npsC5CF

Всього

6

8

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Дмитренко Ю.П. Трудове право України: підручник / Ю.П.Дмитренко.

– К.: Юрінком Інтер, 2009. – 624 с.

2.Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 544 с. – С.50.

3.Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") Справа № 17/81-97 від 9 липня 1998 року

4.Конвенція №158 про розірвання трудових відносин 1982 р. Рат. 04.02. 1994 (ВВР, 1994 p., N23, ст. 166)

5.Конвенція №95 про захист заробітної плати 1949 р. Рат. 30.06.1961 (ВВР, 1961 p., №46, ст. 512)

6.Конвенція №47 про сорокагодинний робочий тиждень 1935 р. Рат. 09.06.1956 (ВВР, 1956 p., №5, ст. 75)

7.Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року.

8.Кодекс законів про працю,

9.Закон України «Про відпустки»

10.Закон України «Про колективні договори і угоди».

11.Закон України «Про оплату праці»

12.Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р.

13.Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р.

14.Закон України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 р.

15.Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року

16.Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 6.06.1995

17.Указ Президента України «Про Національну тристоронню соціальноекономічну раду» від 2 квітня 2011 року N 347/2011.

18.Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203 // Зібрання постанов

181

Уряду України. — 1993. — № 6. — Ст. 121. Зібрання постанов Уряду України. — 1995. — № 11. — Ст. 264.

19.Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 115.

20.Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

21.Дисциплінарний статут прокуратури

22.Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19 березня 1994 р.

23.Типова форма контракту з працівником, затверджено наказом Мінпраці України від 15.04.94 N 23 // http://zakon.rada.gov.ua.

24.Положенні про Державну інспекцію України з питань праці, що затверджене Указом Президента від 6 квітня 2011 року №386/2011.

25.Перелік посад і робіт, котрі заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва», затверджений Постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 28 грудня 1977 р. № 447/24Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена Наказом Мінпраці України, Мін'юсту України і Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 р.

26.Про затвердження типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» // Наказ Державний комітет статистики України № 495/656 від 25 грудня 2009 р.

27.Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р.

28.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 р. № 14

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ Тема 1. Поняття трудового права

Лекція – 2 години

1.Предмет, методи та система трудового права.

2.Джерела трудового права

3.Суб’єкти трудового права.

182

Тема 2. Правове регулювання трудового права

Лекція – 2 години

1.Поняття, сторони, порядок укладення і види трудового договору.

2.Поняття і види переведення на іншу роботу. Поняття переведення, переміщення, відсторонення і їх співвідношення.

3.Особливості припинення трудового договору:

3.1.з ініціативи працівника.

3.2.з ініціативи роботодавця.

3.3.з ініціативи третіх осіб.

Тема 3. Правова характеристика окремих аспектів трудових правовідносин

Лекція – 2 години

1.Поняття, види та порядок надання відпусток за законодавством України.

2.Системи і форми заробітної плати.

3.Гарантійні і компенсаційні виплати за законодавством України.

4.Поняття і види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема 1. Поняття трудового права

Семінар - 2 години

1.Предмет, методи та система трудового права.

2.Джерела трудового права

3.Суб’єкти трудового права:

3.1.Правове становище фізичних осіб як працівників.

3.2.Правове становище роботодавців.

3.3.Профспілки як суб’єкти трудових правовідносин.

3.4.Державні органи як суб’єкти трудових правовідносин.

Література

1-28

Тема 2. Правове регулювання трудового права

Семінар - 2 години

1.Поняття, сторони, види і порядок укладення трудового договору.

2.Поняття і види переведення на іншу роботу. Переведення, переміщення, відсторонення і їх співвідношення.

3.Особливості припинення трудового договору:

3.1.з ініціативи працівника.

3.2.з ініціативи роботодавця.

3.3.з ініціативи третіх осіб.

183

Задача 1. 17 річний Кадубець Микола відразу після закінчення школи вирішив влаштуватись на роботу підсобним працівником на шахту, оскільки за загальним правилом трудова правосуб’єктність виникає з 16 років, але на його подив у прийомі на роботу було відмовлено, оскільки він не досяг 18-річного віку. Чи правомірна відмова у працевлаштуванні?

