Висновки

Чим складніша тактична обстановка і чим важче бойове завдання підрозділу, частини, тим активнішим й оперативнішим повинно бути морально-психологічне забезпечення, тим енергійніше повинні діяти командири й їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи. Словом і особистим прикладом вони повинні вести за собою товаришів по службі на зразкове і самовіддане виконання навчально-бойових завдань.

Питання для самоконтролю

1. Мета вогневої підготовки.

2. Назвіть основні елементи вогневої підготовки.

3. Назвіть основін завдання МПЗ у підготовчий період.

Список використаної літератури

1. Стратієнко О.Ф., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ: навчально-методичний посібник. – К.: КВГІ, 1998.

2. Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 448 с.

3. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004 // Народна армія. – 2004. – 4 лютого.

4. Войсковой вестник. Сборник учебно-методических материалов. Приложение к военно-публицистическому и литературно-художественному журналу “На боевом посту”. – М., 2005.

Тема 25. Зміст і напрямки морально-психологічного забезпечення застосування військ

План

1. Концептуальні положення морально-психологічного забезпечення.

2. Система морально-психологічного забезпечення застосування військ.

3. Управління морально-психологічним забезпеченням застосування військ.

Світовий і вітчизняний досвід військового будівництва свідчить про те, що значення морального духу військ, як найважливішого засобу досягнення перемоги у сучасній війні, значно зростає.

На думку багатьох авторитетних вітчизняних і зарубіжних вчених-аналітиків, у збройних конфліктах третього тисячоліття досягнення морально-психологічної переваги над противником буде відігравати вирішальну роль у визначенні переможця. В арміях практично усіх розвинених країн світу йде активний пошук найбільш перспективних засобів впливу на свідомість і психіку військовослужбовців, своєчасну їх під-готовку до функціонування у будь-яких екстремальних умовах сучасної війни.

Досвід війн і воєнних конфліктів двох останніх десятиріч переконливо свідчить, що будь-який противник намагається активно впливати на моральні та психологічні якості, психофізіологічний стан, настрій, бойову активність особового складу протилежної сторони у мирний і воєнний час.

Високий моральний дух, висока професійна та психологічна підготовка досягається розвинутою загальнодержавною системою виховання, складовим елементом якої є спеціально організований виховний процес у ЗС України.

Сьогодні слід вести мову не тільки про необхідність врахування морального фактора, але й про систему морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил.

Впровадження у практику діяльності військ системи морально-психологічного забезпечення визначається високим значенням фактора людини у зміцненні безпеки країни, під-триманні високої бойової готовності об’єднань, з’єднань, військових частин і підрозділів, досягненні перемоги під час бою, значними моральними, фізичними і психологічними навантаженнями в ході виконання службових обов'язків у мирний і воєнний час.

У ході лекції буде розглянуто основні питання морально-психологічного забезпечення застосування військ, показані роль, місце, зміст, принципи, складові та основні завдання цього виду забезпечення. Це і є її головна мета.

1. Концептуальні положення морально-психологічного забезпечення

Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки охоплює всі напрямки їх життєдіяльності. Згідно з нею, головним завданням ЗС України є їх постійна готовність відбити можливу агресію, звідки б вона не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторканність кордонів України. Для цього вони мають знаходитись у постійній бойовій готовності та мати відповідний бойовий потенціал. Основою цього потенціалу є матеріальний і духовний аспекти. Роль духовного фактора у життєдіяльності військ досить влучно зазначав Н.Коупленд: “...моральний стан – це питання життя і смерті. Ним не можна нехтувати. Кожна добре організована армія зацікавлена у високому рівні бойової підготовки своїх військ і, коли це можливо, у забезпеченні їх кращою зброєю, щоб створити матеріальну перевагу над противником. Однак матеріальна перевага не так важлива, як моральна. Для армії більш небезпечним є низький моральний стан військ, ніж нестача боєприпасів”. Історія війн і воєнних конфліктів знає немало прикладів, коли перемога здобувалася не перевагою над противником у живій силі та бойовій техніці, а високим морально-психологічним станом особового складу.

Морально-психологічний стан (МПС) – це “...якісна визначеність особистості, колективу, яка характеризує спрямованість і динаміку психічних процесів, міжособистісних відносин у колективі; виступає конкретною формою прояву та реалізації потенціалу духовного і морального духу армії, важливою характеристикою військ”.

Важливою складового бойової готовності та боєздатності військ (сил) є високий моральний дух особового складу ЗС України.

Моральний дух – це духовна готовність і здатність військовослужбовців переносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогом.

Морально-психологічний потенціал – це сукупність духовних можливостей особового складу, його свідомості, професійної підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.

В арміях провідних країн світу відмічається постійний ріст питомої ваги та значимості морально-психологічного забезпечення (МПЗ) для підвищення ефективності бойових дій.

На сьогодні у ЗС України в цілому створена та функціонує система МПЗ, відбулося ствердження її, як одного з ос-новних видів забезпечення.

