Модуль № 4 Заняття № 2 просте судження

Методичні поради

Дане практичне заняття є першим у вивченні теми № 3 “Судження “. Його метою є формування твердих навичок аналізу контекстів, які містять прості категоричні судження.

Формування згаданих навичок є необхідною умовою подальшого вивчення фахових дисциплін і успішного вирішення завдань у практичній діяльності.

При аналізі структури простого категоричного судження важливо звернути увагу на те, що зв’язок між судженням та розповідним реченням не є однозначним. Судження – це ідеальна форма мислення, і його структура визначається об’єктивними зв’язками і відношеннями предметів і явищ дійсності та їх властивостями. Речення – це матеріальна, мовна, граматична форма вираження судження.

При характеристиці простих суджень виділяють судження властивості (атрибутивні), судження з відношеннями (релятивні) і судження існування (екзистенціальні). Серед цих видів особливу пізнавальну і логічну роль виконують атрибутивні судження, які називають також категоричними.

Розглядаючи види категоричних суджень за якістю і кількістю (А, І, Е, О), важливо, разом з характеристикою пізнавальної ролі кожного з них, звернути увагу на особливості розподіленості термінів (S i P) в цих судженнях, що тісно пов’язане з об’ємною інтерпретацією термінів судження.

Дане заняття складається з теоретичної частини та практичних задач (вправ). Ці вправи є типовими і їх необхідно розглянути при підготовці до заняття. В ході заняття, крім згаданих вправ, можуть бути запропоновані й інші вправи, які не входять до поданого переліку. У випадку необхідності більш повного контролю знань та навичок розв’язання задач може бути запропонована 15-20 – хвилинна самостійна робота в межах завдань практичного заняття.

Після практичних завдань заняття даються списки основної та додаткової літератури.

Теоретичні питання

1. Види простих суджень, їх коротка характеристика.

2. Об’єднанана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю.

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

ВПРАВИ

1. Визначте структуру суджень (знайдіть s, логічну зв’язку та р), висловлених такими реченнями:

а) відчай – найбільша з людських помилок;

б) тільки у великих людей бувають великими і вади;

в) незнання закону не є виправданням;

г) “ Все тече, все змінюється “ – це вислів, який приписують Геракліту;

д) в науці нема широкої торованої дороги;

е) філософія – це форма суспільної свідомості;

ж) Ксантиппа – дружина Сократа;

з) не приносить восени плодів те дерево, яке не цвіло весною;

и) Буцефал – кінь Олександра Македонського;

і) будь-яке визначення є запереченням;

й) милосердя не буває надмірним.

2. Визначте якість таких висловлювань:

а) у нас вийшло не те, що було задумане;

б) нема добра без лиха;

г) у звичаях людських багато нерозумного;

д) і Цезар не вище граматиків;

е) мистецтво – в умінні приховувати мистецтво;

є) жодне А не є не - В;

ж) всі не-А суть В;

з) всі не -А не -суть не -В;

и) всі А суть не - В;

і) не всі А суть В;

й) більшість А не суть В.