Методичка на 2-й курс
.pdf3.Митна служба та державне регулювання її діяльності.
4.Митні органи.
Тема 2. Митні процедури
Лекція – 4 години
1.Митне оформлення товарів і транспортних засобів.
2.Поняття митного контролю та його місце в системі контролю.
3.Види та форми митного контролю.
4.Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Митне право. Митна служба
Семінар – 2 години
1.Поняття, предмет і методи митного права.
2.Поняття митної політики та її види.
3.Принципи митного регулювання.
4.Митна служба.
5.Митні органи.
Література
1, 2, 4, 13-15, 17-19
Тема 2. Митні процедури
Семінар – 2 години
1.Поняття та види митних процедур.
2.Митне оформлення товарів і транспортних засобів.
3.Поняття митного контролю та його місце в системі контролю.
4.Види та форми митного контролю.
5.Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Література
1, 3, 5-7, 10, 12, 13-16
Тема 3. Відповідальність за порушення митних правил
Практичне заняття – 2 години
ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ
Задача 1
Київська типографія "Друк" ввезла на митну територію України як виставковий експонат, під зобовʼязання про зворотне вивезення, десятикольорову друкарську машину "Heіdelberg Web 16". Але після
131
закінчення строку зазначеного у зобовʼязанні вона не була вивезена і використовувалася для поліграфічних робіт.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
Задача 2
Харківське приватне підприємство "Фрутіс" оформило в Одеському морському порті митний режим транзиту в Росію 30 тон бананів, але в зазначений строк вантаж в митницю призначення доставлений не був.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
Задача 3
Гр. К. вʼїхав в Україну на придбаному в Німеччині автомобілі. Митний кордон України він перетнув під час проведення перезмінки на митному посту і тому не пройшов митний контроль.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
Задача 4
Внаслідок весняної повені сталося затоплення митного ліцензійного складу і значна втрата товарів, що знаходяться під митним контролем.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
Задача 5
Гр. М. 15-ти років, ловлячи рибу на гумовому човні в акваторії Одеського морського порту, причалив до судна, яке перебувало під митним контролем.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
Задача 6
Приватне підприємство отримало вантаж меблів, який до завершення митного оформлення був розміщений на складі підприємства і опечатаний митним інспектором. Однак наступного дня в одній з кімнат приміщення прорвало трубу опалення. Директор підприємства дав розпорядження зірвати митні пломби, перенести вантаж в інше приміщення і провести ремонтні роботи.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
Задача 7
Гр. Л. мешкаючи в одному з прикордонних регіонів, ввіз в Україну автомобіль поза місцем розташування митних органів з ухиленням від митного контролю і зберігав його у власному гаражі протягом двох років. При спробі продати автомобіль він не мав відповідних документів і був затриманий.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
132
Задача 8
Гр. А. обрав формою проходження митного контролю "зелений " коридор, але при огляді у нього були виявлені товари обмежені до переміщення через митний кордон України.
Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1.Підставою кримінальної відповідальності у галузі митної справи є:
а) контрабанда; б) порушення митних правил;
в) адміністративні правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних органів.
2.Субʼєктами порушень митних правил є:
а) тільки фізичні особи; б) тільки юридичні особи;
в) фізичні і юридичні особи.
3.Про вчинення порушення митних правил відповідна посадова особа митного органу України складає:
а) акт; б) протокол;
в) довідку.
4.За порушення митних правил може накладатися таке стягнення:
а) штраф; б) адміністративний арешт;
в) виправні роботи.
5. Постанову митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено протягом:
а) 3 днів з дня винесення постанови; б) 10 днів з дня винесення постанови; в) 25 днів з дня винесення постанови.
Література
1, 8, 9, 11, 13-15, 19
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1.Поняття та зміст державної митної справи.
2.Принципи здійснення державної митної справи.
3.Поняття митної політики та її види.
133
4.Поняття та принципи митного права.
5.Предмет і метод митного права.
6.Система та джерела митного права.
7.Митно-правові відносини.
8.Співвідношення митного права з іншими галузями права.
9.Консультування з питань державної митної справи.
10.Державне регулювання діяльності митних органів.
11.Правовий статус Державної митної служби України.
12.Митниці в Україні.
13.Державна митна служба України та її центральний апарат.
14.Взаємодія митних органів України з митними органами іноземних держав.
15.Поняття і значення тарифного регулювання.
16.Мито і митні збори.
17.Види і ставки мита.
18.Порядок нарахування мита.
19.Обʼєкти оподаткування митом.
