npsC5CF

звернулися з позовом до адміністрації зоопарку про відшкодування збитків, пов’язаних з похованням. Спорудженням надгробку і поминальним обідом. Адміністрація зоопарку проти позову заперечує, посилаючись на відсутність своєї вини.

Як вирішити справу ?

Задача 3. Душевнохворий Мишкін побив Буряка, пошкодив його мотоцикл, забив кролів. Потерпілий звернувся з позовом про відшкодування шкоди до матері Мишкіна. В суді було з’ясовано, що Мишкін недієздатним в судовому порядку не визнаний, а мати його на час заподіяння шкоди перебувала на лікуванні в лікарні.

Чи буде позов потерпілого задоволений ?

ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ:

1.Еволюція концепції приватного права.

2.Інтерес у цивільному праві.

3.Тенденціїї кодифікації цивільного права України.

4.Розвиток української науки цивільного права.

5.Основні цивільно-правові системи сучасності.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1.Система вітчизняного приватного права.

2.Цивільне право в системі українського права.

3.Система цивільного права.

4.Поняття та класифікація принципів цивільного права.

5.Цивільне право ті суміжні галузі права.

6.Функції цивільного права.

7.Акти цивільного законодавства.

8.Тлумачення цивільно-правових норм.

9.Цивільна дієздатність та її зміст.

10.Поняття і види дієздатності.

11.Інститут оголошення громадянина померлим.

12.Визнання особи недієздатною, обмеження дієздатності.

13.Поняття і ознаки юридичної особи.

14.Порядок утворення юридичної особи.

15.Поняття та види господарських товариств.

16.Підстави припинення юридичної особи.

17.Поняття та види об’єктів в цивільному праві.

18.Речі як об’єкти цивільного права. Класифікація речей.

19.Поняття та види особистих немайнових прав.

20.Поняття правочину і умови його дійсності.

21.Класифікація правочинів.

101

22.Поняття і види недійсних правочинів.

23.Форма правочину і правові наслідки порушення форми правочину.

24.Поняття та види довіреностей.

25.Форма та строк дії довіреності.

26.Поняття та види строків позовної давності. Початок перебігу позовної давності.

27.Зупинення та переривання перебігу позовної давності.

28.Поняття та зміст права власності.

29.Підстави виникнення права державної власності.

30.Спільна власність.

31.Поняття та види сервітутів.

32.Емфітевзис та суперфіцій як вид речових прав.

33.Час і місце відкриття спадщини.

34.Поняття спадщини.

35.Коло спадкоємців за законом. Зміна черговості.

36.Спадкування за заповітом. Форма заповіту.

37.Заповідальний відказ. Заповідальне покладання.

38.Спадкова трансмісія, спадкування за правом представлення.

39.Складання заповіту під умовою.

40.Усунення від спадщини.

41.Право на обов’язкову частку спадщини.

42.Прийняття та відмова від спадщини.

43.Спадковий договір.

44.Віндикаційний позов як засіб захисту права власності.

45.Негаторний позов як засіб захисту права власності.

46.Права автора.

47.Поняття та ознаки винаходу.

48.Поняття та види неустойки.

49.Завдаток. Відмінність завдатку від авансу.

50.Порука. Форма поруки. Підстави припинення поруки.

51.Застава. Види. Форма.

52.Поняття і види зобов’язань.

53.Підстави припинення зобов’язань

54.Поняття договору. Класифікація договорів.

55.Зміст договору. Істотні, звичайні і випадкові умови договору.

56.Поняття та істотні умови договору купівлі-продажу.

57.Обов’язки продавця за договором купівлі-продажу.

58.Поняття товару неналежної якості.

59.Права покупця при покупці неякісного товару.

60.Права покупця за договором роздрібної купівлі-продажу.

61.Особливості купівлі-продажу нерухомості.

62.Договір довічного утримання.

63.Поняття та істотні умови договору поставки.

102

64.Порядок приймання продукції за кількістю та якістю

65.Відповідальність сторін за невиконання договору поставки.

66.Договір контрактації.

