- •Особливості функцій науки теорії держави і права.
- •Дискусійність питань щодо теорій та передумов і причин виникнення держави.
- •Проблема визначення поняття «держава» та формування її ознак на сучасному етапі розвитку суспільства
- •Загальні ознаки держави
- •2. Форма державного правління має основне значення для вивчення правового регулювання організації і функціонування держави.
- •Особливості визначення і класифікацій функцій держави
- •Проблемні питання структури механізму держави у зв'язку з введенням в Україні різних форм власності
- •Правова держава і громадянське суспільство та дискусійність питань про роль держави у створенні громадянського суспільства.
- •Проблемні питання походження права.
- •Особливості визначення права з погляду теорії природного права, у нормативному розумінні, соціологічної та психологічної теорій.
- •Місце і роль принципів права у законотворчій діяльності держави.
- •За формою нормативного виразу
- •Нормативно-правові акти та дискусійність питань щодо співвідношення їх видів.
- •Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права
- •Проблема поділу права на галузі
- •Особливості правових норм і їх характеристика
- •Методологічні проблеми визначення правових відносин
- •Особливості структури (складу) правових відносин і характеристика її елементів.
- •Особливості підстав (юридичні факти) виникнення, зміни і припинення правових відносин і їх види
- •Особливості поняття «склад правопорушення» і його співвідношення з ознаками правопорушення
- •Неоднозначність думок і визначень щодо поняття юридичної відповідальності.
- •Підстави юридичної відповідальності та її відмінність від інших видів державного примусу.
- •Зміст і значення Конституційного принципу юридичної відповідальності-презумпції невинності громадян.
- •Призначення процесуального права і проблеми визначення його системи.
- •Особливості процесуальних норм та їх об'єктивізації (розміщення) у законодавчих актах.
-
Методологічні проблеми визначення правових відносин
Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Основні ознаки правовідносин:
а) вони виникають на основі норм права;
б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки;
в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільностей;
г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Правовідносини мають складну будову і охоплюють:
-
суб'єктів;
-
об'єкти;
-
зміст правовідносин.
Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин е юридичні факти. Суб'єктами правовідносин уважають тих учасників, які е носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків\
Суб'єкти правовідносин можна поділити на:
а) фізичних і юридичних осіб;
б) державні та громадські організації;
в) різні спільності (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону та ін.);
г) громадянське суспільство.
Суб'єкти правовідносин повинні володіти право-суб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав та обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
Правоздатність - здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
Дієздатність - здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права і виконувати юридичні обов'язки.
Об'єкти правовідносин - ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки, їх поділяють на матеріальні, духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результат їхньої діяльності.
Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Юридичний зміст - суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів. Фактичний зміст - сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін. Зміст суб'єктивного права криє в собі можливості: діяти відповідно до свого бажання; вимагати певних дій від обов'язкової сторони; користуватися соціальним благом, що закріплене суб'єктивним правом; звернутися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого права.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Залежно від підстав розрізняють такі види юридичних фактів: за юридичними наслідками - правотворчі, правозмінні, правоскасувальні; залежно від форми їх прояву - позитивні й негативні; за характером дії - одноразової чи неперервної дії (приміром, одноразової дії - договір дарування; неперервної дії - перебування у шлюбі).
Вирізняють також юридичні події, тобто життєві обставини, що виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб'єктів правовідносин. Юридичні дії, своєю чергою, поділяють на правомірні й неправомірні.