2. Планування й організація культурно-виховної, просвітницької роботи в частині

Організація будь-якої діяльності пов’язана з певними технологіями і методиками. Важливою технологією здійснення заходів культурно-виховної, просвітницької роботи є технологія алгоритмізації діяльності, тобто певна послідовність роботи офіцерів гуманітарних структур. Для заступника командира з виховної та соціально-психологічної роботи вона полягає в тому, що він:

1. Вивчає керівні документи, що стосуються питань бойової діяльності, зміцнення військової дисципліни, інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу, культурно-виховної, просвітницької роботи.

2. Вивчає плани щодо ведення бойових дій та їх МПЗ.

3. З’ясовує наявність матеріально-технічної бази культурно-виховної роботи, степінь забезпеченості культурно-просвітницьким майном військової частини.

4. Вивчає місцеві можливості покращення культурного обслуговування особового складу.

5. Планує культурно-виховну роботу, узгоджує план КВПР з іншими планами в частині.

Важливим етапом роботи стосовно організації КВПР є планування. Воно сприяє кращій координації зусиль усіх посадових осіб, ефективному використанню сил, засобів і форм культурно-виховної роботи. Всебічно продуманий, змістовний і конкретний план придає діяльності командирів, офіцерів-вихователів активу цілеспрямованість і дієвість.

На практиці склалася певна система планування культурно-виховної роботи. В основу цієї системи покладено програмно-цільовий метод планування. Він полягає у всебічному аналізі стану культурно-виховної роботи в частині, в чіткому визначенні мети, завдань, пріоритетів і змісту цієї роботи, прогнозування кінцевого результату, у виборі найефективніших шляхів досягнення поставленої мети, у найдоцільнішому залученні сил і засобів до культурно-виховної роботи, найповнішому, комплексному використанню всього арсеналу засобів, форм і методів КВПР.

Планування культурно-виховної, просвітницької роботи в частині в мирний час здійснюється у трьох видах: перспективне планування, поточне планування, оперативне (або цільове) планування

Заходи перспективного планування в частині передбачаються в плані соціального і гуманітарного забезпечення та зміцнення військової дисципліни на період навчання в розділі “Заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної та просвітницької роботи”.

У клубі частини також складається перспективний план роботи клубу на період навчання. Він, як правило, включає до себе ряд розділів:

а) виховна робота (пропаганда історії України, її збройних формувань, культури українського народу; гуманітарна підготовка; героїко-патріотична робота, правове та моральне виховання);

б) робота на допомогу бойової підготовці (участь у забезпеченні бойового навчання; пропаганда вимог Присяги і статутів; допомога особовому складу в оволодінні технікою й озброєнням);

в) культурне обслуговування особового складу й організація дозвілля (естетичне виховання, пропаганда досягнень культури, організація концертів, показ кінофільмів, проведення вечорів відпочинку, залучення військовослужбовців і членів їх сімей до художньої самодіяльності);

г) робота бібліотеки;

д) методична робота (діяльність Ради клубу; навчання активу клубу; допомога підрозділам в оформленні наочної агітації, проведенні культурно-виховних заходів);

е) організаційно-господарські питання.

Заходи поточного планування культурно-виховної роботи в частині включаються в розділ “Заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення та культурно-виховної роботи” плану роботи на місяць.

У клубі частини також відпрацьовується план роботи на місяць. Його структура, в основному, така ж сама, що і в перспективному плані. Але в ньому обов’язково включаються організаційні масові заходи (питання потокової діяльності Ради клубу, методична робота на допомогу підрозділам, заняття художньої самодіяльності, підготовка матеріалів для наочної агітації тощо).

На основі місячного плану роботи клубу складається план-календар за датами, часом і місцем проведення, який вивішується на видному місці. Найбільш важливі заходи клубу включаються в загальний план соціального і гуманітарного забезпечення на місяць.

Оперативне (цільове) планування включає плани проведення культурно-виховних і спортивно-масових заходів у вихідні, святкові і неробочі дні, а також плани підготовки і проведення окремих складних заходів культурно-виховної роботи: тематичних вечорів, усних журналів, читацьких конференцій, кінолекторіїв тощо.

У плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи:

1. Заходи культурно-виховної, просвітницької роботи.

2. Спортивно-масові заходи.

3. Організація дозвілля особового складу, який знаходиться у відриві від військової частини.

4. Заходи із забезпечення заходів безпеки.

Заходи планів щодо проведення культурно-виховної роботи мають певну форму. Форма – це спосіб існування і вираження конкретного змісту будь-якого заходу, проведення якого передбачається в плані, або він здійснюється на практиці. Можливо дати й інше визначення поняття “форма культурно-виховної, просвітницької роботи”: це певні способи подання матеріалу, якій складає основу змісту, ідейно-тематичний задум заходу.

Форми культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, групові, а також комплексні і прості. Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування способів і методів (тематичні вечори, усні журнали, літературно-музичні вечори та ін.). Некомплексні форми – такі, зміст яких розкривається за допомогою одного способу, одного методу ( вікторина, диспут, бесіда та ін.).

