- •Робоча програма з курсу«методика соціальних досліджень» Пояснювальна записка
- •Зміст навчальної програми «методика соціальних досліджень»
- •Тема 1. Методологічні засади соціального пізнання
- •Тема 2. Організація соціологічного дослідження
- •Тема 3. Програма соціологічного дослідження як інструмент реалізації його стратегії
- •Тема 4. Вибіркова сукупність у соціологічному дослідженні
- •Модуль 2. Методи збору соціологічної інформації
- •Тема 5. Класифікація методів збирання соціологічної інформації
- •Тема 6. Аналіз документі. Контент-аналіз
- •Тема 7. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •Тема 8. Опитування в соціологічному дослідженні
- •Тема 9. Соціальний експеримент
- •Модуль 3. Методи аналізу та узагальнення соціальних досліджень
- •Тема 10. Якісні методи у соціальних дослідженнях
- •Тема 11. Методи аналізу даних соціальних досліджень
- •Тема 12. Оформлення результатів соціальних досліджень
- •Навчально-тематичний план з курсу «Методика соціальних досліджень» для студентів денної форми навчання
- •Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента
- •Модуль 1 методологічні засади соціальних досліджень
- •Тема 1. Методологічні засади соціального пізнання
- •Семінарське заняття №1 методологічні засади соціального пізнання План
- •Література
- •Тема 2. Організація соціологічного дослідження
- •3. Упорядкування та обробка зібраної інформації;
- •Семінарське заняття №2 організація соціологічного дослідження План
- •Література
- •Тема 3. Програма соціологічного дослідження як інструмент реалізації його стратегії
- •Семінарське заняття №3-4 програма соціологічного дослідження як інструмент реалізації його стратегії План
- •Література
- •Тема 4. Вибіркова сукупність у соціологічному дослідженні
- •Семінарське заняття № 5 вибіркова сукупність у соціологічному дослідженні План
- •Література
- •Модуль 2. Методи збору соціологічної інформації
- •Тема 5-6. Класифікація методів збирання соціологічної інформації. Аналіз документів. Контент-аналіз
- •Семінарське заняття №6 метод аналізу документів План
- •Семінарське заняття №7 спостереження як метод соціологічного дослідження План
- •Семінарське заняття №7 спостереження як метод соціологічного дослідження План
- •Література
- •Тема 7. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •Семінарське заняття №7 спостереження як метод соціологічного дослідження План
- •Література
- •Тема 8.1. Опитування в соціологічному дослідженні. Інтерв’ю
- •Семінарське заняття №8
- •Метод опитування як центральний метод прикладної
- •Соціології. Інтерв’ю
- •Література
- •Тема 8.2. Анкетування
- •Семінарське заняття № 9
- •Тема 8.3. Телефонне й поштове опитування
- •Семінарське заняття № 10
- •Тема 8.4. Експертне опитування
- •Тема 8.5. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •Семінарське заняття №11
- •Тема 9. Соціальний експеримент
- •Семінарське заняття №12 соціальний експеримент План
- •Література
- •Модуль 3. Методи аналізу та узагальнення соціальних досліджень
- •Тема 10. Якісні методи у соціальних дослідженнях
- •Література
- •Тема 11. Методи аналізу даних соціальних досліджень
- •Семінарське заняття №13 якісні методи та методи аналізу даних у соціальних дослідженнях План
- •Література
- •Тема 12. Оформлення результатів соціальних досліджень
- •Семінарське заняття №14-16
- •Оформлення результатів соціальних досліджень
- •(Практичне удосконалення теоретичного матеріалу)
- •Література
- •Питання до іспиту з дисципліни «Методика соціальних досліджень»
- •Список рекомендованої літератури з курсу «Методика соціальних досліджень»
Семінарське заняття № 10
ТЕЛЕФОННЕ Й ПОШТОВЕ ОПИТУВАННЯ
План
Телефонне опитування як ефективний засіб отримання соціологічної інформації, його переваги і недоліки.
Побудова вибірки. Специфіка ситуації телефонного інтерв’ю.
Особливості побудови опитувальника та інших методичних документів.
Вимоги до інтерв’юера.
Історичні витоки поштового опитування. Загальна характеристика методу.
Особливості підготовки польової документації. Прийоми підвищення повернення анкет.
Сучасні та перспективні види опитування: Інтернет, рейтинг телерадіопередач та інші інформаційні технології.
Література
Єрескова Т. В. Методологія та методи соціологічних досліджень [Текст] : практикум : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. В. Єрескова, О. В. Мазурик, Н. О. Никифоренко. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. - 230 с. : табл.
Новикова С.С., Соловьёв А.В. Социологические и психологические методы исследований в социальной работе: учебное пос. – М.: Академический Проект: Гаудеамус, 2005.
Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження [Текст] : курс лекцій / Н. В. Паніна ; наук. ред. В. І. Паніотто ; НАН України, Інститут соціології. Вища школа соціології. - 2-ге вид., доп. - К. : [б.в.], 2007. - 320 с.
Соціологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К., 2008.
Технології прикладних соціологічних досліджень [Текст] : навч.-метод. посібник / наук. ред. Ю. Саєнко. – К. : Ін-т соціології, 2003. - 124 с.
Халтобин В.О. Методология и методы социологич. исследования: Лекц. и практич. задания. – Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2005.
Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – Самара : Самарский университет, 1995. – 331 с.
Тема 8.4. Експертне опитування
Під час масових опитувань (анкетування, інтерв'ю, поштове опитування, телефонне інтерв'ю) джерелом соціологічної інформації про ті чи інші сторони об'єкта дослідження є представники цього самого об'єкта. Однак на практиці виникають ситуації, коли для оцінки якого-небудь явища важко або взагалі неможливо визначити носія проблеми і відповідно використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'язані зі спробами прогнозувати зміну соціального явища, процесу, дати об'єктивну оцінку таким сторонам діяльності і рисам людей, щодо яких їх самооцінка може бути спотвореною.
Подібна інформація може надходити тільки від компетентних осіб – експертів, які мають глибокі знання про предмет чи об'єкт дослідження.
Формуючи групу експертів, на першому етапі відбору доцільно скористатися такими критеріями, як рід занять і стаж роботи з певного профілю. Попередній список експертів може бути широким, але надалі його доцільно звузити, залишивши в ньому найпідготовленіших осіб. Головний серед усіх критеріїв відбору експертів – їх компетентність. Для визначення її рівня використовують два методи: самооцінка експертів і колективна оцінка авторитетності кожного з кандидатів в експерти (наприклад, з допомогою соціометричного опитування).
Метод колективної оцінки застосовують для формування групи експертів, коли вони знають один одного як спеціалісти. Така ситуація найчастіше трапляється серед творчих людей, відомих політиків, економістів.
Основні функції методу експертної оцінки в соціологічному дослідженні такі:
а) прогноз тенденцій розвитку різних явищ і процесів соціальної дійсності;
б) оцінка рівня достовірності даних, одержаних з допомогою масових опитувань;
в) атестація колективу (його членів) за рівнем професіоналізму, трудової активності тощо.
Прогностична експертна оцінка може бути застосована щодо будь-яких соціальних явищ, процесів, глобальних і локальних проблем.
В експертних опитуваннях анонімність, як правило, втрачає будь-який смисл. Експерт у даному разі є активним учасником наукового дослідження. Спроба приховати від нього мету дослідження, перетворивши його таким чином на пасивне джерело інформації, може призвести до втрати його довіри до організаторів дослідження.
Основний інструментарій експертних опитувань — анкета чи бланк-інтерв'ю — розроблені за спеціальною програмою. На відміну від масового опитування, програма опитування експертів не так деталізована і має переважно концептуальний характер.
Якщо дослідник не наважується сформулювати прогностичні судження, то в анкету експерта вміщують відкриті запитання, які передбачають повну свободу вибору форми відповіді. Зовсім інакше формулюють перелік прогностичних гіпотез.
Процедура опитування експертів може бути очною чи заочною (поштове опитування, телефонне інтерв'ю). Одна з найпростіших форм експертного прогнозу — обмін думками. Вона передбачає одночасну присутність усіх експертів за «круглим столом», де і відбувається з'ясування домінуючої позиції із порушеного дослідником дискусійного питання. Обговорення проблеми може відбуватися в декілька турів, поки не буде вироблена узгоджена оцінка.
Під час вироблення управлінських рішень за допомогою соціологічних досліджень іноді постає питання щодо достовірності результатів масового опитування, правомірності сформульованих на їх основі висновків. Йдеться про оцінку компетентності висловлених респондентами міркувань. Для цього складають анкету експерта, яка містить в основному закриті запитання, які за структурою ідентичні запитанням, сформульованим в анкеті масового опитування. Завдання експерта полягає в тому, щоб з урахуванням об'єктивної ситуації і чинників, які цікавлять дослідника, висловити щодо поставлених запитань неупереджені, всебічно виважені міркування.
Останнім часом використовують і такий різновид методу експертної оцінки, як атестація, коли експертами є керівники закладу, колективу чи спеціальна атестаційна комісія. Структура атестаційного листа, що заповнюється експертами колективно, зумовлена системою показників, за якими оцінюють члена колективу чи весь колектив.
Метод експертної оцінки поширений у розвідувальних і проблемних дослідженнях для одержання попередніх відомостей про об'єкт, предмет аналізу, для уточнення гіпотез і завдань основного дослідження, для визначення умов експерименту, а також при оцінюванні його ефективності.