- •Київський Національний Університет внутрішніх справ
- •Загальна частина Тема 1. Кримінологічна віктимологія: поняття, предмет, перспективи розвитку
- •1.1. Виникнення та розвиток кримінологічної віктимології
- •1.2. Поняття і предмет кримінологічної віктимології
- •1.3. Методологія кримінологічної віктимології
- •1.4. Завдання і практичне значення кримінологічної віктимології
- •Тема 2. Кримінологічна характеристика жертви злочину
- •2.1. Поняття жертви злочину та її структура
- •2.2. Класифікація і типологія жертв злочинів
- •2.3. Поведінка потерпілого від злочину та її характеристика
- •Тема 3. Віктимність і її основні характеристики
- •3.1. Поняття та ознаки віктимності
- •3.2. Рівні та види віктимності
- •3.3. Кримінологічне значення вивчення віктимності
- •Тема 4. Віктимізація
- •4.1. Поняття та ознаки кримінологічної віктимізації
- •4.2. Кількісні та якісні характеристики кримінологічної віктимізації
- •4.3. Сучасний стан кримінологічної віктимізації в Україні
- •Ступінь віктимізації населення України за окремими видами злочинів (у відсотках до загальної кількості опитаних)65
- •Тема 5. Віктимологічна детермінація
- •5.1. Поняття детермінації віктимної поведінки
- •5.2. Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи
- •5.3. Рівні (класифікація) детермінант віктимної поведінки
- •Тема 6. Віктимологічна профілактика злочинності
- •6.1. Поняття і система віктимологічної профілактики
- •6.2. Форми і методи віктимологічної профілактики
- •6.3. Особа потерпілого та її правовий захист
- •6.4. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів
- •Особлива частина тема 7. Кримінологічна віктимологія загальнокримінальної корисливої злочинності
- •7.1. Кримінологічна та віктимологічна характеристики загальнокримінальної корисливої злочинності
- •7.2. Характеристика осіб потерпілих від корисливих злочинних посягань
- •Жертви корисливих злочинів
- •7.3. Обставини, що детермінують процес віктимізації корисливих злочинів
- •7.4. Заходи віктимологічної профілактики загальнокримінальних корисливих злочинів
- •Тема 8. Кримінологічна віктимологія некорисливих насильницьких злочинів
- •8.1. Віктимологічна характеристика некорисливих насильницьких злочинів
- •8.2. Особа потерпілого некорисливого насильницького злочину
- •8.3. Особливості віктимізації некорисливих насильницьких злочинів
- •8.4. Заходи віктимологічної профілактики некорисливих насильницьких злочинів
- •Тема 9. Жінка як жертва злочинного посягання
- •9.1. Віктимологічна характеристика жінки-жертви
- •9.2. Криміногенні чинники злочинних посягань стосовно жінок
- •9.3. Заходи віктимологічної профілактики злочинів, що вчиняються відносно жінок
- •Тема 10. Кримінологічна віктимологія злочинів, учинених стосовно неповнолітніх
- •10.1. Віктимологічна характеристика злочинів, учинених стосовно неповнолітніх
- •10.2. Віктимологічна детермінація злочинів, учинених стосовно неповнолітніх
- •10.3. Особливості віктимологічної профілактики злочинів, учинених стосовно неповнолітніх
- •Тема 11. Віктимологічна характеристика та профілактика злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством
- •11.1. Віктимологічна характеристика злочинів, учинених на ґрунті сексуального насильства
- •11.2. Причини та умови вчинення злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством
- •11.3. Заходи віктимологічної профілактики злочинів, що вчиняються на ґрунті сексуального насильства
- •Тема 12. Віктимологія “фонових” явищ злочинності
- •12.1. Поняття “фонових” явищ та їх зв’язок зі злочинністю
- •12.2. Віктимологія бродяжництва, жебрацтва та азартних ігор
- •12.3. Віктимологічні аспекти пияцтва, наркоманії та поширення сніДу
- •12.4. Віктимологія проституції та міграції
- •Тема 13. Пенітенціарні аспекти кримінологічної віктимології
- •13.1. Поняття віктимологічного аспекту в місцях позбавлення волі
- •13.2. Жертва злочину в місцях позбавлення волі та її роль у системі віктимологічних детермінант протиправної поведінки
- •13.3. Формування віктимологічного потенціалу та основні профілактичні напрями його нейтралізації в місцях позбавлення волі
- •Тема 14. Віктимологія сімейно-побутових відносин
- •14.1. Віктимологічна характеристика злочинів, що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин
- •14.2. Особа потерпілого в сімейно-побутовій злочинності
- •14.3. Фактори, що обумовлюють процес віктимізації населення у сфері сімейно-побутових відносин
- •14.4. Віктимологічні заходи запобігання злочинам у сфері сімейно-побутових відносин
- •Тема 15. Кримінологічна віктимологія злочинів, що вчиняються з необережності
- •15.1. Віктимологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності
- •15.2. Віктимологічна детермінація злочинів, що вчиняються з необережності
- •15.3. Заходи загальної та спеціальної віктимологічної профілактики необережних злочинів
- •Список литератуРи
- •03035, Київ-35, Солом’янська пл., 1.
