1.3. Бюджетна класифікація. Класифікація видатків бюджету

Застосування бюджетної класифікації передбачено Бюджетним кодексом. Бюджетна класифікація України застосовується для кон­тролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самовряду­вання, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхід­ного аналізу за статтями доходів, а також організаційних, функціо­нальних та економічних видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників[9,c,46].

З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональним призначенням та економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України.

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування до­ходів, видатків (в т. ч. кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за економічною сутністю, функціональним при­значенням діяльності, організаційним устроєм та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандарти.

Бюджетна класифікація України єдина для всіх бюджетів що складають бюджетну систему України. її використовують у бю­джетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів різних рівнів, розробці індивідуальних і зведених кошторисів витрат для бюджетних установ. При цьому забезпечується взаємозв'язок дер­жавного плану економічного і соціального розвитку країни і фінансових планів міністерств та відомств з бюджетом, єдиний порядок складання бюджетів окремих регіонів, зведення показників держав­ного та місцевих бюджетів.

Бюджетна класифікація використовується на всіх стадіях бю­джетного процесу. Вона дає змогу враховувати надходження доходів і фінансування витрат згідно з затвердженим бюджетним розпи­сом. На підставі бюджетної класифікації складається звітність про виконання бюджету України.

Використання бюджетної класифікації дає змогу проводити аналіз надходження доходів за кожним видом, фінансування витрат за їх напрямками, зіставлення кошторисних витрат за однотипними уста­новами.

На її основі здійснюється статистична обробка бюджетних показ­ників, у процесі якої відслідковується динаміка і тенденці розвит­ку показників, розробляються прогнози щодо розвитку бюджетних відносин.

Бюджетна класифікація має велике організаційне значення:

- дає змогу порівняти показники державного та місце вих бю­джетів;

- приводить кожен бюджет до обстежуваного;

- полегшує розгляд бюджетів та їх економічний аналіз;

- спрощує контроль за виконанням бюджету, своєчасніс тю і по­внотою акумуляції коштів, використанням їх за цільовим призна­ченням;

- забезпечує можливість синтетичного та аналітичного оОліку до­ходів та видатків у бюджетних установах та організаціях.

Бюджетна класифікація також дає змогу порівняти асигнування з видатками, що допомагає дотримуватись фінансової дисципліни, економно витрачати кошти, здійснювати контроль за виконанням програм соціально-економічного розвитку держави.

Бюджетна класифікація має юридичне значення:

- віддзеркалює правову основу організації складання бюджету;

- здійснює юридичне закріплення устрою і компетенції органів влади й управління;

- висвітлює законодавчі акти і правила, що регулюють бюджетний процес.

З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональним призначенням і економічним характером видатків бюджету міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, та інформує про це Верховну Раду України.

Класифікація видатків бюджету. Новий підхід запроваджено щодо класифікації видатків, який дозволяє визначити не лише сам факт використання міністерствами і відомствами бюджетних коштів, а й пов'язати ці видатки з виконанням програмних завдань держави та мірою відповідальності кожного відомства.

Нова класифікація видатків бюджету розроблена на основі класифікації функцій управління (КФУ), опублікованої статистичним відділом Організації об'єднаних націй. Таким чином, вона приведена у відповідність до міжнародних стандартів статистики державних фінансів з метою забезпечення міжнародної порівнянності показників бюджету.

Відповідно до вимог міжнародного співставлення видатки бюджету класифі­куються за чотирма ознаками:

1. Функціональна класифікація видатків бюджету (за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки) (КФКВ).

2. Економічна класифікація видатків бюджету (за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки) (КЕКВ).

3. Відомча класифікація видатків (за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів) (КВКВ).

Розподіл видатків за цими видами класифікації не замінюють, а доповнюють одна одну, представляючи бюджет у різних розрізах. Кожна з класифікацій відіграє свою роль у представленні бюджету[11,c.167].

1. Функціональна класифікація видатків бюджету характеризує напрямки використання бюджетних коштів для виконання державою покладених на неї функцій. Вона використовується для:

- представлення бюджету на розгляд ради відповідного рівня (у перспективі цю роль виконуватиме програмна класифікація видатків);

- формування показників зведеного бюджету та здійснення міжнародних

порівнянь видатків за функціями; ^ здійснення макроекономічного аналізу та формування державної політики в різних галузях економіки.

