Методичка на 2-й курс
.pdf17.Кирильчук В.Т., Решетов О.О., Стежко З.В., Стежко Г.П. Філософія в короткому викладі: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – 2-е вид., доп. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2005. – 187 с.
18.Кітов М.Г. Руська національна філософія в контексті української історії та культури: Монографія. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2008. – 422 с.
19.Конох М.С., Бабічева Т.А. Філософія екзистенціалізму: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дніпродзержинський держ. технічний ун-т. – Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2009. – 126 с.
20.Краткий философский словарь / Под ред. А.П. Алексеева. – М.: Проспект,
2006. – 492 с.
21.Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. – К. : Грамота, 2007. – 575 с.
22.Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Логос, Софія, Розум: Підручник [для студ. вищих навч. закл.]. – К.: Книга, 2007. – 432 с.
23.Куприянов И.Т., Дорошкевич В.А. Этюды о загадочных проблемах мировой философии. – Запорожье: Просвіта, 2009. – 24 с.
24.Лузан А.А. Введение в философию: учебное пособие / Донбасская гос. машиностроительная академия. – Краматорск : ДГМА, 2009. – 140 с.
25.Максюта М.Є. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. : Урожай, 2008. – 472 с.
26.Марков Б.В. Философская антропология: учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению подгот. ВПО 030100 "Философия" – 2-е изд. – СПб.; М.: Нижний Новгород; Воронеж : Питер, 2008. – 349 с.
27.Мизина Л.Б. Феномен Возрождения в мистории культуры // Філософські дослідження. – 2012. – № 5.
28.Поляков Д.Е. Поняття "менталітет" та "ментальність" у сучасній філософській думці // Філософські дослідження. – 2012. – № 16.
29.Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-
математичних та природничих спеціальностей / О.В. Комар, А.А. Кравчук, О.В. Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К., 2010. – Т.1. – С. 215-257.
30.Присухін С.І. Філософія: навч. посібник / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана".
– К. : КНЕУ, 2011. – 356 с.
31.Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-є. вид., випр., доп. – К. : Академвидав, 2011. – 592 с.
32.Пунченко О., Черниш О. Філософія: Навчальний посібник. – 2 вид, перероб. – Одеса: "Астропринт", 2006. – 422 с.
33.Соціальна філософія та її генеза: Навч. посіб. Ч.1 / А.М. Маковецький, Б.В. Ялинський. – Чернівці: Рута, 2004. – 72 с.
34.Спиркин А.Г. Философия. Учебник для ВУЗов. – М.: Гардарики, 2006. – 367 с.
41
35.Філософія. Хрестоматія: навч. посіб. / Л.Г. Дротянко (уклад.). – К. : Видавництво Національного авіаційного університету "НАУ-друк", 2009.
– 244 с.
36.Філософія: Навч. посібник для студ. і аспірантів вищих навч. закл. / І.Ф. Надольний (ред.). – 5 вид., стер. – К. : Вікар, 2005. – 516 с.
37.Філософія: нове покоління / Національний ун-т "Києво-Могилянська академія" / М.Л. Ткачук (відп.ред.) Б. Шуба (упоряд.). – К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2008. – 135 c.
38.Філософія: Підруч. для вищої школи / За заг. ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача. – 3-є вид., перероб. та доп. – Х.: Прапор, 2004. – 735 с.
39.Філософія: підручник / О.П. Сидоренко (ред.). – К. : Знання, 2009. – 891 с.
40.Філософія: хрестоматія: фрагменти творів видатних зарубіжних та українських мислителів / В.Н. Рокачук (упоряд.). – КамʼянецьПодільський : ФОП Сисин О.В.; Абетка, 2008. – 104 с.
41.Філь Л.В. Соціальна реальність: конструктивістський підхід // Філософські дослідження. – 2012. – № 15.
42.Храмова В.Л. Личность как духовный феномен / Институт гуманитарных
исследований. – К. : Феникс, 2009. – 648 с.
43. Хрестоматия по западной философии. Учебное пособие / сост. Н.И. Фокина. – М.: Проспект, 2006. – 539 с.
