Методичка на 2-й курс

Навколишне середовище – цілісна система взаємоповʼязаних природних і антропогенних обʼєктів і явищ, під впливом і при безпосередньому використанні яких відбувається виробнича і побутова діяльність, відпочинок. Складовою навколишнього середовища є природне середовище.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

			Кількість годин
№		Назви тем		Семі-	Прак-
з/п			Лекції		тичні
				нари
					заняття
		Сучасна екологія: предмет, методи,
1.		завдання, структура. Екологія як	2	–	–
		галузь науки і практичної діяльності
		людини
2.		Глобальна екологічна криза її	2	–	–
		причини, прояви і наслідки
		Соціально-екологічні наслідки
3.		забруднення природного	2	–	–
		середовища
4.		Екологія як галузь науки і	–	2	–
		практичної діяльності людини
5.		Соціальні функції екології	–	2	–
6.		Екологічна політика, екологічна і	–	2	–
		природо-ресурсна безпека
Всього			6	6	–

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України. Просвіта. – К., 1996.

2.Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" // ВВРУ. – 1991. – № 41 (зі змінами і доповненнями).

3.Земельний кодекс/ Істина. – К., 2002.

4.Закон України "Про охорону земель".

5.Кодекс про надра // ВВРУ. – 1994. – № 36.

6.Водний кодекс // ВВРУ. – 1995. – № 24.

7.Лісовий кодекс //ВВРУ. – 1994. – № 17.

8.Закон України "Про тваринний світ" від 13.12.2001.

9.Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 21.06.2001 // ВВРУ. – 2001. – № 48.

10.Закон України "Про екологічну експертизу" // ВВРУ. – 1995 р. – № 8. (Зі змінами від 06.04.2000 р.)

61

11.Закон України "Про природно-заповідний фонд України" // ВВРУ. – 1992.

– № 34.

12.Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" // ВВРУ. – 1991. – № 21.

13.Закон України "Про курорти" // ВВРУ. – 2000. – № 50.

14.Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2004. – 368 с.

15.Положай В.В. Екологія і економіка природокористування. Начальний посібник. – К.: МАУП, 2003. – 56 с.

16.Білявський Т.Д., Падун М.М. Основи загальної екології: Підручник. – К.,

1996.

17.Васюкова Г.Т., Ярошева О.І. Екологія: Підручник. – К.: Кондор, 2009. – 524 с.

18.Дробноход М.І., Вольвач Ф.В., Дюканов В.Г. та ін. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: Навч. посіб. – К., – 2002. – 104 с.

19.Одум Ю. Основы экологии: Пер. с англ. – М., 1975.

20.Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В. Биосфера, екология, охрана природы: Справ. пособие. – К., 1987.

21.Опосталюк С.О., Джегерей В.С. Промислова екологія. Навчальний посібник – К.: Знання,2012. – 430 с.

22.Олійник Я.Б., Шищенко П.Г. Основи екології. Підручник – К.: Знання,

2012. – 558 с.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Сучасна екологія: предмет, методи, завдання, структура. Екологія як галузь науки і практичної діяльності людини

Лекція – 2 години

1.Визначення, обʼєкт, предмет і завдання екології.

2.Структура екології. Екологічні закони, правила, принципи.

3.Звʼязок екології з економікою, соціологією, політикою.

Тема 2. Глобальна екологічна криза її причини, прояви і наслідки

Лекція – 2 години

1.Визначення і сутність екологічної кризи.

2."Демографічна лавина" – першопричина глобальної екологічної кризи.

3.Прояви глобальної екологічної кризи.

62

Тема 3. Соціально-екологічні наслідки забруднення природного середовища

Лекція – 2 години

1.Природні ресурси. Природно – ресурсний потенціал. Раціональне використання природних ресурсів.

2.Правові основи природокористування.

3.Стійкий екологічно безпечний розвиток суспільства.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Екологія як галузь науки і практичної діяльності людини

Семінар – 2 години

1.Методи і завдання екології.

2.Глобальна екологічна криза, її причини, прояви і наслідки.

3.Становлення і розвиток системних ідей в екології.

4.Біосфера в системі сфер Землі.

5.Рівні організації екологічних систем.

6.Екологічний імператив та його виміри.

Література

1, 2, 17-19, 21, 22

Тема 2. Соціальні функції екології

Семінар – 2 години

1.Соціально-екологічні наслідки забруднення природного середовища.

2.Природні ресурси. Природно-ресурсний потенціал.

3.Ресурси літосфери, соціально-екологічні проблеми їх використання.

