Тема 15. Кримінологічна віктимологія злочинів, що вчиняються з необережності

15.1. Віктимологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності

Необережна злочинність – це сукупність необережних злочинів, що вчинені в державі або регіоні за певний період часу. Необережні злочини вчиняють у багатьох сферах суспільного життя. Шкода від таких злочинів (кількість травмованих і мате­ріальні збитки) дуже велика й перевищує шкоду від умисних злочинів. Необережні злочини переважно пов’язані з порушенням певних правил поведінки, більшість з яких зафіксовані й регламентовані у відповідних законах та підзаконних нор­мативних актах, а також правил поведінки в побуті.

Віктимна поведінка щодо необережних злочинів виявляється в багатьох сферах людської діяльності:

- експлуатація машин, механізмів та інших джерел підвищеної небезпеки на виробництві;

- експлуатація транспортних засобів, що є джерелами підвищеної небезпеки;

- будівельні, вибухові, гірські роботи;

- транспортування і збереження енергоносіїв;

- роботи в природному середовищі, пов’язані з небезпекою його забруднення, псування тощо;

- виготовлення медикаментів, лікування людей, ветеринарна допомога;

- службова чи інша професійна діяльність, яка може призвести до суспільно небезпечних наслідків через прийняття помилкових рішень;

- експлуатація джерел підвищеної небезпеки побутового характеру.

З урахуванням цього можна виділити такі види віктимної поведін­ки, що пов’язані з порушенням відповідних правил:

- безпеки використання машин і механізмів у народному господарстві;

- провадження робіт, які вимагають особливої уваги;

- безпеки експлуатації транспортних засобів;

- безпеки при виробництві й передачі енергії, транспортуванні і збереженні енергоносіїв;

- екологічної безпеки;

- медичної безпеки;

- побутової безпеки;

- безпеки виконання посадових і професійних обов’язків, крім передбачених вище випадків;

- майнової безпеки.

У загальній структурі злочинності необережна злочинність становить приблизно 15 %. Структура необережних злочинів така: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (до 80 %), порушення правил охорони майна, службова недбалість (близько 10 %), порушення правил охорони праці й техніки безпеки (5 %), необе­режні злочини проти особи (4 %). Окремі необережні злочини мають високу латентність.

Щорічно у світі в дорожньо-транспортних подіях гине понад півмільйона людей, ще п’ять мільйонів отримують травми чи каліцтва. На жаль, Україна вносить до світової статистики досить вагому частку, яка значно перевищує аналогічні показники інших країн.

До дорожньо-транспортних злочинів належать:

- порушення правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів (ст. 286 Кримінального кодексу України);

- випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів (ст. 287 Кримінального кодексу України);

- порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 Кримінального кодексу України);

- порушення пішоходом, велосипедистом, їздовим, ремонтником тощо правил, які забезпечують безпечну роботу автотранспорту (ст. 291 Кримінального кодексу України)

Починаючи з 2001 року, в Україні різко збільшується кількість ДТП. За порушення правил безпеки дорожнього руху у 2002 році було порушено 9220 кримінальних справ, у 2003 році – 11635, у тому числі, що спричинило смерть потерпілого в 2002 році – 2646, у 2003 році – 3044 злочинів²⁵². Як видно, темп приросту злочинів, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху у 2003 рості, становить 26,2 %, кількість дорожньо-транспортних злочинів, унаслідок яких настала смерть потерпілого, збільшилася на 15 %. Отже, майже кожний четвертий злочин, що пов’язаний з порушенням правил дорожнього руху, призводить до смерті потерпілого. Цей показник у 5-7 разів вищий ніж в Австрії, Німеччині, Португалії, Швеції, та у 2–3 рази більше ніж в Угорщині, Данії, Фінляндії, Франції²⁵³.

Найбільш характерними видами дорожньо-транспортних пригод є такі:

• зіткнення транспортних засобів – 29,8 %;

• перекидання транспортних засобів – 17,6 %;

• наїзд транспортних засобів на перешкоду – 5,2 %;

• наїзд транспортних засобів на пішохода – 36,8 %;

• наїзд транспортних засобів на велосипедиста – 2,9 %;

• падіння пасажирів – 1,5 %;

• інші події – 1,6 %.

Показники аварійності залежать і від інтенсивності експлуатації транспорту. Якщо автомобілем не користуються і він не бере участь у дорожньому русі, то за його допомогою не буде вчинено наїзд або зіткнення. Саме ступенем інтенсивності експлуатації автомобілів і мотоциклів пояснюється той факт, що в липні – серпні дорожньо-транспортних випадків з вини водіїв індивідуальних транспортних засобів нараховується в 6 разів більше злочинів, ніж у січні–лютому.

За часом доби найменшу кількість дорожньо-транспортних злочинів вчиняють у період з 3 до 6 год, найбільшу – з 16 до 22 год (у цей час вчиняється 50,0 % злочинів зазначеної категорії від усіх вчинених протягом доби).