67.Договір ренти та її види.

68.Істотні умови договору майнового найму.

69.Обов’язки сторін за договором майнового найму.

70.Підстави дострокового розірвання договору майнового найму.

71.Договір оренди земельної ділянки.

72.Договір лізингу та його різновиди.

73.Договір найму житла та його види.

74.Право наймача на приватизацію житла.

75.Переважні права наймача жилого приміщення.

76.Загальна юридична характеристика договору підряду.

77.Обов’язки підрядчика.

78.Транспортне законодавство в системі цивільного законодавства.

79.Правова природа договору перевезення вантажів.

80.Поняття та види перевезень. Транспортування.

81.Обов’язки сторін за договором перевезення вантажів.

82.Відповідальність сторін за договором перевезення вантажів.

83.Підстави складання Комерційного акту і акту Загальної форми.

84.Підстави звільнення перевізника від відповідальності вантажу.

85.Основні страхові поняття.

86.Правові форми та види страхування.

87.Правова природа страхового договору.

88.Обов’язки сторін за договором страхування.

89.Поняття та види обов’язкового страхування.

90.Підстави відмови у виплаті страхової суми.

91.Правова природа договору комісії, його відмінність від інших договорів.

92.Поняття та види кредиту.

93.Умови кредитного договору.

94.Правова природа договору зберігання та його види.

95.Межі відповідальності зберігача за договором.

96.Договір на охорону об’єктів.

97.Договір на охорону жилих приміщень.

98.Юридична природа договору факторингу.

99.Поняття та види недоговірних зобов’язань.

100.Загальні умови цивільно-правової відповідальності.

101.Вина в цивільному праві.

102.Зобов’язання, що виникають із з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

103.Умови виникнення зобов’язань, що виникають із Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

103

104.Система деліктних зобов’язань в цивільному праві.

105.Сучасна класифікація джерел підвищеної небезпеки.

106.Особливість відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

107.Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані необхідної оборони і крайньої необхідності.

108.Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітнім, недієздатним і особою, яка не розуміла значення своїх дій.

109.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

110.Відшкодування шкоди, завданої смертю громадянина.

111.Відповідальність за шкоду, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів.

112.Відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів.

113.Умови виникнення зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи.

114.Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.

104

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА

В умовах перетворення багатьох сфер суспільного життя, становлення і розвитку незалежної української держави як професія правника, так і професія правоохоронця є надзвичайно відповідальними. Кожен фахівець у галузі юриспруденції, так само як освічений і професійно підготовлений працівник міліції повинен не лише знати нормативно-правові акти, вміти розв’язати певну юридичну ситуацію відповідно до чинного законодавства, дати фахову пораду людині, яка звернулася по допомогу, але й діяти згідно з етичними вимогами, які утворюють комплекс морально-професійних норм. Належний рівень морально-етичного розвитку, загальної та естетичної культури фахівця разом із професійними знаннями, умінням та навичками є показником його професійної зрілості.

Професійна етика як навчальна дисципліна безпосередньо пов’язана з потребами української держави і суспільства у формуванні моральних якостей у працівників різних професій. І в першу чергу тих, діяльність яких регламентується комплексом морально-етичних норм. Засвоєння комплексу морально-естетичних цінностей забезпечує формування не лише духовної цілісності та індивідуальної неповторності особи, а й розвиток її гуманістичного творчого ставлення до своєї професійної діяльності, культури спілкування з різними категоріями населення, моральної досконалості, можливості подолання професійної деформації. Ступінь усвідомлення юристом та правоохоронцем своєї місії служіння закону, істині й добру, справедливості й гуманізму, залежить від закладених правових, моральних та естетичних цінностей, їх практичного взаємозв’язку.

Мета дисципліни – формування та поглиблення знань про етичні засади регуляції суспільного життя та професійної діяльності, розвиток у навчанців почуття професійного і громадянського обов'язку, гуманності, толерантності, шанобливого ставлення до закону, чесності, патріотизму та інших моральних якостей, необхідних при виконанні професійних завдань.

