Методичка на 2-й курс
.pdfАпатризм (від грецьк. apatris – той, хто не має вітчизни) – стан людини, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.
Біпатрізм (від лат. bis – двічі та грецьк. patrid – батьківщина) – стан людини, яка перебуває одночасно в громадянстві двох та більше держав.
Вето (лат. veto – забороняю) – акт, що призупиняє або не допускає введення в дію рішення будь-яких органів.
Парламентське право – це система конституційно-правових норм, що регулюють статус парламенту, його внутрішні та зовнішні зносини. Регламенти парламентів та їх палат є основним джерелом парламентського права.
Політичний режим – це способи і методи здійснення державної влади. Промульгація – це офіційне проголошення закону прийнятого
парламентом. Означає санкціонування законопроекту главою держави у встановлені конституцією строки, та опублікування закону в офіційному виданні.
Територіальний устрій – це система взаємовідносин між державою в цілому, тобто його центральною владою і територіальними складовими частинами.
Форматор – особа котрій глава держави доручає визначити коло потенційних членів уряду, які можуть мати підтримку парламентської більшості.
Форма правління – це система формування і взаємовідносини глави держави, вищих органів законодавчої і виконавчої влади.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
|
Назви тем |
|
Семі- |
Прак- |
з/п |
|
Лекції |
тичні |
||
|
|
нари |
|||
|
|
|
|
заняття |
|
|
|
|
|
|
|
1. |
|
Предмет, метод та джерела |
2 |
2 |
– |
|
державного права зарубіжних країн |
||||
|
|
|
|
|
|
2. |
|
Форми держави в зарубіжних |
2 |
2 |
– |
|
країнах |
||||
|
|
|
|
|
|
3. |
|
Органи законодавчої влади в |
2 |
– |
– |
|
зарубіжних країнах |
||||
|
|
|
|
|
|
4. |
|
Система державних органів |
– |
2 |
– |
|
зарубіжних країн |
||||
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
6 |
6 |
– |
|
Форма підсумкового контролю – залік.
91
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1.Алебастрова И.А. Конституционное право зарубежных стран: Учеб. пособие. – М.: Юрайт-М, 2001.
2.Арановский К.В. Конституция как государственно-правовая традиция и условия ее изучения в российской правовой среде // Известия вузов. Правоведение. – 2002. – № 1. – С. 56-60.
3.Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран: Учеб. пособие. – М.: Форум-ИНФРА-М, 2000.
4.Арбузкин А.М. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юристъ,
2004.
5.Афанасьев С.Ф., Зайцев А.И. Об истории специализации юрисдикционных органов // Известия вузов. Правоведение. – 2002. – № 2.
–С. 135-147.
6.Баглай М.В. Конституционное право зарубежных стран 3-е издание 2010.
7.Батанов О.В., Кампо В.М. Муніципльне право зарубіжних країн: Навч. посіб: У 2-х ч. / – К.: Знання України, 2006. (Серія "Інновац. Освіт. Технології у муніцип. Праві"). Ч. 1 / О.В. Батанов, В.М. Кампо. – 2006. – 148 с.
8.Бойко О. Юридична природа інституту президентства // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 69-71.
9.Боботов С.В. Законодательный процесс в Великобритании // Журнал Российского права. – 1998. – № 415. – С. 223-234.
10.Бульба О. Деякі аспекти реалізації принципу поділу влади в державах Центральної та Східної Європи. // Право України Юридичний журнал
2008. – № 4. – С. 151-155.
11.Витрук Н.В. Конституционное правосудие: Судеб. Конституционное право и процесс: Учебное пособие для студентов вузов. – М., 1998.
12.Гельфенбуйн М. Судоустройство Государства Израиль // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – С. 63-65.
13.Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: Астон, 2003.
14.Григонис Э.П. Краткий курс Конституционное право зарубежных стран.
–Питер., 2010.
15.Децентралізація публічної влади в унітарній державі: Автореф. дис...
канд. юрид. наук: 12.00.01 / Р.А. Колишко / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2003.
16.Деятельность правоохранительных органов зарубежных стран: Сб. материалов / Академия управления МВД России. Отдел науч. информации и координации научных исследований. – Выпуск 1. – М.,
2001.
