1. Освітня сфера. Різні підходи до вивчення

Сфера освіти, освітній простір, система освіти — це поняття, що відображають невід'ємну складову будь-якого суспільства або спільноти. У будь-якому суспільстві існує необхідність у підготовці і пристосуванні своїх громадян до життя в суспільстві й навколишньому світі. У різних суспільствах ці процеси можуть набувати досить різного вигляду та проходити досить по-різному. У найдавніших і найпростіших суспільствах і спільнотах, таких, наприклад, як сім'я або рід, за освітні процеси можуть відповідати лише декілька людей, або ці процеси можуть взагалі залишатись обов'язком кожного члена суспільства й бути невиокремленими в загальному потоці життя суспільства. Лише в більш численних і більш складних суспільствах освітні процеси виділяються в окрему сферу суспільного життя, виникають різноманітні суспільні утворення, організації й суспільні інститути.

151

Наука і вища освіта в Україні: міра взаємодії

які займаються, переважно або винятково, освітніми процесами. Саме для таких суспільств стас зручним застосовувати такі поняття, як "сфера освіти", "система освіти" та "освітній простір". Звернемо увагу на те, що ці поняття, на нашу думку, відображають одну й ту саму сутність, але з дещо різних сторін. Дійсно, згадаємо, що поняття сфери відповідає поняттю певного околу, кола або області, сутності, яка є частиною загального буття; поняття системи відповідає поняттю певної сутності або області, які можна розглядати як певну сукупність інших сутностей, які мають внутрішню будову (структуру), тобто набір зв'язків між сутностями, що входять до складу системи; поняття простору відповідає поняттю області, в якій можна чітко виокремити сутності, що в ній знаходяться, і, отже, виділити межі, "пустоту" між цими сутностями. Отже, в подальшому будемо враховувати те, що поняття "освітня сфера", "система освіти" та "освітній простір" відносяться до однієї й тієї самої сутності в складі суспільства, даючи змогу розглядати її з точки зору різних понять і підходів.

В освітньому просторі сучасної України - сучасного українського суспільства відбуваються значні зміни, які вивчаються й пояснюються в різних працях з використанням досить різних понять і підходів. Серед цих змін: зміна вимог до освіти й рівня підготовки громадян суспільства, децентралізація системи освіти, перехід на міжнародні стандарти освіти, об'єднання з освітніми просторами інших країн і Болонський процес [1]. Недоліком більшості підходів є те, що вони розглядають ці процеси відокремлено один від одного або відокремлено від інших процесів, які відбуваються в українському суспільстві і світі. Іншими словами, розглядаються конкретні процеси, без їх узагальнення, виділення в них найбільш загальних, найбільш характерних для них рис. У цій статті розглядається підхід, який дає змогу усунути ці недоліки. Його суть полягає у використанні таких понять, як "глобалізація" та "глобальне суспільство".

2. Глобалізація та глобальне суспільство

Поняття "глобалізація" та "глобальне суспільство" з'явилися й набули широкого вжитку порівняно недавно. Вони походять від англійського слова "globe"(з лат. globus),яке означає кулю, земну кулю, нашу планету, світ, у якому ми живемо. Від цього слова було утворене слово "global" (глобальний), яке можна перекласти як "світовий", "всесвітній", "планетарний", "такий, що стосується всієї земної кулі". Від слова "global", у свою чергу, утворилися такі слова й поняття, як "globalize" (глобалізувати) і "globalization" (глобалізація), які в англійській мові позначають процес перетворення певного явища на сві-

152

тове, планетарне, поширення його по всій земній кулі. Спочатку ці слова почати вживати в суспільних науках. У 1961 р. слово "globalization" вперше зафіксовано в англомовному словнику. У 1983 р. Те-одор Левітг (Theodore Levitt), професор Гарвардської школи бізнесу видав статтю "Глобалізація ринків" ("The Globalization of Markets") [2]. Завдяки цій статті поняття глобалізації набуло значного поширення в Європі та США, а пізніше - в усьому світі.

Ще одне важливе поняття - "глобальне суспільство" (global society). Воно набуло поширення в 90-х pp. XX ст., тобто дещо пізніше, ніж поняття глобалізації, але воно так само було введено в науковий і повсякденний вжиток, щоб полегшити вивчення глобальних і глобалізаційних явищ і процесів. Безпосередній зміст поняття "глобальне суспільство" - суспільство, яке охоплює усю земну кулю; світове, планетарне суспільство. Це поняття виникло як протилежність до поняття національного, локального суспільства; суспільства, що знаходиться в межах певної місцевості або країни. Його почали широко вживати тоді, коли виникла потреба описувати ті явища і процеси, існування й діяльність яких відбувається в суспільствах багатьох країн світу. Стало зрозумілим, що сукупність окремих національних суспільств з тих чи інших причин можна розглядати як одне суспільство, тобто сутність, яка за своїми основними характеристиками нагадує ті чи інші локальні суспільства різних часів, країн і народів.