Семінарське заняття № 9

АНКЕТУВАННЯ

План

1. Специфіка анкетування у соціологічному дослідженні. Індивідуальне та групове анкетування.

2. Типи питань і особливості їх використання.

3. Правила конструювання питань і побудови анкет.

4. Типові помилки в анкетуванні і шляхи їх подолання.

5. Підготовка анкети. Основні помилки у формулюванні запитань та способи їх уникнення.

6. Методика формулювання “віяла відповідей”.

7. Додаткові запитання: запитання-фільтри і відкриті запитання.

8. Оформлення анкети. Апробація та доопрацювання анкети.

Література

1. Єрескова Т. В. Методологія та методи соціологічних досліджень [Текст] : практикум : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. В. Єрескова, О. В. Мазурик, Н. О. Никифоренко. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. - 230 с. : табл.

2. Новикова С.С., Соловьёв А.В. Социологические и психологические методы исследований в социальной работе: учебное пос. – М.: Академический Проект: Гаудеамус, 2005.

3. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження [Текст] : курс лекцій / Н. В. Паніна ; наук. ред. В. І. Паніотто ; НАН України, Інститут соціології. Вища школа соціології. - 2-ге вид., доп. - К. : [б.в.], 2007. - 320 с.

4. Соціологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К., 2008.

5. Технології прикладних соціологічних досліджень [Текст] : навч.-метод. посібник / наук. ред. Ю. Саєнко. – К. : Ін-т соціології, 2003. - 124 с.

6. Халтобин В.О. Методология и методы социологич. исследования: Лекц. и практич. задания. – Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2005.

7. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – Самара : Самарский университет, 1995. – 331 с.

Тема 8.3. Телефонне й поштове опитування

Телефонне опитування – один з різновидів опитування у соціологічному дослідженні, заочне (опосередковане, дистантне) інтерв’ю. Позитивними якостями цього методу є його оперативність, низька собівартість та простота контролю за якістю роботи. Як недоліки можна зазначити неможливість отримання репрезентативної інформації за низької щільності телефонної мережі, вимога стислості опитувальника, змушене спрощення у формулюванні та конструюванні запитань, складнощі, пов’язані з необхідністю рівноцінної заміни респондента у разі його відмови від участі в опитуванні.

Особливостями телефонного опитування є побудова вибірки, формулювання запитань та конструювання опитувальника.

У телефонному опитуванні виокремлюють дві стадії: вступну бесіду та власне інтерв’ю. Мета вступної бесіди – відбір респондента у сім’ї та встановлення з ним попереднього контакту. Вступна бесіда ведеться у вільній формі. Процес же самого інтерв’ю є суворо формалізованим, інтерв’юер не повинен відхилятися від опитувальника. Як правило, телефонне інтерв’ю триває не більш як 10 хвилин, але головне, що визначає кількість запитань в опитувальнику, – це інтерес респондентів до теми бесіди та особливість категорії респондентів.

Телефонне опитування доцільно проводити централізовано. Це дозволяє здійснювати постійний контроль за роботою інтерв’юерів, своєчасно виявляти та виправляти помилки, що трапляються в ході бесіди, неточності в заповненні кодувального бланку і в результаті отримати високу якість інформації, що збирається. Також проведення опитування із одного центру дозволяє збільшити навантаження інтерв’юерів.

Основними методичними документами телефонного опитування є бланк пошуку респондента, кодувальний бланк, опитувальник. Бланк пошуку респондента слугує для фіксації результатів попереднього контакту з сім’єю і відбору респондента. Інформацію на бланку представлено у вигляді послідовності процедур, що виконуються інтерв’юером в процесі пошуку респондента: час дзвінків, причини нездійснившихся контактів, час назначеного респондентом дзвінка, контактні та інші запитання.

Поштове опитування представляє собою різновид анкетного опитування з заочним способом встановлення контакту з респондентом. При проведенні поштового опитування анкета розповсюджується серед потенційних респондентів за допомогою поштової служби у вигляді самостійного поштового відправлення за адресами осіб, які, як правило, спеціально відібрані, бо у своїй сукупності, на думку дослідників, репрезентують певну соціальну спільність.

Серед недоліків поштового опитування в першу чергу слід назвати невисокий рівень повернення анкет. Але сучасна організація поштових опитувань стабільно забезпечує 70-75% повернення. Виділяють дві групи факторів, що впливають на цей процес:

- перша група включає в себе таки види контакту дослідника з респондентом, як повідомлення про опитування (попередній контакт з респондентом), розсилка опитувальника (основний контакт), нагадування респондентам, що не повернули анкети в призначений строк (стимулюючий контакт);

- друга група пов’язана зі змістовним та психологічним оформленням всіх видів контактів: персоналізація, анонімність, винагорода, оформлення анкети та ін.

Також як недоліки методу можна відзначити наступні моменти:

- відмінності між тими, хто заповнив та вислав анкету, та тими, хто ухилився від участі в опитуванні;

- отримання відповідей не від тих осіб, яким було вислано анкету;

- поява групових відповідей там, де потрібні індивідуальні, використання порад інших осіб;

- респондент заповнює анкету не спонтанно, а після роздумів, після того, як прочитає всю анкету;

- отримані данні будуть репрезентативні лише для сукупності осіб, які відображені у списках, за якими складалася вибірка.

Для зменшення впливу цих негативних факторів інколи використовують додаткове інтерв’ювання осіб, які не повернули анкету.

Серед переваг потового опитування можна виділити наступні:

- низька вартість;

- простота організації;

- можливість одночасного проведення опитування на великій території;

- незалежність відповідей респондентів від впливу інтерв’юера;

- немає жорстких часових обмежень на заповнення анкети, отримуємо зважені, точні відповіді.

Одним з видів поштового опитування є пресове опитування. Анкета друкується на шпальтах газет, журналів. Коло респондентів обмежено тими, хто читає відповідне видання та має можливість та бажання вирізати, заповнити та відіслати анкету. Тому пресове опитування має сенс використовувати лише для зондажу громадської думки щодо вузького кола проблем, з приводу яких читачів можна визначити достатньо компетентними. Добровільна участь та анонімність дають змогу отримати досить щирі відповіді.