Семінарське заняття №12 соціальний експеримент План

1. Поняття експерименту в соціології, його основне призначення та область застосування.

2. Програма експерименту. Предмет та об'єкт.

3. Поняття експериментальної та контрольної групи. Експериментальна ситуація.

4. Різновиди експериментів за способом введення незалежної змінної: штучний, природній та екс-пост-факто. Паралельний та послідовний експерименти.

5. Методи відбирання контрольної групи (попарне відбирання, частотний розподіл, рандомізація, комбінований).

6. Лабораторний, польовий та чистий експерименти.

7. Види змінних у соціальному експерименті.

8. Труднощі та типові помилки застосування експерименту в соціологічному дослідженні.

Література

1. Єрескова Т. В. Методологія та методи соціологічних досліджень [Текст] : практикум : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. В. Єрескова, О. В. Мазурик, Н. О. Никифоренко. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. - 230 с. : табл.

2. Новикова С.С., Соловьёв А.В. Социологические и психологические методы исследований в социальной работе: учебное пос. – М.: Академический Проект: Гаудеамус, 2005.

3. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження [Текст] : курс лекцій / Н. В. Паніна ; наук. ред. В. І. Паніотто ; НАН України, Інститут соціології. Вища школа соціології. - 2-ге вид., доп. - К. : [б.в.], 2007. - 320 с.

4. Соціологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К., 2008.

5. Технології прикладних соціологічних досліджень [Текст] : навч.-метод. посібник / наук. ред. Ю. Саєнко. – К. : Ін-т соціології, 2003. - 124 с.

6. Халтобин В.О. Методология и методы социологич. исследования: Лекц. и практич. задания. – Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2005.

7. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – Самара : Самарский университет, 1995. – 331 с.

Модуль 3. Методи аналізу та узагальнення соціальних досліджень

Тема 10. Якісні методи у соціальних дослідженнях

Якісні дослідження використовуються для виявлення мотиваційних аспектів поведінки респондентів, персональних очікувань, уявлень, цінностей і т.п. На відміну від кількісних досліджень, що ґрунтуються на статистичних процедурах, якісні дослідження носять нестандартизований характер. Вони направлені на вивчення широкого спектру проявів об’єкта і відслідковують не його кількісні закономірності, а орієнтуються на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Одна з переваг методу – надання можливості респондентам вільно висловлюватися, що сприяє розкриттю їх внутрішніх цінностей та переживань, стимулює їх креативний потенціал.

Якісні (м'які) методи дають змогу виявити приховані, суб'єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини, з наступною їхньою інтерпретацією.

Якісні методи ефективні там, де потрібно виявити суб'єктивні механізми діяльності індивідів як виконавців соціальних ролей. Увага науковців до м'яких методів (якісної соціології) зросла у другій половині XX ст., що відповідає постпозитивістській традиції, а також основним напрямам гуманістичної соціології. У класичному варіанті м'які методи чи не вперше були використані у відомій праці Ч. Томаса та Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці", де аналізувалися особисті документи індивідів (листи, біографії, інтерв'ю, газетні матеріали, дані агенцій із міграції тощо). Виділяють низку м'яких методів.

Метод ствольної біографії (біографічний метод) - вільне відтворення індивідом перебігу власного життя через призму суспільних подій.

Фокусовані групові інтерв’ю – якісний метод збирання інформації, що базується на дискусії між респондентами з приводу проблеми, яка вивчається. У таких дискусіях беруть участь 6-12 респондентів, не знайомих один з одним. Фокус-групи спрямовані на отримання якісної інформації щодо думок, очікувань людей крізь призму їх індивідуального досвіду.

Практичне проведення дослідження за допомогою фокус-груп включає в себе три головних етапи:

1. Постановка цілей та планування дослідження.

2. Проведення фокус-груп.

3. Аналіз результатів та передача їх замовнику.

Процес постановки цілейпередбачає отримання відповідей на три головних запитання:

1. Яку проблему хоче вирішити замовник?

2. Якими засобами він може її вирішити та які можливі альтернативи?

3. Яка інформація йому необхідна для того, щоб прийняти рішення та здійснити потрібні кроки?

Також на першому етапі треба визначити, чи є передумови для використання методу фокус-груп, співвіднести обсяг дослідницької задачі з бюджетними та методичними можливостями. Далі складається пландослідження, в якому зазначаються цілі дослідження; опис соціальної групи, що досліджується; масштаби дослідження (число груп та географічних місць проведення). Також до програми повинні входити наступні документи:

1. Опис груп з зазначенням їх складу.

2. Фільтруюча анкета.

3. Тематичний план (опитувальник) групового інтерв’ю.

4. Календарний план дослідження (з розбивкою по етапам).

5. Бюджет та опис витрат.

Проведення фокус-групи складається з наступних етапів:

1. Відбір учасників.

2. Перевірка готовності.

3. Зустріч учасників.

4. Початковий етап – вступне слово, “розбивання льоду”.

5. Основна частина дискусії.

6. Завершення фокус-групового інтерв’ю.

Веде фокус-групу модератор – спеціально підготовлена людина. Процес записується на відео- (аудіо-), також можуть бути присутніми проінструктовані спостерігачі.

В аналізі даних можна виділити два головних методи: пошук кодувальних категорій та групування даних.

Результати аналізу повинні бути представлені замовнику у формі звіту. Існує три види звітів:

1. Усний звіт – опис узагальненої інформації про дослідження, основні результати.

2. Короткий звіт – до 20 сторінок. Включає в себе вступ, цілі, методологію, результати, рекомендації чи наступні кроки.

3. Деталізований звіт – по формі нагадує короткий звіт. Крім того, включають прямі ілюструючи цитати зі стенограми обговорення.

Характерними рисами фокус-груп є:

1. Сфокусований характер дискусії.

2. Орієнтація на з’ясування всієї різноманітності існуючих поглядів.

3. Внутрішньогрупова інтеракція.

4. Широке використання уявних експериментів та проективних технік.

5. Фокус-групове моделювання.

6. Використання елементів гри при проведенні дискусії.

Перевагами методу фокус-груп є: можливість отримання інформації про причини поведінки, формування певних установок респондентів; можливість побудови різного роду моделей об’єкта дослідження; широкі можливості використання методу спостереження; можливість отримання вірогідних даних щодо щирості респондентів; досить велика оперативність методу.

Недоліком фокус-груп є те, що їх ефективність значною мірою залежить від кваліфікації модератора.