44.Шевченко В.І. Українська філософія в системі українознавства: теор.- метод. коментар до курсу філософії у вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К. : ДП "Видавничий дім "Персонал", 2008. – 240 с.
45.Шкепу М.О. Східноєвропейська філософія ХХ століття: Монографія / Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К. : КНТЕУ, 2008. – 163 с.
46.Щерба С.П., Заглада О.А. Філософія: підручник для студ. вищих навч. закл. / С.П. Щерба (ред.). – 2-ге вид., змінене і доп. – Житомир : Житомирський національний агроекологічний ун-т, 2008. – 548 с.
ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Філософія як наука та світогляд
Лекція – 2 години
1.Понятя та архітектоніка світогляду.
2.Історичні типи світогляду.
3.Філософія та наука у їх взаємозвʼязку та співвідношенні. Структура філософського знання. Функції філософії.
4.Історичний розвиток предмету філософії.
42
Тема 2. Історичні типи філософії
Лекція – 2 години
1.Антична та середньовічна філософія.
2.Філософія епохи Відродження (XV – XVI ст.).
3.Філософія Нового часу (XVII – XVIII ст.).
4.Основні напрямки сучасної світової філософії.
5.Основні риси української філософії.
Тема 3. Філософські проблеми онтології та гносеології
Лекція – 2 години
1.Філософське усвідомлення світу, його сутність та проблеми.
2.Поняття буття та його види.
3.Сутність пізнавального процесу, його принципи та особливості.
4.Поняття чуттєвого та раціонального у пізнанні. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
5.Основні форми і методи наукового пізнання. Поняття конкретного і абстрактного на рівнях емпірії і теорії.
Тема 4. Особливості соціальної філософії
Лекція – 2 години
1.Поняття суспільства. Специфіка соціального пізнання.
2.Соціальна філософія в системі суспільних наук. Природа як матеріальна передумова виникнення і розвитку суспільства. Біосфера і ноосфера. Природа як сукупність обʼєктивних умов існування людства.
3.Етносоціальне буття суспільства.
4.Духовне життя суспільства: понятя, структура.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Філософія як наука та світогляд
Семінар – 2 години
1.Світогляд та його історична типологізація. Міфологія як перша форма пояснення світу. Особливості релігійної картини (моделі) світу. Передумови формування філософії як раціонального способу пізнання світу.
2.Філософія та наука у їх взаємозвʼязку та співвідношенні. Структура філософського знання. Функції філософії.
3.Історичний розвиток предмету філософії. Зміст і структура основного питання філософії.
4.Світоглядний аспект професійної підготовки юристів. Вплив філософії на духовний світ юриста.
Література
3, 6, 9, 12-14, 16, 17, 20, 22, 24, 29, 33, 37, 38
43
Тема 2. Історичні типи філософії
Семінар – 6 годин
1.Антична натурфілософія: перехід від міфу до логосу. Проблема людини в класичний період античної філософії. Атомістика та теорія ідей Платона. Філософські погляди Арістотеля. Філософські школи епохи еллінізму (стоїцизм, епікурейство, неоплатонізм).
2.Розуміння Бога, людини, історії в філософії Середніх віків. Вчення Августина Блаженного та Фоми Аквінського. Проблема універсалій: номіналізмі і реалізм.
3.Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм як методи філософського пізнання. Філософські погляди французьких просвітників. Агностицизм Д. Берклі і Д. Юма. Німецька класична філософія. Філософські ідеї і принципи марксизму.
4.Головні напрямки філософської думки ХХ століття. Проблема ірраціонального в різних філософських системах. Ідея несвідомого: психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціалізм. Проблема мови і знання в сучасній філософії (структуралізм, герменевтика, неопозитивізм). Релігійна філософія ХХ століття.
5.Розвиток філософської думки на Україні: докласичний і класичний періоди національної філософії.
Література
4, 6, 7, 12-14, 16-20, 22, 24, 27, 33, 37, 38, 43, 44
Тема 3. Філософські проблеми онтології та гносеології
Семінар – 2 години
1.Проблема буття і основні шляхи її вирішення в теорії філософії. Філософський зміст категорії матерія. Єдність матерії, руху, простору і часу. Проблеми буття людини. Місце людини в світі та сенс її життя.
