваги австрійських курортів – у широкому виборі зон катання (понад 50 по всій Австрії, з них 7 відкриті цілий рік), гірськолижній інфраструктурі, що постійно оновлюється, відмінно підготовлених трасах. В Альпах понад 900 вершин, висота яких перевищує 3 км. У розпорядженні туристів понад 800 центрів зимового спорту у 76 регіонах, 22 тис. км гірськолижних і 16 тис. рівнинних трас, 3300 рейкових вагонів-підйомників, канатних доріг, крісельних і бугельних підйомників.

Гірськолижні курорти пропонують відкриті та закриті басейни, катання на конях, криті тенісні корти, майданчики для сквошу, катання на санях, запряжених конями, відкриті льодові ковзанки, сауни, солярії, гірськолижні школи, дитячі садочки. Целль-ам-Зее, Санкт-Антон, Кітцбюель є найдавнішими гірськолижними курортами Австрії.

В Австрії (особливо у Штирії) набули поширення кінний, екологічний, повітроплавальний (баллунінг) туризм, гастрономічні та замкові тури, сімейний відпочинок. Майже кожний готель має в своєму розпорядженні повітряні кулі, параплани, велосипеди та, навіть, міні-зоопарки.

Основні центри туризму (міста, курорти, маршрути). Відень, розташований у мальовничому місці середньої течії Дунаю та оточений відрогами Віденського лісу, - одне з найкрасивіших міст світу і "музична столиця Європи". Злиття багатьох культур протягом сторіч створило тут неповторну архітектуру, яка постраждала в часи Другої світової війни. Символ міста – Собор Святого Стефана (Штефансдом), святого заступника столиці Австрії, якому більше 800 років. Під собором знаходяться стародавні катакомби – місце поховання представників династії Габсбургов, в його шпиль вправлене турецьке гарматне ядро, яке потрапило в собор під час турецької облоги міста в XVI ст. Навпроти собору знаходиться площа Штефансплатц і постмодерністський скляний будинок комерційного центру Хаас-Хаус. На стінах Штефансдому зображені міри довжини, розміру і ваги, за якими у середні століття перевіряли товар при покупці, а з його оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Дунай і Відень. Від площі відходить ще один символ Відня – вулиця Грабен, "серце міста", на якій зосереджені такі визначні пам'ятки, як колона Пейтзойле, готель Захер і церква Петерскірхе. Тут же розташовані і фешенебельні магазини. Інтерес у туристів викликають прилеглі Міхалеркірхе, Марі ам Гештаде, Францисканеркірхе, неоготична Ратуша (1872-1883 р.), одна з найкрасивіших площ світу - Іозефплатц, з розташованою на ній Палацовою капелою і Бургтеатром (1874-1888 р.), будинк парламенту (1883 р.), перед яким височить статуя Афіни-Паллад, і  Віденська Опера (1861 - 1869 р.).

Гордість Відня - парки, різноманітні за своїм виглядом і призначенням. Парк Пратер вважається "народним" парком Відня (діє з XVIII ст.) і славиться найбільшим колесом огляду у світі (65 м.) і відмінними ресторанами. У стародавньому парку Аугартен регулярно проводяться десятки музичних вистав, феєрій і симфонічних концертів. Парк Віденський Ліс, розташований на околиці столиці, у передгір'ях Східних Альп - це цілий лісовий район, із власними містечками і готелями, курортами і термальними джерелами. Обмежений з одного боку мальовничою долиною Дунаю і виноградниками, а з іншого - курортним районом Бадена і Бад-Фослау, Віденський Ліс є улюбленим місцем відпочинку віденців і гостей країни.

В австрійській столиці напевно більше цікавих музеїв, аніж у будь-якому іншому місті світу. Найбільший музейний комплекс Європи - Музеумсквартьє (площа 60 тис. кв. м.), перебудований з військових казарм у самому центрі Відня. Тут у літній період відчиняють двері Центр Архітектури, Центр Культури і Мистецтва, Зала Мистецтв Відня, Музей Сучасного Мистецтва, Музей Леопольда, дитячий Музей Зум, маса художніх і музичних експозицій. Обов'язково варто відвідати головний художній музей Австрії - Музей історії мистецтв на площі Марії-Терези в центрі міста (живопис XVI-XVII ст., колекції середньовічного прикладного мистецтва й антики). Дуже популярні серед туристів Академія образотворчих мистецтв на Шиллерплатц (фламандці, Босх), Австрійський етнографічний музей, Музей військової історії, Музей образотворчих мистецтв (великі зібрання Дюрера і Тиціана), Музей сучасного мистецтва в палаці Ліхтенштейн (XVII ст.), Віденський Музей годинників, Музей історії Відня на Карлплатц, Технічний музей промисловості і ремесел, Історичний художній музей, Музей олова (частка зібрань Р.М. Феттера), колекція стародавніх музичних інструментів "Музикверейн" при Музеї історії мистецтв, славнозвісний музей графіки - галерея Альбертіна (понад 1,5 млн. робіт), музей-квартира Зиґмунда Фрейда на Берггассе 19, Державний єврейський музей у Ейзенштадті (50 км. на південний схід від Відня) і безліч інших, не менш цікавих колекцій.

Ґрац. Средньовічний замок (XI ст.) із музеєм, єпископський палац (ХІІІ – XVIII ст.), Готичний собор (1438–1462 pp.), Ландгауз (1557–1565 pp.), монастир міноритів, францисканський монастир із церквою, церква Штіґенкірхе, євангелічна церква, мавзолей імператора Фердінанда ІІІ (XVII ст.), палац Аттемс (1702–1716 pp.), палац Герберштейн, палац Заурау, Музей народного мистецтва, Музей міста, музей провінції Штирія «Йоаннеум».