17.Дмитриев Ю.А. К вопросу об определении предмета отрасли конституционного права // Государство и право. – 2002. – № 7. – С. 18-32.
92
18.Домрин А.Н. Федеральная интервенция: особенности правового регулирования в зарубежных странах // Журн. рос. права. – 1998. – № 3. – С. 103-117.
19.Златопольский Д.Л. О конституциях стран Восточной Европы // Журнал рос. права. – 1998. – № 2. – С. 118-126.
20.Италия. Конституция и законодательные акты. – М., 1989.
21.Керимов А.Д. О своеобразии государственной системы современной Франции // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 71-74.
22.Князев С.Д. Российский федерализм: конституционно-правовое содержание и проблемы реализации. // Государство и право 2008. – №1. – С. 232-239.
23.Коваль В.С. Медведєв Ю.Л. Державне право зарубіжних країн: Навчально-методичний посібник до сем. та інд. занять / Луганська академія внутрішніх справ. – Луганськ, 2005. – 246 с.
24.Ковачев Д.А. Федерация в зарубежных странах: актуальные аспекты // Журн. рос. права. – 1998. – № 7. – С. 120-129.
25.Козакевич О. Конституційний суд Австралії: факти // Юрид. вісник України. – 2002. – № 10. – С. 12.
26.Конституции государств Европейского Союза / Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации.
–М., 1997.
27.Конституции зарубежных государств. США. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Испания. Греция. Япония. Канада: Учебное пособие / Сост., введение, вступ. ст. В.В. Макланов. – 2-е изд.: испр. и доп. Законы в изданиях БЕКа. – М., 1997.
28.Конституции зарубежных стран: Сборник. – М., 2000.
29.Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Под ред. д.ю.н. А.С. Автономова. – М.: Юриспруденция, 2001.
30.Конституционное (государственное) право зарубіжних стран. Учебник. В 4-х томах / Отв. ред. Б.А. Страшун. – М.: Изд. БЕК, 1995.
31.Конституционное право зарубежних стран: учебник / Руководитель авт. колл. и отв. ред. Б.А. Страшун 3-е изд. пересмотр. и доп. – М.: норма,
2008. – 1136 с.
32.Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд: В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007.
–384 с.
33.Конституционное право государств Европы: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов /Отв. ред. Д.А. Ковичев. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 320 с.
34.Конституції нових держав Європи і Азії. – К., 1996.
35. Конституційне |
право зарубіжних країн: |
Навч. |
посібник |
/ |
М.С. Горшеньова, |
К.О. Закоморна, В.О. Ріяка |
та ін.; |
За заг. |
ред. |
93
В.О. Ріяки. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2007. –
544 с.
36.Конституционное право зарубежниых стран: учебник /Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Энтина. – 2-е изд. перераб. – М.: Норма, 2009. – 1056 с.
37.Конституционное право: Энциклопедический словарь / Отв. ред. и рук. авт. кол. С.А. Авакьян. – М., 2001.
38.Конституційне право зарубіжних країн / Гринюк Р.Ф., Захарченко М.А. Навч. посібник. Вид. 2 перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 376 с.
39.Конституційне державне право зарубіжних країн / Навч. посібник / В.М. Бесчасний, О.В. Філонов, В.М. Суботін, С.М. Пашков / За заг. ред. В.М. Бесчасного 2-ге вид. стер. – К.: Знання, 2008. – 467 с.
40.Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: Підручник / В.М. Шаповал. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 480 с.
41.Конституционное право зарубежних стран: учебник для стедентов вузов / Под ред. В.О. Лучина, Г.А. Васильева, А.С. Прудникова – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА: Закон и право, 2009. – 727 с.
42.Конституционное право зарубежних стран: учеб. пособие для студентов вузов, обуч. по специальности "юриспруденция" / А.М. Осавелюк. – М.: ЮНИТИ ДИНА, 2010. – 511 с.
43.Князев С.Д. Российский электоральний федерализм: конституционноправовое содержание и проблемы реализации. //Государство и право
2008. – №1. – С. 232-239.
44.Конституционное право зарубежных стран Общая часть: учебник для студентов юрид. вузов и факультетов / В.В. Маклаков, М.: Волтер Клувер, 2006. – 846 с.
