1.2 Організація бюджетного планування

Бюджетне планування на загальнодержавному рівні здійснюється у два етапи — зведене й адресне.

Мінімально необхідні видатки обчислюються за єдиними або гру­повими мінімальними соціальними й фінансовими нормами та нор­мативами, установленими вищими нормами виконавчої влади на основі чинних законодавчих актів, з урахуванням індексу інсоляції в межах фінансових можливостей держави та відповідних адміністративно - територіальних одиниць.

Для повного врахування всіх фінансових ресурсів, а також визна­чення середньої фінансової забезпеченості Автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць відповідний вико­навчий орган влади складає територіальний зведений баланс фінан­сових ресурсів, дані якого можуть бути враховані при визначенні розмірів міжбюджетних трансфертів.

Етапи розроблення плану

Державного бюджету

Зведене бюджетне планування

Адресне бюджетне планування

Виконання комплексних розрахунків за макроекономічними показниками

Установлення конкретних зв'язків бюджету з усіма фінансовими планами народного господарства. Потім ці бюджети набувають форми фінансових забов'язень.

Рис. 2. Етапи бюджетного планування на загальнодержавному рівні

На першому етапі, який називається зведеним бюджетний пла­нуванням, визначаються основні напрями організації роботи та за­соби мобілізації бюджетних ресурсів, здійснюється взаємоузгоджен­ня і систематизація основних макроекономічних показників, розрахунки за показниками валового внутрішнього продукту, національне то до­ходу, визначається рівень бюджетних надходжень, мінімальний рівень соціальних потреб тощо[7,c.123].

На другому етапі проводиться адресне бюджетне планування, яке має на меті встановити конкретні зв'язки з іншими фінансовими планами держави.

Кабінет Міністрів України організовує доведенню до відома виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя таких показників:

- проектних нормативів (відсотків) відрахувань від регулюючих доходів та сум контингентів цих доходів;

- розмірів дотацій та субвенцій, які передбачається надати з Дер­жавного бюджету України, та їх цільового призначення;

- переліку видатків, які передбачається передати з Державного бюджету України на фінансування з бюджетів Автономної Респуб­ліки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Бюджетне прогнозування. Під бюджетним прогнозуванням ро­зуміють визначення основних показників бюджету на перспективу. У процесі цієї роботи визначається концепція, основна мета, головні напрями розвитку й основні цілі, які мають бути досягнуті. Розгля­немо періоди, методи й етапи прогнозування (рис.3).

Бюджетне прогнозування

Короткостроковий 1 – 5 років

Періоди

Довгостроковий 5 – 10 років

Екстраполяція

Методи

Моделювання

Експертні оцінки

Визначення завдань, цілей

Збирання, аналіз та опрацювання інформації

Етапи

Вибір моделі прогнозування

Розроблення рекомендацій для оптимізації рішень, що приймаються за даними прогнозних розрахунків

Рис.3. Складові бюджетного прогнозування

Бюджетне регулювання. Бюджетне регулювання - це складова бюджетного планування, яка регламентує міжбюджетні потоки. Ці потоки можуть рухатися у двох напрямах - як під бюджетів ниж­чого рівня до вищих, так і навпаки. В економічній літературі вжи­вається значна кількість термінів, які пояснюють ці процеси - транс­ферти, дотації, субсидії, субвенції.

Після ухвалення Бюджетного кодексу ці терміни отримали чітке юридичне визначення (подані в словнику офіційних термінів).