МПЗ у ЗС України, як науковий термін, з’явилося в оперативних і плануючих документах у 1995 році.

Морально-психологічне забезпечення діяльності військ – це система заходів, спрямованих на формування і підтримання високого морального духу армії, МПС і дисципліни особового складу, військового правопорядку, на згуртування військових колективів і протидію негативному інформаційно-психологічному впливу.

У ході його проведення здійснюється формування та підтримка в особового складу високого морально-психоло-гічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових завдань у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється.

Морально-психологічне забезпечення:

• здійснюється у всіх видах бойової діяльності військ;

• проводиться безперервно всіма командирами, штабами, структурами з гуманітарних питань у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), технічним, тиловим і медичним забезпеченням;

• органічно поєднує у собі організаційні, виховні та спеціальні заходи, які є складовою частиною всебічної підготовки та ведення бойових дій.

Це обумовлює головні завдання морально-психологіч-ного забезпечення:

1. Досягнення морально-психологічної переваги над противником.

2. Підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових завдань.

3. Забезпечення психологічної стійкості особового складу.

4. Надійний захист військ і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника.

5. Створення позитивних соціально-політичних умов бойового застосування військ.

Щодо масштабів і потреб, МПЗ являє собою комплекс взаємопов’язаних і узгоджених заходів державного і військового керівництва, органів військового управління з метою досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу ЗС та всього населення України для забезпечення обороноздатності держави в мирний і воєнний час, максимальне зниження психічних втрат у військах і досягнення і утримання морально-психологічної переваги над противником з метою ефективного виконання бойових та інших завдань.

Ці різноманітні заходи мають бути узгоджені за цілями, послідовністю, силами, методами та засобами в різних структурах військового і цивільного управління.

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

• мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ, збереження його стійкості та керованості;

• досягнення високої бойової активності особового складу військ, його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

• зрив психологічних операцій противника, прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу;

• організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від:

- завдань, що отримали війська;

- особливостей воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах дислокації військ та їх бойового застосування;

- морально-психологічного стану особового складу своїх військ і противника;

- політичної мети війни (воєнного конфлікту);

- конкретних завдань бойових дій;

- наявних сил і засобів морально-психологічного забезпечення.

Ефективність МПЗ діяльності військ значною мірою залежить від правильного визначення його суб’єктів і об’єктів.

До системи суб’єктів морально-психологічного забезпе-чення входять:

• командири;

• штаби;

• органи з виховної та соціально-психологічної роботи;

• начальники родів військ і служб;

• працівники військових засобів масового інфор-мування, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Об’єкти морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на п’ять груп:

- перша група охоплює осіб призовного віку та допризовну молодь;

- друга група охоплює особовий склад військових формувань, працівників ЗС України, сім’ї військовослужбовців;

- третю групу складають військові колективи;

- до четвертої групи відноситься населення в районі дислокації військ;

- до п’ятої групи відноситься населення й особовий склад військ противника.

Схематично організацію морально-психологічного забезпечення можливо умовно поділити на декілька складових, а саме:

• духовну;

• психологічну;

• регламентаційну;

• організаційно-діяльну,

• життєзабезпечуючу складову.

Духовна складова має відповідати за позитивне інформаційно-емоційне наповнення свідомості. Її мета – мобілізувати людину на безумовне і гарантоване виконання бойових завдань у будь-якій обстановці. Інформаційно-виховний потік призначений відсікати або надійно блокувати інформаційно-психологічний вплив протиборствуючої сторони. Він ґрунтується на доведенні до військово-службовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця й ролі в цьому процесі кожної людини тощо.

Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішенням відповідного командира при безпосередній участі психологів, психофізіологів, інших спеціалістів і має на меті забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення військово-службовців.

Регламентаційна складова – це налагодження системи обмеження та примусу, яка дає змогу структуризувати поведінку військовослужбовця. Командування військ налагоджує соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання бойових завдань, підтримки організованості та правопорядку. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальній обстановці.

Організаційно-діяльна складова містить систему заходів щодо забезпечення готовності і здатності впевнено виконувати обов’язки кожним військовослужбовцем, яка складається із: бойової мотивації, організації змагань, стимулювання активної й ефективної роботи в екстремальних умовах, оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємодопомоги.

Життєзабезпечуюча складова спрямована на створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів у бойових умовах.

Так, під час війни (збройного конфлікту) моральне та фізичне виживання в умовах тривалих бойових дій неможливе без налагодження відповідної інфраструктури, яка містить: організацію сховищ для життя та відпочинку, налагодження елементарного бойового побуту; організацію комплексу санітарно-гігієнічних заходів; налагодження прийому-відправлення кореспонденції, роботу із пресою; організацію медичної допомоги.

Результатом МПЗ має стати високий моральний дух чи високий МПС населення і військовослужбовців, як складова бойового потенціалу держави та її ЗС.