4.Соціально-екологічне значення водних ресурсів.

5.Ґрунти і земельні ресурси.

6.Лісові та біологічні ресурси.

7.Стійкий екологічно безпечний розвиток суспільства.

Література

1-13, 15, 19, 20

Тема 3. Екологічна політика, екологічна та природо-ресурсна безпека

Семінар – 2 години

1.Екологічний менеджмент та аудит.

2.Екологічна культура як складова національної культури.

3.Екологічна інформація.

4.Міжнародний екологічний процес та участь України в ньому.

63

Література

1, 2, 10, 12, 14, 16, 20, 21

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1.Екологія: визначення, обʼєкт, предмет, методологія.

2.Основна екологічна парадигма.

3.Екологічне середовище: визначення, функції.

4.Рівні екологічної організації в природі: аутекологічний, демекологічний, синекологічний, соціоекологічний.

5.Внесок українських вчених у становленні екології.

6.Поняття про сучасну науку і сучасну екологію.

7.Екологічна система: визначення, структура, функції.

8.Прісноводні екосистеми: класифікація за трофністю.

9.Принципова різниця між рухом речовини і енергії в екосистемі.

10.Поняття про екологічну нішу. Екологічна ніша людини.

11.Біорізноманіття: визначення, умова збереження біорізноманіття, міжнародні угоди.

12.Видова структура біологічного різноманіття. Біорізноманіття культурних рослин. Центри походження культурних рослин.

13.Поняття про біологічну еволюцію. Механізм біологічної еволюції.

14.Внесок Г. Менделя в еволюційну теорію.

15.Поняття про екологічний імператив. Виміри екологічного імперативу.

16.Біосфера: визначення, параметри, місце в системі сфер Землі.

17.Великий та малий кругообіг речовин, їх екологічне значення.

18.Звʼязок екології з економікою, соціологією, політикою.

19.Екологічна культура: визначення, зміст. Рівні функціонування екологічної культури.

20.Соціальні функції екології.

21.Глобальна екологічна криза: визначення, причини, прояви.

22.Екологічні проблеми України: першопричина, прояви.

23.Мета вивчення екології.

24.Природа, природні умови.

25.Природні ресурси: визначення, класифікація, індекс використання природного ресурсу.

26.Стійкий екологічно безпечний розвиток: визначення, мета.

27.Принципи стійкого розвитку України.

28.Соціально-економічне значення земельних ресурсів.

29.Соціально-економічне значення водних ресурсів.

30.Соціально-економічне значення лісових ресурсів.

31.Соціально-економічне значення мінеральних ресурсів.

32.Соціально-екологічні проблеми забруднення природного середовища.

33.Хімічне забруднення навколишнього середовища.

34.Біологічне забруднення навколишнього середовища.

64

35.Фізичне забруднення навколишнього середовища.

36.Організм. Популяція. Біоценоз.

37.Структура екології: екологія як наука, проблема, навчальна дисципліна.

38.Піраміда чисел. Трофічні ланцюги.

39.Ресурси тваринного світу України.

40.Сучасна наука і сучасна екологія.

41.Едафтична сітка та її практичне застосування.

42.Екологічна економіка: історія, зміст.

43.Атмосфера.

44.Літосфера.

45.Гідросфера.

46.Питома вага різних типів ириродних ресурсів у природоресурсному потенціалі України.

47.Біологічні ресурси світу.

48.Земельні ресурси світу.

49.Глобальна екологічна безпека.

50.Екологічний менеджмент.

51.Культура біологічного виду.

52.Екологічна інформація. Орхуська конвенція.

53.Виробничі елементи. Кругообіг виробничих елементів як складова великого кругообігу речовин в природі.

54.Соціально-структурна корисність виробництва.

55.Структура і функції біосфери як глобальної екосистеми.

56.Кругообіг води в природі.

57.Пестициди, гербіциди, отрутохімікати як екологічний фактор.

58.Вплив підприємства (економіки) на природне середовище і навпаки.

59.Екологічний і природо-ресурсний аспект глобалізації.

60.Завдання, рівні і складові екологічного моніторингу.

61.Проблема питної води в Україні.

62.Економічний механізм охорони природного середовища: платежі, субвенції, лізинг.

63.Міжнародні екологічні стандарти серії ІБО14000.

64.Екологічна експертиза: завдання, принципи, механізми.

65.Екологічні ризики: зміст та особливості прогнозування.

66.Плата за природні ресурси в Україні: методологія, законодавча.

67.база. Види екологічних платежів. Система платежів.