Зальцбург («соляний замок») розташований у долині р. Фальцах. Резиденція архієпископа. Фортеця Гоензальцбург (1077–1519 pp.), собор (1611–1628 pp.), абатство Ноннберґ, монастир бенедиктинців, монастир францисканців, монастир капуцинів, замок Монат, замок Гельбрунн, замок Клесгайм, замок Мирабель, резиденція архієпископа; музеї: Кароліни-Авґусти, Міський, Народного мистецтва, Будинок природи, Будинок-музей Й.Гайдна, Музей В.Моцарта (розташований у будинку, де 27 січня 1756 р. народився майбутній композитор). Місто щорічних музичних («Тиждень Моцарта») і театральних фестивалів. У місті жив видатний диригент ХХ століття Герберт фон Кароян.

Інсбрук («міст через Інн») – центр землі Тіроль, найбільше місто Східних Альп, один із найбільших гірськолижних центрів Європи (1964, 1976 рр. – столиця зимових Олімпійських ігор). Початок розвитку міста – кінець ХІІ ст. При Максиміліані І – центр Габсбурзької імперії, будівництво (1502 р.) найбільшого в Європі арсеналу. 1553–1653 рр. – будівництво церкви Хофкірхе, де похований імператор Максиміліан І. Міська вежа (1358–1560 pp.), палац Гофбурґ (XIV–XVІІI ст.), церква Гофкірхе (1553–1563 pp.), єзуїтська церква (1627–1640 pp.), колона св. Анни (1706 p.), тріумфальна арка (1765 p.), імператорський палац (1766–1770 pp.); церква Якобскірхе (XVIII ст.), музеї: Краєзнавчий, Історичний, Етнографічний.

Лінц – центр землі Верхня Австрія, третє за величиною місто Австрії, великий порт на Дунаї. Колонна Трійці (1723 р.), Ландхауз (Ратуша, XVI ст.), собор Альтер Дім (XVII ст.), Народний сад Кефермаркт і замок Вайнберг (XV ст.); Музей Верхньої Австрії, Міський музей, Нова галерея та Єпархіальний музей.

Курорти. Країна має розвинену мережу курортних центрів. Основні курорти Австрії: озера Каринтії – Вертер-Зее (курорти Фельден, Пьортчах, Марія-Верт, Крумпендорф), Клопайнер-Зее (курорт Сант-Канціан), Мілльштеттер-Зее, Оссіахер-Зее, Фаакер-Зее; озера Зальцкаммергута – Вольфган-Зее (курорти Санкт-Вольфганг, Санкт-Гільген, Штробль), Монд-Зее, Траун-Зее, Аттер-Зее та Хальштаттер-Зее; Зальцбургерленд – Целлер-Зее (курорт Цель-ам-Зее). До інших відомих курортів відносяться Баден, Лех, Сант-Антон, Заальбах-Хінтерглемм, Майерхофен, Кітцбюель, Капрун, Бадгастайн, Зеефельд, Бад-Гаштайн, Бад Ішль, Бад Халл. Зупинимось на деяких із них більш детально.

Фельден – мальовниче містечко провінції Каринтії на південному березі озера Вертерзее, де перебували композитори Йоганнес Брамс, Густав Малер.

Пьортчах. Курорт із ХІХ ст. Музеї: поштових листівок, Брамса, картинні галереї, церкви, старий залізничний вокзал.

Санкт-Гільген – курортне містечко на оз. Вольфганг, церква в стилі бароко, будинок, де народилася мати Моцарта.

Баден – курорт із цілющими гарячими сірковими джерелами, відомий із часів Давнього Риму (тут у ІІ ст. знаходився табір римської когорти та провів останні роки Марк Аврелій).

Лех – один із найкращих курортів світу завдяки мікроклімату, що забезпечує чудовий стан сніжного покриву протягом всього сезону, високому рівню сервісу комфортабельних готелів і всієї гірськолижної інфраструктури (260 км лижних трас, парк для сноубордистів, санна траса, катання на санях, запряжених кіньми).

Сант-Антон – один із найвідоміших гірськолижних курортів Австрії (тут найдорожчі гірськолижні готелі країни), де понад сто років тому зародився гірськолижний спорт (1901 р. заснований перший в історії альпійський лижний клуб).

Заальбах-Хінтерглемм – гірськолижний центр із широким спектром гірськолижних трас, в якому регулярно проходять найбільші змагання по гірських лижах, у тому числі чемпіонати та Кубок світу.

Майєрхофен – відомий гірськолижний курорт із різноманітними розвагами: нічні катання на санках, сноурафтинг (спуск із гір на надувних плотах), катання на автомобільній шині, польоти на параплані  та повітряній кулі, метання айсштоків на льоду, поїздки у кінних запряжках, катання на ковзанах, плавальні басейни, теніс, сквош.

Кітцбюель – один із найвідоміших курортів Тіроля (розташований у 93 км на схід від Інсбрука), де проводилися перші змагання по гірських лижах, улюблене місце зустрічей прославлених гірськолижників (тут виріс 3-кратний олімпійський чемпіон, легендарний Тоні Зайлер).

Цель-ам-Зее, Капрун – курорти пропонують 130 км маркованих гірськолижних трас і надають можливість займатися 30 видами спорту. У ХІХ ст. у Цель-ам-Зее відпочивала австрійська імператриця Елізабет.

Бадгастайн – 200 км гірськолижних трас і 15-ти кілометрова рівнинна лижня, прокладена у мальовничій місцевості.

Зеефельд – гірськолижний курорт (20 км від Інсбрука) здобув популярність завдяки Зимовим олімпійським іграм в Інсбруці (1964 та 1976 рр.), коли його траси використовувались для лижних змагань.