Мета, конкретні завдання і принципи МПЗ уточнюються залежно від виду збройних сил, роду військ, особливостей конкретного підрозділу й особливостей наявної військово-політичної обстановки та визначають конкретний зміст МПЗ, який має бути спрямованим, і створення сприятливих морально-психологічних умов ефективного вирішення збройними силами завдань, що стоять перед ними. Але для цього слід чітко уявляти об’єкт МПЗ і предмет морально-психологічного впливу.

У ЗС України основними об’єктами МПЗ є особистість військовослужбовця, його духовний світ, психічні та психофізіологічні якості, а також військовий колектив, його соціально-психологічні властивості й якості. Отже, психіка військовослужбовця, морально-психічний стан воїна і різноманітні характеристики психології військового колективу є конкретним предметом морально-психологічного впливу. Форми прояву психічного світу військовослужбовця і соціально-психологічних явищ військового колективу надзвичайно різноманітні та багатогранні. У зв’язку з цим зміст МПЗ у ЗС України є також різноманітним і багатогранним, торкається всіх сфер життєдіяльності військовослужбовця і військового колективу, організації та проведення бойових і навчально-бойових завдань.

З метою визначення основного змісту та принципів морально-психологічного забезпечення ведення бойових дій наказом МО України від 5.05.99 року № 142 була затверджена “Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) – це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових і психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на таких основних принципах:

а) об`єктивній оцінці воєнно-стратегічної обстановки, рівня морально-психологічного стану особового складу військ, врахування оперативної обстановки, форм і засобів бойового застосування, умов виконання покладених завдань;

б) цілеспрямованості МПЗ на вирішення конкретних бойових завдань, формування необхідного морально-психологічного стану військ;

в) тісному та нерозривному зв’язку з іншими видами забезпечення;

г) безперервності керованого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, їх психологічний стан;

д) диференційному підході, визначеності змісту, форм і способів реалізації заходів МПЗ з урахуванням національних, етнічних, культурних, мовних, релігійних та інших особливостей військовослужбовців.

Основними складовими морально-психологічного забезпечення є:

- інформаційно-пропагандистське забезпечення;

- психологічне забезпечення;

- воєнно-соціальна робота;

- культурно - виховна робота;

- інформаційно-психологічна протидія.

Специфічні форми:

- спеціальні соціологічні та психологічні дослідження;

- організація забезпечення військ технічними засобами виховання та поліграфії;

- здійснення кадрового забезпечення органів з виховної та соціально-психологічної роботи.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх здійснення.

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання ти відновлення в особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Военно-соціальна робота – це діяльність щодо створення та забезпечення необхідних соціальних та правових умов для виконання особовим складом військ бойових завдань.

Культурно-виховна робота – це діяльність, яка спрямована на відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового окладу, його мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення духовних (культурних.) потреб військовослужбовців.

Інформаційно-психологічна протидія – це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати їх бойову діяльність.

Спеціальні соціологічні дослідження проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на МПС військ, знижують їх боєздатність і боєготовність.

Основними питаннями досліджень є: ставлення особового складу ЗС України, населення країни до війни (воєнного конфлікту); ступінь упевненості різних категорій військово-службовців у собі, своїх командирах, співслужбовцях; рівень згуртованості військових колективів; МПС особового складу тощо.

Забезпечення військ технічними засобами виховання й інформації, поліграфії, кіно-, відеообслуговування здійснюється з відповідних баз (складів) видів ЗС, оперативних командувань.

Діяльність органів з виховної та соціально-психологічної роботи забезпечують фахівці в галузі психології, соціології, політології, педагогіки, історії, військової журналістики, правознавства.

Таким чином, проведення заходів морально-психологічного забезпечення має на меті:

- формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником;

- створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ.

Ефективність МПЗ залежить від:

- кваліфікації та рівня підготовки фахівців, стану матеріально-технічної бази, обґрунтованого вибору об’єктів (напрямів) зосередження основних зусиль;

- постійної готовності сил і засобів МПЗ до виконання завдань, створення, поновлення й умілого використання його резервів сил і засобів;

- узгодженого застосування сил і засобів МПЗ центрального підпорядкування, видів ЗС, об’єднань, з’єднань і військових частин, сил і засобів родів військ спеціальних військ, які виконують завдання в його інтересах, сил і засобів інших військових формувань України, державних і місцевих органів влади;

- чіткого розподілу завдань між виконавцями, рішучості та наполегливості у виконанні прийнятих рішень, оперативного реагування на зміни обстановки;

- розробки і впровадження в життя нових методів і форм МПЗ, а також оснащення військ новими технічними засобами виховання і поліграфії.

Отже, підбиваючи підсумки розгляду першого навчального питання, ми з вами можемо зробити висновок про те, що у ЗС України морально-психологічне забезпечення, поряд із оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням, є об`єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню високої боєготовності та боєздатності військ (сил).