54.Економічна криза. Проблеми економічного будівництва

В економіці не накопичено необхідного потенціалу для економічного зростання. Не забезпечено зміцнення фінансової системи держави

- пери і за все, фінансів підприємств і організацій, підвищення загальної конкурентоспроможності, структурного оновлення економіки. У критичному стані перебуває аграрний сектор. Спостерігається низька рентабельність промисловості та інших галузей економіки.

Небезпечними стали структурні деформації, які були притаманні українській економіці ще за часів адміністративно-командної системи. Тривала тенденція до скорочення питомої ваги галузей, що виробляють продукцію інвестиційного призначення (машинобудування та будівельні матеріали), майже у 8 разів скоротилася питома вага легкої промисловості. Водночас продовжувала зростати частка найбільш енергомістких та екологічно шкідливих галузей (паливно-енергетичної, металургійної, хімічної).

Тривалий спад виробництва унеможливив досягнення відчутних зрушень у соціальній політиці. Значне розшарування населення за рівнем доходів, штучне заниження вартості робочої сили (як і низький рівень соціальних витрат) переросли в один із головних чинників, які стримували розширення внутрішнього ринку, технологічне оновлення виробництва. Невирішеність соціальних питань та зубожіння значної частини населення, простої значної частки виробництва й відповідно приховане та зареєстроване безробіття, загострення демографічної ситуації, стагнація медицини, сфери послуг, освіти, науки та культури, високий рівень корупції та злочинності - все це доводить: соціально-економічна ситуація в країні є складною.

До жовтня 2008 р. економіка України розвивалася високими темпами, які, однак, супроводжувалися високим інфляційним тиском. Так, середньорічні темпи приросту ВВП у 2005-2008 роках становили 4,8%. При цьому споживча інфляція у цей період зростала набагато швидше - у середньому на 15,2%. Крім того, макроекономічне середовище розвивалося нестабільно - темпи економічного зростання та рівень інфляції значно коливалися.

Головним фактором розвитку економіки до жовтня 2008 р. були сприятливі зовнішні умови. Зростання світових цін на ринку металів було основним фактором розвитку промисловості України. Одним із найважливіших факторів цінової конкурентоспроможності українського експорту були нижчі ціни на імпортований газ порівняно з європейськими та нижчі витрати на оплату праці.

Починаючи з другої половини 2005 р., коли економіка України була визнана економікою ринкового типу, потоки капіталу в країну різко зросли. Це призвело до суттєвого тиску на зміцнення обмінного курсу гривні при погіршенні сальдо поточного рахунку. Національний банк України з метою підтримання цінової конкурентоспроможності змушений був утримувати обмінний курс гривні до долара США на стабільному рівні.

Активні залучення банків на іноземних ринках капіталу та висока інфляція на світових ринках товарів призвели до різкого зростання кредитного портфеля та посилення валютних дисбалансів.

На цьому тлі м'яка фіскальна політика, орієнтована загалом на поточні витрати замість капітальних, була додатковим дестабілізаційним та інфляційним фактором. Унаслідок цього підвищення оплати праці значно перевищувало зростання продуктивності праці, що суттєво посилювало інфляційний тиск та погіршувало цінову конкурентоспроможність економіки.

Україна в умовах світової фінансової кризи

У жовтні 2008 р. світова фінансова й економічна криза відчутно позначилися на подіях в економіці та фінансовому ринках України. Несприятливі процеси на світових ринках оголили прорахунки в проведенні економічної політики впродовж останніх років.

За останні три роки перед кризою чотири рази змінювався Кабінет Міністрів, однак ці зміни майже не впливали на зміст економічної політики, який полягав переважно у стимулюванні внутрішнього споживчого попиту через форсоване підвищення заробітних плат, пенсій та інших соціальних стандартів. До того ж не були проведені дуже важливі для України структурні реформи, не відбулося реформування податкової системи, не врегульовані до економічного рівня ціни і тарифи, не вжито заходів щодо розвитку фондового ринку. В Україні не знайшлося політичної сили, яка могла б взяти на себе відповідальність за проведення непопулярних заходів.