20.Звільнення від оподаткування митом (податкові пільги).
21.Виникнення та припинення обовʼязку із сплати митних платежів.
22.Поняття та класифікація нетарифних засобів регулювання.
23.Поняття митного тарифу.
24.Порядок визначення митної вартості товару.
25.Визначення країни походження товару.
26.Митні процедури.
27.Поняття митного контролю та його місце в системі контролю.
28.Види митного контролю.
29.Форми митного контролю.
30.Зони митного контролю.
31.Права і обовʼязки субʼєктів митного контролю.
32.Особливі режими та процедури митного контролю.
33.Характеристика форм митного контролю.
34.Товари, які обовʼязково підлягають митному контролю.
35.Митний контроль за переміщенням обʼєктів інтелектуальної власності.
36.Поняття митного оформлення та його здійснення.
37.Етапи митного оформлення.
38.Завершення митного оформлення.
39.Митні формальності на автомобільному транспорті.
40.Митне декларування та порядок його здійснення.
41.Форми митного декларування.
42.Порядок митного декларування.
43.Підприємницька діяльність з надання митних послуг.
44.Місце та час здійснення митного оформлення.
45.Декларування товарів і транспортних засобів.
134
46.Місце декларування.
47.Строки декларування.
48.Види митних декларацій.
49.Декларанти. Їх права і обовʼязки.
50.Поняття, сутність, види і значення митних режимів.
51.Характеристика митних режимів.
52.Поняття порушень митних правил та їх види. Контрабанда.
53.Поняття відповідальності за порушення митних правил та її види.
54.Види стягнень за порушення митних правил.
55.Порядок конфіскації товарів і транспортних засобів, які є безпосередніми знаряддями порушення митних правил.
56.Провадження в справах про порушення митних правил і його стадії.
57.Права та обовʼязки митних органів при провадженні в справах про порушення митних правил.
58.Докази у провадженні в справах про порушення митних правил.
59.Субʼєкти митних правопорушень.
60.Оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб.
135
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Релігієзнавство як нормативний курс є однією з дисциплін філософського циклу, що обумовлює його звʼязок з філософією, культурологією, політологією, психологією, усім комплексом соціально-гуманітарних дисциплін.
Вивчення курсу "Релігієзнавство" має важливе світоглядне значення, оскільки дозволяє зʼясувати сутність релігії як соціокультурного феномену, роль сучасних релігій у розвитку цивілізації, відродженні національнодуховних цінностей народу, є вагомим чинником підвищення освітнього рівня людини.
Відсутність необхідних знань з релігієзнавства знижує ефективність розвʼязання міжцерковних і міжконфесійних конфліктів на теренах нашої держави, зумовлює нерозуміння специфіки релігійної свідомості та релігійної діяльності, а також витоків релігійно-церковних проблем.
Релігієзнавчі знання – необхідна умова гуманітарної освіти фахівця будьякого профілю, в тому числі й тих, чий фах безпосередньо повʼязаний з роботою в юридичній та правоохоронній сферах. Релігієзнавство як навчальна дисципліна покликана сформувати системні знання правових засад взаємовідносин держави і церкви, церковно-владних повноважень в історичному процесі, особливостей взаємовідносин держави та церкви (релігійних організацій) в Україні, конституційно-правових принципів свободи совісті та віросповідання, правового регулювання діяльності релігійних організацій в державі, міжнародних стандартів свободи совісті, віросповідання та релігійних організацій.
Мета курсу – формування, поглиблення та конкретизація знань про релігію, її специфіку, основні етапи та форми розвитку, законодавче врегулювання відносин держави і церкви та діяльності релігійних організацій.
Предмет курсу – закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії, її багатоманітні форми в суспільстві. Релігієзнавство висвітлює основні релігієзнавчі концепції, історію виникнення, розвитку і сучасний стан національних і світових релігій, становлення релігійних конфесій в Україні.
Завдання курсу – сформувати системні та глибокі знання про обʼєкт, предмет і методи релігієзнавства, його понятійно-категоріальний апарат, основні концепції релігії, окремі фундаментальні положення історії та філософії релігії, їх місце в системі наукового знання, особливості віровчення і культово-обрядової діяльності різних релігій світу, історичні типи взаємин церковної та світської влади, взаємодію релігії з іншими формами суспільної свідомості; сприяти світоглядному самовизначенню та багатогранному розвитку особистості.