При підготовці і проведенні заходів із військовослужбовцями використовуються певні методи культурно-виховної роботи. Під методами КВПР мається на увазі способи та прийоми передачі і засвоєння знань, впливу на свідомість, почуття і поведінку людей. У культурно-виховній роботі широко використовуються педагогічні методи, пропаганди й агітації, ідейно-національного й духовно-емоціонального впливу, колективного мистецтва.

Засоби культурно-виховної, просвітницької роботи – це певні джерела впливу на особистість. Засоби культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на таки групи:

• усна, друкована та наочна пропаганда (живе слово, лекції, бесіди, доповіді, періодична преса, наочна агітація);

• мистецьки засоби – всі види та жанри мистецтва (музичне, театральне, декоративне, художнє, література, живопис та ін.);

• технічні засоби (фонограми, плівки, відео, радіо, телебачення й ін.).

Вибір форм і методів культурно-виховної, просвітницької роботи залежить від конкретних видів бойової діяльності і відпочинку особового складу.

Розглянемо, наприклад, такий вид діяльності особового складу як бойова діяльність. У комплекс заходів культурно-виховного забезпечення бойової діяльності входять таки заходи:

• пропаганда і доведення до особового складу вимог і положень керівних документів, бойових завдань;

• методична робота з навчання командно-виховного складу методам і формам організації і проведення культурно-виховної роботи, дозвілля особового складу при виконанні бойових завдань;

• культурно-виховне забезпечення заходів бойової діяльності (організація радіомовлення на основних об’єктах і місцях проведення занять; трансляція радіогазет та інформаційних матеріалів з питань бойової підготовки; оформлення наочної агітації );

• показ художніх і документальних фільмів;

• розповсюдження через ТЗВ, наочну агітацію досягнень кращих військовослужбовців і військових колективів у бойовій діяльності;

• проведення вечорів шанування кращих військовослужбовців.

Те ж саме відноситься і до організації і проведення відпочинку особового складу. Особливе місце тут посідає організація культурно-виховної, просвітницької роботи і дозвілля з особовим складом під час перерви у бойових діях.

Вільний час військовослужбовців повинен бути продуктивним і цілеспрямованим. Під час організації роботи у таки дні слід виходити з принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного впливу на особовий склад. При проведенні культурно-виховної і спортивно-масової роботи й організації дозвілля особового складу вирішуються таки завдання:

• створення умов для зняття психологічного навантаження після напруженої бойової діяльності;

• залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців;

• створення позитивної психоемоційної мотивації та спрямованості на виконання бойових завдань;

• сприяння оволодінню особовим складом необхідними військовими знаннями та навичками.

Для вирішення цих завдань слід широко застосовувати форми та методи спортивно-масової, культурно-виховної, просвітницької роботи й організації дозвілля, матеріально-технічну базу військової частини.

Доцільно передбачити проведення таких культурно-виховних, просвітницьких заходів і відповідних їм форм:

- перегляд художніх кінофільмів; прослуховування місцевої радіогазети; концерт художньої самодіяльності підрозділу; радіоконцерти за заявками особового складу; у післяобідній час – змагання із ігрових видів спорту та ін.

У дні релігійних свят командири повинні створити умови для відправлення релігійних потреб віруючими військовослужбовцями.

Наприклад, українським контингентом у Косово з метою проведення культурно-виховної та просвітницької роботи організовувалось відвідування спортивного залу (зусиллями військовослужбовців контингенту був збудований власний спортзал у польовому таборі забезпечення “Золотий Лев”, спортивного залу готелю “Нарцис” – там займався особовий склад оперативної групи “Бреза”), концертів учасників художньої самодіяльності, що відбувалися на базі в н.п.Брезовиця, концертів місцевого населення, а також відвідування, за бажанням, релігійних закладів (на території оперативної групи в н.п.Брезовиця зусиллями наших миротворців була збудована православна капличка “Покрова Святої Богородиці”, в якій щоденно у вечірній час і ранком кожної неділі відправлялися молебні), перегляд теле-, відеофільмів, читання газет, книг, спільні спортивні заходи з військовослужбовцями інших країн.

Наприклад, у 62 омб 6 ОМБР в Іраку культурно-виховна робота була спрямована на забезпечення активного відпочинку особового складу, зняття психологічних навантажень.

Проводились урочистості з нагоди пам’ятних дат і святкових днів. Проводились концерти художньої самодіяльності підрозділів. З метою задоволення релігійних потреб військовослужбовців була оформлена капличка, де щонеділі та на свята проходили служби.

Для проведення змагань з ігрових видів спорту були обладнанні футбольний і волейбольний майданчики.

Була організована робота Центру психологічної реабілітації та дозвілля в інтересах культурно-виховної та просвітницької роботи:

- проведення бесід та виступів для о/с;

- прослуховування концертних програм;

- перегляд документальних і художніх відеофільмів;

- забезпечення військовослужбовців художньою літературою.

Ефективність заходів КВПР визначається за такими критеріями: результативність; цілеспрямованість; ідейна переконливість; зв’язок із повсякденною бойовою діяльністю; комплексний підхід до підготовки та проведення заходів.

Звичайно, найбільший ефект від проведення заходів культурно-виховної, просвітницької роботи досягається тільки за умов, коли питання її організації вирішуються офіцерами-вихователями спільно з командирами й офіцерами підрозділів.