Предмет дисципліни – закономірності розвитку та функціонування моралі в суспільстві, її природа, сутність та багатоманітні форми прояву, морально-етичні виміри юридичної та правоохоронної діяльності в Україні.

Завдання дисципліни – сформувати системні та глибокі знання про предмет і основні проблеми етики, призначення цієї навчальної дисципліни, її понятійно-категоріальний апарат, сутність, природу, структуру та функції моралі як універсального регулятора суспільних відносин, морально-етичні принципи професійної діяльності, актуальні морально-правові проблеми сучасного суспільного життя та перспективи їх розв’язання; сприяти світоглядному самовизначенню, розвитку загальної та професійно-етичної культури.

105

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

-теоретичні основи етики та професійної етики;

-основні напрями і течії сучасної етики;

-особливості проявів моральних чинників у професійній діяльності;

-основні проблеми, що постають в ситуації морального вибору;

-специфіку моральних конфліктів у професійній діяльності;

-шляхи підвищення загальної та професійно-етичної культури.

Уміти:

-характеризувати та систематизувати основні професійно-етичні категорії;

-орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики, застосовувати для аналізу конкретних життєвих ситуацій їх надбання з метою безпосереднього відтворення духовно-етичних знань у професійному досвіді;

-застосовувати на практиці навички і знання ділового спілкування, ділового та службового етикету;

-підтримувати прагнення до самовдосконалення, найвищої професійної майстерності та духовно-культурного розвитку.

Навчанці повинні вести робочий зошит, у якому в конспективному

вигляді мають бути відображені основні положення нормативних актів, винесених в курсі для етико-правового обговорення. Викладання дисципліни передбачає використання різноманітних форм навчання, розроблених кафедрою з урахуванням профілю підготовки фахівців у НАВС. Засвоєння навчального матеріалу відбувається більш продуктивно, якщо в процесі занять моделювати та розглядати життєво-професійні ситуації, пов’язані з пошуком, вибором і морально-етичним обґрунтуванням оптимального варіанту, бажаної альтернативи поведінки, дискутувати щодо найбільш гострих проблемних ділянок професійної діяльності, забезпечувати можливість аргументації власної позиції та стимулювати використання інших способів здійснення зворотного зв’язку і створення інтерактивного навчального середовища.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Гідність – характеристика людини з точки зору її внутрішньої цінності,

відповідності власному призначенню, яка виражається у самоповазі та вимагає відповідного ставлення з боку інших.

Гуманізм – принцип світогляду, права, моралі, який означає розуміння людини як вищої цінності, відповідне забезпечення можливостей до її самовдосконалення, розвитку творчих сил і здібностей, захист свободи і гідності людини, її прав та інтересів, прагнення щастя, задоволення матеріальних і духовних потреб.

106

Етика – галузь філософського знання про сутність, природу та закономірності розвитку моралі, її роль у житті суспільства та людини; філософська дисципліна, яку ще називають практичною філософією.

Етикет – це сукупність формальних правил, що регулюють зовнішній прояв людських стосунків, а саме: поводження з людьми, форми звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінка в місцях загального користування, манери, одяг тощо.

Мораль – специфічна форма суспільної свідомості, система принципів, ідеалів, установок, цінностей і норм, які відображають взаємозв’язки та регулюють відносини між людьми з точки зору протиставлення Добра і Зла; духовний феномен (явище), властивий будь-якій людській спільноті як такій.

Моральна культура – це характеристика рівня розвитку людини як моральної особистості, а також сукупність моральних якостей (рис), притаманних певному суспільству, класу, професії, які характеризують рівень їхньої моральної свідомості та поведінки.

Моральний вибір – духовно-практичний акт, у процесі якого моральна свідомість особи надає вибіркову перевагу одним цінностям і нормам, відкидаючи інші, і цим визначає поведінку людини в ситуації, що склалася.

Моральні принципи – найбільш загальні вимоги до поведінки людини в її ставленні до середовища і до себе, які визначають основну лінію її діяльності.