15.3. Заходи загальної та спеціальної віктимологічної профілактики необережних злочинів
Заходи віктимологічного впливу на необережну злочинність можна поділити на три групи:
вплив на людський фактор;
безпечна експлуатація джерел підвищеної небезпеки;
конструктивна безпека технічних засобів.
Основними заходами віктимологічного запобігання необережних злочинів, пов’язаних з легковажністю і недбалістю, професійною непридатністю операторів, джерел підвищеної небезпеки, учасників інших робіт, які вимагають особливої уваги, є заходи, що спрямовані на реалізацію профілактики злочинної помилки. У цьому аспекті повинні бути розроблені заходи контролю за конструкцією машин і механізмів, за якістю їх виготовлення, за умовами експлуатації, за наявністю і технічним рівнем систем безпеки, рекомендації з професійного відбору операторів, їх навчання і практики тощо.
Для попередження службової необережності потрібна ґрунтовна організація відбору кадрів, які характеризуються професіоналізмом і порядністю, стійкістю проти тиску групового егоїзму колективу підприємства, фірми. Водночас важливим є відповідне нормативне регулювання і методичне забезпечення прийняття і виконання управлінських рішень; своєчасне і достатнє інформаційно-аналітичне забезпечення, що дозволяє оцінити ступінь і обґрунтованість ризику, можливі наслідки.
До заходів зниження ризику настання тяжких наслідків під час помилки оператора, попередження управлінської помилки посадової особи, іншої професійної помилки виконавця належать:
- автоматизовані системи управління;
- установлення пристроїв, які:
перешкоджають доступу сторонніх осіб до джерела підвищеної небезпеки;
інформують про виникнення небезпечної ситуації шляхом звукових чи світлових сигналів;
блокують неправильні дії оператора;
безпосередньо захищають людей від травм.
Низка заходів профілактики необережних злочинів адресовані населенню. Йдеться про навчання правилам транспортної і пожежної безпеки, правилам експлуатації побутової техніки, мисливської зброї; про обмеження володіння і доступу до предметів, у процесі користування якими може бути допущена злочинна помилка тощо.
Головним суб’єктом спеціальної профілактики дорожньо-транспортних злочинів виступають органи ДАІ, які здійснюють правовиховну роботу з безпеки руху серед водіїв на транспортних підприємствах, а також серед населення. Велику роботу проводять інженерна служба ДАІ і дорожні організації щодо забезпечення доріг інформаційно-вказівними знаками, розміткою, огородженнями та іншою облаштованістю, що сприяє безпеці руху.
Особливості профілактики автотранспортних злочинів пов’язані з необхідністю комплексного впливу на всі елементи системи “людина – автомобіль – дорога”. Тому поряд із заходами, що забезпечують дотримання водіями норм безпеки (підбір, навчання, виховання, контроль), важливими є заходи, що забезпечують безпечний рух інших його учасників, зокрема пішоходів, а також заходи, що попереджують та усувають умови виникнення аварійних ситуацій, які залежать від стану доріг і транспортних засобів.
До спеціальних заходів віктимологічної профілактики дорожньо-транспортних злочинів належать:
- контроль за дотриманням правил безпеки руху;
- припинення порушень незлочинного характеру, які можуть перерости в автотранспортні злочини;
- виховний та правовий вплив на порушників;
- виявлення та усунення конкретних обставин, що сприяють виникненню аварійної обстановки (стан доріг, транспортних засобів, водіїв);
- виявлення та усунення за матеріалами кримінальних справ причин і умов конкретних злочинів;
- проведення правової і виховної роботи з водіями, які обслуговують населення.