68.Система регулювання безпеки. Показники екологічної безпеки.

69.Система екологічного права України.

70.Міжнародні проблеми охорони живої та неживої природи.

71.Громадське управління у сфері екології.

72.Охорона природного середовища в контексті стійкого екологічно безпечного розвитку.

65

73.Йоханнесбурзька Декларація-2002. Комісії стійкого екологічно безпечного розвитку ООН.

74.Стан сучасної думки щодо стійкого екологічно безпечного розвитку суспільства.

75.Основи планування стійкого екологічно безпечного розвитку.

76.Основні напрями державної екологічної політики в Україні.

77.Міжнародна діяльність України в галузі екології.

78.Міжнародний екологічний процес.

79.Геополітична сутність України: екологічний аспект.

80.Природний фактор у теоріях культур і цивілізацій.

81.Філософські та педагогічні проблеми формування екологічної свідомості людини.

82.Екологічна культура українців: традиція і сучасність.

83.Людина як складова і невідʼємна частина природи.

84.Екологічна етика. Екологічна парадигма. Екологічна свідомість і культура.

85.Природний фактор в етнокультурі українського народу.

86.Екологічна культура як складова національної культури.

87.Поле здоровʼя: спосіб життя, довкілля, спадковість, медичний захист.

88.Валеологічна функція екології.

89.Природовідповідальність: зміст і прояви у різних сферах суспільного життя (економіка, освіта, системи життєзабезпечення).

90.Природоохоронна функція екології.

91.Екологічна економіка – економіка майбутнього.

66

ПОЛІТОЛОГІЯ

У всі часи, а особливо в наші дні, політика має великий вплив на розвиток суспільства. Враховуючи це, у вищих навчальних закладах України введено викладання політології.

Знання про політичне життя необхідні кожній людині, тим більше майбутньому спеціалісту. Завдання полягає не лише в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями, потрібними для успішного виконання своїх обовʼязків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно належним чином могла виконувати загальнолюдські обовʼязки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а і тих, хто живе і працює поруч. Значною мірою розвʼязанню цих проблем сприяє курс "Політологія".

Метою курсу є формування у студентів політичних знань, які допомогли б їм виконувати свої громадські обовʼязки та брати свідому участь у реформуванні політичного життя українського суспільства. Після завершення вивчення курсу "Політологія" студенти повинні:

знати обʼєкт, предмет, методи та функції політичної науки, чітко знати та володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

орієнтуватись в основних світових політологічних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристику українським політичним вченням;

мати уявлення про суть політичного життя, політичних відносин і процесів, про діяльність субʼєктів політики;

знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;

вміти виділяти теоретичні і прикладні, аксіологічні та інструментальні компоненти політичного знання, знати їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску в суспільнополітичне життя;

мати уявлення про процес міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України у сучасному політичному світі;

володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати знання з політичної науки в своїй професійній і громадській діяльності.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Політика – сфера людської діяльності, зумовлена взаємовідносинами між

субʼєктами політики з приводу влади та узгодження своїх інтересів. Структура політики – політичні відносини, політичні організації,

політична свідомість, політичний інтерес, політична діяльність.

Обʼєкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність субʼєкта в політиці.

67

Субʼєкт у політиці – джерело цілеспрямованої предметної політичної діяльності.

Політологія – це наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством. Головні проблеми, які вивчає політологія, це проблеми влади та узгодження інтересів різних політичних сил.

Політична влада – реальна здатність соціальної спільності, індивіда до виявлення своєї волі у політиці на основі осмисленого політичного інтересу.

Форми виявлення політичної влади: державна влада, партійна влада,

влада громадських організацій, інформаційна влада.

Політична соціалізація – процес входження людини в політику.

Партія політична – добровільне обʼєднання людей, які прагнуть домогтися здійснення мети, задоволення спільних інтересів.

Політична еліта – певна група суспільства, яка концентрує в своїх руках державну владу і обіймає командні посади, управляючи суспільством.

Політична культура – це реалізація політичних знань, ціннісних орієнтацій, зразків поведінки соціального субʼєкта в історично визначеній системі політичних відносин і політичної діяльності.