Моральний ідеал – категорія моральної свідомості, у якій моральні вимоги до людей відображаються у вигляді образу морально досконалої особи, яка втілює в собі всі найкращі і найвищі моральні якості (чесноти).

Моральний конфлікт – це зіткнення моральних норм індивідуальної та суспільної свідомості, протистояння, яке пов’язане з боротьбою мотивів, вимагає морального вибору і виявляється у вчинках і поведінці людини.

Моральний ризик – моральне рішення, що приймається людиною в умовах невизначеності майбутнього результату, тобто за відсутності гарантії успіху і наявності високої вірогідності невдачі.

Моральні норми – це найбільш прості форми моральних вимог до кожної людини, зразки і стандарти поведінки. Вони дозволяють робити правильний вибір та діяти у типових ситуаціях і зорієнтовані на підтримку суспільного життя та діяльності людей.

Обов’язок – одна з основних категорій етики, що виражає суспільну необхідність як певну моральну вимогу, яка усвідомлюються людиною і виконується нею добровільно за власним переконанням.

Професійна етика – це 1) система моральних норм, принципів, цінностей, які регулюють відносини між людьми у їхній професійній діяльності; 2) навчальна дисципліна, яка вивчає особливості реалізації норм моралі у діяльності людей, об’єднаних спільним фахом.

107

Структура професійної етики юриста – це система знань про: 1) вищі моральні принципи та їхню реалізацію у праві та юридичній діяльності; 2) професійні морально-етичні категорії та цінності; 3) моральнісний зміст професійної діяльності (моральний вибір і ризик, конфлікти, професійна деформація та ін.); 4) моральну культуру як характеристику особистості юриста та шляхи її формування.

Совість – це контрольно-регулятивний механізм моральної свідомості, внутрішня оцінка людиною своїх думок, почуттів, вчинків крізь призму вищих моральних цінностей і переживання відповідальності за свою поведінку перед іншими людьми.

Функції моралі – це напрямки впливу моралі на людину і суспільство, роль, яку мораль відіграє у житті суспільства і людини, забезпечуючи їх цілісність і розвиток (світоглядна (у т.ч. пізнавальна та ціннісна), інтегративна, регулятивна, комунікативна, виховна та ін.).

Честь – категорія етики, що відображає моральну цінність особи, суспільну й індивідуальну оцінку моральних якостей та вчинків людини як представника певної соціальної групи (верстви, професії).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

	№	Назви тем	Кількість годин
			Лекції	Семінари
		Етика як наука про мораль.
	1.	Поняття, структура та функції	2	2
		моралі
	2.	Професійна етика: сутність,	1	2
		основні принципи та категорії
	3.	Діловий (службовий) етикет	1	2
		Всього	4	6

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ Навчальна та наукова література:

1.Бачинин В. Этика: Энциклопедический словарь. – Х.: Издательство Михайлова В.А., 2005. – 287 с.

2.Брежнева А.П., Горбачев А.И., Лытов Б.В., Мельников В.П., Нечипоренко В.С. Гражданская служба: нравственные основы, профессиональная этика: Учеб. пособие / В.М. Соколов (общ.ред.), А.И. Турчинов (общ.ред.). – М.: Статут, 2006. – 331 с.

3.Бродецький О.Є. Етика: Навч. посібник/ Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. – Чернівці : ЧНУ, 2009. – 120 с.

108

4.Вовк В.М., Кравець В.М., Симон Ю.С. та ін. Словник основних термінів з філософських дисциплін. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 120 с.

5.Гнасуну Б. Резони, правила, права // Філософська думка. – 2009. – № 4.

–С.67-74.

6.Грані людського буття: Позитивні та негативні виміри антропокультурного. – К.: Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2010. – 352 с.

7.Гребеньков Г.В., Фіолевський Д.П. Юридична етика: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. – 2. вид., випр. – К.: Алерта, 2005. – 212 с.

8.Зеленкова И.Л. Этика: Учебное пособие для студентов учреждений, обеспечивающих получение высшего образования. – 3-е изд. – Мн.: ТетраСистемс, 2008. – 351 с.

