Iнженерних мереж з метою комплексного облаштування сiль-

ських населених пунктiв та територiй, полiпшення їх плану-

вання i забудови, а також фiнансування розвитку соцiальної

сфери села, допомоги селянам у веденнi приватного пiдсоб-

ного господарства.

За субєктним складом аграрнi товаровиробники можуть

бути подiленi на українськi та спiльнi з участю iноземного iн-

вестора тощо. Спiльним у них є тiльки те, що, по-перше, всi

вони мають бути зареєстрованi в Українi i тiльки у такий спо-

сiб набути загальну i спецiальну правоздатнiсть i, по-друге,

що вони за Законом "Про пiдприємництво" та за iншими за-

конами є пiдприємцями, предмет i статутна дiяльнiсть та спе-

цiальна правоздатнiсть яких повязана з аграрним товарови-

робництвом, тобто вони є аграрними пiдприємцями.

За органiзацiйно-правовими формами всiх аграрних товаро-

виробникiв - юридичних осiб згiдно з законами "Про влас-

нiсть", "Про пiдприємства в Українi", "Про господарськi то-

вариства", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про се-

лянське (фермерське) господарство", а також з проектом Ци-

вiльного кодексу 1997 р. можна подiлити на господарськi то-

вариства, кооперативи, пiдприємства, селянськi (фермерськi)

господарства.

4. Аграрне пiдприємство може бути засновано на будь-якiй

формi власностi (в тому числi й на змiшанiй) та у легальних

органiзацiйно-правових формах. Воно вiдрiзняється вiд iнших

пiдприємств, по-перше, предметом дiяльностi - виробницт-

вом, а потiм уже переробленням та реалiзацiєю (з метою

одержання прибутку) продуктiв харчування рослинного i тва-

91

Правосубєкгнiсть аграрних товаровиробникiв-гдприемцiв

ринного походження; по-друге, використанням у своїй дiяль-

ностi природних ресурсiв, їхнiх властiвостей, насамперед

землi та водних обєктiв як головного зсобу аграрного ви-

робництва. А тому пiд аграрним пiдприємством слiд розумiти

комплекс майна (сiльськогосподарськi землi, риболовнi та

мисливськi угiддя, iншi матерiальнi та нематерiальнi елемен-

ти, якi мають грошову (вартiсну) оцiнку (цiну), що викорис-

товується власником(-ами) або створеїим(-и) юридичною

особою для виробництва продуктiв харiування, продоволь-

ства i сировини рослинного i тваринною походження, а та-

кож для виконання iнших робiт, надання послуг, заняття тор-

гiвлею з метою одержання прибутку. Субєктом аграрного

права, носiєм прав i обовязкiв є влiсник(-и) аграрного

пiдприємства, а при створеннi (заснуваннi) ним(-и) юридич-

ної особи - сими юридична особа,

5. У розяяiянпi сучпсних проблем забезпечення України

продовольством власного виробництва приймають саму без-

посередню участь субєкти суспiльних аграрних вiдносин. Ос-

таннi як безпосереднi учасники таких вiдносин та як субєкти

права є одночасно субєктами аграрного права i субєктами

аграрних правовiдносин. У цьому звязку не потребує дове-

дення думка проф. Кечекяна С. Ф., що поняття "субєкт

аграрного права" i "субєкт аграрних Еравовiдносин" є то-

тожнiми1. Разом з тим поняття "субєкт аграрного права",

"субєкт аграрного господарювання" тї "субєкт аграрного

пiдприємництва (агробiзнесу)" не є рiвнозначними. Останнi

(за умови їх належної легалiзацiї) мають загальну право- та

дiєздатнiсть. Однак саме як аграрнi товаровиробники цi юри-

дичнi особи у рiзних органiзацiйно-правових формах за зако-

нодавством України надiленi спецiальною правоздатнiстю,

межi якої визначенi метою, завданням та предметом статутної

дiяльностi. Тому є всi пiдстави твердити, що поняття "субєкт

господарювання (господарюючий субєкт) на землi" має iн-

терпретуватися як похiдне вiд поняття "субєкт права",

"субєкт аграрного права". Саме як субєкт аграрного права

та чи iнша юридична особа приватного права кооперативного

або акцiонерного типу (маючи загальну правоздатнiсть) уже

на пiдставi своєї спецiальної правоздатностi надiлена правом

1 Див.: Кечекьян С. Ф. Правовме отношения в социалистическом общест-

ве. - М.: Наука. - 1958. - С. 83.