2.Виникнення свідомості, її суспільна природа та функції. Соціальнопрактична природа пізнання. Субʼєкт та обʼєкт пізнання, їх взаємодія.
3.Форми і методи наукового пізнання, їх роль в практичній діяльності співробітників ОВС. Істина як гносеологічний ідеал. Обʼєктивність істини. Конкретність істини.
4.Діалектика та метафізика як філософські методи пізнання. Принципи, закони та категорії діалектики.
Література
3, 11, 16-18, 20, 22, 24, 26, 27, 33, 37, 38, 40, 41
44
Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право
Семінар – 4 години
1.Специфіка соціального пізнання. Сучасні концепції про сутність та субстанційні основи соціуму. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства. Матеріальне та ідеальне в суспільстві. Єдність та багатогранність історичного процесу.
2.Проблема культури в філософії. Культура як процес і результат розгортання творчих потенцій людини. Співвідношення культури і цивілізації. Субʼєкти та рушійні сили розвитку суспільства. Суспільний ідеал і прогрес.
3.Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Практика – основа всіх форм життєдіяльності людини. Сутність соціального передбачення. Глобальні проблеми сучасності.
4.Правова реальність як обʼєкт соціально-філософського аналізу. Право як всезагальне благо, міра свободи і відповідальності.
Література
1, 6, 7, 12-18, 20, 22, 24, 27, 33, 37, 38
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
1.Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
2.Антропологічний та гуманістичний характер філософії епохи Відродження.
3.Атомістичний матеріалізм Левкіппа-Демокріта.
4.Буття людини як світоглядна проблема.
5.Взаємозвʼязок права і справедливості.
6.Відношення людини до світу як фундаментальна проблема філософії.
7.Вчення Платона про державу і право.
8.Генеза предмету філософії в історичному розвитку.
9.Діалектика демократії, влади і свободи.
10.Діалектика і метафізика як основні філософські методи.
11.Діалектика та її історичні типи.
12.Діалектика як система, її основні принципи, закони і категорії.
13.Досократівська доба Античної філософії (мілетська школа, Піфагор, Геракліт, елейська школа).
14.Емпіризм філософії Ф.Бекона. Проблема пошуку нового методу пізнання.
15.Загальна характеристика основних законів діалектики.
16.Загальна характеристика основних напрямів сучасної західної філософії.
17.Значення вивчення філософії для працівників правоохоронних органів.
18.Ідеалізм, його специфіка та види.
19.Інститут прав людини як феномен філософсько-правового дослідження.
20.Історичні типи світогляду, їх особливості.
21.Історичні типи філософії: основні ідеї і принципи.
45
22.Лінія Платона та лінія Демокріта в античній філософії.
23.Людиномірність і поліфонічність предмету філософії.
24.Матерія як філософська категорія.
25.Методологічне значення філософії для юридичних наук.
26.Монізм та дуалізм.
27.Мораль і право як форми суспільної свідомості, їх співвідношення.
28.Натурфілософські погляди Дж. Бруно, Г. Галілея.
29.Необхідність, випадковість, свобода.
30.Неотомізм – релігійна філософія ХХ ст.
31.Номіналізм і реалізм в середньовічній філософії.
32.Основне питання філософії, його зміст і структура.
33.Основні етапи розвитку філософії середньовіччя: апологетика, патристика і схоластика.
34.Основні категорії діалектики (загальна характеристика).
35.Основні форми руху матерії, їх співвідношення.
36.Особливості класичної доби Античної філософії: софісти, Сократ, Платон, Арістотель.
37.Особливості ленінізму, сталінізму, неомарксизму як основних шкіл марксистської філософії.
38.Особливості німецької класичної філософії.
39.Особливості трактування людини, права і держави у середньовічній філософії.
40.Особливості філософії давніх греків. Цілісність світогляду і синкретичний характер знань.
41.Особливості філософської гносеології як теорії пізнання світу.
42.Пантеїстичний характер натурфілософії Дж. Бруно та М. Кузанського.