Гаштайн (Бад-Гаштайн) – гірськолижний та бальнеологічний курорт із 18 джерелами термальних (до 50°C) вод, які застосовуються для ванн, купання, питного лікування, інгаляцій. З лікувальними цілями використовуються штольні (довжиною понад 2 км), що залишилися після гірських розробок (спелеотерапія); як курорт існує з XIV ст., міжнародної слави набув у ХІХ ст. Тут у 1825 р. Ф.Шуберт закінчив Велику (Гаштейнську) симфонію.

Бад Ішль – культурний та географічний центр (50 км на схід від Зальцбурга), курорт із лікувальними мінеральними джерелами (з 1823 р.) та грязями для лікування захворювань дихальних шляхів, рухового апарату (ревматизм), внутрішніх органів, жіночих, дитячих і серцево-судинних захворювань. З 1848 р. до 1914 р. Ішль був літньою резиденцією кайзера Франца Йозефа І.

Бад Халл – всесвітньо відомий лікувальний курорт, основою якого є біогенні йодомісткі джерела.

Основні екскурсійні об’єкти та туристичні маршрути

Туристичні об’єекти

• Бар'єрний Риф;

• Долина Hunter Valley;

• Золоте узбережжі;

• Мега-об'єкти Австралії;

• Музей копалин і мінералів;

• Національна галерея Австралії;

• Національна галерея Вікторії;

• Національний музей Австралії;

• Океанська Дорога;

• Парк Дайнтрі і Порт Дуглас;

• Печери Маракупа;

• Сіднейський оперний театр;

• Скала Айерс Рок;

• Собор Діви Марії;

• Собор Святого Павла;

• Собор Святого Патрика;

• Австралійський зоопарк;

• Військовий меморіал;

Хофбурґ – історичний центр Відня, служив резиденцією імператора до 1918 року. Виникнувши як середньовічний замок, Хофбурґ розширювався пропорційно зростанню могутності Ґабсбургів. За декілька століть Хофбурґ став величезним палацовим комплексом, що об'єднує декілька палаців, скарбницю з імператорськими коронами, ряд музеїв, капелу, де виступає Віденський хор хлопчиків, і манеж, в якому щодня гарцюють ліпіціанські жеребці Іспанської Школи Верхової Їзди. Хофбурґ – цілий комплекс споруд різних архітектурних стилів, що створювався в XIII-XIX століттях. Тут розміщувалися Віденська резиденція і двір династії Ґабсбургів, кайзерів Священної Римської імперії німецької нації, а пізніше правителів Австро-Угорської імперії. Цей грандіозний архітектурний конгломерат, де пишні палаци і парадні зали низкою змінюють один одного, нерідко порівнювали з самою імперією Ґабсбургів, що об'єднала безліч європейських народів в неміцний союз, що все більше і більше хилився до розпаду.

Палац-музей Бельведер - поза сумнівом, найбільш вражаючий з колишніх заміських палаців віденської знаті. Він побудований по французьких та італійських зразках, таких, як Версаль або італійські вілли у стилі бароко. Палац був зведений за велінням принца Євгенія Савойського (1663-1736 рр.), одного з найвидатніших полководців свого часу, легендарного переможця турок. Цю ідею утілив відомий віденський архітектор Хільдебрант. У 1700 році на схилі горба, що спускався до міста, почалися роботи по розбиттю парка на французький лад. І лише в 1713 році взялися за споруду Нижнього палацу, що тривала три роки. Головну будівлю — Верхній палац, звідки за планом повинен був відкриватися дивовижний вигляд на Відень, споруджено лише у 1721-1723 роках. Нам тепер складно уявити, що ансамбль, який знаходиться в центрі австрійської столиці, в минулі часи був лише заміською резиденцією принца Євгенія. Він дійшов до нас в майже незміненому вигляді, за винятком неіснуючого нині звіринцю у верхній частині парку і сильно переробленої оранжереї біля Нижнього палацу.

Будинок Хундертвассера (HundertwasserHYPERLINK "http://www.hundertwasserhaus.info/" HYPERLINK "http://www.hundertwasserhaus.info/"Haus) у Відні – перший будинок, повністю оформлений цим самобутнім архітектором. Новий Відень має і нову зовнішність: у 1986 р. по ідеях та малюнках Хундертвассера з'явився будинок, покликаний стати зразком своєрідності і якості життя в муніципальних спорудах. Будинок Хундертвассера став міською визначною пам'яткою. За словами самого метра «Це велике і мале одночасно, впорядковане і безладне, поєднує риси віденського стилю і в той же час далеко від нього. Людину тут зустрічають вода, дерева, фарби, життя.» Побудований за замовленням міських влад, будинок став доказом можливості інтеграції цього стилю в нашу дійсність. Безладне розташування вікон на фасаді будинку відразу впадає в очі. Хундертвассер вважав головним в будинку вікно, за його словами «всі говорять, що будівлі складаються із стін. Я говорю, що будівля складається з вікон, воно скомпоновано з них. Якщо вікна правильні, то правильна вся будівля». Всього він використовував вісім типів вікон. Майстер навіть вивів «теорію диктатури вікон і їх права на самовизначення», що кожне вікно має право «на своє особисте життя». Якщо в будинку всі вікна однакові, то це схоже на «концентраційний табір». У нових містах в школах, лікарнях, державних установах вирівнювання вікон неприпустимо.

Музей Леопольда названий по імені свого засновника – віденського колекціонера, професора Рудольфа Леопольда. У його експозиції – збори робіт Егона Шиле, генія живопису початку минулого століття. Тут виставлені також унікальні твори в стилі модерну Густава Клімта і Оскара Кокошки, а також – видатні полотна XIX століття грона Фердинанда Вальдмюллера, Фрідріха Гауермана і багатьох інших художників.