92 Роздiл IV

бути субєктом господарювання на землi, учасником саме

аграрних ринкових суспiльних вiдносин1.

6. В Українi вiдповiдно до змiсту нацiонального зако-

нодавства поняття "субєкт пiдприємництва", "субєкт аграр-

ного пiдприємництва (аграрний пiдприємець)" за своїм юри-

дичним змiстом i значенням майже тотожнi поняттю "субєкт

аграрного права". Такий висновок випливає зi змiсту законiв

"Про пiдприємництво" (ст. 2), "Про пiдприємства в Українi"

(статтi 1, 21), "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-

ємство" (ст. i), "Про сiльськогосподарську кооперацiю"

(ст. 1), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про селянське

(фермерське) господарство" (ст. 1), а також зi змiсту Поста-

нови Кабiнету Мiнiстрiв №740 вiд 25 травня 1998 р. "Про

порядок державної реєстрацiї субєктiв пiдприємницької

дiяльностi". Вiн також випливає зi змiсту проекту Цивiльного

кодексу України (1997 р.).

Згiдно з цими законодавчими та пiдзаконними актами

"субєктами пiдприємницької дiяльностi" в аграрному секторi

України визнаються всi легалiзованi аграрнi товаровиробни-

ки, незалежно вiд їхнiх форм власностi та органiзацiйно-пра-

вових форм господарювання.

Визначальним у тому, хто належить до субєкта аграрного

пiдприємництва (тобто хто, по сутi, є аграрним пiдприєм-

цем), є, по-перше, легалiзацiя цього пiдприємця-товарови-

робника шляхом його державної реєстрацiї, зокрема, як юри-

дичної особи у органiзацiйно-правовiй формi, обранiй влас-

ником(-ами) та визнаванiй державою; по-друге, - предмет

дiяльностi цього пiдприємця (насамперед, виробництво про-

дуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного i

тваринного походження), по-третє, - використання землi та

iнших природних ресурсiв у якостi основного засобу вироб-

ництва, по-четверте, - органiчне поєднання у своїй дiяль-

ностi пiдприємницької i соцiальної дiяльностi, оскiльки тру-

довi колективи цих субєктi> пiдприємництва, як правило, є

їх членами або учасниками/акцiонерами, комплектуються iз

населення населених пунктiв, довкола яких розташованi зем-

лi цих субєктiв аграрного пiдприємництва.

1 Див.: Аграрнеє право. Учебник / Под рсд. Бистрова Г. Е., Козиря М. Й. -

М., 1996. - С. 155.

Правосубєктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв 93

Поняття "субєкт аграрного пiдприємництва (аграрний

пiдприємець)" є узагальнюючим. Як i у всiх розвинених краї-

нах свiту, воно одночасно охоплює як визначення (наймену-

вання) самого субєкта, так i предмет його дiяльностi, а також

його спецiальну правоздатнiсть, легалiзовану шляхом держав-

ної реєстрацiї. Поняття "аграрний пiдприємець", "субєкт аг-

рарного пiдприємництва (агробiзнесу)", по сутi, є синонiма-

ми, пiд якими криється один i той же субєкт аграрного права

;i визначеними правомочностями саме аграрного пiдприємця.

На вiдмiну вiд iнших понять аграрний пiдприємець має де-

що своєрiднi ознаки, що вiдокремлюють його серед iншого

загалу пiдприємцiв. Така своєрiднiсть полягає у тому, що саме

аграрним пiдприємцям належать притаманнi функцiї соцiаль-

ного спрямування. На вiдмiну вiд iнших аграрнi пiдприємцi є

пктивними учасниками органiзацiйних i земельних правовiд-

носин, а також учасниками своєрiдних внутрiшнiх майнових,

управлiнських та трудових i особливо членських майнових та

членських трудових правовiдносин. Вони є також учасниками