У результаті засвоєння змісту дисципліни студенти повинні оволодіти знаннями про релігію як явище соціального і духовного буття людини, її специфіку і місце в системі культури, ґенезу релігії в історії людства, а також
136
вміти аналізувати проблеми свободи совісті в сучасному світі, основні тенденції розвитку релігій, причини виникнення нетрадиційних релігійних течій та обʼєднань, застосовувати нормативно-правові акти, що регламентують державно-церковні та релігійні відносини, у професійній юридичній та правоохоронній діяльності.
У результаті вивчення дисципліни "Релігієзнавство" студенти повинні:
знати
соціально-історичні передумови виникнення релігійного світогляду та його специфіку;
закономірності функціонування сучасних релігій в соціумі та їхню роль в розвитку цивілізації;
характерні риси світових, національних і нетрадиційних релігій сучасності;
особливості віровчення та культу сучасних релігійних течій та обʼєднань в Україні;
основні положення міжнародних нормативних актів щодо свободи совісті та віросповідання;
чинне законодавство України, яке регулює діяльність релігійних організацій.
уміти
визначати основні структурні елементи релігії та її місце в системі духовних і культурних цінностей людства в сучасному суспільстві;
аналізувати взаємодію держави і церкви, визначати тип їхніх відносин;
характеризувати віровчення, культ сучасної релігійної організації;
давати обʼєктивну оцінку діям представників релігійних обʼєднань у конкретних ситуаціях;
здійснювати юридичну кваліфікацію діянь віруючих, визначати вид і характер відповідальності за порушення законодавства, яке регулює релігійну діяльність.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Антиклерикалізм – ідейний та соціально-політичний рух, спрямований
проти церкви як соціального інституту, на визволення політичного й духовного життя, культури та освіти від впливу церкви.
Бог – за уявленням віруючих дух, особа, субʼєктивний образ, що наділяється надприродними властивостями і є головним обʼєктом вшанування, поклоніння в переважній більшості давніх і сучасних релігій.
Богословʼя – система тлумачення, обґрунтування і захисту релігійного віровчення та обрядовості.
Деномінація – перехідний тип релігійної організації, яка у залежності від характеру виникнення та спрямованості еволюції має ознаки церкви та секти.
Есхатологія – релігійне вчення про кінцеву долю людства і світу.
137
Єресь – слово, яке використовується церковниками щодо поглядів і вчень, що відступають від прийнятої церквою доктрини в питаннях догматики і культу.
Заповіді – релігійно-моральні настанови в іудейській релігії та християнстві, які згідно віровчення відкрив Бог Мойсею на горі Сінай.
Канонізація – прилучення церквою до лику святих і введення культу нового святого.
Катехізис – церковний посібник для елементарного навчання християнської віри.
Міфологія – історичний тип світогляду, для якого характерними є віра в існування надприродних сил, анімізм (одухотворення всього сущого), антропоморфізм (наділення предметів і явищ людськими рисами), тотемізм (усвідомлення роду як колективної особи із спільним предком – тотемом), фетишизм (наділення певних предметів надприродними властивостями) та інші риси.
Неохристиянські течії – релігійні утворення, які сформовані в лоні традиційного християнства, але критикують його за відхід від первісних традицій, спираючись на текст Біблії, відрізняються відмінностями в тлумаченні Трійці, особи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, проголошують власну церкву відроджувальним рухом євангельського християнства.
Неоязичництво – сукупність течій та рухів, які зʼявились унаслідок намагань відродити дохристиянські вірування та обрядовість.
Окультизм (від лат. "occultus" – "прихований, таємний") – містичне вчення, яке визнає можливість безпосереднього спілкування з надприродними силами за допомогою таємних ритуалів, магічних обрядів.
Орієнталістські релігії – група неорелігій східного походження, які використовують у віровченні та культі елементи традиційних східних релігій – індуїзму, буддизму тощо.
Релігія – форма суспільної свідомості, яка базується на вірі людини в надприродне начало – джерело буття всього існуючого, система відповідних стандартів поведінки, відносин та організацій.
Ритуал – сукупність і порядок обрядових дій, церемоній релігійного культу, які передбачають безумовне виконання певних правил здійснення молитви віруючими та інші елементи.
Синтетичні релігії – віровчення, які у своїх догматах поєднують елементи різних традиційних релігій, претендують на статус надрелігій, створюють системи обрядових дійств, запозичуючи окремі фрагменти культу інших релігійних течій.
Свобода совісті – право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або дотримуватися атеїстичного світогляду.
Священик – у християнстві сан служителя культу, який має право здійснювати богослужіння і таїнства (крім священства).