45.Конституционное право зарубежнихстран: учебник/ Г.Н. Андреева, – 2-е изд., перераб. – М.: Норма, 2009. – 512 с.
46.Контроль в органах виконавчої влади в сучасних умовах / Пер. з англ. – К.: "К.І.С.". 2006. – 274 с.
47.Кудряченко А. Парламентська система ФРН – засадничий принцип західної демократії // Віче. – 2002. – № 4. – С. 69-74.
48.Кутафин О.Е. Предмет конституционного права: Монография. – М.: Юристъ, 2001.
49.Кутафин О.Е. Источники конституционного права РФ: Монография. – М.,
2002.
50.Лазур Я.В. Правове регулювання національно-культурної автономії: світовий та вітчизняний досвід. Автореф к.ю.н. – К.: 2006. – 19 с.
51.Лапка О.Я., Пікуля Т.О. Конституційне (державне право зарубіжних країн (у схемах): Навч. посібник. – К.: Атіка, 2008. – 216 с.
52.Лапшина И.Е. Конституционное право зарубежных стран в вопросах и ответах: Учеб. пособие. – М.: Велби, 2004.
94
53.Лихова С., Медіна Л. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян, передбачена кримінальним законодавством деяких зарубіжних країн // Право України. – 2002. – № 5. – С. 148-151.
54.Марченко М.Н. Источники права. – М.: Велби, 2005.
55.Михайлов А. Самая мирная в мире: /конституция Японии/ // Япония сегодня. – 1997. – Январь, февраль. – С. 8-10.
56.Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. – М.: ЮД Юстицинформ, 2003.
57.Насырова Л.Ф. Организация управления в субъектах федерации Бельгии // Вестник МГУ. – Серия 11. – Право. – 2000. – № 2. – С. 43-58.
58.Новые конституции стран СНГ и Балтии. / Сб. документов. – М., 1994.
59.Овсепян Ш.И. Развитие научных представлений о понятии и сущности конституций // Известия вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 24-36.
60.Охотский Е.В. Государственная служба в парламенте: отечественный и зарубежный опыт: Монография. – М.: РОССПЭН, 2002.
61.Порівняльна таблиця деяких статей конституцій різних країн // Голос громадянина. – 1997. – № 7. – С. 15-30.
62.Примуш М. Партії і партійні фракції // Віче. – 2002. – № 5. – С. 22-27.
63.Правовые системы стран мира / Под ред. А.Я. Сухарева. – М., 2000.
64.Редькiн В.В. Визначення статусу ЗМI пiд час виборчої кампанiї:мiжнародний досвiд // Iнформацiйна безпека людини, суспiльства, держави 2009. – №2(2). – С.100-103.
65.Рыбак С.В., Смоленский М.Б. Конституционное право зарубежных стран, издательство Кнорус., – 2011.
66.Рыжов К. Все монархии мира. Западная Европа: Энциклопедия. – М.,
1999.
67.Саликов М. Взаимоотношения штатов в системе американского федерализма // Государство и право. – 1997. – № 9. – С. 95-98.
68.Совгиря О. Парламентское большенство в ФРГ: опыт для заимствования в Украине. // Право України 2008. – № 1. – С. 156-161.
69.Совгиря О.В. Праовий статус парламентської опозиції. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. 2006. – 264 с.
70.Тимашова Т.Н. Канадская модель федерализма: Монография. – М.: Анкил, 2002.
71.Тихомиров Л.А. Монархическая государственность: Монография. – М.: ГУП "Облиздат", 1998.
72.Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежних стран: Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Юность, 2008. – 607 с.
73.Шаповал В. Територіальні автономії в постсоціалістичних країнах // Місцеве самоврядування. – 1998. – С. 93-99.
74.Шаповал В.Н. Сравнительное конституционное право. – К.: ИД "Княгиня Ольга", 2007. – 416 с.
95
75.Элере Д. Местное самоуправление в Германии // Государство и право. –
2002. – № 3. – С. 68-74.
76.Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Приор,
2005.
77.Пушкін О. Пріоритетні проблеми конституційно-правового регулювання основ конституційного ладу і форм територіального устрою України // Юридична Україна. – 2012. – № 3. – С. 31-36.
ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Предмет, метод та джерела державного права зарубіжних країн
Лекція – 2 години
1.Державне право зарубіжних країн як галузь права, наука, навчальна дисципліна.
2.Система галузі державного права зарубіжних країн.
3.Субʼєкти державного права зарубіжних країн.
4.Джерела державного права зарубіжних країн.
5.Основні риси і особливості конституцій зарубіжних країн, їх класифікація.
Тема 2. Форми держави в зарубіжних країнах
Лекція – 2 години
1.Поняття та класифікація форм держави. Причини їх різноманітності.
2.Форми правління в зарубіжних країнах:
а) особливості монархічної форми правління в сучасних умовах; б) республіканська форма правління, її різновиди.
3.Форми державного устрою:
а) характеристика простої (унітарної) держави; б) особливості складної форми державного устрою.
4.Політичні режими, їх різновиди.
Тема 3. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах
Лекція – 2 години
1.Парламент і парламентаризм в зарубіжних країнах. Класифікація парламентів, їх функції.
2.Порядок формування парламентів в зарубіжних країнах.
3.Внутрішня структура парламентів (фракції, комітети, керівні органи).
4.Статус депутатів.
96
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Предмет, метод і джерела державного права зарубіжних країн
Семінар – 2 години
1.Предмет і метод державного права зарубіжних країн.
2.Типологія конституційно-правових систем сучасності.
3.Джерела конституційного права.
4.Основні риси і особливості конституцій зарубіжних країн, їх класифікація.
Література
2, 4, 6, 10, 14, 17, 19, 29, 30, 33, 35-37, 40, 41, 44, 48, 49, 54-56, 59, 61, 63, 72, 76
Тема 2. Форми держави в зарубіжних країнах
Семінар – 2 години
1.Поняття та класифікація форм держави.
2.Форми правління в зарубіжних країнах:
а) особливості монархічної форми правління в сучасних умовах; б) різновиди республік та їх ознаки; в) особливі форми правління.
3.Форми державного устрою: а) ознаки унітарної держави;
б) особливості федерації, конфедерації, унії, протекторату держав; в) автономія в державі.
4.Політичні режими, їх різновиди.
Література
4, 15, 18, 22, 26-28, 30, 32-36, 40, 41, 43, 50, 56, 57, 64, 66, 67, 70-74
Тема 3. Система державних органів зарубіжних країн
Семінар – 2 години
1.Поняття системи державних органів зарубіжних країн, конституційні моделі їх побудови.
2.Глава держави (поняття, юридична природа, способи заміщення та поновлення).
3.Парламент – вищий представницький орган. Парламент та парламентаризм (порядок формування, структура, компетенція).
4.Місце та роль уряду в системі державних органів (способи формування та повноваження).
5.Система судів загальної юрисдикції та органи конституційного контролю в зарубіжних країнах.
6.Місцеве самоврядування, місцеве самоуправління в зарубіжних країнах.
97
Література
5-9, 12, 13, 16, 21, 25, 30-32, 35, 37, 40, 56, 60, 64, 65, 69, 72, 74, 75
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1.Предмет і метод державного права зарубіжних країн.
2.Державне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.
3.Предмет науки конституційного права.
4.Поняття і предмет галузі конституційного права.
5.Система галузі конституційного права.
6.Субʼєкти конституційного права.
7.Система джерел державного права.
8.Конституція – основне джерело державного права зарубіжних країн.
9.Характерні риси, юридичні ознаки та особливості конституцій.
10.Моделі правових систем, їх типологія, загальна характеристика.
11.Поняття і елементи форми держави в зарубіжних країнах.
12.Форми правління: поняття і види.
13.Монархія (поняття та ознаки). Роль монархії в розвинутих країнах.
14.Парламентська монархія: особливості й основні риси.
15.Президентська республіка: особливості й основні риси.
16.Парламентська республіка: особливості й основні риси.
17.Особливі форми правління.
18.Форма державно-територіального устрою: поняття і види.
19.Проста (унітарна) форма державного устрою в зарубіжних країнах.
20.Складна форма державного устрою: федерація, конфедерація.
21.Унія та протекторат держав.
22.Автономія в державі.