9.Канке В.А. Современная этика. – М: Омега-Л, 2008. - 394 с.

10.Капто А. Профессиональная этика / Институт социально-политических исследований РАН. – М., 2006. – 800 с.

11.Кобликов А.С. Юридическая этика: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. "Юриспруденция". – 4-е изд., с изм. – М. : НОРМА, 2011. – 165 с.

12.Лоренц К. Так называемое зло/ А.И.Федоров (пер.с нем.); А.В.Гладких (ред. пер.). – М.: Культурная революция, 2008. – 616 с.

13.Малахов В.А. Етика: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2004. – 400 с.

14.Мовчан В.С. Етика: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 483 с.

15.Основи професійної етики та естетичної культури: до проведення масових заходів та спортивних змагань: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2012. – 250 с.

16.Парасюк В.М., Кондратьєв І.М. Професійна етика слідчого органів внутрішніх справ : навч. пос. : Льв. ін.-т внутр. справ, 2006. – 67 с.

17.Петрушенко В., Сурмай І., Карвацька Г. та ін. Етика та естетика: Навч. посіб. для студ. усіх напрямів підгот. / В.Л. Петрушенко (ред.) – Л.: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2007. – 251с.

18.Потребчук А. Справедливість покарання // Філософська думка. – 2005.

–№ 5. – С.111-123.

19.Розин В.М. Конституирование себя и реальности как способ жизни новоевропейской личности и философа // Вопросы философии. – 2009.

–№ 7. – С. 91-106.

20.Сидоренко В.К. Основи етикету: Навчальний посібник / В.К. Сидоренко, І.О. Агалець. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – 162 с.

21.Словарь философских терминов. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 2005. – 730 с.

109

22.Сучасна енциклопедія етикету / О. Д. Сиплива (авт.-уклад.), І.Г. Данилюк (пер.з рос.). – Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2007. – 304 с.

23.Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр ―Академія‖, 2005. – 416 с.

24.Трухин И.А. Прихотливые тропы современной морали. – К.: Центр учебной литературы, 2007. – 463 с.

25.Федоренко О.І. Система підготовки майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками. – Х. : ППВ "Нове слово",

2007. – 330 c.

26.Формування психологічної готовності працівників органів внутрішніх справ до дій в екстремальних ситуаціях затримання озброєного злочинця [Текст] : науково-практич. посібн. – К. ; Чернівці : ЧНУ, 2013.

– 96 с.

27.Шек Г. Зависть. Теория социального поведения/ В.Кошкин (пер. с англ.); Ю.Кузнецов (ред. пер.). – М.: ИРИСЭН, 2008. – 537 с.

28.Этика. Учебник для ВУЗов / под ред. А.А. Гусейнова, Е.Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2011. – 497 с.

Нормативно-правові акти:

29.Декларація Парламентської Асамблеї Ради Європи про поліцію, прийнята у 1979 р., резолюція № 690.

30.Декларація проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 09.12.1975 р.

31.Европейский Кодекс Полицейской этики. Рекомендация 2001, принятая Комитетом министров совета Европы. 19 сентября 2001 р.

32.Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України (схвалений колегією ВС України 5 жовтня 2000 року № 7 км/8).

33.Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод, прийнята Радою Європи (Рим 04.11.1950).

34.Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.

35.Закон України ―Про боротьбу з корупцією‖ від 05.10.1995 р. № 357/95ВР.

36.Закон України ―Про державну службу‖ (зі змінами та доповненнями від 11 липня 1995 р. ) // ВВУ. – 1993. – № 52.

37.Закон України ―Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ‖ від 22.02.2006 р. № 3460-ІV.

38.Закон України ―Про заcади запобігання та протидії корупції‖ від 07.04.2011 р. № 3206-VІ зі змінами та доповненнями.

39.Закон України ―Про захист суспільної моралі‖ від 20.11.2003 р. № 1296–IV. // Офіційний вісник України. – 2003. - № 52.

40.Закон України ―Про міліцію‖ від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ зі змінами та доповненнями.

110