Політична свідомість – відображення політичного життя суспільства в певних емпірично-психологічних, ідейно-теоретичних, світоглядних, національно-традиційних, індивідуально-особистісних і масових формах.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

			Кількість годин
	№	Назви тем		Семі-	Прак-
	з/п		Лекції		тичні
				нари
					заняття
	1	2	3	4	5
	1.	Політологія як наука та навчальна	2	–	–
		дисципліна
	2.	Історія і розвиток української	2	–	–
		політичної думки
	3.	Політична влада	2	–	–
	4.	Системний вимір політики.	2	–	–
		Політична система суспільства
	5.	Держава – головний інститут	–	2	–
		політичної системи суспільства
	6.	Політика і мораль	–	2	–
	7.	Політична культура	–	2	–
	8.	Політичні партії та партійні	–	2	–
		системи
	9.	Політичні еліти	–	2	–

68

1		2	3	4	5
10.		Особливості розвитку політичної	–	–	2
		системи України
11.		Політична "еліта" України	–	–	2
		(характеристика)
Всього			8	10	4

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Абизов В.Є., Кремень В.Г. Політичне рішення: механізм прийняття. – К.,

1995.

2.Аваков А.В. Судьбы либерализма. – М., 2000.

3.Августин А. Исповедь. – М., 1992.

4.Аверʼянов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997.

5.Авцинова Г.И. Социально-правовое государство: сущность, особенности становления // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 3.

6.Азаров Н.И. Взаимоотношения морали и политики // Социальнополитический журнал. – 1997. – № 4.

7.Алексеева Т.А. Предмет политической философии // Политические исследования. – 1992. – № 3.

8.Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура стабильность демократии // Политические исследования. – 1992. – № 4.

9.Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Социальнополитические науки. – 1991. – № 2.

10.Андерсон Р.Д. Тоталитаризм: концепт или идеология? // Политические исследования. – 1993. – № 3.

11.Андреев С.С. Политика как социальное явление // Социальнополитические науки. – 1991. – № 4.

12.Андреев С.С. Политические системы и политическая организация общества // Социально-политические науки. – 1991. – № 1.

13.Антология мировой политической мысли: В 5-ти т. – М., 1997.

14.Антонович И.И. Общественные движения и проблемы власти // Социально-политические науки. – 1991. – № 4.

15.Ануфриев Е.А. Субъективные основы и субъекты политики // Социальнополитический журнал. – 1996. – № 4.

16.Арато Е., Коген Дж. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // Політична думка. – 1996. – № 1.

17.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993.

18.Ашин Г.К., Охотский Е.В. Курс элитологии. – М., 1999.

19.Бабков В.Г. Межнациональные противоречия и конфликты // Социальнополитический журнал. – 1994. – № 7-8.

69

20.Бакун Л.А. Группы в политике (К истории развития американских теорий) // Политические исследования. – 1999. – № 1.

21.Баранцева К. Історична еволюція елітистського дискурсу: теорія та методологія // Філософська думка. – 2002. – № 1, 2, 3, 4.

22.Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. – Томск, 1988.

23.Бебик В.Н. Наша політична культура // Політологічні читання. – 1992. –

№ 1.

24.Белов Г.А. Функции политической системы // Кентавр. – 1995. – № 3.

25.Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. – М., 1990.

26.Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К., 2001.

27.Вивід прав України: Збірник. – Львів, 1991.

28.Видрин Д. Неповерненці – 3 нотатки весняного іпохондрика // Дзеркало тижня. – 2003. – 5 квітня.

29.Винниченко В.К. Відродження нації: У 3 т. – К., 1991.

30.Власть: Очерки современной политической философии Запада. – М.,

1989.

31.Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избранные произведения: В 2-х т. – М., 1965. – Т. 2.

32.Голобуцький О., Кулик В. Консерватизм – ідеологія порядку, стабільності і добробуту. – К., 1995.

33.Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / Відп. ред. С.В. Бобровник. – К., 1997.

34.Гроций Г. О праве войны и мире. Три книги, в которых объясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права. – М., 1957.

35.Группы интересов // Политические исследования. – 1992. – № 5-6.

36.Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

37.Даймонд Л. Прошла ли "третья волна" демократизации? // Политические исследования. – 1999. – № 1.

38.Дарендорф Р. Конфликт и классовая борьба // Социологические исследования. – 1995. – № 7-8.

39.Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному сообществу // Политические исследования. – 1993. – № 5.

40.Джилас М. Лицо тоталитаризма. – М., 1992.

41.Зеркин Д.П. Основы политологии: Курс лекций. – Ростов-на-Дону, 1999.

42.Зубков С.А. Лоббизм в практике менеджмента // Социальнополитический журнал. – 1996. – № 5.

43.Зущик Ю., Кривошеєнко О., Яблонський В. Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні. – К., 1999.

44.Зяблик Н.Г. США: Лоббизм и политика. – М., 1976.

70