43.Позитивізм, його основні напрями та сцієнтичний характер.
44.Політика і право як форми суспільної свідомості, їх співвідношення.
45.Поняття "закон" в філософії та юридичних науках.
46.Поняття "категоричного морального імперативу" у філософії І. Канта.
47.Поняття буття в філософії. Основні форми буття, їх співвідношення.
48.Поняття духовного життя суспільства.
49.Поняття несвідомого в психоаналізі З. Фрейда.
50.Поняття свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість.
51.Поняття суспільного прогресу, його основні критерії.
52.Право в системі культури.
53.Право як міра свободи особи.
54.Право як обʼєкт соціально-філософського аналізу.
55.Право, свобода, демократія.
56.Предмет філософії права.
57.Предметно-практичний характер свідомості людини.
58.Принцип географічного детермінізму та розподілу влад в філософії.
59.Проблема відчуження в марксизмі. Шляхи його подолання за Марксом.
46
60.Проблема істини в філософії. Її основні характеристики.
61.Проблема свободи і вибору в екзистенціалізмі.
62.Проблема сенсу життя людини в філософії.
63.Простір і час як атрибути існування матерії.
64.Протилежність діалектики і метафізики, схоластики, догматизму, еклектики.
65.Раціоналізм та емпіризм як основні напрямки філософії Нового часу.
66.Раціоналізм та ірраціоналізм у філософії ХХ ст.
67.Раціоналізм філософії Р. Декарта.
68.Роль права в процесі становлення і розвитку цивілізацій.
69.Світогляд, його структура та функції.
70.Система абсолютного ідеалізму в філософії Г. Гегеля.
71.Соціально-правові погляди філософів епохи Просвітництва (Вольтер, Руссо, Дідро, Гельвецій, Гольбах).
72.Соціально-філософські погляди Арістотеля.
73.Специфіка міфології як світогляду.
74.Специфіка моралі як світогляду.
75.Специфіка науки як світогляду.
76.Специфіка політичної форми суспільної свідомості.
77.Специфіка права як форми суспільної свідомості та світогляду.
78.Специфіка релігії як світогляду.
79.Специфіка філософії як світогляду.
80.Специфіка філософського світобачення. Основні функції філософії.
81.Співвідношення політики, релігії і моралі в філософії Н. Макіавеллі.
82.Співвідношення предмету філософії та предмету юридичних наук.
83.Співвідношення філософії і релігії як форм суспільної свідомості.
84.Співвідношення формаційного та цивілізаційного підходів до розуміння розвитку людського суспільства.
85.Стихійна діалектика як метод пізнання в філософії Сократа.
86.Структура світогляду. Світопочуття, світорозуміння та світосприйняття.
87.Суспільна ідеологія як рівень суспільної свідомості.
88.Суспільна психологія як рівень суспільної свідомості.
89.Теорія природного права Дж. Локка.
90.Теорія суспільного договору Ж.-Ж. Руссо.
91.Теоцентризм як основний принцип філософії середньовіччя.
92.Філософія Г. Сковороди.
93.Філософія Києво-Могилянської академії (ХVІ-ХVIII ст.).
94.Філософія марксизму: діалектичний та історичний матеріалізм.
95.Філософія українського романтизму (М.В. Гоголь).
96.Філософія Ф. Аквінського.
97.Філософія як наука і світогляд.
98.Філософія як раціональний спосіб пізнання людиною світу.
99.Філософія як теоретична основа світогляду.
47
100.Філософська герменевтика. Проблема розуміння законів в сучасній юриспруденції.
101.Філософське поняття культури. Культура як світ людини.
102.Філософсько-світоглядні погляди представників українського національного руху (Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Грушевський).
103.Філософсько-соціологічні погляди представників українського
демократичного руху (І. Франко, Л. Українка, П. Грабовський, М. Коцюбинський).
104. Цивілізація як конкретно-історичне буття культури.