138
Секта – це відносно закрите обʼєднання одновірців, яке виникає внаслідок розколу церкви і є опозиційною щодо неї течією, характеризується уявленням про винятковість власної ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей.
Синагога – молитовний дім в іудейській релігії, а також громада віруючих. Синод – вищий орган управління в Руській православній церкві,
заснований у 1721 р. Петром І замість ліквідованого патріархату.
Хадж – паломництво мусульман у Мекку до храму Кааби або в Медину до гробу Мухаммеда, яке вважається подвигом благочестя.
Шаріат – звід законів, складених на основі Корану і Суни в період феодалізму в країнах поширення ісламу. Містить норми спадкового, кримінального, шлюбно-сімейного права, настанови про хадж і газават, регламентує молитву, піст тощо.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
|
Назви тем |
|
Семі- |
Прак- |
з/п |
|
Лекції |
тичні |
||
|
|
нари |
|||
|
|
|
|
заняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сутність та соціальна природа |
|
|
|
1. |
|
релігії. Релігія в структурі духовних |
2 |
2 |
– |
|
|
цінностей людства |
|
|
|
2. |
|
Сучасні релігії світу. Релігійні течії |
2 |
2 |
– |
|
та конфесії в Україні |
||||
|
|
|
|
|
|
3. |
|
Законодавство про свободу совісті |
2 |
2 |
– |
|
та релігійні організації |
||||
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
6 |
6 |
– |
|
Форма підсумкового контролю – залік.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1.Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.
2.Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань, прийнята і проголошена резолюцією 36/55 Генеральної Асамблеї ООН від 25.11.1981 р.
3.Конституція України. – К. : Парламентське вид-во, 1996. – Ст. 11, 24, 34,
35, 37.
4.Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації". – К. : Парламентське вид-во, 1996. – Т.1. /Х620 З-192/ (Нова редакція).
5.Закон України "Про освіту". – К. : Генеза, 1996. – Ст. 8, 9.
6.Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" // ВВРУ. – 1992. – №15. (Нова редакція).
139
7.Кримінальний кодекс України. – Х. : Право, 2001. – 920 с. – Ст. 161, 178,
179, 180, 181, 293, 295, 297, 298, 341.
8.Кримінальний процесуальний кодекс України. – К., 2012. (Нова редакція).
9.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.
10.Указ Президента України "Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні" від 12.01.09 № 8/2009 // Урядовий курʼєр. – 2009. – № 9. – С. 5.
11.Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – Ст. 248, 348. (Нова редакція).
12.Актуальні питання соціально значущої діяльності церков та релігійних організацій в Україні / За ред. А. Колодного – К. : "Благовіст", 2007. –
547 с.
13.Алексієвець О.М. Релігія балтів та словʼян. – Тернопіль : "Літопис", 2007.
–207 с.
14.Бодак В.А. Релігія і культура : взаємодія та взаємовплив. – К.: Дрогобич : Коло, 2005. – 306 с.
15.Вервер Джордж. Не повертайся назад : випробування на шляху християнського учнівства / Джордж Вервер. – Луцьк : Християнське життя, 2010. – 120 с.
16.Дуда Н.М., Тарасенко О.О. Світові релігії : навч. посібник для студ. вищих навч. закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Л. : ЗУКЦ, 2008. – 200 c.
17.Колодний А.М. Академічне релігієзнавство : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Наук. ред. А.М. Колодний. – К. : Світ Знань, 2000. – 862 с.
18.Лебедєва Н.Г., Джурелюк О.Т., Самойленко Д.О. Релігієзнавство : Навч. посібник / Донбаський держ. технічний ун-т. – Алчевськ : ДонДТУ, 2008.
–293 c.
19.Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство : Підручник. – 2-ге вид., доп. – К. : Академвидав, 2008. – 464 с.
20.Петрик В.М., Сьомін С.В. та ін. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України : Навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Остроухова – К., 2003. – 336 с.
21.Плохій С. Наливайкова віра : Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні / Софія Грачова (авториз. пер. з англ. та ред. укр. тексту). – 2 вид., випр. – К. : Критика, 2006. – 496 с.
22.Прибутько П.С. Релігієзнавство : Посібник для підготовки до іспитів. – К.: Видавець Паливода А.В., 2006. – 152 с.
23.Релігієзнавство : Навч. посіб. / Ред. С.А. Бублик. – стер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 496 с.
24.Релігієзнавство : Підручник / За ред. В.М. Вовк, Б.Ф. Чміля. – К. : Атіка, 2009. – 552 с.
140