Економіка України виявилася надзвичайно вразливою унаслідок:

- значної залежності від світових цін на сировинні товари, що зумовлено структурою економіки;

- "перегріву" економіки з 2005 року (зростання споживання суттєво перевищувало продуктивність праці);

- зростання дефіциту поточного рахунку та зовнішнього боргу;

- високої інфляції та погіршення конкурентоспроможності;

- практичної відсутності структурних реформ.

55.Загальна характеристика соціальних зрушень в українському суспільстві

Відродження мови. Із проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців чи не вперше відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури.У жовтні 1989 р. було прийнято "Закон про мови в Українській РСР", спрямований на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку і функціонування у всіх сферах життя суспільства. Українську мову в республіці проголошено державною.Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Стан освіти.Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти. Реорганізується вся структура вищої і середньої спеціальної освіти. Здійснюється перехід на чотириступеневу освіту: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Поряд з державними створюються навчальні заклади інших форм власності, за рахунок чого зростає їхня кількість та якість освітніх послуг.Нова модель освіти передбачає диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного процесу, переорієнтацію всієї сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості.

Проте загальний стан економіки обмежує фінансування освіти, що є серйозним гальмом у її розвитку. Відомо, що в Україні видатки на підготовку одного спеціаліста у вузах у 5-6 разів менші, ніж у розвинених країнах.

Наука.Недостатнє фінансування обумовило кризові явища в науці: відтік кваліфікованих вчених із наукової сфери в інші структури і за кордон, втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу за рівнем наукових розробок. При цьому понад 90% нових технологічних розробок не запроваджуються у виробництво.

Художня культураУтвердження демократії сприяє оновленню літератури і мистецтва, гарантує плюралізм, свободу творчості, вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів. Поступово створюються умови, які заохочують громадян України до української мови і української культури: урізноманітнюються радіо- і телепрограми, проводяться фестивалі і конкурси естрадної української музики і пісні, діють виставки нових напрямів сучасного українського мистецтва.Однак збереження залишкового принципу фінансування вкрай негативно позначається на культурних процесах, обумовлює руйнівні наслідки у сфері духовності. Художня культура опинилася в жорстоких лещатах фінансової залежності. її комерціалізація призвела до того, що на нас ринув каламутний потік низькопробної масової культури.

Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріальної бази, посилення уваги всього суспільства зможуть забезпечити збереження і подальший розвиток національної культури.

Відродження релігії і церквиБудівництво незалежної Української держави, стрімкі зміни в суспільстві сприяли активізації релігійного життя.У кінці 80-х рр. було легалізовано заборонену комуністами в 1946 р. Українську греко-католицьку церкву (УҐКЦ), визнаним лідером якої став Кардинал Любачівський.Українська православна церква в процесі своєї перебудови виявилася розколотою на:Українську автокефальну православну церкву .Яскравим проявом цієї ворожнечі стали сутички під час поховання у червні 1995 р. патріарха УПЦ-КП Володимира (Романюка). Разом з тим, серед віруючих і частини духовенства посилюється прагнення до створення єдиної православної церкви в Україні.Серед населення України поширюється вплив протестантизму, іудаїзму, ісламу. Усього ж в Україні діє 105 релігійних об'єднань, діалог між якими здійснюється в рамках Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Держава спрямовує свої зусилля на те, щоб представники всіх конфесій були повноправними учасниками громадського життя.Свобода совісті стала важливим елементом життя незалежної України. Сотні тисяч людей повертаються до релігії, здобуваючи завдяки їй риси духовності і моралі. Головним завданням у контексті побудови вільної незалежної України є повернення людям віри в добро, справедливість, честь і порядність.