Штефансдом (Stephansdom) – всесвітньовідоме культурне надбання, споруда, якій не страшні жодні порівняння, хвилюючий храм, національний символ Австрії і Відня. Одна з головних пам'яток міста. Оскільки Штефансдом є церквою, тут щодня відбуваються богослужіння: в будні дні о 7 ранку, а у вихідні о 10 ранку. Служби проходять у всі великі святах: Різдво, Пасха, Трійця. У ці дні церква напрочуд красиво прикрашена. По великих святах і по особливо урочистих випадках дзвонить Пуммерін (Pummerin), дзвін оповіщає про початок церковного свята.

Маршрути, екскурсії. Пропонуються наступні екскурсії та туристські маршрути:

пішохідна екскурсія історичним центром Відня;

оглядова екскурсія Віднем із відвідуванням палацу Шенбрунн, Віденського лісу та монастиря Святого Хреста;

автобусна оглядова екскурсія Віднем із відвідування палацу Шенбрунн;

екскурсія до Зальцбурга із Відня;

екскурсія до Грацу із Відня;

замки Баварії;

імперський поїзд «Majestic Imperator Train» – поїздка мальовничими місцями у розкішних старовинних вагонах поїзда Відень–Зальцбург і назад;

пішохідна екскурсія Зальцбургом – містом великого Моцарта – знайомство з резиденцією архієпископів, Університетською площею, церквами та палацами, місцем народження видатного диригента Герберта фон Карояна;

екскурсія у соляні копальні поблизу містечка Халяйн (поблизу Зальцбурга) – маршрут проходить по різних рівнях шахти та закінчується подорожжю на човні по підземному соляному озеру;

екскурсія на найвищу гору Австрії Ґросглокнер (3758 м) – огляд готичної церкви у селищі Хайлігенблют і замку епохи Відродження у місті Шпітталь; маршрут проходить альпійськими луками, лесами, льодовиком.

Туристичні формальності в туризмі

Туристи, які перетинають державний кордон, обов'язково відбувають туристичні формальності — процедури перевірки прикордонними службами правильності оформлення виїзних документів, дотримання митних, валютних, медико-санітарних правил. Туристичні формальності, пов'язані з перетином державних кордонів, є невід'ємною частиною міжнародного туризму, його головною особливістю. Чим більше відрізняються грошові системи держав, чим більше перешкод постає на шляху вільного пересування людей, чим значніші мовні бар'єри (хоч вони і не належать до туристичних формальностей, але, розділяючи народи, впливають на розвиток туристських контактів), тим суттєвішими є відмінності міжнародного і внутрішнього туризму.

Види формальностей у міжнародному туризмі

Формальність — це переважно обов'язкова дія, передбачена встановленими правилами, або дотримання певної форми чи процедури. Формальності в міжнародному туризмі — це дії і процедури, пов'язані з обов'язковим виконанням туристами, які перетинають державний кордон, встановлених правил, що регулюють порядок виїзду, в'їзду і перебування в іншій країні. Правила для мандрівників встановлюються на підставі міждержавних договорів, чинних міжнародних норм і місцевих звичаїв і є обов'язковими для туристів, туристичних фірм, інших організацій, які мають відношення до міжнародного туризму. Туристичні формальності держави запроваджують з метою державної безпеки, боротьби з незаконною міграцією, міжнародним тероризмом, торгівлею наркотиками, проституцією тощо, а також для гарантування безпеки мандрівників і захисту навколишнього середовища. Туристичні формальності безпосередньо стосуються самих туристів: оформлення закордонних паспортів і віз, проходження митних процедур, валютний, медичний і санітарний контроль. Туристичні фірми теж зобов'язані дотримуватися адміністративних формальностей, до яких належать оформлення ліцензії, сертифіката відповідності на створюваний турпродукт, реєстрація в МЗС, присвоєння туристичного референс-номера, акредитація в іноземних посольствах.

Туристичні формальності можна поділити на такі види:

— поліцейські;

— паспортні та візові;

— сплата мита і валютний контроль;

— медико-санітарні

— формальності безпеки і страхові.

Недотримання хоча б однієї з формальностей може перешкодити виїзду туриста за кордон. Жорсткість формальностей впливає на міжнародні туристичні потоки, ускладнюючи пересування людей. Не сприяють зростанню кількості туристичних поїздок, наприклад, складна і затягнута в часі процедура оформлення виїзних документів, надмірно високий консульський збір, запровадження обмежень на обмін валюти.

Паспортні формальності

Паспорт є офіційним документом, який засвідчує особу громадянина при виїзді за межі країни, перебуванні за її межами і в'їзді у свою країну. Це основна функція паспорта. У паспорті громадянина України, призначеному для поїздок за кордон, вказуються двома мовами (англійською та українською): прізвище й ім'я мандрівника; його стать, вік, дата і місце народження; номер паспорта, дата видачі та термін його дії; орган, який видав паспорт. Відповідно до чинного законодавства і конституційних гарантій на право вільного переміщення громадян, паспорт надає право на вільний виїзд за межі країни і повинен зберігатися в його власника, за винятком випадків, передбачених законодавством країни.

Крім звичайних закордонних паспортів тієї чи іншої держави, в міжнародних поїздках з метою туризму можуть використовуватися міжнародні студентські картки — International Student Identity Card (ISIC) (посвідчення особи), а в окремих випадках (не по лінії туризму) — інші документи:

— паспорт (посвідчення особи) іноземця чи особи без громадянства, який видається іноземному громадянину, що постійно проживає в державі;

— дипломатичні, консульські, службові паспорти;

— сімейні паспорти на чоловіка і дружину (з дітьми чи без дітей);

— паспорт (посвідчення особи) дитини;

— паспорт моряка;

— інші спеціальні документи.