23.Політичний режим як елемент форми держави. Різновиди в сучасних умовах.
24.Демократичний режим, їх різновиди.
25.Ознаки демократичного режиму правової держави.
26.Недемократичні режими, їх різновиди та основні ознаки.
27.Основи правового статусу особи як інститут державного права.
28.Інститут громадянства в зарубіжних країнах.
29.Основні способи набуття та втрати громадянства в зарубіжних країнах.
30.Конституційні права та свободи, їх класифікація.
31.Гарантії основних прав і свобод у зарубіжних країнах.
32.Політичні партії (поняття, види, місце і роль у політичній системі).
33.Партійні системи зарубіжних країн.
34.Двопартійні системи (система США та Великобританії).
35.Однопартійні системи, їх оцінки.
36.Виборче право в зарубіжних країнах.
37.Принципи виборчого права в зарубіжних країнах.
38.Виборчі системи (загальна характеристика).
98
39.Мажоритарна виборча система, її різновиди.
40.Пропорційні та інші виборчі системи.
41.Референдум як форма прямої демократії: поняття, види, значення.
42.Система органів державних органів зарубіжних країн.
43.Глава держави в системі державних органів зарубіжних країн.
44.Президент, його правовий статус і роль у зарубіжних країнах.
45.Монарх, його правовий статус та роль у зарубіжних країнах.
46.Місце парламенту в системі вищих органів зарубіжних країн.
47.Структура та порядок формування парламентів.
48.Компетенція парламентів.
49.Законодавчий процес у зарубіжних країнах.
50.Правовий статус депутатів парламенту.
51.Комітети, комісії та парламентські фракції.
52.Допоміжний апарат та органи при парламентах.
53.Конституційний статус і система органів виконавчої влади в зарубіжних країнах.
54.Уряд у системі органів виконавчої влади.
55.Структура, порядок формування та повноваження урядів.
56.Міністерства та відомства в системі виконавчої влади.
57.Глава уряду, порядок його призначення, правовий статус і роль.
58.Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади.
59.Відповідальність уряду його структур та членів.
60.Система судів загальної юрисдикції, особливості судових систем в зарубіжних країнах.
61.Поняття конституційного контролю (нагляду).
62.Органи конституційного контролю і нагляду, їх класифікація та повноваження.
63.Місцеве управління і самоврядування в зарубіжних країнах: поняття і місце в політичній системі.
64.Порядок діяльності і повноваження органів місцевого самоврядування.
99
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (Ч.2)
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Адміністративне судочинство – 1) форма адміністративної юстиції
(правосуддя у сфері адміністративно-правових відносин); 2) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення публічно-правового спору, у якому однією зі сторін є субʼєкт владних повноважень; 3) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.
Адміністративний примус – це владне, здійснюване в односторонньому порядку та передбачених правовими нормами випадках застосування до субʼєктів правовідносин, по-перше, заходів попередження, по-друге, заходів припинення, по-третє, заходів відповідальності за порушення нормативноправових установлень.
Адміністративно-правові форми публічного адміністрування – це юридично оформлені (зовнішньо виражені) дії публічної адміністрації щодо виконання адміністративних зобовʼязань (акти, договори, реєстрації, ухвали, протоколи, постанови тощо).
Законність – це адміністративно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується верховенство права і закону, виконання нормативних установлень в суспільстві.
Звернення громадян – викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, обʼєднань громадян, посадових осіб.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
|
Назви тем |
|
Семі- |
Прак- |
з/п |
|
Лекції |
тичні |
||
|
|
нари |
|||
|
|
|
|
заняття |
|
|
|
|
|
|
|
1. |
|
Публічна служба |
2 |
2 |
– |
2. |
|
Форми і методи діяльності публічної |
2 |
4 |
– |
|
адміністрації |
||||
|
|
|
|
|
|
3. |
|
Адміністративні послуги |
2 |
2 |
– |
4. |
|
Забезпечення законності |
2 |
– |
– |
|
в адміністративно-правових відносинах |
||||
|
|
|
|
|
|
5. |
|
Забезпечення законності в публічному |
– |
4 |
– |
|
адмініструванні |
||||
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
8 |
12 |
– |
|
Форма підсумкового контролю – екзамен, курсова робота.
100