Задача 2. В., якому виповнилось 15 років, вирішив влаштуватись на роботу у вільний від навчання час. Роботодавець Обласного Почтампу м.Черкас відмовив В. на тій підставі, що він ще неповнолітній. Чи правомірно відмовлено у проханні В.?

Задача 3. У судовому засіданні було встановлено, що викладач П. був переведений старшим викладачем до коледжу університету для заміни тимчасово відсутнього працівника строком на чотири місяці. П. згоди на таке переведення не давав і, незважаючи на підвищення заробітної плати, вимагав перевести його викладачем університету. Яке рішення необхідно прийняти за заявою П.? Чи правомірні дії роботодавця?

Задача 4. В. прийнята на роботу на строк перебування у відпустці по догляду за дитиною С.. Коли С. вийшла на роботу, роботодавець звільнив В. у зв’язку із закінченням строку трудового договору без згоди профкому. В. оскаржила звільнення до суду, вказавши у заяві, що вона вагітна і про це сповіщала роботодавця під час роботи довідкою медичної установи. Обґрунтуйте, посилаючись на норми права, рішення суду.

Тема 3. Правова характеристика окремих аспектів трудових правовідносин

Семінар - 2 години

5.Поняття, види та порядок надання відпусток за законодавством України.

6.Системи і форми заробітної плати.

7.Гарантійні і компенсаційні виплати за законодавством України.

8.Поняття і види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.

Література

1-28

184

Задача 1. Шофер автомобіля З. звернувся до директора підприємства з проханням надати йому відпустку без збереження заробітної плати на тиждень у зв'язку із укладенням шлюбу. Директор відмовив З. у наданні відпустки у зв'язку з необхідністю виконати річний план і рекомендував перенести укладання шлюбу. Чи правомірні дії директора?

Задача 2. Відпрацювавши робочий рік, К. написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні. Заяву було задоволено частково і відпустку надано в обсязі 12 календарних дні. Чи правомірні дії роботодавця?

Задача 3. Працівниця заводу звернулася із заявою до роботодавця з проханням встановити їй неповний робочий день, оскільки їй необхідно здійснювати догляд за важко хворою мамою, що проживає з нею. Керівник заводу відмовив їй посилаючись на умови виробництва. Чи правомірна відмова? Ваші юридичні поради працівниці щодо подальших дій.

Задача 4. Головний енергетик заводу С. був звільнений з роботи за прогул без поважної причини. С. оскаржив це звільнення, і у своїй позовній заяві зазначив, що він дійсно був відсутній на роботі сім днів у зв'язку з тяжкою хворобою батька. У судовому засіданні було встановлено, що батько С. після тяжкої хвороби помер. Чи є звільнення С. законним? Яке рішення винесе суд?

Тема 4. Правове регулювання матеріальної відповідальності сторін трудового права

Семінар - 2 години

1.Поняття та умови матеріальної відповідальності працівників за законодавством України про працю.

2.Види матеріальної відповідальності працівників:

2.1.Обмежена матеріальна відповідальність працівників.

2.2.Повна матеріальна відповідальність працівників.

2.3.Підвищена (кратна) матеріальна відповідальність працівників.

3.Визначення розміру шкоди та порядок її покриття.

Література

1-28

Задача 1. Фрезерувальник І. під час роботи через необачність пошкодив верстат, чим заподіяв шкоду підприємству на суму 9000 грн. Роботодавець пред’явив позов до І. про стягнення шкоди (5000 грн. – вартість ремонту, 4000 грн. – вартість простою верстата). У судовому засіданні було встановлено, що І. повинен нести обмежену матеріальну відповідальність і це

185

стало підставою припинення справи. Чи правомірно вчинив суд? Як вчинити роботодавцю?

Задача 2. Інженер заводу О. поїхав із шофером А. цього ж заводу на автомашині у відрядження. Ставши перепочити вони випили, потім О. витяг у сплячого А. ключі запалювання і поїхав на машині за горілкою, по дорозі потрапив у аварію, чим заподіяв матеріальну шкоду заводу на суму 27390 грн. Хто повинен нести, яку матеріальну відповідальність і в якому розмірі?