Для оформлення закордонного паспорта громадянин України повинен подати:

— заяву відповідної форми зі зазначенням (якщо є) трудової діяльності за останні 5 років у двох примірниках;

— свій український паспорт і свідоцтва про народження дітей (якщо заявник просить внести відомості про них у свій паспорт чи видати їм паспорти);

— чотири власних фотографії встановленого зразка, а при внесенні відомостей про дітей — фотографії дітей;

— облікову картку;

— військовий квиток (для військовозобов'язаних);

— квитанцію про сплату державного збору й оплату вартості бланка паспорт

Візові формальності

Для в'їзду в іншу державу і тимчасового проживання на її території туристу, як правило, потрібна віза.

Віза — дозвіл конкретній особі на в'їзд в іншу країну, виїзд з її території, транзитний проїзд через неї.

Для оформлення вызи до Індії, необхідні наступні документи:

Громадянам України для поїздки в Індію необхідна віза.

Документи на візу потрібно подати особисто в Посольстві Індії в Києві.

Термін оформлення візи в Індію становить як правило 2 робочі дні.

Основний список необхідних документів для оформлення візи до Індії

Закордонний паспорт (дійсний ще як мінімум протягом шести місяців)

Візовий збір;

Одна фотографія паспортного розміру;

Медична довідка про те, що заявник, який подає документи на оформлення візи терміном на рік і більше, не має захворювання на СНІД;

Додаткові документи при необхідності;

Анкети-заяви, заповнені належним чином.

Вартість короткострокової візи до Індії з цілю подорожі або візиту до родичів складає 40 доларів США.

Митні формальності

Митні формальності: запровадження для туристів пільгових митних податків, зборів; надання митних пільг (у тому числі скасування податків) на ввезення устаткування для готелів та інших туристичних об'єктів; включення деяких податків і зборів на утримання і відновлення туристичних об'єктів у структуру непрямого оподатковування, у вартість квитків замість прямого збору валюти з відвідувачів.

Ввезення іноземної валюти не обмежене, суми понад $10 тисячі (або еквівалент, включаючи трэвел-чеки) обов′язково декларуються. Валюта або чеки загальною сумою більше $10 тисяч (або еквівалент), не вказані у в′їзній декларації, можуть бути конфісковані на межі, а порушник штрафує.

Вивіз іноземної валюти дозволений до меж, заявлених у в′їзній декларації (сама декларація повинна зберігатися до виїзду з країни).

Ввезення і вивіз місцевої валюти дозволене до суми не більше 8 млн. вон. Невикористана валюта може бути обмінена назад після пред’явлення свідоцтва про обмін, виданого місцевим банком. У разі відсутності такого, обміняти можна не більше $100.

Декларацію при в′їзді необхідно заповнювати і у разі ввезення ювелірних виробів, дорогого годинника, фотоаппаратури, хутра, вогнепальної і холодної зброї, а також інших дорогих предметів іноземного виробництва, інакше при зворотному виїзді дані товари можуть оподатковуватися великим митом або навіть конфісковуватися.

Особам у віці більше 19 років дозволено безмитне ввезення до 200 сигарет або 50 сигар, або 250 г тютюну; обличчям у віці більше 20 років - до 1 л алкогольних напоїв; до 67 мл (2 унції) парфюмерії, а також подарунків і сувенірів загальною вартістю до 400 тис. он.

Для ввезення заборонені будь-які матеріали, що йдуть врозріз з конституцією РК, що загрозливі суспільній безпеці, розкривають державні секрети або які можуть бути використані в шпигунських цілях.

Під цю категорію зазвичай потрапляють також матеріали непристойного змісту, порнографія, тріллери, різні політичні публікації і відеоматеріали, а також будь-які друкарські, аудіо- і відеоматеріали з комуністичних країн. Також заборонені до ввезення монети, свіжі фрукти, насіння, живці і саджанці плодових рослин, плоди і ядра волоського горіха, грунт або рослини в грунті.

Імпорт вогнепальної зброї і боєприпасів, навіть для спортивний цілей, можливий тільки за наявності спеціального дозволу від поліцейського управління країни, отриманого наперед, а також після оформлення декларації на митниці.

Легкозаймисті предмети, аерозолі, лак для волосся, газ для запальничок і колюще-ріжучі предмети слід упакувати в багаж, оскільки вони не будуть пропущені в літак в ручній поклажі. Якщо при в′їзді до Південної Кореї були вилучені які-небудь заборонені до ввезення речі, то отримати їх назад можна при поверненні додому на підставі документа, що видається при вилученні.

Без спеціального дозволу заборонений вивіз дорогоцінних металів, археологічних знахідок і предметів старизни.

Валютні формальності

Валюта Індії—Індійська рупія (англ. Indian rupee, гінді रुपया, код INR) Емітентом валюти виступає Резервний банк Індії. Найпоширеніші позначення: Rs, ₨ і रू. Код ISO 4217 — INR. Сучасна рупія поділяється на 100 пайс (однина — пайса), проте монети номіналом менше рупії використовуються нечасто.

Санітарно-медичні формальності

Під медико-санітарними формальностями розуміють процедури, пов'язані з перевіркою дотримання особами, які перетинають кордон, вимог з вакцинації, щеплення та інших спеціальних вимог (медико-санітарних, епідеміологічних, ветеринарних тощо). Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) розробила Вимоги до свідоцтва про щеплення при поїздці за кордон, що слугують практичними рекомендаціями для туристичних фірм і туристів усього світу. Міжнародні медико-санітарні правила діють з 1951 p., періодично в них вносяться зміни і виправлення. Рекомендації, покликані зменшити можливість поширення небезпечних інфекцій, у тому числі за допомогою туризму , публікуються у виданні "Епідеміологічний щорічник". ВООЗ має робочі угоди з UNWTO, відповідно до яких поточна інформація про формальності, пов'язані з проходженням санітарного контролю, публікується в щорічному виданні UNWTO "Закордонний туризм — прикордонні формальності".