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

Перший рівень - категорії (розділи), в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій держави, АР Крим та місцевого самовряду­вання. Наприклад,Ю100 - загальнодержавні функції, 0200 - оборона, 0300 - громадський порядок, безпека та судова влада, 0400 - економічна діяльність, 0500 - охорона навколишнього природного середовища тощо;

Другий рівень - групи (підрозділи), в яких конкретизуються напрями спряму­вання бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, АР Крим чи місцевого самоврядування в межах розділів. Наприклад, розділ "Еко­номічна діяльність" - 0400, підрозділ "Паливно-енергетичний комплекс" -0430; розділ "охорона здоров'я" - 0700, підрозділ "лікарні та санаторно-курорт­ні заклади" - 0730;

Третій рівень - класи спрямування бюджетних коштів на конкретні цілі у межах груп. Наприклад, розділ "Духовний та фізичний розвиток" - 0800; під­розділ "Культура та мистецтво" - 0820; конкретні напрямки діяльності голов­них розпорядників коштів: художні колективи, концертні та циркові організа­ції- 0822; творчі спілки - 0824, заповідники - 0827 тощо.

2. Економічна класифікація видатків бюджету визначає групування видатків бюджетів усіх рівнів за їх економічним змістом. Вона забезпечує чітке розмежу­вання видатків за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, тощо). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюд­жету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів бюджетних коштів.

Економічна класифікація використовується для ведення бухгалтерського обліку та звітності. Вона є також дієвим інструментом адміністративного конт­ролю за використанням коштів.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на:

- поточні видатки (код 1000) - платежі з бюджету, що направляються на поточ­не фінансування органів влади і бюджетних установ;

- капітальні видатки (код 2000) - платежі, призначені для придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, землі і нематеріальних активів, а також капітальні трансферти;

- нерозподілені видатки (код 3000) - це видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів АР Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконавчих комітетів місцевих рад;

- кредитування з вирахуванням погашення (код 4000) - платежі бюджетів усіх рівнів з метою проведення економічної політики, в результаті яких у них виникають фінансові вимоги до інших суб'єктів діяльності. За своєю суттю кредитування не відноситься до видатків бюджету. В результаті надання креди­тів за рахунок бюджетних коштів у позичальників виникають зобов'язання перед бюджетом. Ці кошти обов'язково мають бути повернуті до бюджету, що є ресурсами бюджету, які можуть бути спрямовані як на подальше надання кредитів, так і на здійснення видатків[8,c.234].

Кожний напрямок видатків має цільове призначення. Наприклад, поточні видатки (1000) за цільовим призначенням спрямовуються на: оплату праці пра­цівників бюджетних установ - 1100; нарахування на заробітну плату - 1120; видатки на відрядження - 1140, оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 1160. Капітальні видатки (2000) на: придбання основного капіталу - 2100; створення державних запасів і резервів - 2200. Стаття внутрішнє кредитування (код 4100) включає: надання внутрішніх кредитів (код 4110) та повернення внутрішніх кредитів (код 4120) тощо.

3. Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпо­рядників бюджетних коштів, яким спрямовуються платежі з бюджету. Класифіка­ція видатків бюджету за цією ознакою дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів.

На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи [ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів.

Наприклад, код Міністерства освіти і науки України - 220, Міністерства фінансів України - 350, Антимонопольного комітету України - 601, Рахункової палати України - 651, тощо.

Відомча класифікація видатків бюджету затверджується:

1) для державного бюджету - Міністерством фінансів України і визначається відповідно до закону про Державний бюджет України Бюджетного кодексу України);

2) для місцевих бюджетів - міністром фінансів АР Крим, керівником місцевого фінансового органу і визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (частина третя статті 22 Бюджетного кодексу України).

Сформована відповідно до вимог Бюджетного кодексу відомча класифікація дає змогу чітко розподіляти відповідальність за виконання функцій (програм) розпорядниками бюджетних коштів.