48
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Початок ХХІ століття дедалі більше демонструє посилення впливу національної культури на долі цілих народів та окремих людей. Напрям дослідження національної культури як основи розуміння феномена людської культури взагалі – справжнє історичне відкриття часу трансформації сучасного українського суспільства. Можна стверджувати, що на сьогодні проблема національної культури й етнокультурних відмінностей набула в України набагато більшого суспільно-політичного значення, ніж економічні проблеми. Гасло розбудови національної культури нині не менш актуальне, ніж гасла щодо демократизації українського суспільства, побудови правової держави, трансформації української економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин тощо. Звідси постає гостра необхідність вивчення саме історії української культури, яка отримала своє відображення у створенні спеціального курсу "Історія української культури" та розробці спеціальної навчальної програми до нього. Однак посилений останнім часом науковий інтерес до питань вітчизняної культури спонукав сучасних дослідників звернути також увагу на методологічний і теоретичний аспекти української культури, внаслідок чого було з`ясовано, що вивчення української культури наразі потребує нових підходів до її періодизації та водночас осмислення її саме як феномена.
Незаперечним є також і те, що у становленні кожної людини як особистості та формуванні її духовної культури важливе місце посідають знання проблем культури. Проте культурні питання мають не лише велике суспільнополітичне значення. Складні політичні процеси в сучасній Україні засвідчують глибокий смисл проблеми національної культури як граничної основи буття української спільноти, її ідентичності та єдності, а також самоствердження серед інших спільнот і культур світу.
Предметом навчальної дисципліни є аналіз всієї сукупності проблем походження, сутності та функцій культури, її місця у становленні українського суспільства, тенденцій розвитку національного та світового культурних процесів у їхньому взаємозвʼязку та еволюції.
Основною метою реалізації завдань навчальної дисципліни "Історія української культури" є засвоєння теоретичних засад та суми фактологічних знань в проблематиці формування та характерних особливостей української культури а також її взаємозвʼязків із головними напрямами і тенденціями у розвитку світового культурного процесу.
У результаті вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" студенти повинні:
знати
сутність дисципліни та її структуру;
основні етапи розвитку української культури;
сучасні тенденції розвитку знань про українську культуру;
49
найбільш відомих діячів української культури та їхній творчий доробок;
основні школи українського мистецтва, науки та літератури.
вміти
порівнювати розвиток української культури з розвитком культур інших народів світу;
орієнтуватися в основних напрямках сучасної української культури, а також вміти дати їм обʼєктивну та науково обґрунтовану характеристику;
володіти основними елементами культурного етикету та виявляти свою всебічну обізнаність в питаннях української культури;
використовувати набуті знання, вміння та навики в обраній за фахом практичній роботі.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Авангардизм – рух у художній культурі ХХ ст., що пориває з існуючими
нормами і традиціями; тісно звʼязаний із модернізмом. Агіографія – вид церковної літератури, життєписи святих Антропогенез – біологічна еволюція людини.
Антропоцентризм – погляди, відповідно до яких людина – центр і вища мета світобудови.
Апокрифи – твори християнської літератури, які не входять до біблійного канону.
Бароко – стиль у європейському мистецтві у XVI-XVIII ст., характерна пишність, парадність, яскравість кольорів, контрастність; в архітектурі – розмах, використання складних криволінійних форм, створення ансамблів; у живопису – парадні портрети, у музиці – поява опери.
Братства – національно-релігійні і просвітительські громадські організації при православних церквах; організовували школи, друкарні.
Вертеп – український народний ляльковий театр.
Глаголиця – давньословʼянська абетка, спеціально розроблена Кирилом для словʼянських мов.
Еклектика – механічне зʼєднання різнорідних поглядів, теорій, стилів, художніх елементів.
Замок – укріплене житло феодала, спочатку вежа (донжон) оточувалася стінами, ровом, пізніше стали зводити складні комплекси будівель.
Звіриний стиль – стиль у декоративному мистецтві ранньої залізної доби, зображення тварин або частин їхнього тіла для прикраси зброї, предметів побуту тощо.
Імпресіонізм – від французького "враження", напрямок в мистецтві останньої третини XIX – початку XX ст., склався у живопису, стверджував красу повсякдення, розробив особливу систему зображення світла та кольору.
Капела – каплиця, невелика окрема споруда або помешкання в храмі, звідси друге значення – хор співаків.
50