Учасники 10-ї асамблеї UNWTO (1993), присвяченої проблемам охорони здоров'я, закликали національні туристичні адміністрації до активної співпраці з органами охорони здоров'я своїх країн у справі надання туристичної інформації медичного характеру всім зацікавленим особам. Зазначалося, що UNWTO домагатиметься підтримки заходів, що стосуються охорони здоров'я туристів, безпеки їхніх поїздок, санітарного контролю за харчовими продуктами.

До карантинних захворювань міжнародного значення відносять чуму, холеру, віспу, жовту лихоманку, малярію. ВООЗ дійшла висновку, що смертельні випадки від малярії серед туристів, які подорожували в тропічні країни, траплялися здебільшого через їхню непоінформованість чи недооцінку ними небезпеки хвороби. Малярія провокує багато інших хвороб, наприклад, застуду, і початковий діагноз важко правильно встановити навіть кваліфікованому лікарю.

Для запобігання поширення цих небезпечних захворювань органи охорони здоров'я можуть вдаватися до особливих заходів санітарного контролю. Оскільки епідеміологічна ситуація щодо карантинних і паразитарних захворювань у деяких закордонних країнах продовжує залишатися напруженою, туристи повинні одержувати достовірну інформацію про захворювання і захист від нього перед поїздкою в тропічні країни. її переважно подають у формі пам'ятки громадянам, засвідченої підписом туроператора і печаткою турфірми.

Туристи, які бажають здійснити подорож у країну з підвищеним ризиком інфекційних захворювань, зобов'язані проходити профілактику відповідно до міжнародних медичних вимог (медико-санітарні формальності).

Зоною жовтої лихоманки є в Америці: Бразилія, Болівія, Колумбія, Венесуела, Перу, Еквадор; в Африці: Замбія, Кенія, Танзанія, Гана, Гвінея, Нігерія, Судан. Вирушаючи в ці країни, турист повинен зробити щеплення не пізніше ніж за місяць до від'їзду, одержати міжнародний сертифікат про вакцинацію і висновок лікаря про відсутність протипоказань для поїздки. Без цього туриста знімуть з рейсу на підставі медико-санітарних правил. Турист-порушник може бути поміщений в ізолятор на Інкубаційний період. У разі протипоказань до щеплень (наприклад, вагітність, застудні захворювання, алергія на яєчний жовток) турпоїздка в перелічені країни відбутися не може. Оскільки ризик захворіти інфекційним захворюванням існує практично на всій території цих країн, наявність міжнародного сертифіката при в'їзді в країну є обов'язковою.

Виїжджаючи в країни, неблагополучні щодо малярії (Кенія, Зімбабве, Індонезія, Китай, Оман, Індія, Шрі-Ланка та ін.), необхідно регулярно приймати противомалярійні препарати, починаючи за тиждень до виїзду й протягом місяця після повернення.

Вакцинації підлягають туристи, які виїжджають у країни, де поширені такі карантинні захворювання, як холера, чума, віспа. Віспа поширена в Африці: Мозамбік, Танзанія, Уганда, Зімбабве, Заїр, Ангола, Гвінея, Конго; в Азії: Індія, В'єтнам; у Південній Америці: Болівія, Бразилія, Перу, Венесуела, Гватемала, Колумбія, Мексика.

Чуми варто побоюватися, виїжджаючи у В'єтнам, Болівію, Бразилію, Перу, Замбію, Зімбабве, Танзанію, на Мадагаскар.

Холера поширена в Азїі: Афганістан, В'єтнам, Індія, Іран, Китай, Малайзія, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка; в Америці: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Коста-Рика, Еквадор; в Африці: Замбія, Кенія, Мозамбік, Танзанія, Уганда.

Готувати туристів до поїздки в інфекційно небезпечні райони треба з урахуванням рекомендацій ВООЗ і иг*П¥ТО. Для профілактики заразних захворювань необхідно ознайомлювати туристів із правилами й обмежувальними заходами проживання, харчування і відпочинку, вакцинації проти небезпечних захворювань (наприклад, проти жовтої лихоманки), профілактичного лікування (у випадку з малярією). Головне правило, якого повинні неухильно дотримуватися турфірми й самі туристи: під час поїздки в країни спекотного пояса і після повернення з них за найменшого нездужання необхідно терміново звертатися до лікаря, назвавши країну, з якої повернулися.

Інформаційні технології в туризмі.

Туристична діяльність і інформація нероздільні. Рішення про поїздку приймається, як правило, на основі інформації. Тур в момент купівлі - теж інформація. Для успішної діяльності туристичної фірми необхідно використовувати постійний потік правдивої і своєчасної інформації для прийняття важливих управлінських рішень з метою досягнення очікуваного кінцевого результату - отримання прибутку. У зв'язку з тим, що інформацією учасники туристського ринку обмінюються протягом дня, виникає необхідність у вмінні збирати, опрацьовувати її. Тому розвиток інформаційних технологій (ІТ) в туризмі має бути першочерговим, на чому і акцентовано увагу у даному розділі підручника.

Серед найважливіших досягнень сфери туризму стала її комп'ютеризація. Персональний комп'ютер та мережа Інтернет дали змогу створювати загальнодоступну, надзвичайно інформаційно містку, та, порівняно з іншими інформаційно-технологічними системами, дешеву й швидку інформаційну інфраструктуру, їх доступність та надійність сприяли входженню у всі сфери суспільства нових інформаційних технологій, які повною мірою забезпечили ріст продуктивності у сфері послуг.

