- •Особливості функцій науки теорії держави і права.
- •Дискусійність питань щодо теорій та передумов і причин виникнення держави.
- •Проблема визначення поняття «держава» та формування її ознак на сучасному етапі розвитку суспільства
- •Загальні ознаки держави
- •2. Форма державного правління має основне значення для вивчення правового регулювання організації і функціонування держави.
- •Особливості визначення і класифікацій функцій держави
- •Проблемні питання структури механізму держави у зв'язку з введенням в Україні різних форм власності
- •Правова держава і громадянське суспільство та дискусійність питань про роль держави у створенні громадянського суспільства.
- •Проблемні питання походження права.
- •Особливості визначення права з погляду теорії природного права, у нормативному розумінні, соціологічної та психологічної теорій.
- •Місце і роль принципів права у законотворчій діяльності держави.
- •За формою нормативного виразу
- •Нормативно-правові акти та дискусійність питань щодо співвідношення їх видів.
- •Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права
- •Проблема поділу права на галузі
- •Особливості правових норм і їх характеристика
- •Методологічні проблеми визначення правових відносин
- •Особливості структури (складу) правових відносин і характеристика її елементів.
- •Особливості підстав (юридичні факти) виникнення, зміни і припинення правових відносин і їх види
- •Особливості поняття «склад правопорушення» і його співвідношення з ознаками правопорушення
- •Неоднозначність думок і визначень щодо поняття юридичної відповідальності.
- •Підстави юридичної відповідальності та її відмінність від інших видів державного примусу.
- •Зміст і значення Конституційного принципу юридичної відповідальності-презумпції невинності громадян.
- •Призначення процесуального права і проблеми визначення його системи.
- •Особливості процесуальних норм та їх об'єктивізації (розміщення) у законодавчих актах.
-
Особливості поняття «склад правопорушення» і його співвідношення з ознаками правопорушення
Склад правопорушення — це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення та які є необхідними і достатніми для притягнення до юридичної відповідальності.
Об'єктивні ознаки характеризують об'єкт та об'єктивну сторону, а суб'єктивні ознаки — суб'єкт та суб'єктивну сторону правопорушення.
Об'єкт правопорушення — це суспільні відносини, соціальні цінності, яким заподіюється шкода (або які ставляться під загрозу заподіяння такої шкоди) та які охороняються законом. Розрізняють загальний, родовий та безпосередній об'єкт правопорушення.
У деяких правопорушеннях виділяються предмет правопорушення, тобто матеріальне благо, з приводу якого чиниться правопорушення.
Об'єктивна сторона — це зовнішній прояв суспільно небезпечного або суспільно шкідливого діяння, яке завдає об'єктам правової охорони суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків та яке відбувається за певних умов, у конкретному місці, в певний час та за певної обстановки.
До об'єктивної сторони належать:
• суспільно небезпечне (шкідливе) діяння (дія чи бездіяльність);
• суспільно небезпечні (шкідливі) наслідки;
• необхідний причинний зв'язок між діянням та наслідками (діяння здійснюється раніше, ніж настають наслідки; воно — безпосередня причина цих наслідків; діяння викликає ці наслідки з внутрішньою закономірністю без втручання в нормальний перебіг подій сторонніх сил);
• місце, час, обставини, спосіб, знаряддя, засоби вчинення діяння.
Залежно від того, чи пов'язується закінчення правопорушення з настанням суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків діяння, чи ні, розрізняють:
а) правопорушення з формальним складом, для якого обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є лише суспільно небезпечне (шкідливе) діяння;
б) правопорушення з матеріальним складом, яке вважається закінченим з моменту настання зазначених у нормі суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків.
Суб'єкт правопорушення — це деліктоздатна фізична або юридична особа, яка вчинила правопорушення. Вимоги до суб'єкта правопорушення:
• досягнення особою певного, прямо визначеного у нормах права віку юридичної відповідальності (за різні правопорушення юридична відповідальність настає з різного віку);
• осудність — здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними і розуміти небезпечність вчинюваних дій та їх наслідків у момент скоєння правопорушення.
Суб'єктивна сторона — це психічне ставлення суб'єкта до свого суспільно небезпечного (шкідливого) діяння та його наслідків.
Елементами суб'єктивної сторони правопорушення є:
• вина — психічне ставлення суб'єкта до свого суспільно небезпечного (шкідливого) діяння та його наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Умисел буває двох видів:
а) прямий — суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний (шкідливий) характер свого діяння, передбачає неминучість настання його наслідків (інтелектуальний момент) і бажає їх настання (вольова ознака);
б) непрямий — суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний (шкідливий) характер свого діяння, передбачає реальну можливість настання його наслідків, але байдуже ставиться до них, свідомо допускає їх настання.
Необережна вина також буває двох видів:
а) протиправна самовпевненість — суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний (шкідливий) характер свого діяння, передбачає абстрактну можливість настання його суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення;
б) протиправна недбалість — суб'єкт не передбачає будь-яку можливість настання суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків свого діяння, але повинен був та міг їх передбачити;
• мотив — усвідомлене спонукання особи, що викликає в ній намір учинити суспільно небезпечне (шкідливе) діяння (ревнощі, помста, користь);
• мета — бажання особи досягти певних шкідливих наслідків.
Склад правопорушення, ознаки якого конкретно передбачені відповідною нормою права, є єдиною та головною підставою до юридичної відповідальності.