Задача 3. Лаборант У., проводячи дослідження, підключив прилад до мережі високого напруження і прилад згорів. Власник оголосив догану У. і стягнув із його зарплати шкоду у повному обсязі. У. заперечував, пояснюючи, що прилад зіпсував випадково, а застосування двох стягнень за один проступок незаконне. Чи допускається застосування двох стягнень за одне правопорушення? Яку матеріальну відповідальність може нести У. в даному випадку?

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1.Предмет, методи та система трудового права.

2.Джерела трудового права

3.Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного та права соціального забезпечення.

4.Система трудового права як галузі права.

5.Поняття та класифікація джерел трудового права.

6.Конституція України як основне джерело трудового права.

7.Локальні (місцеві) правові норми в регулюванні праці.

8.Поняття і види суб’єктів трудового права.

9.Трудова правосуб’єктність громадян і роботодавців.

10.Професійні спілки і їх органи як суб’єкти трудового права.

11.Поняття і значення колективного договору.

12.Сторони, форма і зміст колективного договору.

13.Система соціального партнерства в сучасній Україні.

14.Суб’єкти соціального партнерства в Україні.

15.Поняття і види зайнятості громадян.

16.Державна служба зайнятості, її структура і функції.

17.Поняття, сторони, порядок укладення і види трудового договору.

18.Поняття і види переведення на іншу роботу.

19.Переведення, переміщення, відсторонення і їх співвідношення.

20.Особливості припинення трудового договору з ініціативи працівника.

21.Особливості припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.

22.Особливості припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб.

23.Поняття і види робочого часу.

24.Режим та облік робочого часу. Надурочні роботи.

186

25.Поняття і види часу відпочинку.

26.Поняття і види відпусток.

27.Право на відпустку і порядок її надання.

28.Поняття, види та структура заробітної плати за законодавством України.

29.Правові методи регулювання оплати праці.

30.Системи і форми заробітної плати.

31.Норми праці. Гарантійні і компенсаційні виплати за законодавством України.

32.Поняття, значення і правові методи забезпечення трудової дисципліни.

33.Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.

34.Поняття і види заохочень та їх застосування.

35.Поняття і види дисциплінарної відповідальності.

36.Поняття і види дисциплінарних стягнень, і порядок їх застосування.

37.Поняття та умови матеріальної відповідальності працівників за законодавством України про працю.

38.Види матеріальної відповідальності працівників.

39.Визначення розміру шкоди та порядок її покриття.

40.Поняття та правове регулювання охорони праці.

41.Спеціальні гарантії прав на охорону праці працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах праці

42.Спеціальні гарантії права на охорону праці жінок, неповнолітніх осіб та осіб з пониженою працездатністю

43.Організація охорони праці на підприємстві, в установі, організації.

44.Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій пов’язаних виробництвом. Відповідальність за порушення норм з охорони праці.

45.Правове значення медичних оглядів і інструктажів в забезпеченні охорони праці.

46.Правовий статус органів по нагляду і контрою за охороною праці.

47.Правові проблеми відповідальності за порушення норм і правил з

охорони

праці.

187

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Демократичні перетворення, що відбулися в Україні після проголошення незалежності, обумовили необхідність перебудови всього державного механізму з метою приведення його до міжнародних стандартів у галузі захисту прав людини. В зв’язку з цим, особливо гостро постала необхідність трансформації судової гілки влади та створення дієвого механізму захисту прав і свобод громадян. Такий механізм, перш за все, повинен забезпечувати захист особи від свавілля чиновників, оскільки останні наділені значним обсягом владних повноважень та можуть приймати рішення, обов’язкові для виконання. Саме тому потреба дієвого контролю за діями органів публічного управління цілком логічно викристалізувалася в ідею створення незалежних адміністративних судів, які є невід’ємним атрибутом сучасної демократичної правової держави та однією з гарантій дотримання законності в сфері публічного управління.

Адміністративна юстиція в Україні як інститут судового захисту прав громадян від порушень з боку влади представлена спеціалізованими адміністративними судами та адміністративним судочинством.

Створення адміністративних судів в Україні є значним позитивним кроком у розвитку держави та суспільства.

Адміністративне судочинство – це урегульована законом діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ. З набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство стало самостійним видом судочинства поряд з конституційним, цивільним, господарським, кримінальним.