Завдяки використанню ресурсів персонального комп'ютера та каналів зв'язку було дано перший поштовх до всесвітньої інтеграції баз даних та внутрішніх систем бронювання. На ринку туристичних послуг почали з'являтися глобальні дистриб'юторські системи - SABRE, GALILEO, GABRIEL, AMADEUS та інші, які пропонували турагентствам можливості бронювання та доступ до баз даних постачальників туристичних послуг по всьому світу. З появою та поширенням Інтернету, підвищенням комп'ютерної грамотності необхідність в установці спеціального обладнання та навчанні співробітників турагентств, що гальмувала розвиток даних систем, відпала, з'явилась можливість виходу на кінцевого споживача.

Крім глобальних дистриб'юторських систем, отримати інформацію про послуги готелів, забронювати номери можна за допомогою публічних інформаційних порталів та власних сторінок в Інтернеті. Інформаційні портали надають широкий спектр інформації про туристичні фірми, агентства, можливість вибору та замовлення туру, створюють належні умови для того, щоб ознайомитися з новинами туризму, описом курортів, країн, отримати значний обсяг корисної інформації про особливості подорожі та інше. Спеціалізовані web-сторінки містять інформацію про туристичні послуги, оформлення й відправлення замовлень, оформлення документів у режимі он-лайн для розрахунків традиційним шляхом з використанням стандартних засобів.

Однією з новітніх технологій є використання електронного довідника-каталогу, до функцій якого входить вибір туристичного продукту, автоматизованих агентств, оформлення замовлення. Висока ефективність каталогу зумовлена надзвичайно високим обсягом інформації на web-сторінках, яку презентують різними мультимедійними методами з використанням тексту, фото, звуку, відео та інших засобів. Реклама в Інтернеті доступна без обмеження в будь-який час доби широкому колу споживачів.

Інформаційно-технічна революція, яка відбулась в суспільстві, змінила характер та методи ведення бізнесу. Інформаційні системи розглядають як необхідний засіб забезпечення технологічного процесу, моделювання, моніторингу і прогнозування екологічних, економічних та інноваційних процесів на підприємствах туристичної галузі. Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне управління - це ключова ланка в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг. Тому для швидкого і безпомилкового контролю, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування клієнта неминучим і незамінним стає впровадження автоматизованих систем управління (АСУ).

Існують такі рівні автоматизації:

- офісна оргтехніка (телефони, факси, ксерокси);

- комп'ютери із стандартним програмним забезпеченням типу Microsoft Office;

- спеціальне програмне забезпечення - BackOffice та його зв'язок з глобальними системами бронювання;

- наявність власних Інтернет-магазинів.

В наш час, за яскраво вираженої невизначеності, стохастичності зовнішнього середовища необхідною властивістю туристичної фірми виступає її здатність до адаптації. Висока надійність і забезпечення стійкості - один із фундаментальних принципів її функціонування. З урахуванням конкретних умов, необхідно розробляти і впроваджувати комплексні автоматизовані системи, що концентрують у собі сукупність організаційних, режимних, технічних та інших можливостей, спрямованих на досягнення достатнього рівня економічної ефективності і безпеки ведення бізнесу.

Впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління вимагає значних капіталовкладень. Оцінка економічної доцільності інвестицій - завдання складне, тому що метою придбання нових технологій є не лише скорочення витрат на робочу силу, але і підвищення якості і розширення асортименту послуг, скорочення термінів підготовки нових послуг і підвищення гнучкості процесу обслуговування. В силу того, що деякі з цих переваг не спричиняють прямого скорочення витрат на робочу силу, виправдати їх вибір досить складно. Крім того, стрімкий розвиток нових технологій приводить до того, що придбане устаткування внаслідок старіння втрачає функціональні якості протягом короткого проміжку часу, що робить оцінку витрат і вигод ще більш проблемним завданням.

Крупними комп'ютерними системами резервування (бронювання) на міжнародному ринку туризму є системи Amadeus, Galileo, Sabre, Worldspan. Разом ці системи нараховують приблизно 500 тисяч терміналів, які встановлені в туристичних агентствах усього світі.

Система Amadeus, яка була створена в 1987 році крупними європейськими авіакомпаніями Air France, Iberia, Lufthansa, SAS є однією із найбільш розповсюджених систем резервування. За обсягами міжнародних бронювань система є самою крупною в світі. Її послугами користується більше 70 % туристичних агентств Європи і 36 млн. туристів (щоденно) [6]. Дана система включає ряд модулів по бронюванню:

- польотів (Amadeus Air);

- автомобілів (Amadeus Car);

- місць в готелях (Amadeus Hotel);

- квитків на спортивні і культурні заходи (Amadeus tickets), а також надає широкий набір послуг подорожуючим на паромі (Amadeus Ferry);

- забезпечує пошук готелю за вибраними визначними місцями (Amadeus Pro Tempo);

- виводить на екран монітору карту місцевості, де визначено місце розташування готелю, яким зацікавився клієнт (Amadeus Mapping);

- забезпечує зв'язок між турагентами і споживачами (Amadeus Videotext).

В 2007 році на ринку інформаційних технологій з'явились нові додаткові модулі:

- Amadeus Service Fee Manager - рішення по ефективному зберіганню даних, розрахунку і збору оплати за всі види послуг, які надаються в процесі продажу. Автоматичний розрахунок сервісних зборів і відображення в місцях продаж здійснюється на будь-якому етапі бронювання; - Amadeus Quality Control - сервіс для підвищення продуктивності роботи агентства шляхом постійної автоматичної перевірки кожного отримуваного при бронюванні PNR, підказок менеджеру про хід бронювання і про додаткові можливості при продажу; - E-Power - програма для створення систем он лайн-бронювання на сайтах агентств;

- Amadeus Worldwide Commission Manager - електронний продукт призначений для управління комісійними платежами при бронюванню готельних номерів.

Останнім часом система Amadeus активно виходить на український ринок туристичних послуг і є однією із комп'ютерних систем бронювання, які динамічно розвиваються на Україні.

Однією із крупних CRS в світі є система Galileo, заснована в 1987 році авіакомпаніями British Airways, Swissar, KLM та Covia. Дана система розповсюджена в ста країнах світу і дозволяє забезпечувати туриста і турагента інформацією про туристичні продукти і послуги, автоматизувати процес бронювання авіаквитків, замовлення додаткових послуг, прямий обмін повідомленнями.

В 2006 році на російському ринку з'явився новий бренд Travelport частиною якого став Galileo. На початку 2007 року запущена Інтернет-система Galileo Leisure - спільний проект Galileo і міжнародного туроператора GTA, яка забезпечує доступ до бази даних туроператора і надає агентствам можливість пошуку і бронювання готелів, віл, апартаментів, турів, екскурсій, оренди автомобілів, організації трансферів в 112 країнах світу. Доступ до даної системи безкоштовний. На сьогоднішній час ним активно користується 89 агенств в Росії та Азербайджані . Як зазначає директор російського представництва компанії Galileo International Якушкіна М., в 2006 р. реалізовано крупний проект, якій об'єднав технологічну платформу Galileo і популярну комп'ютерну систему бронювання "Сирена 2.3". В результаті такого об'єднання вісім тисяч агентств, які підключені до "Сирени", отримали доступ до бронювання ресурсів, розміщених в глобальній системі Galileo. Також спостерігається зростання попиту в Інтернет-агенств і компаній, які обслуговують корпоративних клієнтів, на інструмент для створення власних механізмів бронювання Galileo Web Services.

Не менш відома в світі система бронювання Sabre, яка створена в 1964 р. авіакомпанією American Airlines. Підсистема бронювання місць в готелях створена в 1976 р. Система забезпечує доступ до широкого спектру туристичних послуг, здійснює продаж туристичних продуктів, дистрибуцію і розробку технологічних рішень для туристичної сфери. Sabre працює в 45 країнах світу і забезпечує:

- інформування про надання послуг перекладачів, багатомовних гідів, оренди автомобілів, бронювання місць в готелях, організацію екскурсій, відвідування культурних заходів, прогноз погоди, курси валют і т.д.;

- спрощений пошук самих низьких цін за переліт (за допомогою запиту по критеріям);

- введення нової програми по бронюванню місць на залізничних шляхах, автобусах і пасажирських судах;

- демонстрацію географічних карт, відео та фотознімків місць відпочинку, готелів і визначних місць з використанням приблизно 150 критеріїв для вибору потрібного клієнту розміщення.

Комп'ютерна система бронювання Worldspan створена в 1990 р. в результаті злиття систем "Датас 11" і "Парс" авіакомпаній TWA і Delta Airlines і ввійшла в дію в 1993 році. Система здійснює резервування в основному на авіатранспорті, номерів в готелях, екскурсійних бюро, театрах і інших підприємствах культури, компаніях по здачі в оренду автомобілів, надає довідкову інформацію, пов'язану з туризмом. На початку 21 століття Worldspan активно просуває туристичні Інтернет-технології в області електронної комерції. Програма Dates&Destinations дозволяє створити Internet Booking Engine - систему бронювання через Worldspan на сайті туристичного агентства в Інтернеті. В цьому випадку клієнт самостійно може вибрати авіарейс, готель і здійснити їх бронювання.

ВИСНОВОК

Під час проходження виробничої практики на підприємстві «Оптіма» я здобула нові професійні навички в сфері технологій туристичного бізнесу. Закріпилися й поглибилися теоретичні знання, придбані практичні навички самостійної роботи.

Мною були виконані наступні завдання:

• вивчення діяльності служб і відділів підприємства і їх взаємодією;

• засвоїла знання отримані при проходженні виробничої практики.

• набула певного досвіду у спілкуванні з туристами, партнерами;

Отриманий мною досвід є дуже корисним, адже досвід роботи в туристичній фірмі в сучасних умовах існуванні туристичного ринку є необхідним для повного усвідомлення структури туристичної індустрії.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

• А.І. Мухін „Австрія” Журнал „Фінанси” 1994р. №8 “Економічна географія країн світу” Степанов „Австрія”

• Пуцентейло П.Р. - Економіка і організація туристично-готельного підприємництва, 2007. - 344 с.;

• Правик Ю.М. - Маркетинг туризму, Видво 2008 р.;

• Масляк П.О. - Рекреаційна географія, 2008. - 343 с.;

• Любіцева О.О. - Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти), 2002. - 436 с.;

• Миронов Ю.Б., Крамар Р.М. - Основи рекламної діяльності, 2007. – 108 с.

• Закон України “Про туризм” (N 324/95-ВР) від 2004 р.;

• Д.Прейгер, І.Малярчук - “Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів” , 2001 р. , с.20-28;

• В.Цибух - “Туризм в Україні", 2003 р., с.34-35;

• Указ Президента України “Про підтримку розвитку туризму в Україні (”№127/2001) від 2.03.2001 р. ;

• В.А. Смолій, В.К. Федорченко, В.І. Цибух - Енциклопедичний словник-довідник з туризму, 2006. – 372 с.;

• Ильина Е.Н. - Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: ФиС, 2000;

• Любіцева О.О. - Методика розробки турів: Навчальний посібник. – К.: „Альтпрес”, 2003.;

• Сокол Т.Г. - Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. – К.: В-во „Музична Україна”, 2002.;

• Черных Н.Б. - Технология путешествий и организация обслуживания клиентов: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002.