Адміністративне судочинство – одна з основних спеціальних юридичних дисциплін, що вивчає закономірності судового розгляду і вирішення справ про оскарження дій або бездіяльності посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що порушують права осіб.

Призначенням навчального курсу "Адміністративне судочинство" є надання слухачам вищого навчального закладу освіти глибоких знань щодо основних категорій адміністративного судочинства, механізмів судового захисту прав, свобод та інтересів учасників правовідносин, що виникають у сфері публічної адміністрації, знайомства з системою спеціалізованих судів, які здійснюють адміністративне судочинство.

Адміністративне судочинство є новим, об’ємним, мобільним та нестабільним. Це вимагає від слухачів юридичних навчальних закладів підвищеної уваги до змін, які відбуваються у адміністративному судочинстві та чинному законодавстві України.

Вивчення курсу "Адміністративне судочинство" передбачає здобуття знань на лекціях, семінарських та практичних заняттях, а також у процесі

188

самостійної роботи слухачів з нормативними джерелами та літературою із запропонованого навчального курсу.

Тематичним планом по курсу "Адміністративне судочинство" передбачено проведення семінарських і практичних занять, а також відводиться час для індивідуальної та самостійної роботи слухачів і слухачів з метою глибшого вивчення найбільш складних тем. Вказані заняття проводяться з метою надання слухачам допомоги у засвоєнні тем курсу, виробленні самостійності у здобутті знань, вмінь користуватися нормативними актами, а також з метою вивчення та закріплення практичного досвіду.

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні:

Знати:

вивчити конспект лекції, літературу, вказану у плані занять по цій темі, прочитати відповідний розділ у підручнику;

вивчити та законспектувати в зошиті закони та підзаконні нормативні акти, рекомендовані науково-педагогічними працівниками на лекції;

скласти логічну схему відповіді на кожне питання, яке винесене для

обговорення на семінарі.

Під час підготовки до практичного заняття, слухачи поряд з вивченням і конспектуванням рекомендованої літератури повинні:

Уміти

підібрати нормативні матеріали (закони та інші нормативні акти органів влади та управління, накази), необхідні для вирішення практичних задач;

підготувати мотивовані відповіді на задачі;

при підготовці відповідей необхідно враховувати загальнотеоретичні рекомендації з адміністративного права.

На індивідуальних заняттях передбачається:

самостійна робота слухачів з вивчення рекомендованих тем;

конспектування нормативних актів;

аналіз проблемних питань;

консультації науково-педагогічних працівників з найбільш складних для засвоєння питань;

контроль науково-педагогічних працівників за роботою студенти.

При виступах на семінарських і практичних заняттях необхідно використовувати позитивний досвід органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також судову практику, аналізувати нормативні акти, огляди, довідки і рекомендації, особистий практичний досвід студентів.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Адміністративна справа (справа адміністративної юрисдикції) —

1) форма об’єктивізації (зовнішній вираз, матеріальна оболонка) будь-якого питання, яке вирішується шляхом застосування норм адміністративного права і прийняття владного рішення компетентним суб’єктом; 2) переданий на

189

вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який основі законодавства здійснює владні функції.

Адміністративна юрисдикція — 1) у широкому розумінні це юридично оформлене право компетентного суб’єкта здійснювати свої функції щодо об’єктів, структур, сфер. Наприклад: юрисдикція України щодо штучних островів; реєстрація банку в юрисдикції, де він фактично не знаходиться; 2) у вузькому розумінні це підсудність (підвідомчість) справ.

Адміністративна юстиція – гарантований державою та закріплений чинним національним законодавством спеціально-правовий спосіб захисту фізичними та юридичними особами своїх прав та інтересів від неправомірних дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб), який полягає у судовому розгляді та вирішенні публічно-правових спорів системою адміністративних судів.

Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

Адміністративний позов – звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод, та інтересів у публічно-правових відносинах.

Адміністративний процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.

Адміністративний суд — суд загальної юрисдикції, до компетенції якого Кодексом адміністративного судочинства віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Відповідач – суб’єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічноправових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.

Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:

-верховенство права;

-законність;

-рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і

судом;

190